Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку

Табл. 3

Система удобрення цукрових буряків [11].

 

Тип грунту	Норма поживних елементів кг/га , NPK	Основне внесення, кг/га, NPK	Довнесення азоту весною,кг/га
Чорнозем типовий	150-70-125	40 - 70 - 175	110
Чорнозем вилугуваний і опідзолений	130-60-140	30 - 60 - 140	100

 

Визначення доз внесення мінеральних добрив грунтується на результатах польових дослідів з урахуванням рівня планового (запрограмованого) врожаю цукрових буряків, родючості грунту, умов зволоження та кількості внесених органічних добрив.

Розрахунок доз добрив на заплановану врожайність починають з визначення її рівня у конкретних умовах, враховуючи врожайність при природній родючості грунту та можливий приріст від внесених добрив.

Орієнтовні дози добрив, що рекомендовані Інститутом цукрових буряків та мережею його дослідно-селекційних станцій:

Табл. 4

 

Зони зволоження та запланована врожайність	Грунти	Елементи живлення, кг/га
		N	Р2О5	К2О
Достатнього (40,0-50,0 т/га)	Чорноземи типові, вилуговані	160	170	160
	Чорноземи опідзолені	170	160	200
Нестійкого (35,0-40,0 т/га)	Чорноземи типові, звичайні, південні	120	150	150
Недостатнього (30,0-40,0 т/га)	Чорноземи типові, звичайні, південні	110	140	100

 

Рекомендовані дози мінеральних добрив вносяться на фоні 30 т/га гною при середньому рівні забезпечення грунту елементами живлення [9].

1.5.1 Вплив азотних  добрив

Азотні добрива під цукрові буряки використовують в аміачній (безводний аміак, аміачна вода, сірчанокислий амоній), нітратній (натрієва і кальцієва селітри), аміачно-нітратній (аміачна селітра) та амідній (сечовина) формах.

Аміачна вода (водний аміак) використовується під цукрові буряки при основному внесенні та в підживленні на всіх типах ґрунтів.

Сульфат амонію доцільно вносити під оранку в районах достатнього і підвищеного зволоження.

Натрієва селітра особливо ефективна при рядковому внесенні під цукрові буряки.

В районах достатнього зволоження амонійні форми азоту ефективніше вносити під основний обробіток ґрунту восени, нітратні і нітрато-амонійні — весною під культивацію і при ранньому підживленні. В районах нестійкого та недостатнього зволоження всі форми азотних добрив більш ефективні при внесенні під оранку [9].

При підвищенні доз мінеральних добрив врожай цукрового буряка підвищується. По даним Українського науково-дослідного інституту землеробства, при збільшені дози азотного добрива з 30 до 60кг на 1га фоні Р45К45 прибавка врожаю на чорноземах  типових підвищилась з 29 до 42ц, на чорноземах опідзолених – з 39 до 84ц. На фоні Р60К60 при внесені 90кг азоту врожайність буряку – 107ц/га [12]. Кожен кілограм азоту сприяє збільшенню врожайності на 50-60кг з гектара [6].

Азотне голодування призводить до зменшення доступу фосфору і калію, які використовуються рівномірно упродовж усього вегетаційного періоду. З усіх форм азотних добрив для цурового буряку кращою є аміачна селітра [13]. Але дослідження основних технологічних якостей коренеплодів цукрових буряків показали, що надлишок азоту мінеральних добрив має негативну дію на вміст цукрів за рахунок підвищеного вмісту «шкідливого» азоту, який при переробці цукрової сировини, близько 90%, переходить у сік, що погіршує його якість [14].

1.5.2 Вплив фосфорних добрив

Застосування фосфорних добрив забезпечує збільшення врожаю, поліпшення його якості, прискорює розвиток кореневої системи, підвищує стійкість рослин проти грибкових захворювань, прискорює дозрівання рослин. Їх треба вносити в суворо оптимальних дозах з урахуванням потреб рослини [1].

Фосфорні добрива в усіх зонах бурякосіяння застосовують у формі суперфосфату простого порошкоподібного та гранульованого (20%) і суперфосфату подвійного (44-48% P2O5). На вилужених, опідзолених чорноземах і сірих лісових грунтах суперфосфат можна замінити фосфоритной борошном (19,0% Р2О5) [15].

Табл. 5

Продуктивність цукрових буряків залежно від форм та доз внесення фосфорних добрив [16]

 

№ вар. п/п	Варіанти	Урожайність коренеплодів, т/га	Цукристість, %
1	Без добрив (контроль)	19,9	15,4
2	N120К120 (фон)	25,2	14,7
3	Фон + Р120 (суперфосфат)	31,3	15,0
4	Фон + Р120 (зернисті фосфорити)	28,3	15,0
5	Фон + Р180 (зернисті фосфорити)	31,4	15,0
6	Фон + Р240 (зернисті фосфорити)	32,7	15,2
НІР05		2,8	0,5

 

Отже, на підставі отриманих даних можна зробити висновок, що найбільш ефективним та економічно вигідним є застосування Р120 у вигляді суперфосфату простого на фоні N120К120 для одержання високих врожаїв та цукристості.

По даним Українського науково-дослідного інституту землеробства, при збільшені доз фосфорних добрив з 45 до 90кг на фоні N45К45 прибавка врожаю на чорноземах  типових підвищилась з 34 до 52ц, на чорноземах опідзолених – з 56 до 76ц на 1га [12]. У стаціонарному досліді на Верхняцькій дослідно-селекційній станції застосування в системі удобрення буряка цукрового фосфору в половинній дозі (Р50) на азотно-калійному фоні сприяло додатковому підвищенню врожайності коренеплодів на 7,3, а збору цукру на 1,48т/га [17].

1.5.3 Вплив калійних  добрив

Багаточисельними дослідами, проведеними в Україні, встановлено, що частка калійних добрив в сумарній прибавці врожаю сільськогосподарських культур становить 34,6-43,0% [18].Вони значно підвищують врожайність господарських культур, якщо використовувати їх разом з азотними та фосфорними. Їх дози залежать від наявності рухомих форм калію в ґрунті, біологічних особливостей культури, попередника, запланованого врожаю тощо [1].

При недостачі калію листя цукрового буряка набуває блакитнуватого відтінку, стає зморшкуватим і в'ялим. На листях нижнього ярусу з'являється крайовий опік, який переходити на середній ярус, а потім і на усю рослину, черешки стають короткими і сухими. Тому незалежно від типу грунтів калійні добрива підвищують врожайність буряка на 15-50ц/га, а цукристість на 0,2-0,5%. Це підтверджується багаторічними даними ВИУА та НИУИФ: при внесені дози добрива, яка рекомендується під цукровий буряк для отримання 300-350ц/га надбавка врожаю від калію по фону NP становить 52 ц/га. Практично рівноцінне калію дія на цукровий буряк робить і натрій. Тому під цю культуру рекомендуються низьковідсоткові калійні добрива (каїніт, змішані калійні солі, калій - електроліт) [19]. Але кращі результати на чорноземних ґрунтах дає калійна сіль (40,0% K2O) [15].

За даними Верхняцької дослідно-селекційної станції виключення калію з повного мінерального добрива призводить до зниження врожайності коренеплодів на 3,3т/га у порівнянні до рекомендованої дози основного мінерального добрива (N120P100K140) [17].

Калійним живленням буряк має бути забезпечений в усі періоди росту, але особливо він потрібний в другу половину вегетації, коли відбувається енергетичний відтік цукру з листя в коріння. Тому при нестачі калію в грунті доцільно вносити його в підживлення при міжрядній обробці. Кращим поєднанням строків та способів внесення калійних добрив під цукровий буряк слід вважати внесення 75-80% калію під зяблевую оранку, 3-5% при посіві у формі складних добрив і 15-20% в підживлення [19]. Результатами багаторічних досліджень доведено, що застосування калійних добрив під передпосівний обробіток та у підживлення значно знижує їх ефективність порівняно з осіннім внесенням під глибоку оранку [18].

1.5.4 Сумісний  вплив мінеральних добрив

Світова практика свідчить, що найбільш економічно вигідно використовувати комплексні добрива, які у своєму складі містять декілька елементів живлення. Це дає змогу економити на транспортних засобах, будівництві складів, засобів механізованого внесення їх у грунт. Комплексні добрива кращі ніж прості для рослин і тим, що вони отримують елементи живлення з одного місця [1].

Приріст урожаю коренеплодів цукрових буряків при внесенні 1 г азоту становить у середньому 35,7кг; 1кг фосфору — 37,5кг; 1кг калію — 18,8кг. Внесення повного мінерального добрива в оптимальних співвідношеннях елементів забезпечує збільшення вмісту цукру в коренеплодах на 0,2 – 0,4%. Надмірна кількість азоту знижує цукристість буряків на 0,3 — 0,4%; фосфор сприяє незначному підвищенню цукристості (0,2-0,3%), а калій помітно підвищує її (0,3 — 0,6 %). Підвищені дози азоту погіршують технологічні якості коренеплодів, а фосфорні й калійні добрива поліпшують їх [20]. Але Н.І. Горна, І.Ф. Бузанов відзначали, що застосування азотних добрив одночасно з фосфорними позитивно впливають на покращення якості коренеплодів, при цьому вміст азоту зменшується. Калій, як правило, позитивно впливає на використання рослинами азоту, покращення якості сировини [14].

Максимальну продуктивність цукрових буряків забезпечує внесення органічних і мінеральних добрив. У дослідах Дніпропетровського аграрного університету на чорноземах звичайних при сумісному внесенні під цукрові буряки гною (30т/га) і мінеральних добрив (N60-240P120-140K60-240) врожайність коренеплодів підвищувалась на 65 – 124ц/га порівняно з урожайністю без застосування добрив (373ц/га), у тому числі й за рахунок внесення гною .

Під основний обробіток вносять більшу частину річної норми мінеральних добрив в оптимальному співвідношенні їх складових з урахуванням вмісту елементів живлення на кожному конкретному полі [20]. Високу врожайність і цукристість буряка отримують при внесенні добрив в співвідношенні 1:1:1 або 1:1, 2:1. Порушення правильних співвідношень елементів живлення в ґрунті може викликати відхилення від нормального розвитку цукрового буряка [15]. Для підвищення їх ефективності бажане різноглибинне внесення у такі строки: основне удобрення фосфорними та калійними добривами восени під оранку на глибину 15-30см, оскільки вони дуже повільно переміщуються в ґрунті, азотні добрива, які легко вимиваються, вносять весною перед передпосівним обробітком ґрунту під культивацію [22]. Орієнтовні річні норми їх у зоні достатнього зволоження на чорноземах опідзолених становлять N140-160P100-120K120-160, у зоні нестійкого зволоження на чорноземах слабкосолонцюватих – N70-90P100K60, на чорноземах солонцюватих - N110P120, на чорноземах звичайних і південних - N100-110P100-120K80-100. У рядки добриво вносять в усіх зонах. У зоні достатнього, а інколи і нестійкого зволоження доцільні підживлення у фазі 2-4 пар листків буряків у дозі N30P30K40 на глибину 12 – 14см. У зоні недостатнього зволоження через пересихання верхнього шару ґрунту (10 - 15см) усю річну норму добрив вносять під зяблеву оранку, за винятком N10P15-20K10, які вносять під час сівби в рядки. Застосовують аміачну селітру, суперфосфат, хлорид калію, нітроамофоску та інші добрива, при потребі збагачені на мікроелементи [20].

Табл. 6

Продуктивність цукрових буряків залежно від норм, строків та способів внесення добрив [21]

№ вар. п/п	Варіанти	Урожайність коренеплодів, т/га	Цукристість, %
1	Без добрив (контроль)	30,4	15,4
2	N60P60K60 під глибоку оранку	37,9	15,6
3	N90P90K90 під глибоку оранку	39,7	15,4
4	N120P120K120 під глибоку оранку	41,4	15,0
5	N90P90K90 під культивацію восени	38,3	15,6
6	N90P90K90 під культивацію весною	35,4	15,7
НІР05		1,4	0,4

 

Отже, за результатами даної таблиці можна зробити висновок, що для отримання високої урожайності коренеплодів з поліпшеними показниками якості під цукрові буряки необхідно вносити мінеральні добрива в нормі 90-120 кг/га д.р. NРК під глибоку оранку, або під культивацію восени. Весняні строки внесення річної норми добрив під культивацію спричинюють зменшення урожайності коренеплодів на 12,1% відносно використання їх під зяб [21].

У стаціонарному досліді на Верхняцькій дослідно-селекційній станції на чорноземі опідзоленому важкого гранулометричного складу буряк цукровий без застосування добрив має порівняно високу врожайність, яка в середньому за 2005-2007рр. становила 34,6т/га. Внесення азотних і калійних добрив під основний обробіток сприяло збільшенню врожайності коренеплодів і гички на 3,0 і 10,3т/га відповідно. Проте зниження цукристості на 0,7% проти контролю сприяло зростанню збору цукру лише на 0,26 т/га [17].

Табл. 7

Влив різних доз мінеральних добрив на продуктивність буряка цукрового, 2005-2007 рр.(за даними досліду на Верхняцькій дослідно-селекційній станції )

 

Варіант	Врожайність коренеплодів, т/га	Цукристість, %
Без добрив (контроль)	34,6	16,0
N120K140	37,6	15,3
N120Р50K140	44,9	16,2
Р100K140	42,0	16,5
N60Р100K140	46,6	16,3
N120Р100	43,0	15,7
N120Р100K140	46,3	15,7
N60Р50K70 + гній 40 т/га	48,5	15,8
N120Р100K140+гній 40 т/га	47,8	15,4
НІР05	1,7	0,5