Вплив сумісного внесення інгібітору нітрифікації N-serve на врожай цукрового буряку

У восьмому варіанті вносимо 7,776кг суперфосфату простого та 5,181кг калійної солі та 4,170кг аміачної селітри у розрахунку на площу 97,2м2 .

Інгібітор нітрифікації N-serve беремо у розрахунку 2% від вмісту діючої речовини у азотних добривах: 150 * 2% = 3,0кг/га. Отже, на 10 000м2 (1га) необхідно внести 3,0кг інгібітору нітрифікації N-serve, то на 97,2м2 необхідно внести Хкг інгібітору нітрифікації N-serve. Отже на 97,2м2 необхідно: 97,2*3,0/10 000 = 0,029кг або 29г (на технохімічних вагах). У досліді 5 ділянок містять дану дозу інгібітору нітрифікації N-serve, тобто загальна потреба: 0,029*5=0,145 кг або 145г.

Розрізняють до посівне внесення добрив (основне), припосівне (рядкове, гніздове) і підживлення (внесення добрив протягом вегетації).

Внесення добрив при закладанні польового досліду – одна з найбільш відповідальних операцій, оскільки допущені в цьому процесі помилки не можливо виправити в подальшому.

Для закладення досліду дози добрив вже розраховані для кожного варіанту схеми з урахуванням площі посівної ділянки в кілограмах, виходячи із вмісту в відсотках основного елементу живлення в добриві.

Для забезпечення точності при зважуванні добрив необхідно наважки менше 1кг зважувати з точністю до одного грама, від 1 до 10кг – з точністю до 10г, більше 10кг – з точністю до 100г[30].

Схема досліду передбачає основне внесення добрив, яке призначене для забезпечення рослин елементами живлення на весь період вегетації. Фоном у даному досліді є P160К160, яке ми вносимо восени під глибоку оранку на всі ділянки. Для цього необхідно відновити кінцеві точки досліду для встановлення його меж. Схема досліду містить 40 ділянок, на які необхідно внести 311,040кг суперфосфату простого та 155,520кг калійної солі. Оскільки фізична маса добрив значна, то зважування їх будемо проводити безпосередньо в полі та вносити механізовано. Для цього, після відновлення меж, в поле приїздить вантажна машина, на якій у тарі в сухому стані окремо один від одного знаходяться добрива. Необхідну кількість добрив зважуємо на переносних терезах, одночасно ретельно переміщуючи їх між собою оскільки вноситься два елементи живлення з різних добрив. Переміщувати можна на брезенті або плівці після зважування. Переміщанні добрива завантажуємо у бункер МВУ-0,5А, уникаючи втрат.

Для механізованого внесення застосовуємо машину для внесення твердих мінеральних добрив МВУ-0,5А, яка призначена для поверхневого внесення твердих мінеральних добрив у гранульованому та кристалічному вигляді на дрібноконтурних полях з наступним загортанням їх ґрунтообробними знаряддями.  Дозу внесення на необхідну регулюємо зміною робочої швидкості агрегату та положенням дозувальних заслінок [39]. Об’єм бункера машини становить 500кг, що відповідає необхідній кількості добрив, що потрібно внести – 466,560кг. Ширина смуги розсівання добрив становить 16м [37], що є оптимальною для розкидування добрив поперек ділянок. Для цього необхідно зробити 6 проходів агрегату.

Обов’язковою умовою є без зупиночний рух агрегату на одній швидкості по всій площі досліду при розкидуванні добрив, що забезпечує точність та рівномірність внесення добрив.

Не заробленими на поверхні поля добрива можуть залишатися не більше 12 годин, тому необхідно в мінімальні строки провести оранку на глибину 28-32см плугом ПЛН-3-35 з передплужником.

Азотні добрива та азотні добрива у суміші з інгібітором нітрифікації N-serve вносимо весною під культивацію, для того щоб запобігти їх втратам при вимиванні нітратного азоту та щоб дослідити вплив інгібітору нітрифікації N-serve на інтенсивність процесу нітрифікації, його вплив на рослину та на добрива.

Оскільки основне внесення діючої речовини азоту та інгібітору проводимо весною, це дає нам змогу підготувати наважки добрив за декілька днів до внесення в лабораторних умовах на стаціонарних вагах з більшою точність через те, що в досліді вивчається саме їх вплив на фоні P160К160 на врожайність цукрового буряку.

Аміачна селітра, яка береться для проведення досліду, повинна бути сухою, без грудочок та домішок інших добрив. Для зважування аміачної селітри беремо технічні ваги ВТА-60/6-7 середнього класу точності, оскільки фізична маса добрива в діапазоні 2,498-4,170кг/ділянка, що вимагає точності зважування до 10г. Це настільні ваги, на яких можна встановити на необхідну тару або підключити використання пристрою дозатору. Їх діапазон зважування 6 – 0,01кг, точність 0,5г (0 – 1,5кг), 1г (1,5 – 3кг), 2г (3 – 6кг) [38].

Необхідно взяти по 10 наважок: 2,498кг, 3,334кг, 4,170кг. Кожну взяту наважку висипаємо в плівкові пакети або мішечки, до яких прикріпляємо етикетку, де вказана назва добрива, його кількість та номер ділянки, куди його необхідно внести [30].

Інгібітор нітрифікації N-serve необхідно зважити на технохімічних вагах, які забезпечують точність 0,01г, оскільки його маса незначна. Спочатку зважуємо 5 наважок по 18г, які висипаємо в окремі пакети та робимо необхідні позначки. Потім беремо 5 наважок по 18г інгібітору нітрифікації N-serve, кожну з яких ретельно переміщуємо з 2,498кг аміачної селітри й робимо відповідний напис на етикетці: N90+N-serve, 4/ІІ. За такою схемою зважуємо та змішуємо по 5 наважок інгібітору нітрифікації N-serve по 23 та 29г та змішуємо з відповідними азотними добривами .

Через те, що ми маємо невелику фізичну масу добрива, що погіршує ручне внесення, то для збільшення об’єму застосовуємо попередньо відмитий та обов’язково висушений пісок, яким доводимо масу добрив або суміші до 5кг. Усі компоненти суміші ретельно перемішуємо між собою.

Перед весняним внесенням основного добрива повністю відновлюємо дослід за даними прив’язки та по координатам, отриманим GPS навігатором. Біля кожної ділянки досліду встромляємо кілочок з позначенням варіанту та повторення (рис. 3). Приготованим шнуром або шпагатом, на кінцях якого знаходяться шпички з отвором, відокремлюємо одна від одної ділянки по периметру її площі. Це можна робити так: з двох сторін по довжині, протягуємо та фіксуємо шпагат, в ці межі попадає дві дослідні ділянки, які ми по ширині відокремлюємо теж шпагатом.

На відокремлені шпагатом ділянки, відповідно до схеми досліду та позначок на кілочках, вносимо вручну заздалегідь приготовану суміш добрива з сухим піском або суміш добрива, інгібітору нітрифікації N-serve та сухий пісок. Висівати добрива починаємо в тиху погоду. При внесені добрив вручну необхідно добрива розкидувати однією рукою в одному напрямі з однаковим зусиллям рухаючись вздовж ділянки таку кількість разів, яка необхідна для того, щоб засіяти добривами усю площу ділянки . Для забезпечення максимальної рівномірності розділу добрив по ділянці, необхідно розкидати добрива не за один прохід, а за декілька (3,4,5), для того щоб виправити похибку при першому проході.

За такою схемою: відділяючи шпагатом межі ділянок та вносячи добрива на них, у найменший проміжок часу з максимальною продуктивністю та точністю розподіляємо добрива згідно схеми досліду в натурі.

Після внесення добрив змотуємо шпагат та виймаємо кілки, й у той же день заробляємо добрива під час культивації.

 

 

Табл. 11

Розрахунок потреби в добривах для проведення досліду

 

Назва добрива	% діючої речовини в добривах	Доза діючої речовини, кг/га	Фізична маса добрив, кг/га	Площа ділянки, м2	Кількість ділянок в досліді з даною дозою	Фізична маса добрив, кг		Загальна потреба в добривах для досліду
						на одну ділянку варіанту	на всі ділянки досліду
Суперфосфат простий	20	160	800	97,2	40	7,776	311,040	311,040
Калійна сіль	40	160	400	97,2	40	3,888	155,52	155,520
Аміачна селітра	35	90	257	97,2	10	2,498	24,980	100,020
Аміачна селітра	35	120	343	97,2	10	3,334	33,340
Аміачна селітра	35	150	429	97,2	10	4,170	41,700
Інгібітор нітрифікації N-serve		1,8	1,8	97,2	10	0,018	0,180	0,440
Інгібітор нітрифікації N-serve		2,4	2,4	97,2	5	0,023	0,115
Інгібітор нітрифікації N-serve		3,0	3,0	97,2	5	0,029	0,145
Актеллік	50% к.е.	2,0 л/га		97,2	40	0,0194л	0,776	0,776

 

 

 

2.7 Порядок проведення  сівби, догляду за рослинами в  умовах досліду

Передпосівний обробіток ґрунту і сівбі – це єдиний технологічний комплекс. Розрив у часі між цими операціями повинен бити мінімальним – не більше пів години. Якщо сіяти пізніше, то верхній шар пересихає, що різко знижує польову схожість насіння. Верхній шар ґрунту розпушують на глибину 2-3см, утворюють тверде насіннєве ложе для забезпечення капілярного підняття вологи до насіння. Поверхня ґрунту повинна обов’язково бути вирівняною.

Насіння цукрових буряків підготовляють до сівби у декілька етапів на насіннєвих заводах: очищають, калібрують (виділяють дві посівні фракції діаметром 3,5-4,5 та 4,5-5,5 см), шліфують з частковим видаленням оплодня, що забезпечує одноростковість та питому вагу насіння, інкрустують (наносять на поверхню насінини тонку плівку, що складається з плівкоутворюючої речовини, фунгіцидів, інсектицидів, стимуляторів, барвників, які захищають рослину від шкідників і хвороб рослину на перших етапах онтогенезу). Для підвищення якості сівби використовують дражоване насіння. Йому надають кулясту форму, покриваючи шаром інертної маси, яка має гігроскопічні властивості і містить поживні, стимулюючи та захисні речовини [2]

Основний спосіб сівби – пунктирний з шириною міжрядь 45 см. Для цього використовують бурякову пневматичну сівалку СУПК-12А точного висіву, яка має такі характеристики: норма висіву насіння 8 – 16шт/м, робоча ширина захвату 5,4м, робоча швидкість 5,4км/год., продуктивність – 2,9 га/год.[39].

Для проведення досліду беремо гібрид цукрового буряку «Авторитетний», зареєстрований у 2006 році. Гібрид стійкий до цвітушності, толерантний до ураження коренеїдом та церкоспорозом. Має хорошу придатність до механізованого збирання та високу технологічну якість. (Рис. 10[40]).

Диплоїдний гібрид ТОВ «Всеукраїнський науковий інститут селекції України». Клубочок одноростковий. Паросток з помірним антоціановим забарвленням. Тип розетки розлогий. Листок за довжиною середній. Листкова пластинка за довжиною коротка, за шириною вузька із сильною хвилястістю країв, помірно гофрована, верхівка тупа з помірним зеленим забарвленням. Черешок зелений, широкий з білувато-зеленим забарвленням в основі. Коренеплід середнього розміру, за довжиною середній, ширококонічної форми, повністю заглиблений у ґрунт.

Гібрид урожайно-цукристого напряму. За роки випробування (2003-2005) середня врожайність коренеплодів у зоні Степу становила 577 ц/га, Лісостепу-485ц/га, Полісся -509ц/га, цукристість відповідно 17,4; 17,0; 18,0%, збір цукру з гектара відповідно 100,7; 83,1; 91,4 центнера.

Рекомендований для вирощування на всій території України [41].

Для проведення досліду орний горизонт ґрунтової ділянки підготували згідно стандартним вимогам культури у сучасній системі землеробства. Для одержання високої врожайності на 1га необхідно перед збиранням мати 90 000 – 110 000 рослин, або 4,5-5,5 рослин на 1м рядку, де їх рівномірно розміщують орієнтовно через 16-20см [2] або на 1м2 – 10 рослин [42].Оскільки в досліді беремо малі норми висіву, то використовуємо однорядний диск, який забезпечує якісний розподіл насіння в рядку [2].

Розрахунок норми висіву на кінцеву густоту:

Для посіву беремо дражоване насіння гібриду цукрового буряку «Авторитетний», лабораторна схожість якого становить 90%, польова схожість – 80%, втрати рослин після сходів – 5%. Необхідно розрахувати кількість клубочків, яку необхідно висіяти на 1га для одержання 100 000 рослин перед збиранням. Потреба насіння в посівних одиницях на 1га (1 п.о.=100 000) досліду, якщо ширина міжрядь 45,0см, а відстань між насінинами в рядку 20,0см становить 1,11.

Поправка на лабораторну схожість :Норма висіву =100000*100/90 = 111111шт.

Поправка на польову схожість: Норма висіву=111111*100/80=

138889 шт.

Поправка на втрати після сходів: Норма висіву=138889*100/95=146199шт.

При масі 1000 насінин 14г на 1га необхідно висіяти:

Норма висіву насіння: 146199*14/1000=2047г або 2,047кг/га [2].

Загальна площа під дослідом з урахуванням кінцевих захисних смуг по периметру посівних ділянок становить 0,55га, для засіву якої необхідна норма висіву насіння:

якщо на 1 га ріллі необхідно 2,047кг насіння, то на 0,55га необхідно Х кг насіння. Отже, на 0,55га необхідно: 2,047*0,55/1=1,126кг насіння.

Площа під посівними ділянками досліду займає 0,39га, для якої норма висіву насіння становить:

якщо на 1 га ріллі необхідно 2,047кг насіння, то на 0,39га необхідно Х кг насіння. Отже, на 0,39га необхідно: 2,047*0,39/1=0,798кг насіння.

Цукровий буряк розташовуємо у ланці сівозміни: зайнятий пар – озима пшениця – цукровий буряк на полі, яке чисте від бур’янів за рахунок застосування гербіцидів в посівах озимої пшениці та обробітку ґрунту перед сівбою.

При визначенні строків сівби необхідно враховувати, що для проростання насіння потребує велику кількість води – 150-160% від власної маси, а дражоване – до 200%. Цукровий буряк має довгий вегетаційний період – 180-220 днів, що підвищує цінність ранніх строків сівби.

Сівбу починають з настанням фізичної стиглості ґрунту за температури 5 – 6°С на глибині 8-10см. Така температура характерна для першої декади квітня. У пізні і сухі весни цукровий буряк сіють якомога раніше (одночасно з ранніми ярими зерновими культурами). У холодні і дощові весни сівбу проводять слідом за ранніми зерновими.