Іноваційна методика критичного мислення

Освітня технологія формування критичного мислення в процесі навчання — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають студентів до дослідної творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення отриманих знань. Ця технологія допомагає готувати людей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Це необхідність пошуку діалогу в сучасному поліетничному соціокультурному просторі України, де культуромислення й культуротворчість стають домінантами цивілізаційного розвитку. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення²⁰.

Методи критичного мислення можуть використовуватися як окремі елементи на традиційних уроках або поєднуватись у цілісну систему на спеціальних заняттях.

Структура уроку, побудованого за педагогічною технологією критичного мислення, містить  три основні етапи.

Актуалізація. Це етап уроку, протягом якого учням пропонується подумати і пригадати, що вони вже знають з теми. Школярі можуть поставити запитання учителю, сформувати мету навчальної роботи. На цій фазі відбувається кілька пізнавальних операцій:

- по-перше, учні встановлюють рівень власних знань, будують своє розуміння нових знань і поглядів;

- по-друге, активізується увага дітей до навчального процесу, створюється зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).

Роль учителя – скоординувати  роботу учнів, виявити рівень їх знань і вмінь, вислухати нові ідеї.

Усвідомлення. Це етап уроку, де учні здійснюють пошукову діяльність, конструюють  та усвідомлюють новий матеріал.

На цій фазі школяр вступає в  контакт з новою інформацією  і самостійно її опрацьовує.

Завдання учителя на стадії усвідомлення – підтримати зацікавленість класу; допомогти встановити зв’язки між  відомими та невідомими знаннями; заохотити  дітей до розуміння отриманих  знань і умінь.

Рефлексія. Етап уроку, протягом якого  учні роблять перегляд ідей, що розглядалися, запитують, інтерпретують, застосовують і поширюють нові знання.

На цій фазі учитель досягає  кількох цілей:

- учні починають відтворювати щойно сприйнятий матеріал своїми словами;

- створюються умови для активного обміну думками, розвиваються комунікативні уміння;

- особливої уваги набувають самостійність, оригінальність висловлених думок, їх обґрунтованість, уміння узагальнювати та інтерпретувати²¹.

Педагогічна технологія розвитку критичного мислення може успішно застосовуватись  під час вивчення будь-якої теми у будь-якому учнівському колективі. Окрім того, вона не виключає можливості поєднання з іншими технологіями, зокрема, використання методів активного та інтерактивного навчання.

 

2.2. Методи інноваційної методики критичного мислення

 

Застосування методів критичного мислення на уроках передбачає певну  послідовність дій з боку учителя:

1. Поступово.

2. Від простого до складного.

3. Кожен метод – ключ до  теми.

4. Краще менше, та краще. 

5. Не виходить?

6. Почніть спочатку²².

З огляду на вказану послідовність дій вчителя на уроках із застосуванням критичного мислення слід дослідити конкретні методи інноваційної методики формування критичного мислення на уроках історії.

Розпізнавання інформації. Метод навчить учнів розрізняти факти і погляди (точки зору).

Учитель пропонує учням низку речень. Користуючись скороченнями – «ф» – факт і «п» – погляд (точка зору), вони повинні позначити, які з наведених речень подають факти, а які висвітлюють погляди²³.

Пошук логічних зв’язків. Метод навчає елементів логічного мислення.

Учням пропонується невеликий текст  історичної інформації і до нього  – висновки-підсумки. Висновки подаються  логічні та помилкові. Школярі визначають, які із них правильні, а які  – хибні.

Приклад застосування. Тема. Італія у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Період 50-рр. ХХ ст. в Італії характеризується бурхливим  економічним розвитком, так званим «економічним дивом». Політика уряду ХДП А. де Гаспері (1945-1953) сприяла установленню в країні повної свободи ринкової торгівлі, конкуренції і зміцненню приватного підприємництва. У подальшому Італія заохочує іноземні інвестиції, активно підтримує нові галузі промисловості, запроваджує досягнення НТР, проводить аграрну реформу, осучаснює інфраструктуру туризму.

Як наслідок, система упроваджених заходів забезпечила дивовижні результати:

• середньорічний приріст промислової продукції становить 10%; (п)
• скорочення сільськогосподарського виробництва сягає близько 60%; (х)
• за 1950-1963 рр. обсяг промислового виробництва зростає у 3 рази (переробки нафти і газу – у 28, виробництво пластмас – у 10 разів); (п)
• зароджується інфляція, стає можливим існування «чорного ринку»; (х)
• Італія перетворюється у високорозвинену європейську державу. (п)²⁴

Пошук аналогій. Метод ефективний під час роботи з поняттями й термінами.

Учитель називає  визначене поняття, а учням необхідно  знайти аналогічне, раніше вивчене  і обґрунтувати свій варіант відповіді.

Перекладач. Метод доцільно застосовувати під час визначення понять чи термінів. Учитель називає учням поняття або термін, пояснює його значення. Ті повинні «перекласти» почуту фразу із наукової мови на доступну. Усі бажаючі висловлюють різні варіанти. Найцікавіші, чіткі і лаконічні речення записують у спеціальний розмовник.

Метод Ривіна (читання або вивчення тексту абзацами). Метод допомагає формувати уміння сприймати і опрацьовувати нову інформацію.

Використання  методу Ривіна передбачає наступне: уважне прочитання тексту; виокремлення нових слів і словосполучень; з’ясування значень виокремлених слів і словосполучень; складання речень з виокремленими словами чи словосполученнями; виокремлення ключового слова або словосполучення; складання речення з ключовим словом чи словосполученням для передачі основної ідеї тексту; обговорення та запис у зошит кращого речення; підбір запитань до тексту²⁵.

Щоденник подвійних  нотаток. Метод доцільно використати при опрацюванні письмової історичної інформації.

Сторінка учнівського  зошита ділиться на дві колонки. Зліва  школярі записують уривок тексту, що їх вразив, зацікавив чи заінтригував, а справа – свій коментар.

Інтерактивне  конспектування (інтерактивні нотатки, система «Поміч»). Метод навчає критично опрацьовувати та осмислювати письмовий навчальний матеріал; може використовуватись на різних етапах уроку.

Учитель пропонує учням для опрацювання письмову інформацію. Під час читання вони роблять олівцем умовні позначки на полях статті (документа, уривка тексту тощо). На перших порах використовується невелика кількість позначок. Наприклад, «v» – інформація відома; «!» – інформація важлива (необхідна для запам’ятовування); «?» – інформація потребує уточнення, доповнення, додаткового опрацювання.

Кероване читання (читання  з передбаченнями). Метод стимулює розвиток критичного мислення, творчої уяви, виступає пропедевтичним до пояснення нового матеріалу.

Учитель заздалегідь ділить текст  історичної інформації на окремі змістові частини і готує до кожної запитання  про подальший перебіг сюжету. Він зачитує текст, а школярі  уважно слухають, намагаючись помітити кожну деталь. Під час загального обговорення пропонуються найрізноманітніші варіанти наступного розгортання подій²⁶.

Низка слів наперед. Метод допомагає активізувати пізнавальну діяльність учнів, застосовується перед опрацюванням історичної інформації.

Педагог називає школярам вирази або  короткий перелік слів із наукового  чи науково-популярного тексту. Вони висловлюють припущення про те, де та як ці слова можуть бути використані  у змісті навчальної теми.

Складання розповіді. Метод навчає класифікувати, виокремлювати характерні ознаки.

Учитель записує на дошці чи ватмані  низку історичних категорій: понять, термінів, прізвищ, дат, історико-географічних назв. При цьому у перелік закладають слова, що не стосуються обраної теми. Використовуючи задані змістові одиниці, учні мають написати невелике оповідання про конкретну подію. явище, процес тощо.

Метод рольової діяльності. Метод доцільно використовувати для опрацювання писемних історичних джерел.

Педагог пропонує дітям текст історичної інформації. Вони читають його з позицій певної людини (науковця-історика, художника, літератора, інтелігента, селянина, робітника тощо). Під час колективного обговорення відбувається аналіз матеріалу та процесу виконання завдання.

Порушена послідовність. Учні з низки фактів, подій, явищ обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність.

Метод гамбургера. Метод, за допомогою якого можна швидко й ефективно навчити учнів чітко і лаконічно висловлювати свою думку.

Учитель пояснює учням склад  гамбургера: верхня частина – булка; середина – м’ясо, сир, салат; нижня – булка. За такою структурою повинні будуватись міркування та відповіді школярів:

- вступ – одне речення, що пояснює головну ідею;

- основна частина складається з фактів, доказів і аргументів, що підтверджують ідею;

- висновок – одне підсумкове речення, що пов’язує між собою вступ і основну частину²⁷.

«Рамка цілі». Метод передбачає виокремлення етапів або стадій у поясненні будь-якої історичної події, явища,  процесу.

Учитель повідомляє учням алгоритм роботи, розрахований на чотири послідовних кроки:

1. Мета (Чому? Навіщо? Для чого?) – це те, чого прагнуть головні дійові особи або групи.
2. План (Яким чином? Як?) – це кроки для досягнення мети, практичні дії.
3. Дія (Що? Де? Коли?) – це фактичне втілення плану.
4. Результат (Які наслідки? Які підсумки?) – наслідок проведеної дії чи дій, що приводять або не приводять до досягнення мети.

Схематично це може мати наступний  вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2.1. Схема методу «Рамка цілі»²⁸

 

Побудова повідомлень за алгоритмом. Метод навчає логічно мислити, структурувати матеріал і може застосовуватись для підбиття підсумків, узагальнення.

Учитель подає учням алгоритм, за яким ті готують усне чи писемне  повідомлення. Алгоритми пропонуються різні, наприклад: «причина → подія → наслідок», «навіщо? → хто? → що? → коли?», «причини → політичні, економічні», «наслідки → позитивні, негативні» та ін.

Коротше – ще коротше. Метод навчає лаконічно висловлювати свою думку, дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал підручника.

Учитель пропонує учням прочитати чи прослухати цілісний уривок історичної інформації. Після цього вони повинні висловити основну думку уривку одним реченням, а пізніше одним словом.

Три речення. Метод дозволяє опанувати уміння чітко, лаконічно і логічно висловлювати думку; проводиться на етапі засвоєння нових знань.

Учитель зачитує коротку розповідь  або документ. Учням необхідно  уважно вислухати і передати зміст  почутого трьома простими реченнями. Інший  варіант – робота з друкованим текстом. Речення записуються у зошит.

Метод Таби. Хільда Таба в 1969 р. розробила низку рекомендацій, що можуть застосовуватися під час вивчення різних історичних категорій. Вони базуються на певній системі питань, що задаються у зазначеній послідовності. Пропонується два варіанти реалізації методу.

В–І. Цей варіант передбачає наступний алгоритм роботи: збір інформації → систематизація → узагальнення. Тут використовуються такі види запитань:

- запитання, спрямовані на збір інформації;

- запитання, що дозволяють провести систематизацію;

- запитання, що скеровують на узагальнення.

В–ІІ. У цьому випадку алгоритм роботи дещо відмінний від попереднього: збір інформації → порівняння → підбиття підсумків. Учням пропонуються наступні запитання:

- запитання, спрямовані на збір інформації;

- запитання, що дозволяють провести порівняння;

- запитання, що скеровують на підбиття підсумків²⁹.

Асоціювання. Метод спонукає учнів думати вільно і відкрито на певну тему. Він націлений на стимулювання мислення про взаємозалежність між окремими категоріями і може використовуватись на різних етапах уроку.

Учитель на дошці або ватмані  записує ключове слово чи фразу. Учні висловлюють слова або словосполучення, що асоціюються із запропонованим (вони можуть бути суттєвими або несуттєвими). Шляхом колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв’язків між окремими елементами.