Реклама як складова маркетингової комунікаційної політики

 

Група начальника відділу  капітального будівництва на основі аналізу характеристик і стану  виробничих будинків і споруджень об’єкта  визначає ступінь їхньої стійкості до впливу вражаючих факторів ядерного вибуху, оцінює розміри можливого збитку від впливу вторинних вражаючих факторів, робить розрахунок сил і засобів, необхідних для відновлення виробничих споруджень при різних ступенях руйнувань. Крім того, група досліджує і оцінює захисні властивості сховищ і укриттів, визначає необхідну потребу в захисних спорудженнях на території об’єкта й у заміській зоні.

 

Група головного енергетика оцінює стійкість систем електропостачання, водопостачання і каналізації, подачі газу, інших видів палива, а також визначає можливий характер і масштаби їхніх руйнувань, у тому числі й від вторинних вражаючих факторів.

 

Група головного механіка оцінює стійкість технологічного устаткування, а також визначає: можливі утрати верстатів, приладів і систем автоматичного керування при різних ступенях руйнувань від впливу ударної хвилі та від вторинних вражаючих факторів; способи збереження і захисту особливо коштовного й унікального устаткування; потреба в силах і засобах, терміни й обсяг відбудовних робіт; можливість створення резерву устаткування і порядок маневрування їм.

 

Група головного технолога  розробляє технологію виробництва  з урахуванням переходу об’єкта  на режим роботи воєнного часу. Оцінює стійкість технологічного процесу і можливість зупинки виробництва за сигналом „Повітряна тривога”, розробляє пропозиції з організації виробничого процесу в умовах воєнного часу.

 

Група начальника відділу  матеріально-технічного постачання аналізує систему забезпечення виробничого процесу всім необхідним для випуску продукції у воєнний час. Оцінює умови відправки продукції і стійкість роботи транспорту. Робить обґрунтовані розрахунки необхідних додаткових резервів сировини, устаткування, що комплектують вироби, а також визначає місце розосередженого їхнього збереження. Вивчає стійкість існуючих і намічуваних на воєнний час зв’язків із постачальниками і споживачами. На підставі заявок, що надходять від інших груп, складає розрахунки на необхідну кількість будівельних і інших матеріалів для відновлення виробництва і будівництва відсутніх сховищ на об’єкті та протирадіаційних укриттів у заміській зоні.

 

Група штабу цивільної  оборони об’єкта оцінює загальний  стан ЦО об’єкта і визначає заходи для забезпечення надійного, захисту  робітників та службовців.

 

У цю групу входить  ряд служб, що виконують відповідні функції. Служба оповіщення і зв’язку  вивчає й оцінює стійкість зв’язку  з місцевими органами ЦО, виробничими  підрозділами і формуваннями ЦО. Оцінює надійність систем оповіщення, повноту устаткування пунктів керування і вузла зв’язку.

 

Служба сховищ і укриттів оцінює правильність експлуатації сховищ і укриттів, готовність їх до використання за  призначенням. Розраховує час  на оповіщення робітників та службовців, збір і укриття їх у захисних спорудах. Представляє в групу начальника відділу матеріально-технічного постачання заявку на необхідну кількість продовольства для сховищ.

 

Служба протирадіаційного  і протихімічного захисту оцінює можливості роботи об’єкта при різних рівнях радіації і розробляє рекомендації з захисту робітників та службовців від радіоактивного зараження, визначає варіанти режимів протирадіаційного захисту робітників та службовців в умовах радіоактивного зараження різного ступеня і розробляє графік робочих змін при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт. Аналізує забезпеченість робітників та службовців засобами індивідуального захисту, умови збереження і порядок видачі цих засобів. Готує пропозиції по організації і веденню радіаційної розвідки, організації санітарної обробки людей, знезаражуванню одягу, транспорту, техніки і споруджень з указівкою сил і засобів, для виконання цих задач.

 

Медична служба розробляє  заходи щодо організації медичного  обслуговування робітників та службовців на об’єкті й у заміській зоні, а також при проведенні рятувальних і невідкладних робіт. Визначає імовірніші втрати особового складу, сили і засоби для надання першої медичної допомоги потерпілим.

 

Служба охорони суспільного  порядку розробляє заходи щодо посилення  пропускного режиму, охорони матеріальних цінностей, забезпечення суспільного порядку на об’єкті й у ході евакуації і розосередження, визначає відповідальних осіб по забезпеченню порядку при укритті робітників та службовців у сховищах за сигналом „Повітряна тривога”.

 

На третьому етапі  підводяться підсумки проведених досліджень. Групи фахівців із результатів досліджень готують доповіді, у яких подають  висновки і пропозиції по захисту  робітників та службовців і підвищенню стійкості оцінюваних елементів  виробництва. До доповідей додаються необхідні таблиці, схеми, плани.

 

Група керівника дослідження  на підставі доповідей груп фахівців складає узагальнену доповідь, до якої належать: можливості захисту  робітників, службовців та членів їхніх  родин і захисних споруджень на об’єкті і в заміській зоні; загальна оцінка стійкості об’єкта, найбільш уразливі ділянки виробництва; практичні заходи, які необхідно виконати, у мирний час і в період загрози нападу для підвищення стійкості роботи об’єкта у воєнний час, обсяг і вартість робіт; порядок і орієнтовані терміни проведення відбудовних робіт при різних ступенях руйнувань. За результатами дослідження, після попереднього обговорення його підсумків, група керівника розробляє план заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта у воєнний час. У плані намічаються заходи щодо підвищення стійкості об’єкта. Визначається вартість проведення в життя заходів, джерела фінансування, сили і засоби, необхідні матеріали, терміни виконання і відповідальні особи за виконання. План заходів, проведених силами об’єкта, затверджується керівником підприємства – начальником ЦО.

 

Правильність проведених розрахунків і реальність вироблених пропозицій і рекомендацій перевіряються  на спеціальному навчанні тривалістю 2 - 3 доби, проведеному під керівництвом начальника ЦО об’єкта чи старшого начальника.

 

Дослідження стійкості  повинне вестися творчо з урахуванням  специфічних особливостей виробництва. Від підсумків дослідження залежить планування і проведення в життя  економічно обґрунтованих заходів  ЦО, спрямованих на підвищення стійкості роботи об’єкта народного господарства.

 

Підвищення стійкості  роботи об’єкта народного господарства є складною задачею, що вимагає великих  матеріальних витрат і постійної  уваги з боку всіх органів ЦО.

 

Заходи щодо підвищення стійкості роботи об’єкта народного господарства в умовах воєнного часу проводяться як у мирний час, воєнний час так і при погрозі нападу супротивника.

 

На мирний час плануються, головним чином, трудомісткі заходи, що вимагають значних матеріальних витрат і часу. Економічна ефективність цих заходів може бути досягнута при їхньому максимальному ув’язуванні з задачами по забезпеченню безаварійної роботи об’єкта, поліпшенню умов праці, удосконалюванню виробничого процесу.

 

На період загрози  нападу супротивника плануються заходи, що можуть бути легко реалізовані чи виконання яких, у мирний час недоцільне і навіть неможливе.

 

Захист систем електропостачання, газопостачання, водопостачання. Захист основних систем життєзабезпечення  від ударної хвилі здійснюється:

 

– заглибленням комунально-енергетичних мереж;

 

– створенням резервних  джерел постачання електрикою, газом, водою;

 

– установкою запірно-регулюючих пристосувань;

 

– подача енергоносіїв із різних напрямків (не менш двох);

 

– пристрій роздільних систем.

 

Впливу світлового випромінювання піддаються всі елементи інженерно-технічного комплексу промислового об’єкта. Тому для захисту об’єкта від світлового випромінювання проводяться визначені заходи.

 

Для підвищення протипожежної  стійкості на промислових об’єктах проводяться профілактичні заходи як для запобігання пожеж, так і для створень умов, що утрудняють поширення вогню і полегшують боротьбу з ним у вогнищах виникнення. Це забезпечується шляхом: підвищення вогнестійкості різних конструкцій (особливо дерев’яних); створенням мережі водойм на території об’єктів устаткування під’їздів до рік, озер, ставків; створення площадок для пожежної техніки; захист у відкритих технологічних установок; зменшення на виробництві до технологічно обґрунтованого мінімуму легкозаймистих матеріалів; зміною технологій, що виключають застосування вогненебезпечних і вибухонебезпечних речовин; застосування автоматичних ліній засобів гасіння пожеж; усунення умов, що створюють вибухові суміші в будинках; пристрій аварійних заглиблених ємностей для швидкого зливу з технологічного устаткування пальних рідин.

 

Для підприємств, виробнича  діяльність яких у воєнний час  може продовжуватися в умовах впливу радіоактивного, хімічного і бактеріологічного  зараження, проводяться такі захисні  заходи:

 

– герметизація основних виробничих будинків і споруджень;

 

– установка фільтрів-поглиначів у систему приточно-витяжної вентиляції;

 

– установка герметичних  засувок у системі вентиляції;

 

– підготовка пристроїв  по знезаражуванню води;

 

– створення запасів  дезактивуючих, що дегазують і дезінфікують речовини, підготовка технічних засобів;

 

– розробка можливих режимів  захисту робітників та службовців в  умовах радіоактивного зараження;

 

– забезпечення усього виробничого  персоналу засобами індивідуального  захисту.

 

Висновок. Зросло значення економіки в забезпеченні обороноздатності країни і реальна загроза руйнування її з використанням сучасних засобів нападу, висувають у число основних задач підвищення стабільної роботи об’єктів народного господарства у воєнний час.

 

Виконання цієї задачі покладається на сили цивільної оборони. Підвищення стійкості роботи досягається проведенням ряду організаційних та інженерно-технічних заходів, що враховують вимоги ЦО і результати оцінки стійкості роботи об’єкта і спрямованих на забезпечення безперебійності виробничого процесу в надзвичайній ситуації, максимальне зниження можливих втрат і руйнувань.

 

3.2. Аналіз результатів  соціального опитування.

 

Існує два принципових підходи  до аналізу соціологічних даних; аналіз лінійного розподілу і  структурно-типологічний аналіз об'єкта.

Саме в такій послідовності ці підходи, як правило, і реалізуються в аналітичній діяльності соціолога.

Відзначимо, що лінійний і структурно-типологічний види аналізу є не альтернативними, а взаємодоповнюючими способами  вивчення соціологічних даних.

Опитування - соціологічний метод отримання інформації, при якому респондентам (людям, яких опитують) у письмовій або усній формі задають спеціально підібрані питання і просять відповісти на них.

Опитування найбільш поширений вид соціологічного дослідження і одночасно самий широко використовуваний метод збору первинної інформації. З його допомогою збирається від 70% до 90% всіх соціологічних даних.

1. Аналіз лінійного розподілу

У рамках цього підходу соціолог працює з нерозчленованим масивом даних. Завдання цього етапу аналізу - побачити спільні риси і тенденції, характерні для досліджуваного об'єкта в цілому.

Поширена помилка при аналізі  лінійного розподілу - переказ отриманих статистичних даних. Не слід захоплюватися фразами типу "15% респондентів згодні з думкою А, а 20% - з думкою В" - це і так видно з таблиць.

Потрібно-проаналізувати, осмислити  отримані цифри, побачити в них якісь соціологічні закономірності, тенденції, співвіднести отримані дані з апріорними гіпотезами проекту, тобто здійснити змістовну інтерпретацію результатів дослідження.

Загальні зауваження по структурно-типологічному аналізу

Структурно-типологічний аналіз націлений  на виявлення структури об'єкта і  розкриття специфічних характеристик  свідомості і поведінки його типових представників.

Виділяючи групи, в діяльності, поглядах, вербальному і реальному поведінці  яких ви бачите прояв різних соціальних тенденцій, звертайте увагу як на змістовні, так і на статистичні критерії.

• Чи достатні розміри виділених груп для впевненого, обгрунтованого аналізу? Яку різницю у відповідях груп ви будете інтерпретувати як значущу?
• Перетинаються чи виділені вами групи? Яка частина масиву не увійшла до типологічні угруповання? Про що це говорить?

Ситуація, коли значна частина масиву знаходиться поза типологічних угруповань, може бути наслідком таких обставин:

а) По-перше, найчастіше це результат  поверхового, недостатньо ретельного аналізу - коли вибираються 1-2 найбільш яскраві, на думку студента, тенденції, інші ж залишаються поза його увагою.

б) Іноді це буває наслідком надмірної  глибини аналізу. У цьому випадку дослідник занадто жорстко формулює критерії відбору груп (5-6 критеріїв, об'єднаних за типом кон'юнкції,-у логічній зв'язці "і"). При цьому виявляються найбільш послідовні прихильники тієї чи іншої позиції - "ядро" тенденції. Таких людей в масиві завжди буває небагато.

Аналіз подібних "ядер" допоможе вам розібратися в суті, основні  змістовні зв'язках виділених  тенденцій. Однак цей аналіз необхідно доповнити пошуком більш широких угруповань, що представляють прихильників, "попутників" - осіб, менш послідовних тяжіють до виявлених тенденцій.

в) Ситуація, коли значна частина масиву не піддається типологічному аналізу навіть при м'яких критеріях відбору (невелике число індикаторів; логічне з'єднання "або"), може, нарешті, говорити і про особливий стан масової свідомості - аморфному, логічно непослідовним, неструктурованим. Подібний стан масової свідомості характерно для перехідних, проблемних, кризових періодів суспільного розвитку, коли значна частина суспільства не визначилася у своїх поглядах і позиціях. Масова свідомість являє собою в цей період свого роду "котел", у якому тільки починають викристалізовуватися характерні тенденції і позиції.

Здійснюючи структурно-типологічний аналіз, соціолог, як правило, вдається до методів математичної статистики. Не слід, однак, забувати про те, що подібний аналіз може бути заснований і на довільних параметрах, вибраних на розсуд соціолога.