Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку

Табл. 1

Системи основного обробітку ґрунту [9]

 

Напівпарова	Поліпшена
Лущення стерні дисковими лущильниками на глибину 5-6см після збирання попередника (знижує засміченість на 30-40%)	Лущення стерні дисковими лущильниками на 5-8см після збирання попередника (знижує засміченість на 30-40%)
Оранка на глибину 30-32см в агрегаті з боронами або котками в кінці липня-серпні (глибоке розпушування ґрунту, заробка пожнивних решток, бур’янів, добрив)	Обробка плоскорізами або лемішними лущильниками на 12-14см в агрегаті з боронами після появи розеток коренепаросткових бур'янів (знижує засміченість на 40-70%)
Боронування або культивація з боронуванням після появи бур'янів (знижує засміченість в 1,4 – 3 рази і більше)	Культивація або боронування після появи сходів бур'янів (знижує засміченість на 14%)
Безполицеве розпушування на глибину 16-20см в кінці осені (поліпшує фізичні властивості ґрунту)	Оранка на 30-32см в кінці вересня-початку жовтня (глибоке розпушування ґрунту, зароба пожнивних решток, бур'янів та добрив)

 

1.3.3 Весняний та передпосівний обробіток ґрунту, сівба

Якщо поле вирівняне восени, то весною перший обробіток, як тільки посіріють гребені, розпочинають важкими боронами БЗТС – 1,0. Якщо поле не вирівняне, то для якісного розпушення використовують два агрегати: перший укомплектований послідовно двома рядами важких і посівних борін; другий шлейф-боронами ШБ-2,5 в першому ряді і посівними боронами ЗБП-0,6А – в другому. Такий весняний обробіток запобігає втратам вологи, вирівнює і розпушує поверхню ґрунту на глибину 2-4см, ущільнює насіннєве ложе на оптимальну глибину.

Передпосівний обробіток ґрунту і сівба – це єдиний технологічний процес, метою якого є розпушення зони загортання насіння і збереження сформованої за зиму структури орного шару. Його здійснюють комбінованими агрегатами – «Європак 6000», Компактора, Уніат, які за один прохід вирівнюють та розпушують ґрунт, подрібнюють грудочки і ущільнюють насіннєве ложе.

Основний спосіб сівби – пунктирний з шириною міжрядь 45см. Використовують сівалки ССТ-12Б, ССТ-12В, або пневматичні сівалки точного висіву СУПК-12А, УПС-12, Оптима, які повинні забезпечити точне однозернове розміщення насіння в рядку.

Цукровий буряк в умовах достатнього забезпечення вологою сіють на глибину 2-3см, в умовах нестійкого та недостатнього зволоження – 3-4см. Насіння необхідно висіяти на ущільнене ложе з незруйнованою капілярною системою.

Норми висіву встановлюють з урахуванням погодних і ґрунтових умов, окультуреності полів, посівних якостей насіння. Для одержання високих врожаїв на 1 га необхідно перед збиранням мати 90 000 – 110 000 рослин, або 4,5 – 5,5 рослин на 1м рядка. Тому потрібно робити розрахунок норми висіву при сівбі на кінцеву густоту. Масова норма висіву цукрового буряку становить 2 – 10кг/га.

Сівбу починають з настанням фізичної стиглості ґрунту при температурі 5-60С на глибині 8-10см. Така температура характерна для першої декади квітня. При визначенні строків сівби необхідно також враховувати, що для проростання насіння необхідна велика кількість води [2].

За даними Уладово-Люлинецької дослідної станції, оптимальними строками сівби цукрового буряку є кінець березня – перша декада квітня (до 12 квітня).

Залежно від метеорологічних умов, календарні строки сівби буряку можуть наступати в кінці березня і закінчуватися не пізніше 25 квітня. Оскільки запізнення з сівбою на один день, порівняно з оптимальним строком, зменшує урожайність коренеплодів на 5-7 ц/га, на 5-6 днів – на 21-71 ц/га [4]

1.3.4 Догляд за  посівами

Розглядають два способи догляду за посівами:

1. агротехнічний з механічним розпушуванням ґрунту;
2. хімічний з застосуванням пестицидів.

Найпершим завданням початкового догляду за посівами є створення умов для енергійного, дружного проростання насіння і боротьба з бур’янами. Тому через 4-5 днів після сівби проводять до сходове боронування посівними боронами ЗБП-0,6 в поперек до напрямку рядків на малій швидкості на глибину не більше 2/3 глибини загортання насіння.

Після сходове боронування проводять, якщо на одному метрі не менше 8-10 рослин у фазі 1-2 пари справжніх листків, легкими боронами на глибину 3см.

Після появи сходів у фазі вилочки розпочинають формувати необхідну густоту такими способами:

а) вручну;

б) до- і післясходовим боронуванням;

в) вздовжрядним проріджуванням за допомогою УСМК-5,4 при наявності 8-11 рослин/м2 ;

г) сівба на кінцеву густоту.

Догляд за посівами після формування густоти повинен забезпечити утримання поля в розпушеному і чистому від бур'янів стані. Перший раз розпушують ґрунт у міжряддях у фазі утворення у рослин 2-3 пар справжніх листків на глибину 8-10см.

Необхідність наступних розпушувань, їх періодичність, глибину, строки визначають залежно від ущільнення ґрунту і появи бур'янів. При великій кількості опадів глибину розпушення збільшують до 14см, а при невеликих опадах її зменшують до 7см.

Вдруге грунт рекомендується розпушувати через 8-10 днів після першого на глибину 7-14см використовуючи долота та стрілчаті лапи. Захисна зона 10-12см.

Трете розпушення міжрядь на глибину 7-14см проводять долотами та підгортальними дисками. Захисна зона 12-14см. Міжрядні розпушування припиняють після змикання листків в міжряддях.

Всі агрозаходи повинні бути спрямовані на покращення фітосанітарного стану (захист від шкідників та хвороб) і одержання дружних здорових сходів. До них відноситься правильний вибір поля, типу ґрунту, дотримання сівозміни, внесення органічних добрив, заорювання сидеральних культур, поліпшений або напівпаровий обробіток ґрунту, високоякісний передпосівний обробіток ґрунту, ранні строки сівби та ін.

У технології вирощування цукрових буряків застосування пестицидів є одним з ефективних заходів для боротьби з бур’янами – гербіциди; для захисту від  шкідників використовують обробку інсектицидами насіння перед висівом або під час вегетації; для захисту від хвороб застосовують фунгіциди. Застосовують препарати, які дозволені «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» за останні роки [2].

1.3.5 Збирання  врожаю

Збирання цукрових буряків є вирішальний етап технології їх виробництва. Від правильної і чіткої організації цього процесу, раціонального використання збиральної техніки і транспортних засобів залежить повнота збору врожаю та забезпечення цукрової промисловості доброякісною сировиною.

Цукрові буряки в осінній період продовжують інтенсивно рости і накопичувати цукор. За даними науково-дослідницьких інститутів і дослідної мережі ІЦБ УААН, приріст маси одного коренеплоду з 20 серпня по 20 вересня складає в середньому 96г, а вміст цукру за цей час збільшується на 2,2%. Тому для максимального використання осінніх приростів маси коренеплодів і накопичення в них цукру масове збирання цукрових буряків у основній зоні бурякосіяння України слід проводити з 20 вересня по 25 жовтня.

При збиранні цукрових буряків застосовують технологію роздільного збирання, за якою біологічний урожай цукрових буряків (гичка і коренеплоди) збирається переважно за два проходи окремих агрегатів. Для цього використовують комплекс 6-рядних машин — причіпну гичкозбиральну машину БМ-6А; БМ-6Б, начіпний двовальний очисник ОГД-6 в агрегаті з тракторами ЮМЗ-6АЛ або Т-70С, МТЗ-80 і самохідні коренезбиральні машини КС-6Б, КС-бВ, РКМ-6, МКК-6-02 та інші модифікації. Відвозять зібрані коренеплоди в тимчасові польові кагати, які агрегатують з тракторами типу ЮМЗ, МТЗ. Вантажать коренеплоди з кагатів навантажувачем типу СПС-4,2А [9].

5. Вплив органічних добрив на врожай цукрового буряку

Органічні добрива містять макро- і мікроелементи, різні корисні для рослин фізіологічно активні речовини, мікроорганізми, антибіотики тощо. Вони сприяють кращому перебігу біологічних процесів і поліпшують фізико-хімічні властивості ґрунтів. Тому про правильному використання вони є могутнім резервом підвищення родючості ґрунтів, а отже, й урожайності сільськогосподарських культур [5].

Органічні добрива під буряк рекомендується вносити з осені – маючи тривалий період вегетації, буряк добре бере поживні речовини з цього джерела [6].

Підстилковий гній, який вносять під цукрові буряки, має бути напівперепрілим після 3—4 місяців зберігання в гноєсховищах чи польових буртах. У зонах достатнього та нестійкого зволоження його вносять безпосередньо під буряк в дозах 30 – 50 т/га незалежно від ланки сівозміни. У всіх зонах і районах бурякосіяння України треба вносити тільки восени під глибоку оранку, не допускаючи розриву в часі між його розкиданням та приорюванням.

Рідкий гній (2—3 % сухої речовини та 0,12—0,15 % азоту) у складі основного удобрення вносять замість підстилкового в усіх зонах бурякосіяння в дозах, які містять азоту не більше 180—200 кг/га, що звичайно становить 120— 150 т/га цього добрива в натуральному вигляді. Але краще рідкий гній застосовувати для підживлення та в складі води для поливу посівів цукрових буряків, розрахувавши його кількість за вмістом азоту по еквіваленту до потрібної дози підживлення цим елементом.

Напіврідкий гній (9—11% сухої речовини, 0,35—0,37% азоту) під цукрові буряки в основне удобрення вносять у дозах, що приблизно вдвоє більші за прийняті дози підстилкового гною, тобто 60—90т/га.

Пташиний послід — повне органічне добриво, що містить всі основні поживні речовини, які знаходяться в ньому в легкодоступній формі. Сухий пташиний послід можна вносити по 4—6т/га восени під глибоку оранку; 8—10ц/га весною під культивацію або З0—50кг/га під час сівби в рядки [7].

 

 

1.5 Вплив мінеральних  добрив на врожай цукрового  буряку 

Добрива — самий могутній і ефективний фактор інтенсифікації технології виробництва цукрових буряків. Для забезпечення саме такого характеру їх дії застосування добрив повинне бути збалансованим за поживними речовинами, дозами, строками внесення з урахуванням біологічної потреби рослин цукрових буряків стосовно конкретних грунтово-кліматичних умов у зонах бурякосіяння [8].

Система удобрення цукрових буряків розробляється і здійснюється в межах загальної системи удобрення в цукробурякових сівозмінах у цілому. Система удобрення — це не тільки джерело поповнення ґрунтових макро- і мікроелементів мінерального живлення, але й фактор позитивного впливу на цілий ряд інших показників родючості ґрунту (підвищення вмісту органічних речовин, інтенсивності мікробіологічних процесів, покращання фізичних властивостей ґрунту).

Науково-обгрунтована система удобрення цукрових буряків спрямована не тільки на підвищення їх продуктивності, але й на максимально можливу економію мінеральних добрив, яка в умовах їх дефіциту та високої вартості має не аби яке господарське значення. Вона має так розподілити елементи живлення, які вносяться з добривами в грунт, щоб вони знаходились саме там, де в них є потреба в кожний окремий період розвитку цукрових буряків. Система удобрення має таку структуру: основне удобрення, що застосовується восени під час глибокого обробітку ґрунту; рядкове, що передбачає внесення мінеральних добрив під час сівби в зону, близьку до проростаючого насіння; удобрення в період вегетації рослин, розраховане на підживлення їх під час найбільшої потреби в певних елементах живлення (кореневе та позакореневе підживлення) [9].

Цукровий буряк дуже вимогливий до рівня удобрення. Для формування 100 ц коренеплодів і відповідної кількості гички він виносить з ґрунту 40-60кг азоту, 15-20кг фосфору, 50-70кг калію, по 10-20кг магнію та кальцію. Максимальна потреба в поживних речовинах у фазі сильного росту листків та формуванні коренеплодів (липень-серпень) [2].

Табл. 2

Винос головних елементів мінерального живлення врожаями цукрового буряку, кг/га (Д. Шпаар, 2004) [10].

 

Урожай, т/га	N	P2O5	K2O
30	100..140	110..150	300…340
40	110...160	120...160	320…360
50	120...180	140...180	360…400
60	150…200	160...200	380...420
70	180…220	200…220	400...440

 

Мінеральні добрива (азотні, фосфорні, калійні та комплексні і мікродобрива) вносять, в основному, припосівному удобренні, а також підживленні [9].

Основну кількість поживних речовин цукрові буряки споживають у другій половині вегетації. В першій половині вегетації вони більше споживають азот і фосфор. У другій перевага переходить до калію.

При урожайності 40 – 60 т/га середня потреба у поживних речовинах з урахуванням потреб кореневої системи та листя слідуюча: N180-260, P2O560-100, K2O250-300, Na50-60. Культура вимагає допосівного, а найкраще осіннього внесення добрив [11].