Іноваційна методика критичного мислення

Гронування (асоціативний кущ). Метод може використовуватись для підбиття підсумків вивченої теми чи розділу. Він будується на утворенні цілої низки асоціацій (див. асоціювання).

Учитель посередині аркуша паперу чи на дошці записує тему – факт, подію, поняття, термін, постать, назву історико-географічного об’єкта. Учні пропонують асоціації з обраною темою: слова або фрази. У свою чергу ці слова і фрази можуть поповнюватися новими асоціаціями, утворюючи своєрідне гроно. Коли всі ідеї записані на папері (дошці), встановлюються можливі зв’язки між окремими елементами. Використовуючи утворені асоціативні грона, школярі мають скласти речення або написати твір-мініатюру.

Для ефективного проведення гронування педагог повинен:

- обрати цікаву для учнів тему і змоделювати зразок для класу;

- запропонувати іншу тему, якщо виявиться, що школярі недостатньо володіють матеріалом або він їх не зацікавив;

- обговорити результати роботи всім класом з мотивацією кожної дії.

Розумова картографія (мережа думок). Метод допомагає зосередити думки на одній темі, розвиває вміння структурувати матеріал і може використовуватись на вступних чи підсумкових уроках (етапах уроків).

Учитель пропонує тему для обговорення. Учні (колективно чи індивідуально) повинні розбити її на логічно взаємопов’язані підтеми. Розкриваючи кожну підтему, створюється загальна характеристика обраної проблеми.

П’ятихвилинне есе. Метод використовується як підсумок уроку, щоб школярі упорядкували свої думки, а педагог спланував наступне заняття.

Учитель ставить перед учнями два  завдання:

1. Написати невеличке есе про факт, подію, явище, поняття, термін, що вивчались в контексті теми.
2. Письмово поставити одне запитання до опрацьованої теми.

Приклад застосування. Тема. Культура Київської Русі.

Мозаїка – зображення з різнокольорових  камінців чи шматочків кольорового  непрозорого скла. Мозаїчні панно  Софії Київської набрані із смальти 177 кольорових відтінків. Вражає зображення Богородиці – Оранти. Техніка мозаїки  – вагоме культурне надбання давньоруської держави. Хто такі скоморохи?³⁰

Пошук помилок. Метод застосовується під час повторення і закріплення вивченого матеріалу.

Учитель заздалегідь готує аркуші з текстом №1 (без помилок) за темою, що досліджується, а також стільки ж аркушів з аналогічним текстом №2, де умисно зроблені помилки. Учням роздають текст №1. Вони протягом 10 хв. уважно вивчають зміст аркуша. Опісля текст №1 вилучають і замінюють текстом №2, у якому школярі мають знайти допущені помилки.

Реставрація. (Зашифрований текст). Метод формує одне з важливих дидактичних умінь – складати конспект. Конспект – це короткий виклад матеріалу, складаючи який, учні вчаться скорочувати записи, виокремлювати головне, відкидаючи другорядне, неважливе тощо.

Учитель записує на дошці чи ватмані текст конспекту зі скороченнями та пропусками для історичної інформації. Школярам необхідно відновити її зміст, коментуючи свою роботу.

«Куточки». Метод навчає доводити свою думку і може застосовуватись для підбиття підсумків та узагальнення навчального матеріалу.

Учитель пропонує проблему для обговорення. Діти обирають певну позицію. Потім  кожен фіксує на папері декілька аргументів на її користь. Формуються групи прихильників даної точки зору, що висувають  загальні обгрунтування. Від кожної групи виступає доповідач. Підбиваючи підсумки, школярі можуть змінювати позицію, аргументуючи це письмово.

Кола (діаграми) Вена. Метод навчає школярів знаходити спільні та відмінні риси, аналізувати синтезувати й порівнювати.

Учитель пропонує учням намалювати 2 (3, 4) кола чи прямокутники (для зручності ведення записів – авт.), що перетинаються. У ті частини утворених діаграм, що із сусідніми не перетинаються, школярі вписують індивідуально-неповторні ознаки історичних фактів, подій, явищ, постатей, історико-географічних об’єктів. У спільні ж сектори вони записують спільні ознаки названих вище  змістових одиниць.

Кубування. Метод допомагає всебічно проаналізувати історичний факт, подію, явище чи процес³¹.

Учитель пропонує учням тему для  аналізу. Розглядаючи питання, вони повинні послідовно виконати шість розумових операцій: описати → засоціювати → порівняти → проаналізувати → застосувати → знайти аргументи “за” і “проти”.

Сенкен (сенкант). Слово «сенкен» походить від французького слова senque – «п’ять». Це п’ятирядковий неримований вірш, який застосовується як засіб заохочення учнів до розмірковування над темою. Метод використовується для підбиття підсумків вивченого матеріалу.

Складання сенкенів передбачає дотримання певного алгоритму:

1. Перший рядок – слово чи словосполучення, яке означає тему.
2. Другий рядок – опис теми, що складається з двох слів-прикметників.
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і містить три слова-дієслова.
4. Четвертий рядок є фразою, що влучно характеризує тему.
5. Останній рядок складається з одного слова. Це синонім чи антонім до запропонованої теми.

Отже, інноваційні технології в  освіті являють собою досить складний процес з точки зору шляхів впровадження їх в уже сталий, традиційний процес навчальної діяльності. Одначе, ті можливості, що розкриває перед учнями та вчителями інноваційна методика критичного мислення, переконливо свідчать про необхідність активного переходу традиційного шкільного навчального процесу на ланки креативності, що досягається шляхом застосування прийомів  інноваційної методики критичного мислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ 

 

Отже, мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Адже освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. Таким чином, першочерговим завданням школи є розвиток в учня такого типу мислення, який забезпечить йому можливість адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які повсякчас виникатимуть, а в дорослому житті уможливить пристосування випускника до нових, часом не передбачуваних політичних, економічних або інших обставин.

Тобто, розвиток критичного мислення – найактуальніше за умов  інтенсивних соціальних змін завдання шкільного вчителя. Критичне мислення в корені – це шлях роздумів, сприйнятливий до нових поглядів і ідей. Це мислення, яке не стоїть на місці, не зупиняється на досягнутому, а автоматично шукає нові можливості поміркувати. Воно виходить за межі простого мислення розумінні. Воно шукає зерно раціоналізму у всьому, про що розмірковує особистість.

З критичним мисленням обдумування певної ідеї відбувається одночасно з різних призм і точок зору. Воно відокремлює проблему від загальної ідеї, розкладає по полицях форми ідей і проблем, які при змішуванні ускладнюють пошук раціональності, далі як би по крупинках збирає цілісну картину. Таким чином, за допомогою критичного мислення знаходиться головна думка, ідея.

Критичне мислення – це просте обдумування, це унікальний, вільний вид осмислення інформації.

Розвивати критичне мислення можливо  шляхом розв'язання проблемних задач на уроці історії. Це дозволить учням краще усвідомлювати минуле і сучасне.

Критичне мислення має такі узагальнюючі риси:

1. Критичне мислення є мисленням самостійним.

2. Інформація є відправним, але аж ніяк не кінцевим пунктом критичного мислення.

3. Критичне мислення починається з постановки питань і з'ясування проблем, які потрібно вирішити.

4. Критичне мислення прагне до переконливої аргументації.

5. Критичне мислення є мисленням соціальним. Будь-яка думка перевіряється і відшліфовується, коли її обговорюють з іншими.

Таким чином, критичне мислення - це передовсім наукове мислення, потреба в якому  в умовах інформаційного суспільства  стає дедалі затребуваною.

Освітні (педагогічні) інновації – це результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Прямим продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. Інноваційна  освітня  діяльність - це розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій.

Планування  інноваційної освітньої діяльності здійснюють на принципах науковості, об’єктивності, послідовності, реальності, поєднання колективного начала та індивідуального, демократичності, інноваційності тощо.

Застосування методів критичного мислення на уроках передбачає певну  послідовність дій з боку учителя.

Конкретні методи інноваційної методики формування критичного мислення на уроках історії є такими:

1. Розпізнавання інформації. Метод навчить учнів розрізняти факти і погляди (точки зору).

2. Пошук логічних зв’язків. Метод навчає елементів логічного мислення

3. Пошук аналогій. Метод ефективний під час роботи з поняттями й термінами.

4. Перекладач. Метод доцільно застосовувати під час визначення понять чи термінів.

5. Метод Ривіна (читання або вивчення тексту абзацами). Метод допомагає формувати уміння сприймати і опрацьовувати нову інформацію.

6. Щоденник подвійних нотаток. Метод доцільно використати при опрацюванні письмової історичної інформації.

7. Інтерактивне конспектування (інтерактивні нотатки, система «Поміч»).

8. Кероване читання (читання з передбаченнями). Метод стимулює розвиток критичного мислення, творчої уяви, виступає пропедевтичним до пояснення нового матеріалу.

9. Складання розповіді. Метод навчає класифікувати, виокремлювати характерні ознаки.

10. Метод рольової діяльності. Метод доцільно використовувати для опрацювання писемних історичних джерел.

11. Порушена послідовність. Учні з низки фактів, подій, явищ обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність.

12. Метод гамбургера. Метод, за допомогою якого можна швидко й ефективно навчити учнів чітко і лаконічно висловлювати свою думку.

13. «Рамка цілі». Метод передбачає виокремлення етапів або стадій у поясненні будь-якої історичної події, явища,  процесу.

14. Побудова повідомлень за алгоритмом. Метод навчає логічно мислити, структурувати матеріал і може застосовуватись для підбиття підсумків, узагальнення.

15. Коротше – ще коротше. Метод навчає лаконічно висловлювати свою думку, дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал підручника.

16. Три речення. Метод дозволяє опанувати уміння чітко, лаконічно і логічно висловлювати думку; проводиться на етапі засвоєння нових знань.

17. Метод Таби. Хільда Таба в 1969 р. розробила низку рекомендацій, що можуть застосовуватися під час вивчення різних історичних категорій. Вони базуються на певній системі питань, що задаються у зазначеній послідовності. Пропонується два варіанти реалізації методу.

18. Асоціювання. Метод спонукає учнів думати вільно і відкрито на певну тему.

19. Гронування (асоціативний кущ). Метод може використовуватись для підбиття підсумків вивченої теми чи розділу. Він будується на утворенні цілої низки асоціацій (див. асоціювання).

20. Розумова картографія (мережа думок). Метод допомагає зосередити думки на одній темі, розвиває вміння структурувати матеріал і може використовуватись на вступних чи підсумкових уроках (етапах уроків).

21. П’ятихвилинне есе. Метод використовується як підсумок уроку, щоб школярі упорядкували свої думки, а педагог спланував наступне заняття.

22. Пошук помилок. Метод застосовується під час повторення і закріплення вивченого матеріалу.

23. Реставрація. (Зашифрований текст). Метод формує одне з важливих дидактичних умінь – складати конспект.

24. «Куточки». Метод навчає доводити свою думку і може застосовуватись для підбиття підсумків та узагальнення навчального матеріалу.

25. Кола (діаграми) Вена. Метод навчає школярів знаходити спільні та відмінні риси, аналізувати синтезувати й порівнювати.

26. Кубування. Метод допомагає всебічно проаналізувати історичний факт, подію, явище чи процес.

Отже, кількість описаних методів  інноваційної технології критичного мислення дозволяє педагогу обрати певний спосіб досягнення поставленої навчальної мети.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

 

Монографії і наукові статті:

 

1. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі : [монографія] / К. О. Баханов. — Запоріжжя : Просвіта, 2004. — 328 с.
2. Баханов К. О. Сучасна шкільна  історична освіта:  Інноваційні аспекти : [монографія] /  К. О. Баханов. — Донецьк :  ТОВ «Юго-Восток,  Лтд», 2005. — 384 с.
3. Бухлова Н. Навчаємо вчитися: діагностика і формування самоосвітньої компетентності учнів. / Н. Бухлова— К.: Вид. дім «Шкільний світ»: Вид. Л. Галіціна, 2006. — 128 с.
4. Галіціна  Л.  Інноваційна  діяльність  ЗНЗ /  Упоряд.  Л.Галіціна. — К.: Вид.дім «Шкільний  світ»: Вид.  Л.Галіціна, 2005. — 128  с.
5. Реан А.А. Социальная педагогическая психология /А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. — Спб., 2000. — 330с.
6. Терно С. О. Теорія  розвитку  критичного  мислення (на  прикладі  навчання історії) /С. О. Терно . — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. — 105 с.
7. Федорчук В.В Основи педагогічної майстерності. / В.В.Федорчук. — Кам`янець-Подільський: Видавець Зволейко Д., 2008. — 140 с.
8. Халперн Д. Психологія критичного мислення. / Д. Халперн. — Спб., 2000. — 250с.
9. Хохлов С.И. Психология эффективного взаимодействия педагога и учащегося: Учебнометодическое пособие. / С.И. Хохлов. — М.: АРКТИ, 2008. — 256с.