Іноваційна методика критичного мислення

 

 

 

Періодичні видання (газети та журнали):

 

1. Баханов К. О. Технологія розвитку критичного мислення як психолого-педагогічне  явище / Баханов К. О. //  Історія  та правознавство. — 2008. — № 33(169). — С. 4-9.
2. Ващенко  Л.  Інноваційні  процеси  в  системі  загальної  середньої освіти особливості управління / Л.  Ващенко  //Освіта  і управління. — 2003. — т. 6. — №3. — С. 97–104.
3. Кучеренко Т. А. Інновації як умова ефективної організації навчально-виховного процесу у сучасній школі. / Т. А. Кучеренко // Відкритий урок. — 2003. — № 7–8. — С. 32–53.
4. Лабенко А. Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах / А. Лабенко // Рідна школа. — 2001. — № 4. — С. 68-71.
5. Лактіонова  Г. Виховання  в  епоху  глобалізації: ризики / Г.Лактіонова  // Шлях освіти. —  2005. — № 4. —  С. 2-6.
6. Мариновська О. Я. Педагогічна технологія критичного мислення / О. Я. Мариновська // Джерела. — 2001. — № 3–4. — С. 63–66.
7. Мороченкова И. А. Проблемы и пути формирования критического мышления студентов университета / И. А. Мороченкова // Проблемы высшего и среднего образования. — 2005. — № 6. — С. 12–18.

 

Інші видання:

 

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. / І.М. Дичківська— К.: Академвидав, 2004. — 352 с.
2. Долгоруков А. Метод case-study как современная технология профессионально-ориентированного обучения [Електронний ресурс]  http://www.vshu.ru/
3. Інноваційна  діяльність  педагога:  від  теорії  до  успіху.  Інформаційно-методичний збірник /Упорядник Г.О. Сиротенко. —Полтава: ПОІППО, 2006. — 124 с. 
4. Митник О. Як навчити дитину мистецтва мислення. Педагогічна психологія. / О. Митник— К.: Вид-во «Початкова школа», 2006. —104 с.
5. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упоряд.: В.М.Андрєєва, В.В.Григора. —Х.: Вид. група «Основа», 2006. — 352 с.
6. Сиротенко  Г.О.  Інновації  як  основа  змін  освітньої  практики. Інформаційно-методичний  збірник: /Упорядник  Г.О.  Сиротенко. — Полтава, ПОІППО, 2005. — 160с.
7. Як стати майстерним педагогом: Навчально-методичний посібник /Кол. авт.:   В.Ш. Ковальчук, Л.М. Сергеєва та ін. За заг. ред. Л.І.Даниленко. — К., 2007.  — 184 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А 

 

Урок всесвітньої історії у 10-му класі

 

ТЕМА. Облаштування повоєнного світу.

Мета: освітня: повторити, узагальнити та систематизувати комплекс набутих знань і вмінь за темою «Облаштування повоєнного світу»;

розвивальна: розвивати комунікативні навички, навички критичного мислення та опрацювання історичної інформації в нетрадиційних ситуаціях;

виховна: формувати толерантне, неупереджене ставлення до протилежних позицій, поглядів, суджень.

Тип уроку. Узагальнення та систематизації знань (з використанням інтерактивних методів та методів технології критичного мислення).

Обладнання. Ватман формату А2 або А1, маркери, роздавальний матеріал.

Хід уроку

І. Актуалізація.

Усі страхіття всіх століть  були зібрані докупи, і не тільки армії, а усі народи були кинуті в  їхню прірву... Ні народи, ні їхні правителі не зупинялися перед будь-яким діянням, тільки б воно могло допомогти їхній перемозі. Німеччина, яка випустила пекло на свободу, спокійно очолювала терор; але їй на п’яти наступали відчайдушні й прагнучі помсти, розтоптані нею країни. На кожний злочин проти людства або міжнародних законів відповідали репресіями. Торговельні судна, нейтральні судна, шпитальні судна топили в морі, а людей на борту кидали напризволяще або розстрілювали у воді. Докладали усіляких зусиль, щоб підкорити голодом цілі народи, незважаючи на вік та стать. Артилерія руйнувала міста і пам’ятки. Бомби падали з повітря без обмежень. Отруйні гази і запалювальні речовини різних видів душили або спопеляли солдатів. Рідкий вогонь лився на їхні тіла. Люди падали з неба у полум’я або тонули в темних морських глибинах. Жива сила армій обмежувалася лише кількістю чоловічого населення в їхніх країнах. Європа і більша частина Азії та Африки стали одним величезним полем бою, з якого після скількох років боротьби бігли не тільки армії, а й цілі народи.

(Історія епохи очима  людини. Україна та Європа у  1990–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю.  Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. – Київ: Генеза, 2004. – С. 65).

• Які нові міркування про наслідки Першої світової війни з’явилися у вас після знайомства із даним джерелом?
• Проаналізуйте становище в окремих країнах світу після закінчення Першої світової війни.
• Доповніть структурно-логічну схему «Формування системи колективної безпеки після Першої світової війни».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Усвідомлення.

А. Сенкен. Учитель пропонує учням написати сенкен на тему «Ліга Націй».

Орієнтовний приклад

1. Ліга Націй
2. Міжнародна, мирна.
3. Регулювала, запобігала, гарантувала.
4. Ліга Націй – перша міжнародна організація ХХ ст. створена рішенням Паризької мирної конференції.
5. Співдружність (співтовариство).

Б. Асоціювання. Учитель записує на дошці або ватмані історичне поняття «Версальсько-Вашингтонська система». Учні висловлюють слова або словосполучення, що асоціюються із запропонованою фразою.

Орієнтовний приклад

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шляхом колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв’язків між окремими елементами.

В. Метод «Обери позицію» («Куточки»).

Учитель пропонує питання для обговорення: «Версальсько-Вашингтонська система заклала міцну основу для міжнародної стабільності після Першої світової війни».

У протилежних кінцях кімнати розміщені плакати з написами: «згоден (згодна)», «не згоден (не згодна)». Учні визначають свою позицію і стають біля відповідного плаката. Обговоривши в колі однодумців всі аргументи на користь своєї точки зору, учасники представляють протилежній стороні п’ять найважливіших. По завершенні викладу всіх думок вони можуть змінити погляди й перейти до іншої групи, обгрунтовуючи прийняття такого рішення.

«Згоден (згодна)»	«Не згоден (не згодна)»
Створено Лігу Нації – першу міжнародну організацію; здобули незалежність низка країн (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина тощо); розпалися багатовікові колоніальні імперії; зроблені спроби вирішити далекосхідні проблеми; закладено початки мирного врегулювання конфліктних ситуацій.	Статті Версальсько-Вашингтонських домовленостей виявилися далекими від досконалості; демократичні уряди окремих європейських країн змушені були відповідати за помилки своїх попередників; новий міжнародний порядок ставав жорстким щодо Німеччини та СРСР; несправедливість територіальних розмежувань; система нових міжнародних стосунків заклала причини Другої світової війни.

Після цього учитель  пропонує учням уявити себе в ролі лідерів основних країн світу, задіяних в системі міжвоєнних відносин (педагог самостійно обирає країни і розподіляє ролі таким чином, щоб від кожної країни виступали по два представники). Опинившись в цій ситуації, учні повинні повторно оцінити всі аргументи і вибрати позицію, що відбиває їх погляди як «керівників» держав. Після обрання позиції можуть визначитися наступні групи країн:

«Згоден (згодна)»

«Не згоден (не згодна)»

Франція. Відновлення лідерства у справах європейської політики. Провідна роль у структурах Ліги Націй. Велика Британія. Повернення лідерських позицій у світовій, зокрема європейській політиці, утримання воєнно-морської першості. Польща. Здобуття незалежності. Румунія. Отримання значних територіальних надбань: Північна Буковина, Бессарабія, Добруджа, Трансільванія, Банат тощо.

Німеччина. Невдоволення дискримінаційними умовами Версальського мирного договору (територіальні, військові обмеження, проблеми репарацій). Росія–СРСР. Неможливість вирішення фінансово-економічних протиріч. Несприйняття СРСР як рівноправного суб’єкта міжнародних відносин. США. Неможливість здобуття провідної ролі у світовій, зокрема європейській політиці. Конкуренція з боку Франції та Великої Британії. Японія. Обмеження (рішеннями Вашингтонської конференції) впливу в регіоні Тихого океану. Туреччина. Втрата Чорноморських проток та володінь на Близькому Сході. Порушення територіальної цілісності. Італія. Невиконання колишніми союзниками територіальних обіцянок. Україна. Загарбання Польщею Східної Галичини, Румунією Північної Буковини та Бессарабії, Чехо-Словаччиною Закарпаття і т. д.

 

ІІІ. Рефлексія.

А. Історичний диктант.

1. Назвіть подію, що відбулася раніше:

А) Вашингтонська конференція;

Б) Лозаннська конференція;

В) Паризька мирна конференція.

2. Впізнайте історичну постать за описом.

Народився у Вандеї в  сім’ї республіканців. За освітою – лікар. Ледве уникнув розстрілу під час Паризької комуни. За гострополемічні промови у парламенті отримав прізвисько «Тигр». Його називали «батьком перемоги». Один з творців Версальської системи договорів. Негативно ставився до незалежності України.

3. Запишіть одним словом наступне визначення: затвердження органами законодавчої влади міждержавного договору, що надає йому юридичної сили.
4. У якому місті 16 квітня 1922 р. підписано сепаратний договір між РРФСР та Німеччиною?
5. Доповніть логічний ланцюжок: Версальський мирний договір, Сен-Жерменський мирний договір, Нейїський мирний договір, Тріанонський мирний договір, ____________.
6. Випишіть зайве: Ж. Клемансо, Д. Ллойд-Джордж, В. Вільсон, Ф. Фош, В.-Е. Орландо.
7. Підписання якого мирного договору відбулося рівно через п’ять років після вбивства в Сараєво Гаврилом Принципом наступника Австро-Угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда?
8. Його ініціатори французький міністр іноземних справ та держсекретар США отримали Нобелівські премії миру. Документ підписаний 15 країнами, згодом до нього приєдналися ще 48 держав. Основне положення – відмова від війни як засобу національної політики. Вкажіть офіційну назву цього договору.
9. Непорушність кордонів Франції, Бельгії та Німеччини підтверджено рішенням ____________ конференції.
10. Назвіть подію, що відбулась 18 січня 1919 р.
11. Американський президент В. Вільсон у своїх «14 пунктах» пропонував створити міжнародну організацію. Вкажіть назву цього співтовариства.
12. У якій країні запроваджено принцип «відкритих дверей»?

Б. Метод гамбургера (можна запропонувати на домашнє завдання). Учитель пропонує учням, використовуючи метод гамбургера, написати невеличке есе «Причини Другої світової війни».

 

 

 

 

¹ Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология /А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. — Спб., 2000. — С. 72.

² Халперн Д. Психологія критичного мислення. / Д. Халперн. — Спб., 2000. — С.94.

³ Халперн Д. Психологія критичного мислення. / Д. Халперн. — Спб., 2000. — С.94.

⁴ Мороченкова И. А. Проблемы и пути формирования критического мышления студентов университета /И. А. Мороченкова // Проблемы высшего и среднего образования. — 2005. — № 6. — С. 12.

⁵ Там само.

⁶ Митник О. Як навчити дитину мистецтва мислення. Педагогічна психологія. / О. Митник— К.: Вид-во «Початкова школа», 2006. — С. 49.

⁷ Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упоряд.: В.М.Андрєєва, В.В.Григора. —Х.: Вид. група «Основа», 2006. — С.113.