Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Апреля 2014 в 22:31, курсовая работа

Описание работы

Після проведення польового досліду з вивчення впливу різних доз азотних добрив та їх сумісного впливу з інгібітором нітрифікації N-serve на фоні Р160К160 на врожайність цукрового буряку при дисперсійному аналізі даних були отриманні такі результати:
 застосування інгібітору нітрифікації N-serve на фоні Р160К160 у другому варіанті не має суттєвого впливу на врожайність цукрового буряку у порівнянні з контролем;
 застосування доз азотних добрив N90, N120, N150 на фоні Р160К160 у третьому, п’ятому та сьомому варіантах суттєво впливають на врожайність цукрового буряку у порівнянні з контрольним варіантом;

Содержание работы

Вступ
Глава І. Огляд літератури: «Вплив сумісного внесення мінеральних добрив та інгібітору нітрифікації N-serve на врожайність цукрового буряку при вирощувані у зоні Лісостепу»
1.1 Морфологічні особливості цукрового буряку
1.2 Біологічні особливості цукрового буряку
1.2.1 Вимоги до температури
1.2.2 Вимоги до вологи
1.2.3 Вимоги до світла
1.2.4 Вимоги до ґрунту
1.3 Технологія вирощування цукрових буряків
1.3.1 Розміщення цукрових буряків у сівозміні
1.3.2 Основний обробіток ґрунту
1.3.3 Весняний та передпосівний обробіток ґрунту, сівба
1.3.4 Догляд за посівами
1.3.5 Збирання врожаю
1.4 Вплив органічних добрив на врожай цукрового буряку
1.5 Вплив мінеральних добрив на врожай цукрового буряку
1.5.1 Вплив азотних добрив
1.5.2 Вплив фосфорних добрив
1.5.3 Вплив калійних добрив
1.5.4 Сумісний вплив мінеральних добрив
1.6 Інгібітор нітрифікації N-serve
Глава ІІ. Умови та методика проведення дослідження
2.1 Мета досліджень
2.2 Характеристика визначеного метода проведення досліджень
2.3 Схема досліду
2.4 Програма супутніх спостережень
2.5 Вимоги до вибору ділянки під дослід, план досліду і розміщення досліду в натурі
2.6 Визначення необхідної кількості добрив і особливості їх внесення
2.7 Порядок проведення сівби, догляду за рослинами в умовах досліду
2.8 Порядок і особливості проведення обліку врожайності
2.9 Сітьовий графік проведення робіт в умовах досліду
Глава ІІІ. Результати досліджень3.1 Статистичних аналіз врожайних даних
3.1.1 Статистичні показники кількісної мінливості
3.1.2 Нормальний розподіл
3.1.3 Оцінка суттєвості різниці вибіркових середніх
3.1.4 Дисперсний аналіз досліду
Висновок
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

методика курсак_Неля.doc

— 1,001.50 Кб (Скачать файл)

 

  • мода – значення ознаки, яке має найбільшу частоту в статистичному ряду розподілу, тобто число, яке повторюється найбільшу кількість разів;
  • медіана – значення ознаки, яке поділяє рангований ряд розподілу на дві рівних частини;

Дисперсія:

S2 =∑(Х-хср)2/(n-1)

490,6




дисперсія – міра розсіювання, яка найширше використовується, відхилення значень від середньої:

де ∑(Х-хср)2 – сума квадратів відхилень; n – кількість варіантів; n – 1 – ступінь свободи;

  • середнє квадратичне (стандартне) відхилення – міра розсіювання значень ознаки навколо середнього значення. У ряду, який аналізується 2/3 всіх показників не повинні відрізнятися від середньої арифметичної на величину ніж

інтервал:

465,60

421,30




плюс-мінус S:

 

Стандартне відхилення:

S=√S2=√∑(Х-хср)2/(n-1)

22,15



 

Коефіцієнт варіації:

V%=S/xср.*100; V=S/хср

4,99




коефіцієнт варіації - середнє квадратичне відхилення, виражене у відсотках до середнього арифметичного:

В даному випадку коефіцієнт варіації менше 10% - варіювання не значне, це говорить про відносну однорідність досліджуваної ознаки;

  • помилка середнього арифметичного – показник, який показує на скільки середнє вибірки може відрізнятися від генеральної сукупності.

помилка середного арифметичного

Sxср=S/√n

3,52




Чим більше у вибірку потрапило варіантів, тим відхилення від генеральної сукупності менше;

  • відносна помилка вибіркового середнього (точність досліду):

відносна помилка вибіркового середнього (точність досліду)

Р,%=Sxср/хср*100

0,79




Якщо точність досліду менше 5%, то висновки польового досліду вважаються достовірними Якщо Р дорівнює 5–7% рекомендують удосконалювати методику досліджень, а якщо Р> 7–8% досліди рекомендують бракувати. Даний дослід проведений з високою точністю, що говорить про високу презентабельність отриманих даних.

3.1.2 Нормальний розподіл

 Нормальним, або розподілом Гауса, називають такий розподіл вірогідності неперервної випадкової величини Х, яка описується наступною функцією:

 

 

Де Y – ордината кривої, або вірогідність; µ (хср.) - генеральна середня (математичне очікування); δ (S) – стандартне відхилення генеральної сукупності; π – 3,14; е =2,72.

Кількість інтервалів для характеристики даних залежить від об’єму вибірки: якщо у вибірку входить до 60 варіантів, то найкраща кількість інтервалів 6 – 7:

якщо 60-100 – 7-8 інтервалів;

якщо >100 – кількість 8-15.

Приблизну кількість інтервалів можна знайти √n.

Табл. 14

 

інтервал розподілу по врожайності цукрового буряку, ц/га

300 - 340

341 - 380

381 - 420

421 - 460

461 - 500

501 - 540

541 - 580

335

346

416

431

463

503

577

337

348

420

438

462

501

565

317

367

394

436

483

524

579

317

369

397

427

483

538

 
 

355

420

422

464

   
     

439

497

   
       

470

   
       

495

   
       

473

   
       

474

   
       

491

   
       

475

   
       

490

   

4

5

5

6

13

4

3

320,5

360,5

400,5

440,5

480,5

520,5

560,5



        1. Частота – скільки разів повторюється певне значення в інтервалі значень.

Необхідно побудувати гістограму, де на осі Х відкладаємо інтервали, а на осі У – кількість повторень у кожному інтервалі.

Отримана теоретична крива розподілу залежить від 2х показників: хср. Та середньоквадратичного відхилення

 

Табл. 15

 

Урожайність цукрового буряку, ц/га

№ п/п

значення класа (інтервал)

середне значення класу, х1

частота,f

х1*f

x1 - x0

(x1 - x0)2

f*(x1 - x0)2

1

300 - 340

320,5

4

1282

-123

15129

60516

2

341 - 380

360,5

5

1802,5

-83

6889

34445

3

381 - 420

400,5

5

2002,5

-43

1849

9245

4

421 - 460

440,5

6

2643

-3

9

54

5

461 - 500

480,5

13

6246,5

37

1369

17797

6

501 - 540

520,5

4

2082

77

5929

23716

7

541 - 580

560,5

3

1681,5

117

13689

41067

сума

   

40

17740

   

186840

       

443,5

     

 

S

69,2


 

3S - x + 3S

235,9

651,1




 

1S - x +1S

374,3

512,7




 

2S - x + 2S

305,1

581,9




 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гістограма 1

 

 

Гістограма 2

 

 

Розподіл Стьюдента. Стандартне відхилення s, яке розраховане по малій виборці, в більшості випадків буде менше, ніж по генеральній сукупності δ.

Розподіл Стьюдента для вибіркових середніх визначається рівнянням:

Зі збільшенням кількості ступенів вільності розподіл Стьюдента наближається до стандартного нормального розподілу.

 

Довірчий інтервал – це числовий проміжок, у межах якого з наперед заданою ймовірністю знаходиться генеральний параметр, що оцінюється: Sx*t0.95.

3.1.3 Оцінка суттєвості різниці вибіркових середніх

Оцінка різниці середніх незалежних вибірок: 

Де - помилка різниці, та - помилка середніх арифметичних, які порівнюються.

Умовою висновку про суттєвість або несуттєвість різниці між х1 та х2 є відношення різниці до її помилки – назву критерій суттєвості різниці:

Число ступенів свободи визначають за формулою: v=n1+n2 – 2.

Якщо tфакт ≥ tтеор, то між варіантами є суттєва різниця, яка виникла за рахунок того фактору, що вивчається.

Табл. 16

Статистичні показники, обраних для порівняння варіантів

 

 

І

V

х середне

356,20

467,00

497,60

Дисперсія,S2

1445,70

2506,00

3099,80

Середне квадратичне відхилення,S

38,02

50,06

55,68

Варіація,V

10,67

10,72

11,19

Помилка середнього арифметичного,Sx

17,00

22,39

24,90

Довірчій інтервал

39,28

51,72

57,52


 

Число ступенів свободи

V=n1+n2-2

8




 

Довірчий інтервал

tтеор0,05 = 2,31

Sx*t 0,95


 

 

 

Табл. 17

 

Оцінка різниці середніх незалежних вибірок

 

І. Р160К160 - фон

 

V. Фон+N120

 

VI. Фон+N120+N-serve

 

Х

Х - х ср

(Х - х ср)2

 

Х

Х - х ср

(Х - х ср)2

 

Х

Х - х ср

(Х - х ср)2

 

346,00

-10,20

104,04

 

462,00

-5,00

25,00

 

503,00

5,40

29,16

 

335,00

-21,20

449,44

 

464,00

-3,00

9,00

 

497,00

-0,60

0,36

 

416,00

59,80

3576,04

 

538,00

71,00

5041,00

 

577,00

79,40

6304,36

 

367,00

10,80

116,64

 

474,00

7,00

49,00

 

491,00

-6,60

43,56

 

317,00

-39,20

1536,64

 

397,00

-70,00

4900,00

 

420,00

-77,60

6021,76

сума

1781,00

0,00

5782,80

сума

2335,00

0,00

10024,00

сума

2488,00

0,00

12399,20

середнє

356,20

   

середнє

467,00

   

середнє

497,60

   

Информация о работе Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку