Шпаргалка по предмету "Автодело"

61. Головні передачі. Призначення та вимоги до конструкцій головних передач. Класифікація.

Передачами називаються механізми (пристрої) для передачі механічної енергії на відстань, як правило, з перетворенням швидкостей та моментів, іноді з перетворенням видів і законів руху.

Залежно від  принципу дії передачі діляться на: механічні, електричні, пневматичні, гідравлічні  та комбіновані.

В курсі «Деталі  машин» вивчаємо лише механічні передачі, тобто механічні пристрої, найпоширеніші  в техніці. В подальшому механічні передачі називатимемо одним словом – передачі.

Рис. 3.1. Схема  привода з:

1 - пасовою передачею, 2 - зубчастою циліндричною косозубою  і

3 - зубчастою циліндричною прямозубою передачею, 4 - ланцюговою передачею.

За  принципом дії механічні передачі поділяються на дві групи:

1 – передачі  з використанням сил тертя між елементами передачі (фрикційні, пасові),

2 – передачі  зачепленням, які діють в результаті контакту між поверхнями елементів контактових деталей (зубців). Передачі можуть бути як з безпосереднім контактом ведучої і веденої ланок передачі, так і містити гнучкий зв’язок – пас, ланцюг (рис. 3.1, поз. 1, 4).

За  характером зміни швидкості передачі поділяються на знижувальні та підвищувальні.

Рис. 3.2. Схема  привода з багатоступінчастою (комбінованою) передачею

Залежно від розміщення валів у просторі рух може передаватися паралельними, співвісними, мимобіжними і валами, що перетинаються в просторі.

За  характером руху валів розрізняють прості передачі, в яких вали обертаються лише навколо своїх вісей, а самі вісі та спряжені з ними деталі залишаються у просторі нерухомими, і планетарні, в яких вісі і спряжені з ними деталі (сателіти) переміщуються в просторі. Різновидністю планетарних передач є хвильові передачі.

За  конструктивним оформленням передачі бувають відкритими (не мають спільного корпуса) і закриті (поміщаються в спільний корпус, який забезпечує герметизацію та постійне змащення передачі).

За  кількістю ступенів, тобто окремих передач, взаємно пов’язаних і таких, що одночасно беруть участь в передачі та перетворенні руху, розрізняють одноступінчасті і багатоступінчасті передачі.

В передачах  розрізняють дві основні ланки: вхідну (ведучу) та вихідну (ведену). В багатоступінчастих передачах між цими ланками знаходяться проміжні ланки.

Будемо позначати усі  параметри передач індексом 1, якщо ці параметри відносяться до вхідної (ведучої) ланки, і 2, – якщо відносяться до вихідної (веденої) ланки.          

Основні характеристики, які необхідні для проектного розрахунку будь-якої передачі: 
 - кВт - потужність на виході;   - рад/с - кутова швидкість веденого вала;   - передатне відношення.           

Для багатоступінчастої передачі (рис. 3.1), яка складається з декількох  окремих послідовно з'єднаних передач (1 - пасової, 2, 3 - двоступінчастої циліндричної, 4 - ланцюгової), загальний ККД визначають залежністю

де  ,  ,...  - ККД кожної кінематичної пари, а також інших ланок привода, де є втрати потужності (підшипника, муфти).           

В даному випадку

де   - ККД пасової передачі;  ,   - ККД зубчастих передач;   - ККД ланцюгової передачі;   - ККД підшипників (їх чотири пари, а тому показник степеня 4).           

Колова швидкість вхідної або вихідної ланок 

де   - діаметр котка, шківа, колеса та ін., м.           

Колова сила   - сила, що викликає обертання тіл або опір обертанню, і направлена за дотичною до траєкторії точки її прикладання. Зв'язок між коловою силою  , коловою швидкістю   та потужністю  , яку передає тіло обертання, визначається залежністю:

де   - Вт;   - Н;   - м/с, але P - кВт, якщо   - кН, а   - м/с.           

Колова сила   передачі пов'язана з обертовим моментом  , який передається тілом обертання, залежністю

де Р - Вт.

Обертовий момент 

де Р - Вт; d - m;   - рад/с.           

Передатним відношенням передачі називається відношення кутової швидкості вхідної ланки до кутової швидкості вихідної (веденої) ланки. Якщо передатне відношення визначається в напрямку потоку потужності від вхідної до вихідної ланки, то його позначатимемо  , яке становить

де   -  ; n -  .           

Якщо передача багатоступінчаста /рис. 3.1/, то її передатне відношення визначається добутком передатних відношень  ступенів, тобто

Загальні  вимоги до передач: надійність та необхідна довговічність передачі; простота конструкції; компактність і малі габаритні розміри; незначний опір руху, особливо в момент пуску двигуна; порівняно висока точність перетворення руху (кінематична точність); безшумність роботи та вібростійкість; простота керування, в тому числі автоматичного і дистанційного.

Технологічні вимоги, які ставляться перед машиною: сталість передатного відношення; безступінчасте регулювання швидкості; високий ККД; маса; точність виготовлення передачі; вартість /наприклад, черв'ячні передачі при інших рівних умовах дорожчі за прості зубчасті/. Щодо габаритних розмірів, то це також важливий критерій і ним не можна нехтувати.