інноваційні підходи до ре соціалізації неповнолітніх засуджених в умовах пенітенціарної системи Великої Британії

Дипломная работа, 29 Апреля 2015, автор: пользователь скрыл имя

Описание работы


Актуальність та доцільність теми дослідження. Однією з найактуальніших і соціально значимих задач, що стоять перед нашим суспільством сьогодні, безумовно, є пошук шляхів зниження росту злочинності серед молоді й підвищення ефективності її профілактики. Необхідність якнайшвидшого рішення цієї задачі зумовлена не тільки тим, що в країні продовжує зберігатися досить складна криміногенна обстановка, але, насамперед, тим, що у сферу організованої злочинності втягується все більше й більше неповнолітніх кримінальними угрупованнями, створеними підлітками, скоюються небезпечні злочини, й число їх неухильно росте. Злочинність молодіє та приймає стійкий рецидивний характер. А така криміналізація молодіжного середовища позбавляє суспільство перспектив встановлення у швидкому майбутньому соціальної рівноваги й благополуччя.

Содержание работы


ВСТУП…………………………………………..................................
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ……..……………………………………….
1.1. Процес ресоціалізації неповнолітніх засуджених як предмет психолого-педагогічного аналізу…………
1.2. Визначення сутності поняття ресоціалізації неповнолітніх засуджених………………………….
1.3. Генеза ресоціалізації неповнолітніх засуджених в умовах пенітенціарної системи Великої Британії
Висновки до розділу 1……………………………………………….
РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ І ТЕНДЕНЦІЇ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ В УМОВАХ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ…….…………….
2.1. Змістові особливості ресоціалізації неповнолітніх на сучасному етапі розвитку пенітенціарної системи Великої Британії………………………………………
2.2. Функціональні особливості ресоціалізації злочинності неповнолітніх Великої Британії……....
Висновки до розділу 2………………………………………………..
РОЗДІЛ ІІІ. ПEРCПEКТИВИ ВИКOРИCТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО БРИТАНСЬКОГО ДOCВIДУ ДЛЯ ВДOCКOНАЛEННЯ ПРОЦЕСУ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ НЕПОВНОЛІТНІХ ЗАСУДЖЕНИХ У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ................................................
3.1. Основні механізми ресоціалізації неповнолітніх України…………………………………………………
3.2. Можливості використання прогресивного досвіду ресоціалізації неповнолітніх засуджених в умовах пенітенціарної системи України……………………...
Висновки до розділу 3………………………………………………..
ВИСНОВКИ…………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….

Файлы: 1 файл

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ.docx

— 189.00 Кб (Скачать файл)

1. Здійснено аналіз розроблення проблеми ресоціалізації неповнолітніх засуджених у вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних дослідженнях у галузі пенітенціарної педагогіки України та Великої Британії. Застосування структурно-логічного аналізу широкого кола досліджень дозволило виокремити такі напрями наукових розвідок вітчизняних дослідників: історичний розвиток вітчизняних і зарубіжних пенітенціарних систем; реформування пенітенціарної системи щодо неповнолітніх на сучасному етапі розвитку суспільства; проблема визначення соціально-правового статусу неповнолітнього та правових аспектів діяльності установ кримінально-виконавчої системи з неповнолітніми засудженими; особливості структури, змісту та напрямів діяльності психологічної служби в пенітенціарних закладах; характеристика пенітенціарного закладу як педагогічної системи; напрями, зміст і технології педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими; соціально-педагогічна робота в пенітенціарних закладах; дослідження філософських основ злочину та кримінального покарання як соціальних явищ; розуміння процесу ресоціалізації як основної мети й результату комплексної роботи із засудженими; особливості змісту та технологій підготовки фахівців до роботи в пенітенціарних закладах.

Розглянуто такі аспекти ресоціалізації неповнолітніх засуджених в умовах пенітенціарної системи Великої Британії: причини виникнення й функціонування груп неповнолітніх, які мають схильність до правопорушень; розвиток і принципи функціонування груп неповнолітніх правопорушників; соціальна дезорганізація підлітково-молодіжних неформальних угрупувань, схильних до правопорушень; технологій профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

2. Схарактеризовано теоретичні передумови ресоціалізації неповнолітніх засуджених Великої Британії, що дало змогу визначити понятійно-термінологічний апарат дослідження, передусім основоположні його поняття: «соціалізація», «ресоціалізація», «ресоціалізація неповнолітніх».

З’ясовно, що в соціально-педагогічних наукових дослідження соціалізація особистості трактується як двосторонній процес (репродуктивно-перетворювальним, стихійно-цілеспрямованим), що відбувається під впливом мега-, макро-, мезо-, мікрофакторів протягом усього життя людини, проходячи стадії адаптації, індивідуалізації, інтеграції, самореалізації тощо. Відповідно ресоціалізація розглядається як тривалий процес повторної соціалізації в нових, змінених соціальних умовах і обставинах, що спрямований на реінтеграцію особистості в суспільство. Ресоціалізацію неповнолітніх ми розуміємо як складний процес повторної соціалізації неповнолітнього, в підґрунті якого знаходиться складний комплекс правових, соціально-психологічних, педагогічних, медичних та інших заходів, що спрямовані на деконструкцію отриманих ним у результаті десоціалізації асоціальних норм, цінностей, негативних ролей, стереотипів поведінки й подальше відновлення, збереження (або засвоєння вперше) та розвиток просоціальних норм, цінностей, ролей, зв’язків, зразків поведінки, здатності й готовності до залучення, після звільнення, до умов життя в суспільстві.

3. З урахуванням  визначених ознак розвитку пенітенціарної системи для неповнолітніх засуджених (історія розвитку кримінального законодавства про відповідальність і покарання неповнолітніх; трансформація мети, змісту та засобів роботи із засудженими відповідно до розвитку кримінального законодавства) вітчизняною дослідницею О. Караман було виокремлено, а автором уточнено етапи історичного розвитку соціально-виховної роботи з неповнолітніми засудженими в зарубіжних пенітенціарних установах, зокрема британських: 1) репресивний (від найдавніших часів до кінця ХVІІ століття); 2) філантропічний (ХVІІІ–ХІХ ст.); 3) соціально-реабілітаційний етап (з початку ХХ століття до 1998 року); 4) реформаторсько-реінтеграційний (з 1998 року до сучасності).

4. У контексті  з’ясування змістових особливостей і провідних тенденцій ресоціалізації неповнолітніх на сучасному етапі розвитку пенітенціарної системи Великої Британії визначено, що проведення превентивно-ресоціалізаційної діяльності щодо неповнолітніх засуджених відбувається за допомогою різноманітних психолого-педагогічних і ресоціалізаційних технологій на таких рівнях: державному (розробка й реалізація державних програм щодо соціалізації особистості, адаптація її до сучасного суспільства, а також профілактика неповнолітніх із використанням сучасних психолого-педагогічних, соціальних технологій), регіональному (розробка конкретних профілактичних ресоціалізаційних технологій на основі прийнятих на державному рівні програм з науковим обґрунтуванням соціально-економічних особливостей певного графства за рахунок коштів, що виділяються даними графством, а практична реалізація цих технологій здійснюється спеціально створеними соціальними центрами), муніципально-інституційному (розробка профілактичних заходів з урахуванням специфіки місцевих органів самоврядування, конкретних шкіл, коледжів, виробничих, комерційних та інших об’єднань, які знають місцеві умови конкретного регіону) та особистісному (розробка конкретних методів соціального контролю, профілактики, превенції, а також ресоціалізація окремо взятих неповнолітніх).

Окреслено педагогічні умови ефективності процесу ресоціалізації неповнолітніх засуджених: 1) формування в підлітків емоційно-ціннісних відносин і соціально-моральної діяльності шляхом: а) створення серед неповнолітніх психологічно сприятливого мікроклімату; б) залучення неповнолітніх до активної діяльності (творчої, ігрової, пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної та комунікативної); в) стимулювання виходу в рефлексивну діяльність; 2) надання спеціалізованої допомоги неповнолітнім у вирішенні складних ситуацій діяльності, соціальної взаємодії та внутрішньоособистісного характеру за допомогою: а) встановлення міжособових відносин з неповнолітніми; б) послідовної реалізації етапів педагогічної підтримки; 3) надання можливості індивідуального психолого-педагогічного консультування, що включає: а) діагностику особливостей особистості з прогнозуванням варіантів поведінки в різних життєвих ситуаціях; б) взаємодію фахівців; в) підвищення педагогічної культури батьків і професійної компетенції фахівців.

Доведено, що на сучасному етапі розвитку пенітенціарної системи Великої Британії основні напрями реалізації принципів виправлення делінквентної поведінки пов’язані з використанням системи заходів, які дозволяють фокусуватися не на наслідки правопорушення, а впливати на його передумови. У якості таких заходів у Великій Британії розглядаються такі види роботи з неповнолітніми правопорушниками в пенітенціарних установах: консультування (індивідуальне й групове); пенітенціарна освіта; професійне навчання; скорочення терміну; дострокове звільнення; умовне покарання (пробація).

Схарактеризовано стратегічну лінію профілактики, що включає в себе: загальнопрофілактичні, зупиняючі та спеціальні заходи.

З’ясовано спільні тенденції та принципи реалізації превентивних заходів і програм з ресоціалізації неправомірної поведінки: підготовка спеціальних кадрів соціальних працівників, що спеціалізуються на практичній роботі з корекції поведінки; створення мережі спеціальних превентивних служб і структур; визнання сім’ї як провідного інституту соціалізації дітей і підлітків; психологізація виховно-профілактичної та охоронно-захисної діяльності, провідна роль медико-психологічної допомоги в корекції та ресоціалізації відхилення поведінки неповнолітніх.

Виявлено інноваційні підходи до ресоціалізації неповнолітніх засуджених в умовах пенітенціарної системи Великої Британії: 1) наявність поряд із державними соціальними структурами широко розвиненої мережі неурядових, громадських структур або напівдержавних утворень для здійснення процесу ресоціалізації неповнолітніх засуджених; 2) фокусування уваги на передумовах, а не наслідках скоєння злочину; 3) впровадження реінтеграційної моделі ресоціалізації неповнолітніх правопорушників; 4) гуманізація превентивної системи; 5) діяльність інституту пробації.

5. Визначено перспективи  використання прогресивних здобутків  ресоціалізації неповнолітніх засуджених  Великої Британії в Україні. Найбільш  перспективними є такі:

- створення відповідних управлінських механізмів, які б вирішували проблеми, пов’язані з наданням соціальних послуг засудженим у процесі відбування покарання та після його відбування;

- обмеження сфери дії інституту адміністративного нагляду;

- створення окремої організаційної структури, на яку б покладалося проведення соціальної роботи із засудженими як у в’язниці, так і після перебування в ній, а також із засудженими до альтернативних покарань;

- розробка нової пенітенціарної концепції, у якій робота із засудженими як у в’язниці, так і в умовах вільного суспільства розглядалася б як робота соціальна, а не виховна й не соціально-виховна;

- законодавче закріплення права засуджених на ресоціалізацію, на основі якого повинен будуватися їх правовий статус;

- створення відповідних управлінських механізмів для надання соціальних послуг, які, у свою чергу, повинні мати індивідуальний, а не колективний характер;

- прийняття двох якісно нових нормативних актів стосовно: 1) затвердження концепції соціальної роботи із засудженими; 2) закріплення статусу спеціалізованої автономної управлінської структури, на яку б покладався обов’язок надавати соціальні послуги засудженим як у період покарання, так і після його відбування.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів окресленої проблеми. На подальше вивчення заслуговують узагальнення перспективного зарубіжного досвіду підготовки соціальних педагогів до професійної діяльності в умовах пенітенціарної системи; розроблення механізмів залучення громадських організацій і місцевої адміністрації до розв’язання проблеми ресоціалізації неповнолітніх засуджених.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Андреева Г. М. Социальная психология / Г. М. Андреева. – М. : Аспект-пресс, 1996. – 376 с.
  2. Баранов Ю. В. Стадии ресоциализации осужденных в свете новых социолого-антропологических воззрений и социальной философии / Ю. В. Баранов. – СПб., 2006. – 126 с.
  3. Бархаленко Є. В. Психолого-педагогічні аспекти вдосконалення процесу виховання неповнолітніх засуджених / Є. В. Бархаленко // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2000. – № 5. – С. 183–186.
  4. Беличева С. А. Основы превентивной психологи / С. А. Беличева. – М., 1994.
  5. Ветошкин С. А. Пенитенциарная педагогика как наука и область практической деятельности : дисс. … докт. Пед. наук : 13.00.01 / С. А. Ветошкин. – М., 2002. – 327 с.
  6. Вівчар П. В. Особливості морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / П. В. Вівчар. – Т., 1999. – 191 с.
  7. Волкова Т. Н. Проблемы отбывания наказаний и ресоциализации женщин, осужденных к лишению свободы : дис. … канд. юрид. наук / Т. Н. Волкова. – М., 1995. – 178 с.
  8. Голиш Л. Г. Функціонування спеціальних дитячих установ УРСР у 1943–1950 рр. : дис. … канд. історичних наук : 07.00.01 / Л. Г. Голиш. – Черкаси, 2006. – 233 с.
  9. Греса Н. В. Психологічні чинники усвідомлення вини неповнолітніми злочинцями : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / Н. В. Греса. – Х., 2008. – 22 с.
  10. Грищенко Є. В. Проблеми ресоціалізації неповнолітніх злочинців [Електронний ресурс] / Є. В. Грищенко. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/8_DNI_2009/Pravo/43468.doc.htm.
  11. Громов В. В. Социальные связи в процессе ресоциализации осужденных / В. В. Громов, А. С. Крылов // Применение наказаний, не связанных с лишением свободы. – М., 1989. – С. 35–39.
  12. Гулак О. основні засади підвищення ефективності державного управління в сфері діяльності кримінально-виконавчої служби / О. Гулак // Вісник Академії МВС України. – 2010. – № 1. – С. 24–35.
  13. Гусак А. П. Напрями ресоціалізації неповнолітніх злочинців, що засуджені за насильницькі злочини, в умовах позбавлення волі / А. П. Гусак // Університетські наукові записки. – 2009. – № 3. – С. 190–194.
  14. Детков М. Г. Тюрьмы, лагеря и колонии России / М. Г. Детков. – М. : Вердикт-ИМ, 1999. – 448 с.
  15. Димитров А. В. Основы пенитенциарной психологии : учебное пособие / А. В. Димитров, В. П. Сафонов. – М. : Московсий психолого-социальный институт, 2003. – 176 с.
  16. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / за заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. – Київ, Сімферополь : Універсум, 2012. – 536 с.
  17. Жулева Ю. В. Ресоциализация осужденных несовершеннолетних женского пола, отбывающих наказание в воспитательных колониях: правовые и криминологические аспекты : дис. … канд. юрид. наук / Ю. В. Жулева. – Рязань, 2000. – 183 с.
  18. Звіт МОН Про стан злочинності серед неповнолітніх у І півріччі 2011 року та основні завдання органів управління освітою щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://document.ua/pro-stan-zlochinnosti-sered-nepovnolitnih-u-i-pivrichchi-201-doc72394.html.
  19. Зритнев В. В. Ресоциализация несовершеннолетних правонарушителей, не изолированных от общества, частными социальными институтами: автореф. дис. ... канд. социол. наук / В. В. Зритнев. – Ставрополь, 2008.
  20. Калашник Н. С. Уточнення понятійного апарату процесу ресоціалізації в соціально-педагогічній роботі з неповнолітніми в пенітенціарній системі України [Електронний ресурс] / Н. С. Калашник. – Режим доступу : http://www.kvs.zp.ua.
  21. Капська А. Й. Соціалізація особистості – мета соціальної педагогіки / Алла Йосипівна Капська. – Соціальна педагогіка : підручник / [за ред. А. Й. Капської]. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – С. 7–14.
  22. Караман О. Л. Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми засудженими в пенітенціарних закладах України : монографія / Олена Леонідівна Караман. – Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. – 448 с.
  23. Караман О. Л. Соціально-педагогічні умови захисту дитинства в діяльності загальноосвітньої школи : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.05 / О. Л. Караман. – Луганськ, 2002. – 286 с.
  24. Ковтуненко Л. В. Особенности технологии ресоциализации несовершеннолетних осужденных в педагогической среде воспитательного центра / Л. В. Ковтуненко // ИнВестРегион. – 2013. – № 1. – С. 34–41.
  25. Коношенко С. В. Реабілітаційна робота з соціально дезадаптованими підлітками в умовах індустріального регіону : монографія / С. В. Коношенко. – Слов’янськ : «Печатный двор», 2009. – 251 с.
  26. Кримінально-виконавчий кодекс України. – К. : Атіка, 2003. – 94 с.
  27. Кушнарьов С. В. Концептуальні підходи до проблеми ресоціалізації неповнолітніх засуджених / С. В. Кушнарьов // Державна пенітенціарна служба України: історія, сьогодення та перспективи розвитку у світлі міжнародних пенітенціарних стандартів та Концепції державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої Указом Президента України від 8 листопада 2012 року № 631 : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 28–29 берез. 2013 р.). – К. : Державна пенітенціарна служба України, 2013. – С. 526–528.
  28. Кушнарьов С. В. Проблеми ресоціалізації неповнолітніх засуджених у контексті пенітенціарного процесу / С. В. Кушнарьов // Теоретично-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – 2012. – Вип. 16. – Кн. 2. – С. 177–184.
  29. Леус Э. В. Адаптационные технологи ресоциализации несовершеннолетних осужденных / Э. В. Леус, А. Г. Соловьев // Психология и право. – 2012. – № 3. – С. 1–11.
  30. Марисюк К. Становлення пенсільванської та обернської пенітенціарних (в’язничних) систем / К. Марисюк // Вісник Львівського університету. – 2010. – № 50. – С. 294–298.
  31. Мельникова Э. Б. Правосудие по делам несовершеннолетних: история и современность / Э. Б.Мельникова. – М., 1990.
  32. Мудрик А. В. Социальная педагогика : учеб. для студ. пед. вузов / А. В. Мудрик / под ред. В. А. Сластенина. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Издательский центр «Академия», 2000. – 200 с. 
  33. Наймушин А. И. Введение в дистанционное образование УТИС : учеб. пос. / А. И. Наймушин, А. А. Наймушин. – Уфа, 2000.
  34. Наливайко В. С. Кримінологічні проблеми ресоціалізації осіб, звільнених з місць позбавлення волі : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. С. Наливайко. – К., 2000. – 16 с.
  35. Неживець О. М. Забезпечення соціальної та трудової реабілітації осіб, звільнених з місць позбавлення волі : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. М. Неживець. – К., 2005. – 22 с.
  36. Неживець О. М. Ресоціалізація засуджених та осіб, звільнених з місць позбавлення волі : монографія / О. М. Неживець, Л. А. Жук, І. Л. Жук. – К. : Кондор, 2009. – 222 с.
  37. Основи пенітенціарної педагогіки та психології : посібник / за ред. В. М. Синьова. – Біла Церква, 2003. – 101 с.
  38. Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс. – М. : Академический проект, 2000. – 252 с.
  39. Пісоцька Н. Підвищення ефективності покарання у світлі впровадження гуманістичних засад у кримінально-правову політику / Н. Пісоцька // Право України. – 1999. – № 12.
  40. Пташинський О. Б. Правові проблеми реформування пенітенціарної системи в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія» / О. Б. Пташинський. – К., 2002. – 19 с.
  41. Пуйко В. М. Мета кримінального покарання: історико-правовий аналіз / В. М. Пуйко // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 108–115.
  42. Радов Г. О. Пенітенціарна ідея: Думки на тему / Г. О. Радов. – К. : МП «Леся», 1997. – 288 с.
  43. Россіхін В. В. Пенітенціарна система Російської імперії в ХІХ – на початку ХХ ст. (на матеріалах українських губерній) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. в. Россіхін. – Х., 2005. – 22 с.
  44. Рыбак М. С. Ресоциализация осужденных к лишению свободы : дисс. … докт. юрид. наук / М. С. Рыбак. – Саратов, 2001. – 450 с.
  45. Савардунова В. Н. Влияние воспитательной системы на ресоциализацию несовершеннолетних осужденных женского пола в период отбывания наказания в виде лишения свободы : дис. … канд. пед. наук / В. Н. Савардунова. – Рязань, 2000. – 224 с.
  46. Сєрова О. В. Трудове виховання та професійна підготовка як складові процесу ре соціалізації засуджених / О. в. Сєрова // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 238–244.
  47. Стручков Н. А. Новые аспекты исполнения наказания и исправления осужденных / Н. А. Стручков // Воспитание и правопорядок. – 1981. – № 1. – С. 19–23.
  48. Трубников В. М. Социальная адаптация освобожденных от отбывания наказания / В. М. Трубников. – Х., 1990.
  49. Харченко С. Я. Соціалізація дітей та молоді в процесі соціально-педагогічної діяльності: теорія та практика : монографія / С. Я. Харченко. – Луганськ : Альма-матер, 2006. – 320 с.
  50. Чакубаш Ю. В. Системний підхід як основний метод розбудови теорії еволюції кримінально-виконавчих систем / Ю. В. Чакубаш // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2001. – № 6. – С. 177–184.
  51. Чернышова А. В. Ресоциализация осужденных женщин, освобожденных из исправительно-трудовых колоний: правовые и организационные вопросы : дисс… канд. юрид. наук / А. В. Чернышова. – М., 1990. – 194 с.
  52. Шмаров И. В. Предупреждение преступности среди освобожденных от наказания / И. В. Шмаров. – М., 1974. – 87 с.
  53. Шпак В. П. Реабілітаційна діяльність зарубіжних і вітчизняних вирвано-виховних закладів ХІХ – початку ХХ ст. : монографія / В. П. Шпак. – Полтава : АСМІ, 2005. – 336 с.
  54. Шпак В. П. Теоретичні та практичні засади реабілітаційної діяльності виправно-виховних закладів в Україні (ХІХ – початок ХХ ст.) : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.01 / В. П. Шпак. – Полтава, 2006. – 500 с.
  55. Шпак В. П. Реабілітаційна педагогіка : навч. посібник / В. П. Шпак. – Полтава : АСМІ, 2006. – 328 с.
  56. Южанин В. Е. Процесс ресоциализации и его обеспечение в уголовном судопроизводстве / В. Е. Южанин. – Рязань, 1992. – 45 с.
  57. Ягунов Д. В. Державне управління пенітенціарною системою України: механізми ресоціалізації засуджених : автореф. дис. … канд. наук держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Д. В. Ягунов. – Одеса, 2004. – 21 с.
  58. Яровий А. О. Проблеми правового регулювання діяльності установ виконання покарань для неповнолітніх / А. О. Яровий // Право України. – 1999. – № 9. – С. 104–108.
  59. American Corrections / ed. by Todd R. Clear, George F. Cole. – Belmont, California : Wardsworth Publishing Company, 1994. – Р. 357–361.
  60. Bennett S. A. Something more than survival: A student-initiated process for school climate improvement / S. A. Bennett. – Walnut Creek, CA : Center for Human Development, 1978. – 226 p.
  61. Borzycki M. Promoting Integration: The Provision of Prisoner Post Release Services, Trends and Issues / M. Borzycki, E. Baldry // Criminal Justice. – 2003. – No 262. – P 1.
  62. Cullen F. T Assessing Correctional Rehabilitation: Policy Practice and Prospects / F. T. Cullen, P. Gendreau // Criminal Justice. –Volume 3: Changes in Decision Making and Discretion in the Criminal Justice System. – Washington : US Department of Justice, 2000. – P. 112.
  63. Dryfoos J. G. Adolescents at risk: Prevalence and prevention / J. G. Dryfoos. – N.Y. : Oxford University Press, 1990.
  64. Finckenauer J. Delinquency and Corrections / J. Finckenauer. – Orlando, Florida, 1984.
  65. Kent Young Offender Service // NAPO News. – 1992, 24 September. – P. 1–4.
  66. Lynch J. P. Prisoner Re-entry in Perspective / J. P. Lynch // Crime Policy Report. – 2001. – Vol. 3, September.
  67. Metreaux S. Homeless Shelter Use and Reincarceration Following Prison Release / S. Metreaux // Criminology and Public Policy. – 2004. – Vol. 3, No 2. – P. 139–160. 
  68. Murton T. O. Prison Management: the past, the present and the possible future / T. O. Murton // Prisons: Present and Possible ; ed. by M. E. Wolfgang. – New York, 1979. – P. 12.
  69. Reducing Re-offending by Ex-prisoners: Report by the Social Exclusion Unit [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.socialexclusion.gov.uk/publications.asp?did=64.
  70. Reducing Re-offending by Ex-prisoners: Report by the Social Exclusion Unit [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.socialexclusion.gov.uk/page.asp?id=213.
  71. Rumgay J. The addicted offender. Development in British policy and practice / J. Rumgay. – New York, 2000.
  72. Social Exclusion. Unit Reducing Re-offending by Ex-prisoners: Report by the Social Exclusion Unit. – Office of the Deputy Prime Minister, 2002.
  73. Stullken E. H. The Schools and Delinquency Problem /  E. H. Stullken // The Problem of Delinquency ; ed.by Sh. Glueck. – L., 1959. – 155 p.
  74. The law and social work. Contemporary issues for Practice / Ed. by L. A. Cull, J. Roche Palgrave. – England : Open university, 2001.

 

Додаток А

Таблиця 1

Тлумачення поняття «ресоціалізація» сучасними дослідниками

Поняття

Джерело

Перший напрям: ресоціалізація – процес, який розпочинається після звільнення засудженого з місць позбавлення волі

Ресоціалізація – це повторна соціалізація, підготовка до повернення індивіда у звичну культуру, середовище, відновлення соціальних зв’язків шляхом зміни в установках, цілях, нормах і цінностях його життя.

Ресоціалізація в пенітенціарних закладах – це свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі як повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві, зміна особистісних якостей засудженого, формування в нього саморегулятивної стабільної соціально-нормативної поведінки після звільнення

І. Звєрєва [16, с. 72–73]

Ресоціалізація в найбільш узагальненому значенні – процес повторної соціалізації в нових, змінених соціальних умовах і обставинах з метою реінтеграції (повторної інтеграції) особистості в суспільство.

Ресоціалізація неповнолітнього засудженого в пенітенціарному закладі – складний процес повторної соціалізації неповнолітнього на основі нейтралізації отриманих ним у результаті десоціалізації асоціальних норм, цінностей, негативних ролей, стереотипів поведінки й подальшого відновлення, збереження (або засвоєння вперше) та розвитку позитивних, за оцінкою суспільства, соціальних норм, цінностей, ролей, зв’язків, зразків поведінки з метою реінтеграції (повторної інтеграції) в суспільство після звільнення

О. Караман [22]

Ресоціалізація – соціальний процес у постпенітенціарний період, за якого відбуваються якісні зміни особи, перебудова поглядів, уявлень, мотиваційної сфери поведінки й ін., що знаходять власний вираз у правослухняній поведінці

В. Трубніков [48]


 

 

Ресоціалізація особистості – це процес поновлення соціально корисних відносин поза межами виправної установи

І. Шмаров [52]

Ресоціалізація, по-перше, виступає як протидія асоціальній деградації особистості й призупиняє її; по-друге, «поновлює або повторює дії», тобто повторно залучає індивіда до «мінімальних достатніх» цінностей та норм суспільства, що є достатніми для включення його в нормальні умови життя суспільства; по-третє, поновлює індивіда в якості нормального соціалізованого члена суспільства

А. Чернишова [51]

Ресоціалізація – це організований соціально-психолого-педагогічний процес відновлення соціального статусу, втрачених або несформованих соціальних навичок у звільнених із місць позбавлення волі, переорієнтації їх соціальних установок і референтних орієнтацій за рахунок включення в нові позитивно орієнтовані відносини

Н. Греса [9]

Другий напрям: ресоціалізація – процес, який починає відбуватися

в місцях позбавлення волі й продовжується після виходу з них

Ресоціалізація охоплює практично всі інстанції реалізації кримінальної відповідальності, тобто являє собою багатогранний, багатоаспектний процес соціальної адаптації людини, яка скоїла злочин

В. Громов, А. Крилов [11]

Ресоціалізація засуджених є комплексом правових, організаційних, педагогічних, психологічних, виховних та інших заходів впливу, що здійснюються на різних етапах реалізації кримінальної відповідальності з метою зміни асоціальних установок, системи ціннісних орієнтацій, протидії асоціальній деградації особистості, корекції противоправної поведінки, попередження злочинів, створення нормальних умов для подальшої соціалізації, тобто є формою соціальної адаптації

Ю. Жулєва [17]

Пенітенціарна ресоціалізація – процес засвоєння засудженим (вдруге або вперше) суспільно прийнятних норм, цінностей, зразків поведінки, поновлення втрачених чи несформованих навичок і звичок поведінки

В. Савардунова [45]

Ресоціалізація – додаткова соціалізація особистості громадянина з метою оптимальної адаптації до умов суспільства.

Ресоціалізація осіб, засуджених до позбавлення волі, є процесом напрацювання соціально прийнятних форм поведінки та життєдіяльності для наступної адаптації до умов і норм суспільства, що реалізується за допомогою засобів первинної соціалізації

Ю. Баранов [2]

Ресоціалізація – довготривалий процес, в основу якого покладено складний комплекс психолого-педагогічних, економічних, медичних, юридичних і організаційних заходів, спрямованих на формування в засудженого здатності та готовності для входження у звичайні умови життя суспільства після звільнення

Є. Грищенко [10]

Ресоціалізація може бути пов’язана з процесом виправлення й перевиховання засуджених і сприяти формуванню в них нового законослухняного світосприймання, сумління, громадянської та моральної переорієнтації

А. Димитров, В. Сафонов [15, с. 133]

Ресоціалізація – система послідовних етапів, що позитивно віддзеркалюють вплив карально-виховних заходів і результати суб’єктивно-особистісного виховання засудженого

Т. Волкова [7]

Ресоціалізація засудженого є корективою властивостей його особистості в напрямі надання їй рис, що необхідні та достатні для життя в певній позитивній або нейтральній з точки зору суспільної безпеки соціальній групі, певному мікросередовищі

М. Рибак [44]

Ресоціалізація – це складна соціально-правова категорія, яка охоплює різні варіанти поновлення соціальних зв’язків як під час відбування покарання, так і після звільнення з місць позбавлення волі

Ресоціалізація – це процес становлення особи як соціального члена суспільства, що здійснюється на основі застосування до неї комплексу правових, організаційних, виховних, психологічних та інших заходів впливу на різних етапах кримінальної відповідальності з метою недопущення вчинення протиправних діянь і повернення її до самостійного загальноприйнятого суспільно-нормального життя в суспільстві

О. Неживець [36]

Ресоціалізація – напрям державної соціальної політики, спрямований на надання комплексу соціальних послуг засудженим, які відбули чи відбувають покарання, та особам, для яких ув’язнення обрано як запобіжний захід, з метою їх повернення до суспільства та включення як здорових і повноцінних його членів

Д. Ягунов [57]

Информация о работе інноваційні підходи до ре соціалізації неповнолітніх засуджених в умовах пенітенціарної системи Великої Британії