Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку

 

Дана схема досліду являє собою класичний двухфакторний дослід, де окремо вивчається вплив азотних добрив та сумісний вплив азотних добрив та інгібітору нітрифікації N-serve на фоні P160К160 на врожайність цукрового буряку

Так, як посів в досліді проводиться впоперек ділянок, то довжина ділянок повинна бути кратною ширині захвату сівалки СУПК–12А, яка дорівнює 5,4м. Ширина ділянки повинна бути такою, що можна було б організувати механізоване основне внесення твердих мінеральних фосфорних та калійних добрив восени. Планується ширина ділянки 6м, довжина 16,2м, звідси загальна площа ділянки становить: 6м*16,2м = 97,2 м2.

Бічні захисні смуги в досліді дорівнюють 0,40м, кінцеві – 2,25м; тому довжина облікової ділянки складає 11,7м, а її ширина 5,2м, звідки площа облікової ділянки: 5,2м*11,7м = 60,8м2 .

Навколо досліду залишають захисну смугу шириною 5 м для розворотів агрегатів, які застосовують в досліді. Звідси довжина всього досліду становить: 16,2м*2 + 5м*2 = 42,4м. Ширина досліду дорівнює: 6м*20 + 5,4м*2= 130,8м. Площа під дослідом становить: 130,8м*42,4 м = 5546м2 або 0,55га.

Після вивчення та підготовки земельної ділянки необхідно нанести намічене розташування досліду на схематичний план, де вказують розміри всього досліду, повторень, ділянок тощо з позначенням усіх необхідних розмірів, довжини та ширини ділянки, захисних та бокових смуг, доріг. По схематичному плану потім розміщують дослід в натурі, тобто виділяють та фіксують межі досліду, окремих повторень та ділянок [30].

Схема досліду включає в себе 8 варіантів у 5-кратній повторності, площа під яким 0,55 га, довжиною 130,8м та шириною 42,4м. Розмір посівної ділянки 97,2м (довжина 16,2м, ширина 6м), облікової ділянки 60,8м (довжина 11,7м, ширина 5,2м).

Особливо важливо, щоб площа ділянок відповідала прийнятим розмірам, щоб усі ділянки були однакової довжини та ширини й мали прямокутну форму. Оскільки при неправильній відбивці кутів та сторін, фактична площа не буде відповідати запланованій, що викличе похибки як у визначені кількості добрив, необхідній для внесення на одну ділянку, так і при розрахунках, пов’язаних з обробкою результатів обліку врожаю.

Розбивку ділянки починають з виділення загального контуру досліду та контурів окремих повторень. Дана схема розщепленого рендомізованого розташування варіантів у повтореннях передбачає з усіх сторін по периметру захисні смуги шириною 5м для виключення стороннього впливу. При виділенні загального контуру та контору окремих повторень необхідно дотримуватися найбільш можливої точності, допускаючи похибку не більше 5 – 10см на 100м довжини [30].

Спочатку необхідно відміряти пряму лінію, яку прокладають по одній з довшої сторони (130м), відмічаючи кілочками з однієї і тієї ж сторони 20-метрової рулетки, на яку будуть виходити сторони ділянок по ширині. Межі на прямій лінії фіксують кілочками. Дві кінцеві точки будуть перпендикулярні двом точкам іншої довгої сторони. Для проведення прямого кута зручно користуватися теодолітом або екером. Але при їх відсутності можна користуватися звичайними правилами геометрії, де прямий кут будують за допомогою звичайних шнурів [35].

Рис. 2 Схема побудови прямого кута у полі за допомогою шнура [35].

Для цього з точки А у двох протилежних напрямках, але на одній прямій, відкладаємо на однакову відстань відрізки А1 та А2 за допомогою мотузки. З точок А1 та А2 тією ж мотузкою, але довшою та зафіксованою одним кінцем в А1 та А2, рухаючись у напрямку до т. А, іншим, однаково натягнутим з обох точок, кінцем на перетині двох мотузок отримуємо точку А3, яка знаходиться під прямим кутом до т. А.

Від кінцевих точок однієї прямої по перпендикуляру відкладаємо необхідну відстань (32,4м) до другої прямої та фіксуємо межі загального контуру кілками.

Після виділення загального контуру досліду його розбивають на повторення та ділянки по шнуру та мірній стрічці або рулетці. При цьому розмітку починають з обох сторін в одному напрямку. Кілки на межах ділянок вбивають точно біля відміток з однієї сторони стрічки. На кілках позначають номера ділянок, повторень та інші необхідні дані, надписи на яких розташовують у середину відповідної ділянки [29]. Наприклад:                

                                                                                                      3/ІІІ

де 3 – варіант, а ІІІ – повторність.

 

 

Зазвичай кілки не залишаються стаціонарними, тому межі досліду необхідно зафіксувати, щоб потім відновити. Отже, необхідно закріпити 3 – 4 основні точки по периметру досліду. Для цього з визначеної точки виймають кілок, на місці якого роблять свердловину на глибину 50-75см. В неї вставляють металевий стрижень з зацепом, надійно фіксують, на нього ціплять проволоку, що виводять на поверхню ґрунту на 30-40см та обсипають, наприклад, фосфорним борошном. Можна на кінець проволоки чіпляти металічну бляшку з номером репера. Так фіксують усі визначені точки.

Щоб знайти певні репери на полі необхідно їх прив’язати до стаціонарних об’єктів на місцевості (телеграфні стовпи, окремі дерева, межові знаки, стовпи електропередач), відстань між якими ретельно вимірюють та записують [30]. Для точності визначення можна використовувати GPS навигатор Magellan eXplorist 500, який дає можливість визначити точні координати певної точки, що дозволяє з найбільшою точністю знайти та відтворити межі загальної площі досліду або окремих повторень чи ділянок.

 

Рис. 4 GPS навігатор Magellan eXplorist 500[36]

Даний дослід планується закладати на вирівняній за родючістю площі, на полі, де будуть вирощувати цукровий буряк на технічні цілі, що значно спрощує проведення більшості технологічних операцій під час проведення досліду.

Після розбивки площі на ділянки ми прив’язуємося до стовпів електропередачі, які розташовані вздовж асфальтованої дороги на відстані один від одного 50м та до двох одиноких дерев біля ґрунтової дороги, а також визначаємо координати кожної прив’язаної точки та точки початку повторень за допомогою GPS навігатора .

 

 

План розміщення досліду в натурі

Площа посівної ділянки        97,2м2

Площа облікової ділянки        60,8м2

Повторність          п’ятикратна

Загальне число ділянок в досліді             40

Площа, зайнята під дослід        0,55га

 

 

                                                           2,25м

 

 

 

 

     

    5м                                                                               0,40м

                                                                                                              

                                       S посівної ділянки 97,2м2

                                       S облікова ділянка 60,8м2

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                              5м

 

 

Рис. 5 План посівної ділянки

 

 

 

 

 

 

 

1	3	5	7	4	6	8	2	3	1	7	5	6	8	4	2	3	7	1	5
2	4	6	8	5	1	3	7	4	6	2	8	1	5	7	3	8	6	2	4
І повторення				ІІ повторення				ІІІ повторення				ІV повторення				V повторення

 

 

Рис. 6 Схематичний план дослідної ділянки

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 7 Схематична прив’язка досліду на місцевості

 

 

 

 

2.6 Визначення  необхідної кількості добрив  і особливості їх внесення

Визначення оптимальних норм добрив для отримання максимальних врожаїв сільськогосподарських культур – одна з головних задач агрохімії.

Визначення необхідної кількості добрив для внесення на ділянки варіантів

Для першого варіанту нам потрібно розрахувати фізичну масу добрив, з якою внесемо P160К160 – є фоном. Якщо 100 кг суперфосфату простого містить 20кг діючої речовини Р2О5, то Х кг суперфосфату простого містить 160кг діючої речовини Р2О5. Отже, для того щоб внести 160кг діючої речовини Р2О5 , необхідно внести 100*160/20=800кг суперфосфату простого на площу 1га.

Для розрахунку дози добрив на одну ділянку варіанту беремо пропорцію:

на 10 000м2 (1га) необхідно внести 800кг суперфосфату простого, то на 97,2м2 необхідно внести Хкг суперфосфату простого. Отже на 97,2м2 необхідно: 97,2*800/10 000 = 7,776кг. У досліді усі 40 ділянок містять дану дозу добрив, тобто загальна потреба: 7,776*40=311,040кг

Якщо 100 кг калійна сіль містить 40 кг діючої речовини К2О, то Х кг калійної солі містить 160кг діючої речовини К2О. Отже, для того щоб внести 160кг діючої речовини К2О , необхідно внести 100*160/40=400кг калійної солі на площу 1 га.

Для розрахунку дози добрив на одну ділянку варіанту беремо пропорцію:

на 10 000м2 (1га) необхідно внести 400кг калійної солі, то на 97,2м2 необхідно внести Хкг калійної солі . Отже на 97,2м2 необхідно: 97,2*400/10000 = 3,888кг калійної солі . У досліді усі 40 ділянок містять дану дозу добрив, тобто загальна потреба: 3,888*40=155,520кг.

У всіх наступних ділянках необхідно вносити 7,776кг суперфосфату простого та 5,181кг калійної солі на площу однієї ділянки 97,2м2 , оскільки на їх фоні вивчається вплив різних доз азотних добрив та сумісний вплив азотних добрив і інгібітору нітрифікації N-serve на врожайність цукрового буряку.

У другому варіанті на фоні P160К160 вносимо інгібітор нітрифікації N-serve, який беремо у розрахунку 2% від вмісту діючої речовини у азотних добривах. Оскільки даний варіант не передбачає внесення азотних добрив, то беремо мінімальну його кількість від найменшої дози внесення діючої речовини азоту: 90 * 2% = 1,8кг/га. Отже,  на 10 000м2 (1га) необхідно внести 1,8кг інгібітору нітрифікації N-serve, то на 97,2м2 необхідно внести Х кг інгібітору нітрифікації N-serve. Отже на 97,2м2 необхідно: 97,2*1,8/10000 = 0,018кг або 18г (на технохімічних вагах). У досліді 10 ділянок містять дану дозу інгібітору нітрифікації N-serve (аналогічна доза інгібітору у четвертому варіанті), тобто загальна потреба: 0,018*10=0,180кг або 180г.

У третьому варіанті вносимо на фоні P160К160 90кг діючої речовини N:

якщо в 100кг аміачної селітри міститься 35кг діючої речовини N, то в Хкг аміачної селітри міститься 90кг діючої речовини N. Отже, для того щоб внести 90кг діючої речовини N, необхідно внести 100*90/35=257кг аміачної селітри на площу 1 га.

Для розрахунку дози добрив на одну ділянку варіанту беремо пропорцію:

на 10 000м2 (1га) необхідно внести 257кг аміачної селітри, то на 97,2м2 необхідно внести Хкг аміачної селітри. Отже на 97,2м2 необхідно: 97,2*257/10 000 = 2,498кг. У досліді 10 ділянок містять дану дозу добрив (ІІІ та ІV варіанти), то загальна потреба становить: 2,498*10=24,980кг.

У четвертому варіанті вносимо 7,776кг суперфосфату простого, 5,181кг калійної солі та 2,498кг аміачної селітри та 0,018кг інгібітору нітрифікації N-serve у розрахунку на площу однієї ділянки 97,2м2 .

У п’ятому варіанті вносимо на фоні P160К160 120кг діючої речовини N:

якщо в 100кг аміачної селітри міститься 35кг діючої речовини N, то в Хкг аміачної селітри міститься 120кг діючої речовини N. Отже, для того щоб внести 120кг діючої речовини N, необхідно внести 100*120/35=343 кг аміачної селітри на площу 1 га.

Для розрахунку дози добрив на одну ділянку варіанту беремо пропорцію:

на 10 000м2 (1га) необхідно внести 343кг аміачної селітри, то на 97,2м2 необхідно внести Хкг аміачної селітри. Отже на 97,2м2 необхідно: 97,2*343/10 000 = 3,334кг. У досліді 10 ділянок містять дану дозу добрив(V та VІ варіанти), тобто загальна потреба становить: 3,334*10=33,340кг.

У шостому варіанті вносимо 7,776кг суперфосфату простого, 5,181кг калійної солі та 3,334 кг аміачної селітри у розрахунку на площу однієї ділянки 97,2м2 .

Інгібітор нітрифікації N-serve беремо у розрахунку 2% від вмісту діючої речовини у азотних добривах: 120 * 2% = 2,4кг/га. Отже, на 10 000м2 (1га) необхідно внести 2,4кг інгібітору нітрифікації N-serve, то на 97,2м2 необхідно внести Хкг інгібітору нітрифікації N-serve. Отже на 97,2м2 необхідно: 97,2*2,4/10 000 = 0,023кг або 23г (на технохімічних вагах). У досліді 5 ділянок містять дану дозу інгібітору нітрифікації N-serve, тобто загальна потреба: 0,023*5=0,115кг або 115г.

У сьомому варіанті вносимо на фоні P160К160 150кг діючої речовини N:

якщо в 100кг аміачної селітри міститься 35кг діючої речовини N, то в Хкг аміачної селітри міститься 150кг діючої речовини N. Отже, для того щоб внести 150кг діючої речовини N, необхідно внести 100*150/35=429кг аміачної селітри на площу 1га.

Для розрахунку дози добрив на одну ділянку варіанту беремо пропорцію:

на 10 000м2 (1га) необхідно внести 429кг аміачної селітри, то на 97,2м2 необхідно внести Хкг аміачної селітри. Отже на 97,2м2 необхідно: 97,2*429/10 000 = 4,170кг. У досліді 10 ділянок містять дану дозу добрив (VІІ та VІІІ варіанти), то загальна потреба становить: 4,170*10=41,700кг.