Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Апреля 2014 в 22:31, курсовая работа

Описание работы

Після проведення польового досліду з вивчення впливу різних доз азотних добрив та їх сумісного впливу з інгібітором нітрифікації N-serve на фоні Р160К160 на врожайність цукрового буряку при дисперсійному аналізі даних були отриманні такі результати:
 застосування інгібітору нітрифікації N-serve на фоні Р160К160 у другому варіанті не має суттєвого впливу на врожайність цукрового буряку у порівнянні з контролем;
 застосування доз азотних добрив N90, N120, N150 на фоні Р160К160 у третьому, п’ятому та сьомому варіантах суттєво впливають на врожайність цукрового буряку у порівнянні з контрольним варіантом;

Содержание работы

Вступ
Глава І. Огляд літератури: «Вплив сумісного внесення мінеральних добрив та інгібітору нітрифікації N-serve на врожайність цукрового буряку при вирощувані у зоні Лісостепу»
1.1 Морфологічні особливості цукрового буряку
1.2 Біологічні особливості цукрового буряку
1.2.1 Вимоги до температури
1.2.2 Вимоги до вологи
1.2.3 Вимоги до світла
1.2.4 Вимоги до ґрунту
1.3 Технологія вирощування цукрових буряків
1.3.1 Розміщення цукрових буряків у сівозміні
1.3.2 Основний обробіток ґрунту
1.3.3 Весняний та передпосівний обробіток ґрунту, сівба
1.3.4 Догляд за посівами
1.3.5 Збирання врожаю
1.4 Вплив органічних добрив на врожай цукрового буряку
1.5 Вплив мінеральних добрив на врожай цукрового буряку
1.5.1 Вплив азотних добрив
1.5.2 Вплив фосфорних добрив
1.5.3 Вплив калійних добрив
1.5.4 Сумісний вплив мінеральних добрив
1.6 Інгібітор нітрифікації N-serve
Глава ІІ. Умови та методика проведення дослідження
2.1 Мета досліджень
2.2 Характеристика визначеного метода проведення досліджень
2.3 Схема досліду
2.4 Програма супутніх спостережень
2.5 Вимоги до вибору ділянки під дослід, план досліду і розміщення досліду в натурі
2.6 Визначення необхідної кількості добрив і особливості їх внесення
2.7 Порядок проведення сівби, догляду за рослинами в умовах досліду
2.8 Порядок і особливості проведення обліку врожайності
2.9 Сітьовий графік проведення робіт в умовах досліду
Глава ІІІ. Результати досліджень3.1 Статистичних аналіз врожайних даних
3.1.1 Статистичні показники кількісної мінливості
3.1.2 Нормальний розподіл
3.1.3 Оцінка суттєвості різниці вибіркових середніх
3.1.4 Дисперсний аналіз досліду
Висновок
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

методика курсак_Неля.doc

— 1,001.50 Кб (Скачать файл)

Посів цукрового буряку проводимо на всій площі поля, у тому числі й на площі, яка зайнята під дослід, що зменшує навантаження на дослідника при проведення агротехнічних робіт за один день пунктирним способом сівби з міжряддям 45см на глибину 3-4см. Посів проводиться поперек ділянок, де ширина захвату кратна довжині кожної окремої ділянки.

Перший прохід сівалки по територій досліду припадає на кінцеву захисну смугу по ширині розташування повторень, який робимо по відбитій під шнур борозні. Під час сівби на дослідній площі категорично забороняється зупинка сівалки, оскільки це призводить до огріхів. Необхідно ретельно стежити за роботою посівних секцій та за кількістю насіння в бункері, за якістю сівби. Обов’язковою умовою проведення сівби є те, щоб на кожну посівну ділянку досліду припадало по 36 рядків, з відстанню в них між цукровими буряками 20см, а кількість рослин  була 972 шт [29].

На всю площу досліду припадає 8 проходів сівалки СУПК-12А.

Через 4-5 днів після сівби проводимо досходове боронування посівними боронами ЗБП-0,6 в поперек до напрямку рядків на малій швидкості на глибину 2-3см.

Післясходове боронування проводимо, якщо на одному метрі 10 рослин у фазі 1-2 пари справжніх листків, легкими боронами на глибину 3 см.

Оскільки поле, де вирощують рослини є відносно не забур’янене, то розпушуємо ґрунт у міжряддях у фазі утворення у рослин 2-3 пар справжніх листків на глибину обробітку 8-10см та у фазу 4-5 пар листків на глибину 7-14см використовуючи долота та підгортальні лапи. Захисна зона 12-14см. Дані операції забезпечують утримання поля в чистому від бур’янів та розпушеному стані. Вони проводяться на всій площі поля, в т.ч. й на досліджуваних ділянках [2].

Цукровий буряк може ушкоджуватися більш ніж 250 шкідниками. Для захисту на початкових фазах розвитку від шкідників насіння обробляють інсектицидами на насіннєвому заводі.

На даному полі спостерігається ураженість рослин буряковою мінуючою міллю, блішкою південною та довгоносиком буряковим чорним.

Довгоносик буряковий чорний

(Psalidium maxillosum F.)

Жук довжиною 7,5—9 мм, тіло блискучо-чорне, зверху неопушене, знизу в сірих волосках, нe літає. Багатоїдний масовий шкідник, який пошкоджує цукрові буряки, соняшник, горох, квасолю, конюшину, люцерну, еспарцет, льон, коноплі, капусту, гірчицю, ріпак, бавовник та ін. У цукрових буряках жуки підгризають стебла сходів, часто перегризають ростки ще в землі. На дорослих рослинах вони об'їдають листки, на насінниках — листки і квітки.


Блішка південна

(Chaetocnema breviuscula Fald)

Стрибаючий жук довжиною 1,7—2,3 мм. Тіло яйцеподібне, зверху темно-зелене з бронзовим блиском. Личинка до 4,4мм довжиною, біла, з буро-жовтою головою і ногами. Кінець черевця заокруглений, з двома короткими і загнутими вгору шипиками.

Жуки пошкоджують сім'ядолі і листки сходів цукрових буряків, а личинки обгризають їх корінці. Жуки, що перезимували, весною спочатку живляться дикорослими лободовими, а потім переходять на сходи буряків, об'їдаючи в них верхівкові бруньки, внаслідок чого рослини гинуть. На Україні повсюдно в зоні бурякосіяння.

 

 

Міль мінуюча бурякова

(Gnorimoschema ocellatella Boyd.)

Метелик довжиною 6—7 мм, в розмаху крил 9—14 мм. Передні крила коричнювато-бурі або жовтувато-сірі, з вохряно-жовтим рисунком і темними очкуватими плямами. Задні крила блідо-сірі, з довгою бахромою із зовнішнього краю.

Молоді гусениці блідо-сірі, з бурою головою, а старші зеленувато-рожеві, з коричневою головою і плямами на потиличному щитку і кінці тіла; довжина тіла гусениць останнього віку 9—11 мм.

Перші метелики вилітають в період з'явлення сходів цукрових буряків. Яйця відкладають по одному або по кілька на нижній бік листків, на шийку коренів, рослинні рештки та грудки землі. Через 4—7 днів з них виходять гусениці, які протягом 20—30 днів живляться, а потім прядуть у міжряддях на глибині 2— 5см павутинні кокони. Гусениці пошкоджують цукрові буряки від часу з'явлення сходів до збирання врожаю. На молодих рослинах гусениці обплітають павутинням центральні листочки і виїдають дрібні наскрізні отвори вздовж серединної жилки листка і борозенки на його черешках. На розвинутих рослинах вони живуть під загорнутим краєм листків та в мінах всередині черешків або вигризають звивисті ходи довжиною до 5 см на коренеплодах та всередині їх [43].

Для боротьби з цими шкідниками при перевищенні економічного порогу шкодочинності необхідно застосовувати інсектициди, дозволені до використання в Україні згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» відповідного року видання. Наприклад, можна застосовувати такі препарати як «Актеллік», «Бі-58 новий», «Золон», «Карате», «Фуфанон» та ін., які застосовують в період вегетації шляхом обприскування [2].

Хвороби, які уражають цукрові буряки, зумовлюють великі втрати врожаю та погіршення якості сировини. Найбільш поширеними хворобами є:

церкоспороз, який проявляється в другій половині червня — кінці вегетації буряків. Характерними ознаками уражених рослин є округлі, діаметром 2—3 мм, світло-бурі плями з червоно-буруватою облямівкою, на яких з'являється сірий бархатистий наліт спор гриба, що проявляється на листках, черешках, стеблах, оплоднях;

пероноспороз, який проявляється у кінці вегетації, при якому центральні листки розетки закручуються краями донизу, потовщуються, набувають блідо-зеленого кольору, стають крихкими, на них з'являється сірий з фіолетовим відтінком наліт конідій гриба;

бура гниль коренеплодів, яка проявляється в кінці травня — кінці вегетації в умовах перезволоження і ущільнення ґрунту, характерними ознаками якої є скручування, почорніння та відмирання листків, коренеплоди загнивають з хвоста, уражені тканини бурі [44].

Для захисту від хвороб використовують такі препарати: «Акробат МЦ», «Дерозал», «Імпакт», «Фундазол», «Штефазал», які застосовують в період вегетації певну кількість разів [2].

Усі хімічні обробки проводять на всій території поля, включаючи площу досліду, що полегшує проведення обов’язкових технологічних операцій при вирощуванні цукрового буряку в межах досліду.

Для того, щоб визначити кількість пестицидів, які вносять на окрему ділянку досліду можна скористуватися пропорцією:

якщо на 10000 м2 вносимо 2,0л інсектициду «Актеллік» (2,0л розводимо в певному об’ємі води), то на 97,2м2 необхідно внести Х л інсектициду «Актеллік». Отже, на 97,2м2необхідно: 97,2*2,0/10000=0,0194л або 194мл. Інсектицидом обробляється вся площа, на якій необхідно застосувати: 0,0194*40=0,7760л «Актелліку».

 

2.8 Порядок і особливості проведення обліку врожайності

Збирання та облік врожаю є досить відповідним моментом у роботі, який потребує пильності та ретельності при проведенні, щоб запобігти можливості навіть незначних втрат врожаю.

Незадовго до збору врожаю усі ділянки оглядають, відновлюють кілки на межах кожної ділянки, кілки з позначення варіанту та повторення, перевіряють стан рослин. За 1-2 дні до збирання необхідно зібрати захисні смуги [30] відраховуючи по 5рядків буряків по ширині ділянки – збираємо врожай з кінцевих захисних смуг ділянки, та по довжині ділянки, рухаючись поперек рядів, збираємо з кожного з них по 2 рослини, відстань між якими в рядку 20см – це врожай з бокових захисних смуг. Зібраний врожай з захисних смуг не зважують та не включають до облікового врожаю.

При зборі врожаю використовуємо суцільний метод обліку врожаю, при якому можна врахувати всю масу врожаю з облікової площі кожної ділянки при зважуванні його на великих переносних вагах одразу після збору безпосередньо в полі[30].

Після видалення захисних смуг вручну збираємо коренеплоди окремо по кожній ділянці. Для цього ми вириваємо або викопуємо рослину та скидаємо в одне місце для просихання та видалення гички. Обчищенні та підсохлі коренеплоди в спеціальних корзинах або ящиках переносимо до вагів, де їх зважуємо та погружаємо на вантажну машину. Отриманні данні записуємо для подальшої обробки. Таку операцію проводимо на усіх ділянках досліду. На кожну тару з буряками чіпляють етикетки з позначенням варіанту та повторення досліду, оскільки данні проби можуть бути в подальшому використанні для проведення аналізів з якості продукції рослинництва.

При обліку врожаю просапних культур велике значення має введення поправок на відсутні рослини, кількість яких підраховуємо перед збором врожаю. Оскільки при проведені досліду з нього випало десяток коренеплодів, то для відновлення істинної ваги врожаю з ділянки, беремо такий метод, який передбачає: видалення всіх рослин, що межують з пустим місцем у рядку; визначають середню вагу одного облікового коренеплоду, яку множимо на нормальну кількість рослин та відновлюємо істинну вагу врожаю з ділянки.

 

2.9 Сітьовий графік проведення робіт в умовах досліду

Табл. 12

Сітьовий графік виконання робіт при організації та проведенні досліджень з теми: Вплив сумісного внесення мінеральних добрив та інгібітору нітрифікації N-serve на врожайність цукрового буряку, ц/га

Час проведення робіт

Технологічні операції по вирощуванню культур

Опис операції

Роботи пов’язані з проведенням польових досліджень

Лабораторні роботи

Роботи по проведенню польових досліджень

Опис операції

Роботи пов’язані з виконанням програми супутніх спостережень

Опис операції

1

2

3

4

5

2008 рік. Зима.

 

Огляд літератури, що дає змогу визначити мету проведення дослідження, його актуальність та необхідність. Розробка схеми досліду. Визначення розміру ділянок, кількості насіння для посіву цукрового буряку, визначення необхідної кількості мінеральних добрив.

   

2008 рік. Весна.

 

Вибір земельної ділянки та вивчення історії поля

   

2008 рік. ІІІ дек. липня

Лущення стерні дисковими лущильниками на глибину  5-8см

     

2008 рік. Серпень

Обробка плоскорізами або лемішними лущильниками на 12-14 см в агрегаті з боронами після появи розеток коренепаросткових бур'янів

     

2009 рік. Вересень 

Культивація або боронування після появи сходів бур'янів

     

2009 рік. Кін.вересня – поч. жовтня

 

Виділення загального контуру досліду, розбивка на посівні ділянки по шнуру та мірній стрічці або рулетці. Прив’язка досліду до стаціонарних об’єктів місцевості та зняття координат необхідних точок. Збирання кілків

   

2009 рік. ІІдек. жовтня

   

Відбір зразків грунту агрохімічним буром на глибину орного шару грунту

 

2009 рік. ІІІ дек. жовтня

Глибока оранка з передплужником на глибину 28-32см

Відновлення меж досліду. Внесення фосфорно-калійного добрива на всі ділянки досліду. Збирання кілків

   

2010 рік. Зима

     

Проведення аналізів на визначення вмісту гумусу, активної кислотності грунту, вмісту рухомих форм фосфору та калію

2010 рік. Поч.березня

Боронування на глибину 2-3см, для вирівнювання грунту та закриття вологи

 

Відбір зразків грунту агрохімічним буром на глибину орного шару грунту

 

2010 рік. ІІІ дек.березня 

Культивація на глибину 5-6см

Повне відновлення досліду з фіксуванням усіх ділянок кілками, внесення азотних добрив та інгібітору нітрифікації N-serve. Збирання кілків

   

2010 рік. І дек. квітня

   

Відбір зразка за допомогою спеціального бура в металеве кільце, яке має зйомні кришки

Проведення аналізу на визначення щільності грунту

2010 рік. І дек. квітня

Посів цукрових буряків

Відновлення меж досліду. Збирання кілків

   

2010 рік. Кін.травня

 

Відновлення меж досліду. Збирання кілків

Відбір зразків грунту агрохімічним буром на глибину орного шару грунту

Проведення аналізу на визначення вмісту нітратного та амонійного азоту в грунті

2010 рік. ІІ дек. квітня - літо

     

Проведення аналізів на визначення вмісту доступного рослинам азоту, вмісту нітратного та амонійного азоту в грунті

2010 рік. Літо

Проведення технологічних операцій з догляду за рослинами в період вегетації

     

2010 рік. Серпень

 

Відновлення меж досліду. Збирання кілків

Відбір зразків грунту агрохімічним буром на глибину орного шару грунту

Проведення аналізу на визначення вмісту нітратного та амонійного азоту в грунті

2010 рік. І-ІІ дек. жовтня

 

Огляд посіву, перевірка стану росли, повне відновлення меж усіх ділянок

   

2010 рік. ІІІ дек. жовтня

 

Збір врожаю з захисних смуг по периметру поля та по периметру кожної ділянки. Збір врожаю з облікових ділянок та його зважування

 

Облік врожаю цукрового буряку

2010 рік. Листопад – грудень

     

Проведення аналізів на визначення вмісту цукру в цукрових буряках, вмісту шкідливого азоту в цукрових буряках. Статистична обробка даних, на підставі якої робимо висновки по ефективності застосування тих чи інших доз азотних добрив окремо та у суміші з інгібітором нітрифікації N-serve


 

Глава ІІІ. Результати досліджень

Математична статистика необхідна для того, щоб спланувати і зрозуміти мету дослідження, зробити висновки за результатами досліджень.

Сукупність – це сукупність об’єктів, схожих у якомусь відношенні і в той же час ці об’єкти мають ознаки, які варіюють.

Об’єм сукупності – загальне число елементів сукупності.

Вся група об’єктів, яка підлягає вивченню і реально існує називають генеральною сукупністю, а та частина об’єктів, яка відібрана із генеральної сукупності для виборчого спостереження – вибіркова сукупність. Основною вимогою до вибіркової сукупності є репрезентативність – можливість робити висновок про генеральну сукупність. Головна мета при відборі одиниць до вибіркової сукупності полягає в тому, щоб показники, які вона характеризує, із найбільшим ступенем вірогідності і з найбільшою точністю відтворювали показники генеральної сукупності [29].

3.1 Статистичних  аналіз врожайних даних1

Отриманий врожай з кожної ділянки в кілограмах перераховують на гектар в центнерах. Потім для кожного варіанту виписують результати усіх повторностей та з них  виводять середнє арифметичне. Різниця між врожаем окремих варіантів та контролем дає величину прибавки врожаю від дії вивчаємого фактору.

3.1.1 Статистичні показники кількісної мінливості

При аналізі кількісної мінливості розраховують:

  • середню арифметичну просту(хср.), яку розраховують як суму по всім значенням варіантів поділену на їх кількість; від кожного значення Х (талб. 13), що входять до суми віднімаємо середню арифметичну Х–хср, знаходячи відхилення від середньої; кожне відхилення підносимо до квадрату;

 

Табл. 13

Вплив добрив та інгібітору нітрифікації N-serve на врожайність цукрового буряку

Варіанти

Повторність

Урожайність, ц/га (Х)

X-xср.

(Х-хср.)2

Р160К160 - фон

І

346,00

-97,45

9496,50

Фон+N-serve

348,00

-95,45

9110,70

Фон+N90

431,00

-12,45

155,00

Фон+N90+ N-serve

463,00

19,55

382,20

Фон+N120

462,00

18,55

344,10

Фон+N120+N-serve

503,00

59,55

3546,20

Фон+N150

483,00

39,55

1564,20

Фон+N150+N-serve

501,00

57,55

3312,00

Р160К160 - фон

ІІ

335,00

-108,45

11761,40

Фон+N-serve

337,00

-106,45

11331,60

Фон+N90

438,00

-5,45

29,70

Фон+N90+ N-serve

483,00

39,55

1564,20

Фон+N120

464,00

20,55

422,30

Фон+N120+N-serve

497,00

53,55

2867,60

Фон+N150

436,00

-7,45

55,50

Фон+N150+N-serve

470,00

26,55

704,90

Р160К160 - фон

ІІІ

416,00

-27,45

753,50

Фон+N-serve

420,00

-23,45

549,90

Фон+N90

495,00

51,55

2657,40

Фон+N90+ N-serve

524,00

80,55

6488,30

Фон+N120

538,00

94,55

8939,70

Фон+N120+N-serve

577,00

133,55

17835,60

Фон+N150

565,00

121,55

14774,40

Фон+N150+N-serve

579,00

135,55

18373,80

Р160К160 - фон

IV

367,00

-76,45

5844,60

Фон+N-serve

369,00

-74,45

5542,80

Фон+N90

427,00

-16,45

270,60

Фон+N90+ N-serve

473,00

29,55

873,20

Фон+N120

474,00

30,55

933,30

Фон+N120+N-serve

491,00

47,55

2261,00

Фон+N150

475,00

31,55

995,40

Фон+N150+N-serve

490,00

46,55

2166,90

Р160К160 - фон

V

317,00

-126,45

15989,60

Фон+N-serve

317,00

-126,45

15989,60

Фон+N90

355,00

-88,45

7823,40

Фон+N90+ N-serve

394,00

-49,45

2445,30

Фон+N120

397,00

-46,45

2157,60

Фон+N120+N-serve

420,00

-23,45

549,90

Фон+N150

422,00

-21,45

460,10

Фон+N150+N-serve

439,00

-4,45

19,80

 

сума

17738,00

0,00

19133,39

середне

443,45

   

Информация о работе Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку