Шпаргалка по дисциплине "Бухгалтерский учет Военного имущества"

Ответы на к. р. По ФГД (есть все ответы)

 

1. Поняття військового майна та особливості його статус. Облік та списання військового майна

Керівник заняття зосереджує увагу на тому, що діяльність військових частин Збройних Сил України забезпечується не тільки за рахунок використання фінансових і трудових ресурсів, а й за рахунок матеріальних ресурсів — однієї з основ бойової готовності і матеріальних умов процесу щоденної бойової підготовки особового складу.

Матеріальні ресурси відіграють важливу роль в процесі повсякденної діяльності військ, їх бойової підготовки, тому що у своїй сукупності створюють матеріально-технічну базу і визначають разом з особовим складом бойову міць Збройних Сил України. У Міністерстві оборони України матеріальні ресурси, зокрема земля, води, інші природні ресурси, а також озброєння, бойова техніка, боєприпаси та інше військове майно, є державною власністю і закріплені за військовими частинами на правах оперативного управління.

Особливості забезпечення і використання майна Збройних Сил України визначаються Законом України “Про правовий режим майна в Збройних Силах України” від 21.09.1999 №1075-ХІV.

Згідно з вимогами зазначеного закону питання щодо забезпечення Збройних Сил України майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до інших сфер управління належить до компетенції Кабінету Міністрів України. При цьому озброєння і бойова техніка можуть передаватись лише до військових формувань, існування яких передбачено чинним законодавством.

Військове майно — це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі — військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв’язку тощо.

Міністерству оборони як центральному органу управління відведена роль внутрішнього управління військовим майном. Воно закріплює майно за військовими частинами у разі їх формування або переформування, приймає рішення щодо перерозподілу військового майна між військовими частинами, у тому числі у разі їх розформування.

Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за окремими військовими частинами воно набуває статусу військового майна і використовується лише за його цільовим і функціональним призначенням.

Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах — продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.

У такому ж порядку ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання.

Списання військового майна за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями провадиться командирами військових частин і посадовими особами органів військового управління відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

 

Облік та списання військового майна

Оголосивши навчальне питання, керівник заняття зосереджує увагу студентів на тому, що порядок ведення обліку і зберігання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил, його списання та використання визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року №1225 “Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах”.

Облік військового майна ведеться з метою отримання даних про його наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації матеріально-технічного забезпечення військових частин, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю його використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складення облікових документів та державної статистичної звітності.

Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

Військове майно непорушних запасів обліковується окремо від іншого військового майна.

Облік військового майна ведеться як у мирний час, так і в особливий період на об’єктах військового (корабельного) господарства, у службах забезпечення органів військового управління, службах військових частин і з’єднань, на складах, базах та арсеналах.

Облік військового майна ведеться шляхом запису в книгах обліку, інших матеріальних носіях інформації даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) військового майна, а також про його рух, втрату та нестачу.

Облік військового майна у випадках, передбачених законодавством, ведеться з дотриманням вимог щодо забезпечення збереження державної таємниці.

Кількісний облік військового майна ведеться в натуральних показниках і відповідних одиницях виміру.

Вартісний облік військового майна ведеться в національній валюті України.

Вартість військового майна станом на момент його надходження до сфери управління Міноборони визначається за його закупівельною ціною або за вартістю (ціною), зазначеною в укладених на його виготовлення та поставку договорах.

Вартість військового майна, що перебуває у військових частинах і закріплене за ними на праві оперативного управління, визначається за Методикою визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 1998 р. №759.

За якісним (технічним) станом військове майно обліковується за категоріями (не більше п’яти), ступенями придатності (придатні, непридатні) або за сортом відповідно до державних стандартів.

Нормативно-правові акти з питань організації та ведення обліку військового майна, визначення його категорій та ступенів придатності, повноважень і відповідальності посадових осіб, порядку контролю за обліком військового майна, а також перелік видів військового майна, облік якого ведеться в обліково-номерних показниках, затверджуються Міноборони.

Зберігання та використання військового майна.

Військове майно зберігається з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників. Умови зберігання цього майна повинні забезпечувати збереження його належного якісного (технічного) стану, виключати можливість втрати та відповідати вимогам вибухопожежобезпеки.

Експлуатація військового майна повинна здійснюватися відповідно до вимог документації заводів-виробників.

Порядок зберігання, використання і технічного обслуговування військового майна визначається статутами Збройних Сил, Положенням Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони та документацією заводів-виробників.

Списання військового майна.

Списання військового майна, закріпленого за військовими частинами, здійснюється у разі:

• набуття непридатного стану (за неможливості або економічної недоцільності його відновлення і використання);
• убутку в межах затверджених норм;
• втрати чи нестачі;
• використання на виробничі, господарські та експлуатаційні потреби в межах установлених норм, у тому числі на підготовку зброї (боєприпасів) до зберігання або застосування, виготовлення сумішей, проведення аналізу, виконання будівельних та будівельно-монтажних робіт;
• знесення будівель і споруд через недоцільність їх використання та з метою будівництва на їх місці нових об’єктів.

Закінчення установленого терміну служби військового майна не може бути підставою для його списання, якщо це майно ще придатне для використання за цільовим призначенням і подальше використання такого майна не заборонено відповідною документацією заводів-виробників або нормативно-правовими актами і нормативними документами Міноборони.

Озброєння та військова техніка, які враховуються за номерами та технічним станом, матеріальні засоби, що прийшли до непридатного (граничного)стану, списуються за актами технічного стану.

Матеріальні засоби, які не враховуються за номерами, що прийшли до непридатного ( граничного) стану, списуються за актами списання.

Списання втрачених матеріальних засобів у випадках, коли має місце часткове або повне віднесення збитків за рахунок держави, проводиться за інспекторським посвідченнями

Для визначення непридатності військового майна, встановлення неможливості або економічної недоцільності проведення його відновного ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання майна наказом командира (начальника) військової частини або командира (начальника) вищого рівня щороку утворюється комісія із списання військового майна.

До складу комісії включаються військовослужбовці та/або працівники Збройних Сил з належним досвідом роботи і обов’язково начальник відповідного фінансового органу.

У разі потреби до складу комісії включаються представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Комісія зобов’язана:

• провести огляд військового майна, використовуючи при цьому дані облікових документів, а також необхідну технічну документацію;
• встановити можливість або неможливість відновлення і подальшого використання військового майна за цільовим та функціональним призначенням, а також підготувати пропозиції про його списання, передачу або продаж;
• встановити конкретні причини списання військового майна, можливість використання його окремих агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів;
• визначити залишкову вартість військового майна;
• встановити осіб, з вини яких допущено втрату або передчасне зіпсуття військового майна;
• здійснити контроль за вилученням із списаного військового майна придатних агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів і за їх передачею на місце зберігання.

За результатами своєї роботи комісією складаються і подаються на затвердження акти списання військового майна.

Максимальні розміри коштів, на які посадові особи Збройних Сил мають право списувати військове майно за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання встановлюються Постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року №1225 “Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах”:

Посада	Вартість за одиницю військового майна або за одним актом у неоподаткованих мінімумах доходів громадян
	за актами якісного (технічного) стану, та за актами списання	за інспектор ськими посвідчен нями
Командир окремої роти, інші командири (начальники) установ, організацій, частин (підрозділів) Збройних Сил, які ведуть військове (корабельне) господарство на правах окремої військової частини і яким штатом передбачено військове звання до майора (капітана 3 рангу) включно	50	25
Командир окремого батальйону (дивізіону), корабля 2 рангу, дивізіону кораблів, інші командири (начальники) установ, організацій, частин Збройних Сил, які ведуть військове (корабельне) господарство на правах окремої військової частини і яким штатом передбачено військове звання підполковник (капітан 2 рангу)	80	40
Командир полку, корабля 1 рангу, начальник кафедри (факультету, відділення) військової підготовки цивільного вищого навчального закладу, установи, організації, закладу, військового представництва на підприємствах промисловості, інші командири (начальники) установ, організацій, частин (підрозділів) Збройних Сил, які ведуть військове (корабельне) господарство на правах окремої військової частини і яким штатом передбачено військове звання полковник (капітан 1 рангу)	150	75
Командир дивізії, ескадри, бригади, яким підпорядковані кораблі або окремі військові частини, інші командири (начальники) частин, установ, закладів, організацій, яким штатом передбачено військове звання генерал-майор (контр-адмірал)	160	80
Начальник служби забезпечення армії, корпусу	170	85
Заступник командувача армії, командира корпусу, якому підпорядковані служби забезпечення	175	85
Начальник відділу (служби) армії, корпусу щодо майна, закріпленого за безпосередньо підпорядкованими їм військовими частинами	175	85
Командувач армії, командир корпусу, морського району, інші командувачі, командири (начальники), яким штатом передбачено військове звання генерал-лейтенант (віце-адмірал)	180	90
Начальник управління, окремого відділу (служби) військ оперативного командування, виду Збройних Сил щодо майна, закріпленого за безпосередньо підпорядкованими їм військовими частинами	185	90
Начальник служби забезпечення виду Збройних Сил, військ оперативного командування	185	90
Заступник командувача виду Збройних Сил, військ оперативного командування	190	95
Начальник управління Міноборони щодо майна закріпленого за безпосередньо підпорядкованими їм військовими частинами	250	125
Начальник служби забезпечення Міноборони	280	140
Командувач військами оперативного командування, інші командувачі (начальники), яким штатом передбачено військове звання генерал-полковник (адмірал)	280	140
Заступник Міністра оборони	300	150
Міністр оборони	понад 300	понад 150