Іноваційна методика критичного мислення

- сутність навчання полягає в приєднанні нових знань до відомих, для чого ці відомі знання слід попередньо відтворити, і в такий спосіб дізнатися, що ми знаємо про те, що ми насправді знаємо з певної теми⁹.

Ці принципи сформульовані в  статті В. Секіріної. Серед цих сучасних принципів навчання особливо актуальним став принцип самостійного навчання. Такий підхід значно полегшує вчительську працю і дає можливість наблизити процес навчання до якомога природнішого стану, при цьому завдання вчителя полягає не в тому, щоб засвідчити блискучий рівень власного володіння предметом, а в тому, щоб створити максимально сприятливі умови для осмислення запропонованої інформації і самостійного її здобування, критичного перегляду та застосування в практиці творчих робіт¹⁰.

Саме на критичному мисленні базуються інтерактивні методи навчання, які активно розробляються і застосовуються в практиці загальноосвітньої школи. Дуже популярні сьогодні активні та інтерактивні методи навчання не слід впроваджувати механічно. Від учителя залежить, бути чи не бути критичному мисленню в його учнів. Бо вчитель має обрати правильний шлях до розуміння світогляду автора, який закладено у творі. Потрібно прислухатися не лише до потреб учня, класу, але й до потреб самого твору. Кожен твір диктує, вимагає лише для нього притаманних форм "розкриття". Обираючи методи формування критичного мислення учнів, слід враховувати особливості класу (рівень підготовки учнів), особливості твору, духовний світ письменника та особисті якості вчителя. Лише таким тріумвіратом повинен керуватися вчитель. Крім того, кожен учитель має власні універсальні методи роботи. Водночас треба пам’ятати, що новітні освітні технології не відміняють класичних методів навчання. Ці методи пройшли апробацію багатовіковою історією розвитку європейської педагогічної думки, вони довели свою вагомість та ефективність. Зрештою, можна сказати, що світочі європейської культури формувалися, здобували освіту в системі культурних координат традиційної, класичної педагогіки.

Як ціль при вивченні історії виступає навчання, при якому змістовними будуть не лише практичні знання, навички та вміння, а загальна освіта та розвиток особистості. При цьому важливо сформувати в учнів комплекс наступних медіаосвітніх вмінь:

- знаходити потрібну інформацію з різних джерел;

- критично опрацьовувати інформацію, інтерпретувати її, розуміти суть, адресну спрямованість, ціль інформування;

- систематизувати інформацію по заданим ознакам;

- переводити візуальну інформацію у вербальну знакову систему і обратно;

- видозмінювати об’єм , форму, знакову систему інформації;

- знаходити помилки в інформації, сприймати альтернативні точки зору та висловлювати обґрунтовані аргументи

- встановлювати асоциативні та практично доцільні зв’язки між інформаційними повідомленнями

- вміти довгий час (семестр, навчальний рік або інший відрізок часу) збирати та систематизувати тематичну інформацію;

- вміти вибирати головне в інформаційному повідомленні¹¹.

 

1.3. Можливості використання критичного мислення у сучасному навчальному процесі

 

Щоб добре управлятись з інформацією, учням треба вміти застосовувати низку практичних навичок мислення, що дозволяють їм ефективно переробляти інформацію у значущі ідеї, які потім можна використати на практиці . Іншими словами,  вони мають стати тими, хто критично мислить та вчиться.

Система критичного мислення, впроваджена у навчальний процес, створює умови, які дозволять учителям керувати навчанням школярів. Вона дає вчителям можливість:

- активізувати мислення;

- формувати цілі навчання;

- залучати учнів до плідного обговорення;

- мотивувати навчання учнів;

- активно залучати учнів до навчального процесу;

- стимулювати зміни;

- показати різні точки зору;

- допомогти учням ставити власні запитання;

- забезпечувати обробку інформації;

- здобути критичне мислення¹².

Керуючи навчальним процесом, учитель, стає не лише каналом передачі інформації. Критичне мислення потребує здатності розуміти та вміння розмірковувати над тим, що людина знає, про що думає. Щоб це сталося учні мають навчитися усвідомлювати своє значення та розуміння. Часто вони недостатньо добре активізують свої попередні знання, що ускладнює осмислення сприйняття нової інформації. Недостатньо добре активізуючи попередні знання, учні можуть заплутатись у новому матеріалі, що ускладнює подальше навчання. Для того , щоб навчитися думати критично, учні мають усвідомити, що  саме вони знають.

Рефлексія та критичний аналіз вимагають  розважливого, творчого розгляду нового знання та можливостей його пристосування до вже відомого, а також того, як ці знання можна змінити, враховуючи нову інформацію. Це активний процес . Він потребує часу , уваги та прагнення до вдосконалення. Це, як правило, не виникає спонтанно. Учням треба дати достатньо часу для актуалізації попереднього знання та забезпечити їхню участь у систематичному процесі перевірки знань та переформування схем.

Щоб стимулювати критичне мислення, вчителеві необхідно:

- виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

- дозволити учням вільно розмірковувати;

- сприймати різноманітні ідеї та думки;

- сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

- створити для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;

- висловити віру в здатність кожного учня продовжувати критичні судження;

- цінувати критичні міркування учнів¹³.

Для того щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

- розвивати впевненість у собі і розуміння цінностей власних думок та ідей;

- брати активну участь у навчальному процесі;

- ставитися з повагою до різноманітних думок;

- бути готовими продовжувати і відкидати судження¹⁴.

Сучасний урок – це далеко не одноманітна  та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний викладач визначає для  себе ті форми роботи, які для  нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі.

Урок – це місце, де відбуваються самі процеси навчання, виховання  і розвитку особистості.

Урок – це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними  рамками відрізок навчально-виховного  процесу. Водночас – це дзеркало загальної  педагогічної культури викладача, мірило його інтелектуального рівня, показник його кругозору, ерудиції¹⁵.

За попередні роки багато педагогічних цінностей змінилося. З’явилися  не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається  не тільки як діяльність педагога, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня. Творчий вчитель, що крокує в ногу з часом нових інформаційних технологій, використовує інтерактивні методи і форми роботи.

Серед основних особливостей уроку за методикою критичного мислення можна виділити такі:

Конструювання дидактичного матеріалу  різного типу, виду і форми, визначення мети, місця і часу його використання на уроці.

Продумування вчителем можливостей  для самовиявлення учнів.

Проведення спостережень за школярами  .

Надання учням можливості задавати питання, не стримуючи їх активності та ініціативи.

Заохочення до висловлення учнями оригінальних ідей та гіпотез.

Організація обміну спостереженнями, думками, оцінками.

Стимулювання учнів до активних дій щодо засвоєння знань, аналізу та доповнення відповідей товаришів.

Прагнення створення ситуації успіху для кожного учня.

Залучення учнів до використання альтернативних шляхів пошуку інформації при підготовці до уроку.

Використання особистого досвіду та базування на інтуїції кожного учня.

Продумане чергування видів робіт, типів завдань для зниження втомленості  учнів.

Отже, критичне мислення – це особливий процес, спрямований на виховання самостійності в особистісних якостях учня. Критичне мислення становить собою когнітивну аналітико-синтетичну здатність до поетапного аналізу, логічно аргументованого судження щодо змісту та форми текстів, а також самостійність, незалежність мислення від існуючих стереотипів, результатом чого є формування власної позиції щодо будь-яких текстів і ситуацій в цілому. Технологія формування критичного мислення в процесі навчання – це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідної творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення отриманих знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ІННОВАЦІЙНА МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

 

2.1. Цілі, завдання та принципи інноваційної методики критичного мислення

 

Інтенсивне реформування освіти в  Україні зумовлює наполегливі пошуки шляхів трансформування освітнього процесу на гуманістичних засадах. Одним із проявів трансформування є інноваційні педагогічні ідеї, що передбачають якісно нові перетворення як цілісного педагогічного процесу, так і його складових, що приводять до істотного підвищення його результативності. Тому основну ідею реформування системи освіти можна сформулювати таким чином : ефективність навчання може бути поліпшена завдяки проектуванню і поширенню інноваційних освітніх систем і технологій¹⁶.

У соціально-психологічному аспекті  інновація – це створення і впровадження різних видів нововведень, що призводять до змін у соціальній практиці. Інновація в педагогічній інтерпретації – це нововведення в педагогічній системі, що поліпшує розвиток і результати навчально-виховного процесу.

Інноваційна освітня діяльність педагога щодо застосування нововведень не піддається формалізації, оскільки потребує врахування людського фактора, зокрема переборення соціально-психологічних бар’єрів, подоланню яких сприяють :

1) врахування настанов, ціннісних орієнтацій, потреб і можливостей педпрацівників ;

2) створення соціальних педагогічних умов для просвітницького інформування та активного навчання педагогів з метою розвитку в них інноваційних здібностей, формування готовності до сприйняття нових ідей, участі в інноваційних заходах¹⁷.

Освітні (педагогічні) інновації – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних  рішень різноманітних педагогічних проблем. Прямим продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні  технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. Побічним продуктом інновацій як процесу творчої діяльності є зростання педагогічної майстерності вчителя і керівника, рівня його культури, мислення, світогляду. Тобто творчий пошук веде до розвитку цілісної системи особистості педагога. Творчий пошук також суттєво впливає й на особистість учня. Учні більш цінують учителів, які запроваджують інновації, на таких уроках вони працюють активніше, у них пробуджується бажання випробувати й власні можливості в інноваційній діяльності.

Інноваційна  освітня  діяльність - це розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій.

Освітніми   інноваціями  є  вперше створені,  вдосконалені  або  застосовані   освітні,   дидактичні, виховні,   управлінські   системи,   їх   компоненти,  що  суттєво поліпшують результати освітньої діяльності.

Умови здійснення інноваційної освітньої діяльності:

-  дотримання  майнових і немайнових прав  фізичних та юридичних осіб,  які  ведуть інноваційну освітню  діяльність, учасників навчально-виховного процесу, збереження їх життя і здоров'я;

-  дотримання  фізичними та юридичними особами,  які ведуть інноваційну   освітню   діяльність, своїх  майнових і  немайнових зобов'язань, вимог  державних стандартів освіти;

-   керованість інноваційної освітньої діяльності;

- готовність  керівників та працівників дошкільних  закладів освіти, навчальних закладів, органів управління освітою до  інноваційної освітньої діяльності;

- економія ресурсів, потрібних  для здобуття освіти, здійснення освітньої діяльності та управління освітою¹⁸.

Планування  інноваційної освітньої діяльності здійснюють на принципах науковості, об’єктивності, послідовності, реальності, поєднання колективного начала та індивідуального, демократичності, інноваційності тощо.

Принцип інноваційності передбачає істотну  зміну завдань управлінської  діяльності керівника, мети, змісту, форм та методів його роботи¹⁹. Зокрема, метою управління закладом вважається постійне оновлення освітнього процесу, що дає позитивні результати; змістом – виконання керівником модернізованих управлінських функцій: прогнозування, політико-дипломатичної, консультативної, менеджерської, представницької, запровадження нових форм і методів управління, колективних і колегіальних форм управління; техніко-технологічних та економічних методів управління тощо. Реалізуючи принцип інноваційності, керівник закладу спільно з учасниками навчально-виховного процесу вносить постійні зміни до його діяльності й тим самим покращує її результати.