Стратегія підприємства
Курс лекций, 06 Февраля 2013, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
1. Сутність і особливості стратегії підприємства
Слово «стратегія» походить від грецького «стратегос», що означає
«мистецтво генерала». В це поняття входить визначення загального плану
компанії чи битви, визначення напрямку головного удару, розподіл
основних сил по фронту, розробка можливих варіантів ходу битви.
Содержание работы
1. Сутність і особливості стратегії підприємства.
2. Концепції стратегії підприємства.
3. Еволюція стратегії підприємства.
4. Ієрархія та етапи формування стратегій підприємства.
5. Класифікація стратегій підприємства.
6. Характеристика розробок десяти шкіл стратегій.
Файлы: 1 файл
ТЕМА 1.doc
— 816.00 Кб (Скачать файл)та
підприємницькою.
Функціональна стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За сферами діяльності: стратегія маркетингу; фінансова стратегія;
стратегія інновацій; стратегія виробництва; стратегія управління
персоналом; соціальна стратегія; екологічна стратегія.
2. За напрямом розвитку та зростання: стратегія зростання (експансивна);
стратегія обмеженого зростання (стабілізації); стратегія скорочення
(виживання).
Підприємницька стратегія буває конкурентною та товарно-ринковою.
Конкурентна стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За галузевою позицією: стратегія лідера; стратегія послідовника лідера;
стратегія претендента на лідерство; стратегія новачка (нішера).
2. За базовими конкурентними перевагами: стратегія лідерства за витратами;
стратегія диференціації; стратегія концентрації зусиль на сегменті.
Товарно-ринкова стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За напрямом діяльності: товорно-ринкові стратегія для кожного
товару/ринку.
Найдетальніша класифікація ґрунтується на застосуванні 12 критеріїв,
однак і вона не є цілком досконалою (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Класифікація стратегій
Критерії
Види стратегій
За ієрархією в системі управління
корпоративна стратегія;
ділова стратегія;
функціональна стратегія;
За функціональними ознаками
маркетингова стратегія;
виробнича стратегія;
фінансова стратегія;
організаційна стратегія;
соціальна стратегія;
екологічна стратегія;
стратегія НДКПР
За стадіями
стратегія зростання;
життєвого циклу
стратегія утримання;
бізнесу
стратегія скорочення
За конкурентною
стратегія лідерства;
позицією на
стратегія претендента;
ринку
стратегія послідовника;
стратегія новачка
За способом
стратегія оптимальних витрат;
досягнення
стратегія лідерства за витратами;
стратегічні виміри враховує і комбінована класифікація стратегій
підприємства: за рівнем ієрархії управління формування цілей на
підприємстві
стратегія
підприємства
буває
функціональною
та
підприємницькою.
Функціональна стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За сферами діяльності: стратегія маркетингу; фінансова стратегія;
стратегія інновацій; стратегія виробництва; стратегія управління
персоналом; соціальна стратегія; екологічна стратегія.
2. За напрямом розвитку та зростання: стратегія зростання (експансивна);
стратегія обмеженого зростання (стабілізації); стратегія скорочення
(виживання).
Підприємницька стратегія буває конкурентною та товарно-ринковою.
Конкурентна стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За галузевою позицією: стратегія лідера; стратегія послідовника лідера;
стратегія претендента на лідерство; стратегія новачка (нішера).
2. За базовими конкурентними перевагами: стратегія лідерства за витратами;
стратегія диференціації; стратегія концентрації зусиль на сегменті.
Товарно-ринкова стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За напрямом діяльності: товорно-ринкові стратегія для кожного
товару/ринку.
Найдетальніша класифікація ґрунтується на застосуванні 12 критеріїв,
однак і вона не є цілком досконалою (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Класифікація стратегій
Критерії
Види стратегій
За ієрархією в системі управління
корпоративна стратегія;
ділова стратегія;
функціональна стратегія;
За функціональними ознаками
маркетингова стратегія;
виробнича стратегія;
фінансова стратегія;
організаційна стратегія;
соціальна стратегія;
екологічна стратегія;
стратегія НДКПР
За стадіями
стратегія зростання;
життєвого циклу
стратегія утримання;
бізнесу
стратегія скорочення
За конкурентною
стратегія лідерства;
позицією на
стратегія претендента;
ринку
стратегія послідовника;
стратегія новачка
За способом
стратегія оптимальних витрат;
досягнення
стратегія лідерства за витратами;
конкурентних
стратегія диференціації;
переваг
стратегія фокусування
За рівнем
стратегія вузької спеціалізації;
глобалізацій
стратегія економії на масштабі;
бізнесу
стратегія диверсифікації;
стратегія адаптації до національного
середовища
Залежно від
стратегія маркетингу розвитку;
ринкового
стратегія стимуляційного
попиту
маркетингу;
стратегія конверсійного маркетингу;
стратегія маркетингу підтримування;
стратегія ремаркетингу;
стратегія демаркетингу
Залежно від термінів реалізації стратегії стратегія довгостроковості;
стратегія середньостроковості;
стратегія короткостроковості
Залежно від економічного стану
стратегія ліквідації (банкрутство);
фірми
стратегія виживання (запобігання
банкрутству);
стратегія стабілізації;
стратегія зростання
Залежно від виду диференціації
стратегія товарної диференціації;
стратегія сервісної диференціації;
стратегія іміджевої диференціації;
стратегія кадрової диференціації
Залежно від методу вибору цільового стратегія товарної спеціалізації;
ринку
стратегія сегментної спеціалізації;
стратегія
односегментної
концентрації;
стратегія вибіркової спеціалізації;
стратегія повного охоплення
Залежно від ступеня сегментування стратегія недиференційованого
ринку
маркетингу;
стратегія дифернційованого
маркетингу;
стратегія
концентрованого
маркетингу
Значний практичний потенціал репрезентує класифікація стратегій
підприємства, яку запропонував український дослідник Олександр Сумець:
а)
стратегії зростання (використовують за позитивної ринкової
кон’юнктури, освоєння нових сегментів ринку тощо);
б)
стратегії підтримки (спрямовані на підтримку основної
діяльності, виробничого потенціалу підприємства, частки ринку, модифікації
конкурентних
стратегія диференціації;
переваг
стратегія фокусування
За рівнем
стратегія вузької спеціалізації;
глобалізацій
стратегія економії на масштабі;
бізнесу
стратегія диверсифікації;
стратегія адаптації до національного
середовища
Залежно від
стратегія маркетингу розвитку;
ринкового
стратегія стимуляційного
попиту
маркетингу;
стратегія конверсійного маркетингу;
стратегія маркетингу підтримування;
стратегія ремаркетингу;
стратегія демаркетингу
Залежно від термінів реалізації стратегії стратегія довгостроковості;
стратегія середньостроковості;
стратегія короткостроковості
Залежно від економічного стану
стратегія ліквідації (банкрутство);
фірми
стратегія виживання (запобігання
банкрутству);
стратегія стабілізації;
стратегія зростання
Залежно від виду диференціації
стратегія товарної диференціації;
стратегія сервісної диференціації;
стратегія іміджевої диференціації;
стратегія кадрової диференціації
Залежно від методу вибору цільового стратегія товарної спеціалізації;
ринку
стратегія сегментної спеціалізації;
стратегія
односегментної
концентрації;
стратегія вибіркової спеціалізації;
стратегія повного охоплення
Залежно від ступеня сегментування стратегія недиференційованого
ринку
маркетингу;
стратегія дифернційованого
маркетингу;
стратегія
концентрованого
маркетингу
Значний практичний потенціал репрезентує класифікація стратегій
підприємства, яку запропонував український дослідник Олександр Сумець:
а)
стратегії зростання (використовують за позитивної ринкової
кон’юнктури, освоєння нових сегментів ринку тощо);
б)
стратегії підтримки (спрямовані на підтримку основної
діяльності, виробничого потенціалу підприємства, частки ринку, модифікації
продукції тощо);
в)
стратегії реструктуризації (застосовують для зміцнення
підприємства і пристосування його до динамічних умов ринку;
передбачають скорочення витрат, освоєння нових видів діяльності і ринків);
г)
стратегії скорочення (згортання) діяльності (використовують у
зв’язку з погіршенням фінансового стану, втратою пропозицій на ринку з
метою організації «відступу» реструктуризації діяльності, активів);
д) стратегії ліквідації (передбачають ліквідацію окремих підрозділів
підприємства з метою перегрупування сил для підвищення ефективності
своєї діяльності; реалізуються шляхом санації, банкрутства або навіть
закриття підприємства).
У нестабільних економіках нерідко доводиться використовувати
стратегії виживання, стабілізації, обмеженого зростання. Проникнення на
національні ринки потужних іноземних компаній часто спонукає місцеві
підприємства шукати вихід зі скрутного становища з допомогою стратегій
скорочення і переорієнтації, інтеграції, експансії, реструктуризації,
диверсифікації, оптимізації виробництва тощо.
6. Характеристика розробок десяти шкіл стратегій
В процесі розвитку стратегічної думки сформувалися ряд напрямів
(шкіл), які були систематизовані Генрі Мінтцбергом. Професор McGill
University (Канада) і INSEAD Генрі Мінтцберг широко відомий своїм
неоднозначним і критичним підходом як до предмета управління, так і до
своїх колег - академіків, що займаються цією темою. Проаналізувавши
майже 1500 статей, він виділив десять основних шкіл, що займаються
формуванням стратегії.
Три перших описують, як стратегія повинна формуватися, в той час, як
шість наступних намагаються описати, як вона формується на практиці.
Десята і остання школа об'єднує тих, хто розглядає стратегію, як щось
непостійне, залежне від обставин. Його робота пропонує хорошу ілюстрацію
розрізненості мислення при розгляді об'єкту стратегії.
По Г. Мінтцбергу існують наступні школи: школа дизайну, школа
планування, школа позиціонування, школа підприємництва, когнітивна
школа, школа навчання, школа влади, школа культури, школа довкілля і
школа конфігурації.
Школа дизайну. Представником цієї школи є такий відомий економіст,
як К. Эндрюс. Основні положення школи дизайну були опубліковані в 1982
році в його роботі "Business policy: text and cases".
Мінтцберг вважає, що це "найбільш поширений погляд на процес
формування стратегії", не лише тому, що він включений в множину бізнес
курсів MBA, але і тому, що йому багато місця відводиться в підручниках
після стратегії і інших матеріалів по предмету. Хоча цей підхід зазвичай
асоціюється з Harvard Business School, а конкретніше з ранніми роботами
Кена Эндрюса в 1960-х, Минтцберг вважає, що "ноги ростуть" не звідти.
продукції тощо);
в)
стратегії реструктуризації (застосовують для зміцнення
підприємства і пристосування його до динамічних умов ринку;
передбачають скорочення витрат, освоєння нових видів діяльності і ринків);
г)
стратегії скорочення (згортання) діяльності (використовують у
зв’язку з погіршенням фінансового стану, втратою пропозицій на ринку з
метою організації «відступу» реструктуризації діяльності, активів);
д) стратегії ліквідації (передбачають ліквідацію окремих підрозділів
підприємства з метою перегрупування сил для підвищення ефективності
своєї діяльності; реалізуються шляхом санації, банкрутства або навіть
закриття підприємства).
У нестабільних економіках нерідко доводиться використовувати
стратегії виживання, стабілізації, обмеженого зростання. Проникнення на
національні ринки потужних іноземних компаній часто спонукає місцеві
підприємства шукати вихід зі скрутного становища з допомогою стратегій
скорочення і переорієнтації, інтеграції, експансії, реструктуризації,
диверсифікації, оптимізації виробництва тощо.
6. Характеристика розробок десяти шкіл стратегій
В процесі розвитку стратегічної думки сформувалися ряд напрямів
(шкіл), які були систематизовані Генрі Мінтцбергом. Професор McGill
University (Канада) і INSEAD Генрі Мінтцберг широко відомий своїм
неоднозначним і критичним підходом як до предмета управління, так і до
своїх колег - академіків, що займаються цією темою. Проаналізувавши
майже 1500 статей, він виділив десять основних шкіл, що займаються
формуванням стратегії.
Три перших описують, як стратегія повинна формуватися, в той час, як
шість наступних намагаються описати, як вона формується на практиці.
Десята і остання школа об'єднує тих, хто розглядає стратегію, як щось
непостійне, залежне від обставин. Його робота пропонує хорошу ілюстрацію
розрізненості мислення при розгляді об'єкту стратегії.