Шпаргалка по дисциплине "Бухгалтерский учет Военного имущества"

За актами технічного стану списуються також матеріальні засоби безстрокового використання, що прийшли до непридатного (граничного) стану у процесі правильної експлуатації, якщо вони за своїм технічним станом не можуть бути відремонтовані та використані за прямим призначенням.

Списання матеріальних засобів (у тому числі й необоротних активів) може здійснюватись за інспекторськими свідоцтвами.

Списані необоротні активи, які непридатні для навчальних цілей, реалізації, розбирання з метою використання придатних агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів, беруться на облік як металобрухт, ганчір’я та інші вторинні ресурси, що реалізуються в установленому порядку.

Списані необоротні активи, які є матеріальними носіями секретної інформації, підлягають поверненню заводам-виробникам (ремонтним підприємствам Міністерства оборони) без розбирання або знищення в установленому порядку.

Основні бухгалтерські проведення з обліку вибуття необоротних активів

		Кореспонденція
№ з/п	Зміст операцій	субрахунків
		за дебетом	за кредитом
1	Безоплатна передача військовою части
	ною необоротних активів іншій військо
	вій частині за розпорядженням вищого
	командування
	на суму зносу	131-133	101-122
	на залишкову вартість	401	101-122
2	Передача з балансу військової частини	401	104-109
	(постачальника) на баланс  військової
	частини (замовника) необоротних
	активів, придбаних у централізованому
	порядку за рахунок загального фонду
3	Уцінка необоротних активів під час	401,	101-122
	реалізації	131-133
4	Списання непридатних для використання	401,131-133	101-122
	(знищених, втрачених) необоротних
	активів за актами та інспекторськими
	свідоцтвами
5	Оприбуткування матеріалів, вузлів
	та запасних частин, отриманих від роз
	бирання необоротних активів, які під
	лягають списанню і придбані:
	за рахунок загального фонду	231,234,	681,701
		238, 239
	за рахунок спеціального фонду	231, 234,	711-713
		238,239
6	Списання необоротних активів у зв’язку
	з переведенням їх до складу малоцінних
	і швидкозношуваних предметів
	а) списання необоротних активів:
	- на суму зносу	131-133	104-119
	- на залишкову вартість	401	104-119
	б) оприбуткування малоцінних і швидко
	зношуваних предметів (на їх вартість)	221	411

 

Господарські операції, пов’язані з вибуттям та списанням необоротних активів відображаються в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення необоротних активів (ф. №438 (бюджет)), меморіальний ордер №9. У відомості відображається кожний документ із зазначенням матеріально-відповідальної особи.

У кінці місяця підсумки за відомістю переносяться у книгу «Журнал — головна». У разі автоматизованого ведення бухгалтерського обліку використовується меморіальний ордер №9 (ф. 380-авт. (бюджет)).

7. Бухгалтерський облік запасів

При розгляді навчального питання керівник заняття наголошує на тому, що запаси — це оборотні активи у матеріальній формі, що належать військовій частині та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані протягом одного року. Термін очікуваної експлуатації запасів військової частини установлюється начальниками центральних забезпечуючих управлінь Міністерства оборони України за закріпленою номенклатурою. При цьому обліку підлягають запаси, придбані на місцях згідно з кошторисом доходів і видатків за рахунок загального та спеціального фондів, отримані шляхом централізованого постачання та у порядку гуманітарної (шефської) допомоги, а також від діяльності власних підсобних господарств.

Запаси військових частин розподілені на групи:

• виробничі запаси;
• тварини на вирощуванні та відгодівлі;
• малоцінні та швидкозношувані предмети;
• матеріали і продукти харчування;
• готова продукція;
• продукція сільськогосподарського виробництва.

До групи «Виробничі запаси» входять:

сировина і матеріали, до яких відносять сировину та матеріали короткотермінового використання для науково-дослідних робіт та капітального будівництва, матеріали, що дорого коштують і призначені для реставрації, ремонту виробів мистецтва, музейних цінностей та пам’яток архітектури;

обладнання, конструкції і деталі, до установки яких включають металеві, залізобетонні і дерев’яні конструкції, блоки і збірні частини будівель і споруд; збірні елементи; обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної системи (опалювальні котли, радіатори та ін.); вітчизняне та імпортне обладнання, що потребує монтажу і передбачене для установлення, та інші матеріальні цінності, необхідні для будівництва;

спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, яке включає спецобладнання, придбане для виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами за конкретною темою замовника, до передачі його науковим підрозділам науково-дослідних організацій або військово-навчальним закладам;

будівельні матеріали, до яких належать будівельні матеріали, призначені для будівельних та монтажних робіт. Це силікатні матеріали, лісові матеріали, будівельний метал, металовироби, санітарно-технічні матеріали, електротехнічні матеріали, хімічно-москательні та інші аналогічні матеріали — фарби, оліфа тощо;

остання підгрупа виробничих запасів включає всі виробничі запаси, які не увійшли у попередні чотири підгрупи.

До групи «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» входять:

молодняк тварин на вирощуванні, який включає молодняк великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней;

тварини на відгодівлі — це доросла худоба, переведена з основного стада на відгодівлю і нагул;

птиця включає в себе склад всієї птиці (молодняк і дорослу);

звірі включають хутрових звірів (молодняк і основне стадо);

кролі включають всіх кролів за породами та за видами (молодняк та основне стадо);

сім’ї бджіл;

доросла худоба, вибракувана з основного стада, включає однойменних представників стада;

худоба, прийнята від населення для реалізації.

До третьої групи «Малоцінні і швидкозношувані предмети» належать малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають в складі і в експлуатації. До них відносяться:

знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.);

пилки, сучкорізи, троси для сплаву;

спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень;

предмети виробничого призначення; обладнання, що сприяє охороні праці, предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів;

господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, предмети протипожежного призначення;

сценічно-постановочні засоби вартістю до 10 гривень за одиницю (комплект);

інші предмети, термін корисної експлуатації яких не перевищує 1 року;

малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення.

Найвагомішою із складових запасів є група «Матеріали і продукти харчування», яка включає:

матеріали для навчальних, наукових та інших цілей, а саме реактиви, хімікати, скло і хімпосуд, метали, електроматеріали і радіо-матеріали, радіолампи, фото приладдя, папір для видання навчальних програм, посібників, наукових та інших робіт, піддослідні тварини та інші матеріали для навчальної мети, науково-дослідних робіт, а також дорогоцінні та інші метали для протезування;

продукти харчування у військових частинах, кошторисами яких передбачені видатки за кодом економічної класифікації видатків 1133 «Продукти харчування»;

медикаменти і перев’язувальні засоби, які включають медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, дезінфекційні засоби, сироватки, вакцини, кров, плівку для рентгенівських знімків, матеріали для проведення аналізів, перев’язувальні засоби, дрібний медичний інвентар (термометри, ланцети, пінцети, голки тощо) військових частин;

господарські матеріали і канцелярське приладдя;

паливо, пально-мастильні матеріали, які включають всі види палива, пального і мастильних матеріалів, що належать військовим частинам;

тара, до якої входить поворотна тара, обмінна тара (бочки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки тощо) як порожня, так і наповнена матеріальними цінностями;

матеріали в дорозі (придбані, але не отримані військовою частиною матеріали);

запасні частини до машин і обладнання, які включають окремі запасні частини, призначені для ремонту і заміни спрацьованих частин машин (медичних, електронно-обчислювальних та ін.), обладнання, тракторів, комбайнів, транспортних засобів;

інші матеріали, які включають сіно, овес, інші види кормів та фуражу для худоби та інших тварин, насіння, добрива, а також інші матеріали.

Групи «Готова продукція» та «Продукція сільськогосподарського виробництва» не мають загальноприйнятого розподілу через значний асортимент цих виробів.

Відповідно до Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 №125 (далі — Інструкція з обліку запасів), військовим частинам під час розробки номенклатурних номерів пропонується використовувати семизначний код: перші три знаки — субрахунок, четвертий — підгрупа, три останні — порядковий номер предмета в групі.

Оцінка запасів

У бухгалтерському обліку військових частин запаси, в тому чіп ін одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну, справедливу та відновлювану.

Балансова вартість — це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.

Справедлива вартість — це первісна вартість запасів, одержаних військовою частиною безоплатно.

Відновлювана — це змінена вартість запасів після проведення їх переоцінки.

Переоцінка запасів військової частини провадиться на виконання нормативно-правових актів України або за рішенням командира військової частини (якщо запаси морально застаріли та тривалий час перебували на збереженні у військовій частині, первісна (справедлива, відновлювана) вартість цих запасів значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше). Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом військової частини.

Переоцінка запасів військової частини провадиться комісією з переоцінки, що призначається наказом командира військової частини, до складу якої входять: заступник командира військової частини (голова комісії); начальник фінансово-економічного органу чи його заступник; інші працівники фінансово-економічного органу, які обліковують запаси; особи, на яких покладена відповідальність за збереження запасів; інші посадові особи за рішенням командира військової частини.

Сума податку на додану вартість щодо придбаних запасів, а також видатки на транспортування вказаних предметів, заготівлю, мито не збільшують їх вартість, а відносяться на фактичні видатки військової частини за відповідними кодами економічної класифікації видатків. Запаси, що надійшли до військової частини як гуманітарна допомога, оцінюються за діючими цінами на аналогічні предмети, а отримані в результаті ліквідації об’єктів необоротних активів — за цінами можливого використання.

Документальне оформлення надходження і витрачання запасів.

Надходження, переміщення і витрачання запасів оформлюється первинними документами, правила застосування яких регламентуються Інструкцією про складання типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів, затвердженою наказом Міністерства статистики від 21.06.1996 №193, Інструкцією з обліку запасів бюджетних установ та Інструкцією про складання типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ, затвердженими наказами Державного казначейства України від 08.12.2000 № 125 та від 18.12.2000 №130, а також спільними вказівками Департаменту фінансів Міністерства оборони України і начальників відповідних головних (центральних) управлінь Міністерств; оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.

Отримуючи запаси, матеріально відповідальна особа повинна розписатися про одержання цих цінностей і прийняття їх на відповідальне зберігання на документі постачальника або на акті про прийняті запасів. Виявлені під час приймання матеріальних цінностей кількісні та/або якісні розбіжності з даними документів постачальники» оформляються актом про приймання матеріалів ф. 3-1. Акт складається в двох примірниках в присутності матеріально відповідальної особи та представника відправника (постачальника), а в разі неявки останнього або якщо виклик відправника (постачальника) не є обов’язковим — представника незацікавленої організації. Перший примірник акту використовується для обліку прийнятих матеріальних цінностей, другий — для подання претензійного листа постачальнику.