Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Апреля 2014 в 22:31, курсовая работа

Описание работы

Після проведення польового досліду з вивчення впливу різних доз азотних добрив та їх сумісного впливу з інгібітором нітрифікації N-serve на фоні Р160К160 на врожайність цукрового буряку при дисперсійному аналізі даних були отриманні такі результати:
 застосування інгібітору нітрифікації N-serve на фоні Р160К160 у другому варіанті не має суттєвого впливу на врожайність цукрового буряку у порівнянні з контролем;
 застосування доз азотних добрив N90, N120, N150 на фоні Р160К160 у третьому, п’ятому та сьомому варіантах суттєво впливають на врожайність цукрового буряку у порівнянні з контрольним варіантом;

Содержание работы

Вступ
Глава І. Огляд літератури: «Вплив сумісного внесення мінеральних добрив та інгібітору нітрифікації N-serve на врожайність цукрового буряку при вирощувані у зоні Лісостепу»
1.1 Морфологічні особливості цукрового буряку
1.2 Біологічні особливості цукрового буряку
1.2.1 Вимоги до температури
1.2.2 Вимоги до вологи
1.2.3 Вимоги до світла
1.2.4 Вимоги до ґрунту
1.3 Технологія вирощування цукрових буряків
1.3.1 Розміщення цукрових буряків у сівозміні
1.3.2 Основний обробіток ґрунту
1.3.3 Весняний та передпосівний обробіток ґрунту, сівба
1.3.4 Догляд за посівами
1.3.5 Збирання врожаю
1.4 Вплив органічних добрив на врожай цукрового буряку
1.5 Вплив мінеральних добрив на врожай цукрового буряку
1.5.1 Вплив азотних добрив
1.5.2 Вплив фосфорних добрив
1.5.3 Вплив калійних добрив
1.5.4 Сумісний вплив мінеральних добрив
1.6 Інгібітор нітрифікації N-serve
Глава ІІ. Умови та методика проведення дослідження
2.1 Мета досліджень
2.2 Характеристика визначеного метода проведення досліджень
2.3 Схема досліду
2.4 Програма супутніх спостережень
2.5 Вимоги до вибору ділянки під дослід, план досліду і розміщення досліду в натурі
2.6 Визначення необхідної кількості добрив і особливості їх внесення
2.7 Порядок проведення сівби, догляду за рослинами в умовах досліду
2.8 Порядок і особливості проведення обліку врожайності
2.9 Сітьовий графік проведення робіт в умовах досліду
Глава ІІІ. Результати досліджень3.1 Статистичних аналіз врожайних даних
3.1.1 Статистичні показники кількісної мінливості
3.1.2 Нормальний розподіл
3.1.3 Оцінка суттєвості різниці вибіркових середніх
3.1.4 Дисперсний аналіз досліду
Висновок
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

методика курсак_Неля.doc

— 1,001.50 Кб (Скачать файл)

Міністерство аграрної політики України

Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва


 

 

 

 

 

 

 

 

Кафедра агрохімії

 

 

 

 

на тему:

«Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку»

 

 

 

 

 

                                                                

                                                      Виконала: студентка

4 курсу 1групи                    факультету агрохімії та ґрунтознавства

 Котлік Н.О.

Перевірив: доц. Ольховський Г.Ф.

 

 

 

 

 

Харків 2011

Зміст

Вступ

Глава І. Огляд літератури: «Вплив сумісного внесення мінеральних добрив та інгібітору нітрифікації N-serve на врожайність цукрового буряку при вирощувані у зоні Лісостепу»

1.1 Морфологічні особливості цукрового  буряку

1.2 Біологічні особливості цукрового буряку 

1.2.1 Вимоги до температури

1.2.2 Вимоги до вологи

1.2.3 Вимоги до світла

1.2.4 Вимоги до ґрунту

1.3 Технологія вирощування цукрових  буряків

1.3.1 Розміщення цукрових буряків  у сівозміні

1.3.2 Основний обробіток ґрунту

1.3.3 Весняний та передпосівний обробіток ґрунту, сівба

1.3.4 Догляд за посівами

1.3.5 Збирання врожаю

    1. Вплив органічних добрив на врожай цукрового буряку

1.5 Вплив мінеральних добрив  на врожай цукрового буряку 

1.5.1 Вплив азотних добрив

 1.5.2 Вплив фосфорних добрив

 1.5.3 Вплив калійних добрив

 1.5.4 Сумісний вплив мінеральних добрив

 1.6 Інгібітор нітрифікації N-serve

Глава ІІ. Умови та методика проведення дослідження

2.1 Мета досліджень

2.2 Характеристика визначеного  метода проведення досліджень

2.3 Схема досліду

2.4 Програма супутніх спостережень

2.5 Вимоги до вибору ділянки  під дослід, план досліду і  розміщення досліду в натурі

2.6 Визначення необхідної кількості добрив і особливості їх внесення

2.7 Порядок проведення сівби, догляду  за рослинами в умовах досліду

2.8 Порядок і особливості проведення обліку врожайності

2.9 Сітьовий графік проведення  робіт в умовах досліду

Глава ІІІ. Результати досліджень3.1 Статистичних аналіз врожайних даних

3.1.1 Статистичні показники кількісної  мінливості

3.1.2 Нормальний розподіл

3.1.3 Оцінка суттєвості різниці вибіркових середніх

3.1.4 Дисперсний аналіз досліду

Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

В сучасних умовах інтенсифікації сільського господарства, спрямованого на задоволення потреб населення в продуктах харчування, головною метою є збільшення об’єму продукції рослинництва з розрахунку на 1 га. Цього можна досягти шляхом дотриманням сівозміни, високого рівня агротехніки, інтегрованого захисту рослин, вирощування стійких до різних факторів навколишнього середовища сортів і гібридів культур та застосування добрив (за даними різних вчених врожайність культур на 20 – 70% залежить від застосування добрив).

Агрохімія (за В. Г. Мінєєвим) – це наука про оптимізацію живлення рослин, використання добрив та родючості ґрунту з урахуванням біокліматичного потенціалу для отримання високого  врожаю високої якості. Вона базується на вивченні 3х макрооб’єктів (трикутник Д. М. Прянишникова): рослини, ґрунту, добрив, які знаходяться у нерозривному зв’язку між собою. Добрива – це ефективний та швидкодіючий фактор підвищення врожайності та поліпшення його якості [1].

Цукровий буряк (Beta vulgaris) належить до головних цукровмісних рослин. У коренеплодах міститься 17 – 18% (іноді 20% і більше) цукру, представленого в основному вуглеводом сахароза (С12Н22О11), який складається з молекул глюкози і фруктози. До хімічного складу коренеплодів входить 75% води і 25% сухої речовини, також клітковина (2%), азотисті речовини (1,5%) і зола (0,7%).

Цукор має високі смакові якості, швидко засвоюється організмом, відновлює його ефективність та працездатність, позитивно впливає на емоційний стан людини. Особливу цінність має цукор для відновлення сил хворому, спортсмену, людини, що зайнята важкою фізичною або розумовою працею. Він необхідний для нормального функціонування печінки, мозку, живлення м’язів. Людині потрібно 80 – 100 грамів цукру на добу, або 29 – 37 кг на рік, але не потрібно ним зловживати, бо це призводить до захворювань на діабет, гіпертонію, ожиріння, карієс зубів та ін.

Цукровий буряк має високу кормову цінність, велике агротехнічне значення. Після нього поле залишається чистим від бур’янів, глибока оранка, внесення великих норм органічних і мінеральних добрив покращують структуру ґрунту, підвищують його біологічну активність[2]. Отже, для підвищення потенціальної родючості цієї культури необхідно вносити органічні та мінеральні добрива з урахуванням її біологічних потреб. Значною мірою ступень закріплення поживних речовин у ґрунті, їх позиційна доступність для кореневої системи рослин залежать від способу внесення добрив [8].

 

Глава І. Огляд літератури: «Вплив сумісного внесення мінеральних добрив та інгібітору нітрифікації N-serve на врожайність цукрового буряку при вирощувані у зоні Лісостепу»

1.1 Морфологічні  особливості цукрового буряку

Цукровий буряк належить до родини Chenopodiaceae – лободові. Це дворічна культура, яка у перший рік формує розетку листя та коренеплід, а на другий рік виростають стебла, на яких формуються плоди. Їх вирощують за трьома напрямками використання: 1) фабричний – коренеплоди переробляють на цукор; 2) маточний – коренеплоди висаджують у грунт наступного року для отримання насіння; 3) насінники, або висадки – висаджені в ґрунт маточні коренеплоди, які протягом другого року життя утворюють насіння [3].

Ріст рослин умовно ділять на 3 етапи, які тривають орієнтовано по 50 днів. На першому ростуть листки та коренева система. На другому відбувається інтенсивне розростання коренеплоду. Для третього етапу характерні сповільнений приріст листків, інтенсивне нагромадження цукру і збільшення маси коренеплоду.

Коренева система – стрижнева, проникає на глибину до 2 – 2,5 м і розгалужується в ширину (в одній площині) на 1,0 – 1,2 м. У верхній частині головний корінь потовщується і формує коренеплід, який складається з головки, шийки, власне кореня та хвостика.

Листки буряка складаються з черешка и пластинки. Пластинки великі, суцільні, гладенькі або гофровані. Всього за вегетаційний період з листових бруньок в центрі головки кореня виростає 50 – 60 листків, спірально розміщених на головці кореня.

Стебло у рослини формується на другий рік життя, висотою 80-150см. Їх формується на одному коренеплоді від 1 до 10 штук у вигляді куща. На стеблах розміщуються листки та квітки, що формують суцвіття – нещільний колос.

Квітки розміщенні в пазухах листів по одній (однонасінні) або групами (багатонасінні). У багатонасінних буряків квітки в процесі росту зростаються між собою і утворюють клубочки (супліддя).

Плід – однонасінний горішок з товстим навколо плідником з пористої дерев’янистої тканини. Кількість плодів у клубочках коливається від 1 до 6. Для сівби використовують плоди.

Насіння розміщується в гнізді плоду, має буро-каштанову блискучу оболонку, яка щільно облягає зародок, крохмаль якого є запасом поживних речовин для молодої рослини [2].

1.2 Біологічні  особливості цукрового буряку

1.2.1 Вимоги до  температури

Насіння цукрового буряка починає проростати при температурі грунту 4-5°С, але сходи з'являються лише через 20-22 дні. При температурі 10-12°С сходи з'являються через 12-14 днів, а при 15-170 С – через 7-8 днів. У фазі вилочки рослини чутливі до приморозків і можуть пошкоджуватися при мінус 3-4°С. З появою першої пари справжніх листків сходи можуть витримувати зниження температури до мінус 8°С.

Восени перед збиранням рослини можуть витримувати приморозки – 50С. При температурі нижче 6-8°С нагромадження цукру в коренеплодах припиняється. Зібрані і неприкриті коренеплоди пошкоджуються при температурі – 2°С.

Незважаючи на здатність переносити приморозки, буряк є досить теплолюбною культурою. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 20-22°С. Зниження температури сповільнює ріст. Рослинам першого року вегетації необхідна сума позитивних температур 2400-2800°С.

Період вегетації – 180-220 днів.

Цукровий буряк - жаростійка культура. У нього високий максимум температур. Фотосинтез відбувається і при підвищенні температури до 40°С [2].

 

1.2.2 Вимоги до вологи

Цукровий буряк вимогливий до вологи, починаючи з перших днів життєдіяльності. Для бубнявіння і проростання насіння вбирає 150-170% води від маси клубочка. Цукровий буряк економно витрачає воду. Транспіраційний коефіцієнт коливається від 240 до 400. Проте загальна витрата води з 1 га велика у зв'язку з формуванням значної кількості сухої органічної речовини врожаю. Для утворення 1 тонни коренеплодів і такої ж кількості гички при врожайності 40-50 т/га витрачається майже 80 т води.

Найбільше води витрачається під час інтенсивного росту коренеплодів у липні–серпні. Оптимальна вологість ґрунту 60-80% НВ.

Спостерігається відносно менше зниження врожайності у посушливих умовах порівняно з іншими культурами, що пояснюється сильно розвиненою стрижневою кореневою системою. Він використовує вологу з глибших горизонтів ґрунту [2].

1.2.3 Вимоги до  світла

Цукровий буряк – вимоглива до світла рослина довгого дня. Інтенсивність нагромадження цукру в коренеплодах залежить від кількості сонячних днів у другій половині вегетації (серпень, вересень). Чим вища освітленість, тим краще проходить синтез вуглеводів. Зменшення освітленості різко знижує урожайність і цукристість коренеплодів. Такі умови можуть виникнути при загущенні рослин або при сильному забур'яненні посівів.

Похмура погода спричинює збільшення вмісту низькомолекулярних азотистих сполук, що погіршує технологічну якість коренеплодів, зменшує вміст цукру [2].

1.2.4 Вимоги до ґрунту

Культура дуже вимоглива до родючості грунту. Найкраще росте на родючих, глибоких, багатих органічною речовиною грунтах: чорноземи, темно-сірі опідзолені, дерново-лучні. За механічним складом кращі суглинкові ґрунти. На бідних піщаних і дуже важких глинистих розвивається погано.

За О.Г. Бондаревим та В.В. Медведєвим оптимальна щільність ґрунту для вирощування цукрових буряків на чорноземах має становити 1,0-1,25 г/см3. На сірих і світло-каштанових – 1,2-1,3 г/см3, на дерново-підзолистих – 1,3-1,4 г/см3. Якщо щільність вища, рослини довго не достигають, а коренеплід при цьому деформується. Переущільнення ґрунту і утворення плужної підошви знижує врожайність і призводить до роздвоєння коренеплодів.

Цукровий буряк не витримує високої кислотності, добре реагує на вапнування ґрунтів. Оптимальна кислотність - рН 6,5-7,5.

Цукровий буряк відноситься до солестійких культур. Його використовують для розсолення ґрунту [2].

1.3 Технологія  вирощування цукрових буряків

1.3.1 Розміщення  цукрових буряків у сівозміні

Великим резервом збільшення валових зборів цукрових буряків є розміщення їх у найбільш сприятливих районах у науково-обгрунтованих сівозмінах, які дають можливість раціонально використовувати матеріально-технічні засоби, родючість ґрунту, ефективно боротися з бур'янами, шкідниками і хворобами, створюючи оптимальні умови для росту і розвитку рослин, підвищення врожайності. На Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції при вирощуванні буряків в трьохпільній сівозміні урожайність цукрових буряків в середньому за шість років становила 42,8, а на беззмінних посівах — 26,1 т/га.

У зоні достатнього зволоження запаси вологи в грунті після різних попередників, як правило, однакові. Це дає можливість значно розширити спектр попередників цукрових буряків без зниження їх продуктивності, але потрібно враховувати й ланку в сівозміні [9]. Прикладом універсальної сівозміни може бути така: 1) конюшина, 2) озима пшениця, 3) цукровий буряк, 4) ярий ячмінь з підсівом конюшини. Високі врожаї можна отримати також в таких ланках сівозміни: А) 1. однорічні трави (вика, горох, овес), 2. озима пшениця, 3. цукровий буряк;

В) 1. горох, 2. озима пшениця, 3. цукровий буряк.

У районах нестійкого зволоження найбільші врожаї цукрового буряка одержують у ланці: зайнятий пар – озима пшениця – цукровий буряк.

У районах недостатнього зволоження цукровий буряк треба розміщувати після озимої пшениці у ланці з чорним, удобреним гноєм паром.

Повторні посіви буряку на одному і тому ж полі спричиняють «буряковтому» ґрунту, що обумовлюється нагромадженням шкідників, хвороб (нематоди, попелиці, гнилі, церкоспороз та ін.). Тому у сівозміни його можна розміщувати на тому ж полі не раніше, як на 4-й рік.

Цукровий буряк – добрий попередник для ярих зернових, зернобобових культур[2].

1.3.2 Основний  обробіток ґрунту

Цукровий буряк формує основну частину врожаю у ґрунті, і є вимогливим до стану орного горизонту. Тому своєчасний та якісний обробіток ґрунту має надзвичайно велике значення для формування високого врожаю коренеплодів.

Основний обробіток ґрунту повинен забезпечити знищення бур’янів, покращення фітосанітарного стану, нагромадження та збереження вологи, створення оптимальних агрофізичних умов для росту рослин, доброю аерацією [2].

Информация о работе Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку