Шпаргалка по дисциплине "Бухгалтерский учет Военного имущества"

Джерелами формування активів і витрат військових частин є доходи, власний капітал і зобов’язання. Військові частини не мають своїх оборотних коштів і покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних коштів (доходів загального фонду та доходів спеціального фонду). Доходи загального фонду військових частин формуються за рахунок доходів загального фонду Державного бюджету, а доходи спеціального фонду — це доходи, отримані під господарської діяльності військових частин Міністерства оборони. Доходи загального фонду І доходи спеціального фонду (як і видатки загального фонду та видатки спеціального фонду) е окремими об’єктами бухгалтерського обліку.

До власного капіталу належать фонд в необоротних активах і фонд в малоцінних і швидкозношуваних предметах, які відображають частку державного майна, переданого в постійне безпосереднє розпорядження військової частини, а також результати виконання кошторису доходів і видатків за загальним І спеціальним фондами.

Поточні зобов’язання — це заборгованість військової частини, що виникла внаслідок минулих подій (придбані матеріальні засоби, отримані послуги тощо без попередньої оплати їх вартості), після урегулювання якої у майбутньому зменшаться доходи (асигнування) військової частини.

Юридичні і фізичні особи (постачальники, надавачі послуг, підрядники, військовослужбовці, працівники, органи соціального страхування), перед якими дана військова частина має заборгованість по розрахунках, називаються кредиторами, а сама заборгованість — кредиторською.

Розглянуті об’єкти бухгалтерського обліку характеризують майновий стан військових частин і значною мірою визначають організацію бухгалтерського обліку і характер одержуваної інформації про виконання кошторису, стан і рух Їх майна.

Оскільки кожен вид активів має відповідне джерело утворення, загальні підсумки активів і джерел їх формування (пасивів) рівні між собою. Ця рівність покладена в основу побудови бухгалтерського балансу військової частини.

Особливості предмету бухгалтерського обліку і його об’єктів, що відображаються і контролюються, а також вимоги та завдання, що ставляться до обліку, визначають елементи методу бухгалтерського обліку, до яких відносяться:

• документація та інвентаризація;
• рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис;
• оцінка і калькуляція;
• бухгалтерський баланс і звітність.

 

Загальна схема побудови бухгалтерського балансу військових частин:

 

Необоротні активи		Власний капітал
+		+
Оборотні активи	=	Зобов’язання
+		+
Витрати		Доходи

 

Початком бухгалтерського обліку як технологічного процесу є спостереження і реєстрація господарських фактів і явищ. Формування господарських операцій як окремих актів фінансово-господарської діяльності військових частин здійснюється в документах. Відображення первинних даних в документах базується на суцільному і безперервному спостереженні за господарськими операціями. Таким чином, документація є способом первинної реєстрації об’єктів обліку.

Інвентаризація дозволяє виявити невідповідність даних бухгалтерського обліку фактичній наявності засобів. Поряд з документацією Інвентаризація служить важливим засобом контролю за достовірністю показників обліку, збереженням майна і законністю здійснюваних господарських операцій.

Для отримання узагальнених даних показників господарські засоби відображаються в обліку за допомогою єдиного грошового вимірника. Переведення натуральних показників у вартісні за допомогою цін, тарифів, ставок, розцінок тощо називається оцінкою, обґрунтуванням якої є калькуляція — спосіб обчислення собівартості продукції, робіт, послуг. Отже, оцінка і калькуляція є способами вартісного вимірювання об’єктів бухгалтерського обліку.

Необхідна інформація для управління фінансово-господарською діяльністю військової частини, а також для здійснення контролю за процесом виконання кошторису доходів і видатків, станом і рухом засобів та Їх джерел в розрізі економічно однорідних груп формується за допомогою бухгалтерських рахунків, відображення господарських операцій на яких здійснюється згідно з правилом подвійного запису.

За станом на певний період часу показники фінансово-господарської діяльності військової частини узагальнюються в балансі та інших формах звітності.

Бухгалтерська звітність ґрунтується на даних синтетичного та аналітичного обліку і відображає майнове та фінансове становище військової частини, результати її господарської діяльності та виконання кошторису доходів та видатків за звітний період (місяць, квартал, рік).

Типові форми бухгалтерської і статистичної звітності та вказівки про порядок Їх заповнення І терміни подання розробляються і затверджуються відповідними міністерствами і відомствами України, а форми фінансової звітності з виконання бюджетів і кошторисів доходів і видатків — Державним казначейством України.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та інших установлених звітів І щомісячно.

Документи фінансової звітності підписуються командиром військової частини та начальником фінансово-економічного органу, а зведена звітність — начальником забезпечуючого фінансово-економічного органу (або його заступником) та головним бухгалтером цього органу.

Всі елементи методу бухгалтерського обліку тісно пов’язані між собою, що забезпечує суцільне і безперервне відображення господарських операцій, а також облікової інформації, необхідної для управління.

5. Бухгалтерські рахунки і подвійний  запис. План рахунків бухгалтерського  обліку

Оголосивши навчальне питання, керівник заняття зосереджує увагу студентів на тому, що безперервне поточне спостереження та контроль за станом і рухом господарських засобів та джерел їх формування здійснюється за допомогою рахунків бухгалтерського обліку — способу групування і поточного відображення господарських операцій, в результаті яких міняється склад активів, доходів і зобов’язань.

У бухгалтерському обліку для кожної групи засобів, джерел їх утворення і процесії) відкривається окремий рахунок. Так, для обліку основних засобі» відкривається рахунок «Основні засоби», для обліку коштів у касі військової частини — рахунок «Каса», для обліку розрахунків із заробітної плати — рахунок «Розрахунки з оплати праці».

Таким чином, рахунок є, по-перше, способом групування (узагальнення) засобів; по-друге, способом обліку їх у розрізі груп; по-третє, способом контролю за наявністю засобів, джерел їх формування та їх рухом, змінами. В обліку застосовуються не окремі рахунки, а їх система, яка дозволяє відобразити фінансову і господарську діяльність військової частини. Під впливом господарських операцій засоби та джерела їх формування збільшуються або зменшуються. На бухгалтерських рахунках зміни в бік збільшення чи зменшення обліковуються окремо, а тому схематично бухгалтерський рахунок відображається як двостороння таблиця: лівий бік умовно називається «дебет», а правий — «кредит».

 

Схема бухгалтерського рахунку:

 

Рахунок

(назва)

Дебет      Кредит

 

Залежно від того, що обліковується на рахунках, вони поділяються на активні і пасивні. Активні рахунки призначені для обліку наявності і руху активів і відкриваються для статей активу балансу. Пасивні рахунки використовуються для обліку наявності і зміни капіталу, зобов’язань, доходів і відкриваються для пасивних статей балансу.

Активні і пасивні рахунки мають різну будову.

Будова активних і пасивних рахунків:

ДЕБЕТ Активний рахунок КРЕДИТ		ДЕБЕТ Пасивний Рахунок КРЕДИТ
Початковий залишок (сальдо)			Початковий залишок (сальдо)
Збільшення (+)	Зменшення (-)	Зменшення (-)	Збільшення (+)
Кінцевий залишок (сальдо)			Кінцевий залишок (сальдо)

 

В активних рахунках залишки (сальдо) записуються за дебетом, в пасивних — за кредитом. На боці рахунку, де показується залишок, відображається збільшення, а на протилежному — зменшення. В активних рахунках збільшення показується за дебетом, а зменшення — за кредитом. В пасивних рахунках записи відображаються навпаки:

за кредитом — збільшення, а за дебетом — зменшення.

Сума змін за певний період за дебетом чи кредитом називається оборотом (відповідно розрізняють дебетові і кредитові обороти). Різниця між сумами, проставленими на одному боці рахунку, і сумами на іншому боці рахунку, називається залишком (сальдо). Загальне правило визначення залишків на кінець періоду: початковий залишок плюс збільшення мінус зменшення. В активних рахунках кінцевий залишок (дебетовий) дорівнює: початковий залишок дебетовий плюс оборот за дебетом мінус оборот за кредитом.

У пасивних рахунках кінцевий залишок (кредитовий) дорівнює: початковий залишок кредитовий плюс оборот за кредитом мінус оборот за дебетом.

Крім активних і пасивних рахунків застосовуються активно-пасивні рахунки, які об’єднують ознаки і активних, і пасивних рахунків. В активно-пасивних рахунках залишок може бути дебетовий, кредитовий чи дебетово-кредитовий (розгорнутий). У практиці бухгалтерського обліку військових частин активно-пасивними рахунками користуються порівняно рідко.

Виходячи з викладеного порядок записів на рахунках бухгалтерського обліку такий:

• рахунки відкриваються на початку календарного (бюджетного) року, а в разі необхідності — і протягом року;
• на початку року (місяця) за даними балансу на рахунках записуються початкові залишки;
• протягом місяця на рахунках відображаються господарські операції;
• в кінці звітного періоду (місяця, кварталу, року) на рахунках підраховуються обороти і виводяться кінцеві залишки;
• на підставі даних про кінцеві залишки складається новий баланс.

Кожна господарська операція призводить до подвійних змін активів і пасивів. Так, у разі отримання готівки в касу з рахунку, відкритого в органі Державного казначейства, з одного боку, зменшується сума коштів на рахунку, а з іншого — збільшується сума грошей в касі.

Подвійні зміни активів і пасивів у результаті господарської операції вимагають також подвійного відображення операцій на рахунках. При цьому кожна господарська операція записується на двох (чи більше) рахунках — один раз за дебетом, другий раз за кредитом в одній і тій самій сумі. В цьому і є суть подвійного запису.

Взаємозв’язок між рахунками в результаті відображення господарської операції називається кореспонденцією рахунків, а відображення господарської операції та її суми на рахунках називається бухгалтерським проведенням.

Для складання бухгалтерського проведення необхідно послідовно з’ясувати такі питання:

1) економічний зміст господарської  операції;

2) які рахунки кореспондують;

3) кореспондуючі рахунки  активні чи пасивні;

4) до яких змін призводить  господарська операція — збільшення  чи зменшення;

5) яке буде бухгалтерське  проведення.

Подвійний запис має велике контрольне значення і дозволяє перевірити повноту і правильність записів на рахунках.

У бухгалтерському обліку військових частин застосовуються різні за змістом, призначенням і структурою бухгалтерські рахунки: матеріальні, грошові, розрахункові, операційні, фондові, фінансово-результативні. Для забезпечення однаковості відображення господарських операцій, групування і накопичення облікової інформації, необхідної для систематичного контролю, складання звітності та проведення економічного аналізу, призначений план рахунків.

Наказом Головного управління Державного казначейства України «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» від 10.12.1992 № 114 затверджено План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, які використовуються для поточного обліку операцій у військових частинах.