Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Февраля 2013 в 16:26, курс лекций
1. Сутність і особливості стратегії підприємства
Слово «стратегія» походить від грецького «стратегос», що означає
«мистецтво генерала». В це поняття входить визначення загального плану
компанії чи битви, визначення напрямку головного удару, розподіл
основних сил по фронту, розробка можливих варіантів ходу битви.
1. Сутність і особливості стратегії підприємства.
2. Концепції стратегії підприємства.
3. Еволюція стратегії підприємства.
4. Ієрархія та етапи формування стратегій підприємства.
5. Класифікація стратегій підприємства.
6. Характеристика розробок десяти шкіл стратегій.
та
підприємницькою.
Функціональна стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За сферами діяльності: стратегія маркетингу; фінансова стратегія;
стратегія інновацій; стратегія виробництва; стратегія управління
персоналом; соціальна стратегія; екологічна стратегія.
2. За напрямом розвитку та зростання: стратегія зростання (експансивна);
стратегія обмеженого зростання (стабілізації); стратегія скорочення
(виживання).
Підприємницька стратегія буває конкурентною та товарно-ринковою.
Конкурентна стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За галузевою позицією: стратегія лідера; стратегія послідовника лідера;
стратегія претендента на лідерство; стратегія новачка (нішера).
2. За базовими конкурентними перевагами: стратегія лідерства за витратами;
стратегія диференціації; стратегія концентрації зусиль на сегменті.
Товарно-ринкова стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За напрямом діяльності: товорно-ринкові стратегія для кожного
товару/ринку.
Найдетальніша класифікація ґрунтується на застосуванні 12 критеріїв,
однак і вона не є цілком досконалою (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Класифікація стратегій
Критерії
Види стратегій
За ієрархією в системі управління
корпоративна стратегія;
ділова стратегія;
функціональна стратегія;
За функціональними ознаками
маркетингова стратегія;
виробнича стратегія;
фінансова стратегія;
організаційна стратегія;
соціальна стратегія;
екологічна стратегія;
стратегія НДКПР
За стадіями
стратегія зростання;
життєвого циклу
стратегія утримання;
бізнесу
стратегія скорочення
За конкурентною
стратегія лідерства;
позицією на
стратегія претендента;
ринку
стратегія послідовника;
стратегія новачка
За способом
стратегія оптимальних витрат;
досягнення
стратегія лідерства за витратами;
стратегічні виміри враховує і комбінована класифікація стратегій
підприємства: за рівнем ієрархії управління формування цілей на
підприємстві
стратегія
підприємства
буває
функціональною
та
підприємницькою.
Функціональна стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За сферами діяльності: стратегія маркетингу; фінансова стратегія;
стратегія інновацій; стратегія виробництва; стратегія управління
персоналом; соціальна стратегія; екологічна стратегія.
2. За напрямом розвитку та зростання: стратегія зростання (експансивна);
стратегія обмеженого зростання (стабілізації); стратегія скорочення
(виживання).
Підприємницька стратегія буває конкурентною та товарно-ринковою.
Конкурентна стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За галузевою позицією: стратегія лідера; стратегія послідовника лідера;
стратегія претендента на лідерство; стратегія новачка (нішера).
2. За базовими конкурентними перевагами: стратегія лідерства за витратами;
стратегія диференціації; стратегія концентрації зусиль на сегменті.
Товарно-ринкова стратегія класифікується за такими ознаками:
1. За напрямом діяльності: товорно-ринкові стратегія для кожного
товару/ринку.
Найдетальніша класифікація ґрунтується на застосуванні 12 критеріїв,
однак і вона не є цілком досконалою (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Класифікація стратегій
Критерії
Види стратегій
За ієрархією в системі управління
корпоративна стратегія;
ділова стратегія;
функціональна стратегія;
За функціональними ознаками
маркетингова стратегія;
виробнича стратегія;
фінансова стратегія;
організаційна стратегія;
соціальна стратегія;
екологічна стратегія;
стратегія НДКПР
За стадіями
стратегія зростання;
життєвого циклу
стратегія утримання;
бізнесу
стратегія скорочення
За конкурентною
стратегія лідерства;
позицією на
стратегія претендента;
ринку
стратегія послідовника;
стратегія новачка
За способом
стратегія оптимальних витрат;
досягнення
стратегія лідерства за витратами;
конкурентних
стратегія диференціації;
переваг
стратегія фокусування
За рівнем
стратегія вузької спеціалізації;
глобалізацій
стратегія економії на масштабі;
бізнесу
стратегія диверсифікації;
стратегія адаптації до національного
середовища
Залежно від
стратегія маркетингу розвитку;
ринкового
стратегія стимуляційного
попиту
маркетингу;
стратегія конверсійного маркетингу;
стратегія маркетингу підтримування;
стратегія ремаркетингу;
стратегія демаркетингу
Залежно від термінів реалізації стратегії стратегія довгостроковості;
стратегія середньостроковості;
стратегія короткостроковості
Залежно від економічного стану
стратегія ліквідації (банкрутство);
фірми
стратегія виживання (запобігання
банкрутству);
стратегія стабілізації;
стратегія зростання
Залежно від виду диференціації
стратегія товарної диференціації;
стратегія сервісної диференціації;
стратегія іміджевої диференціації;
стратегія кадрової диференціації
Залежно від методу вибору цільового стратегія товарної спеціалізації;
ринку
стратегія сегментної спеціалізації;
стратегія
односегментної
концентрації;
стратегія вибіркової спеціалізації;
стратегія повного охоплення
Залежно від ступеня сегментування стратегія недиференційованого
ринку
маркетингу;
стратегія дифернційованого
маркетингу;
стратегія
концентрованого
маркетингу
Значний практичний потенціал репрезентує класифікація стратегій
підприємства, яку запропонував український дослідник Олександр Сумець:
а)
стратегії зростання (використовують за позитивної ринкової
кон’юнктури, освоєння нових сегментів ринку тощо);
б)
стратегії підтримки (спрямовані на підтримку основної
діяльності, виробничого потенціалу підприємства, частки ринку, модифікації
конкурентних
стратегія диференціації;
переваг
стратегія фокусування
За рівнем
стратегія вузької спеціалізації;
глобалізацій
стратегія економії на масштабі;
бізнесу
стратегія диверсифікації;
стратегія адаптації до національного
середовища
Залежно від
стратегія маркетингу розвитку;
ринкового
стратегія стимуляційного
попиту
маркетингу;
стратегія конверсійного маркетингу;
стратегія маркетингу підтримування;
стратегія ремаркетингу;
стратегія демаркетингу
Залежно від термінів реалізації стратегії стратегія довгостроковості;
стратегія середньостроковості;
стратегія короткостроковості
Залежно від економічного стану
стратегія ліквідації (банкрутство);
фірми
стратегія виживання (запобігання
банкрутству);
стратегія стабілізації;
стратегія зростання
Залежно від виду диференціації
стратегія товарної диференціації;
стратегія сервісної диференціації;
стратегія іміджевої диференціації;
стратегія кадрової диференціації
Залежно від методу вибору цільового стратегія товарної спеціалізації;
ринку
стратегія сегментної спеціалізації;
стратегія
односегментної
концентрації;
стратегія вибіркової спеціалізації;
стратегія повного охоплення
Залежно від ступеня сегментування стратегія недиференційованого
ринку
маркетингу;
стратегія дифернційованого
маркетингу;
стратегія
концентрованого
маркетингу
Значний практичний потенціал репрезентує класифікація стратегій
підприємства, яку запропонував український дослідник Олександр Сумець:
а)
стратегії зростання (використовують за позитивної ринкової
кон’юнктури, освоєння нових сегментів ринку тощо);
б)
стратегії підтримки (спрямовані на підтримку основної
діяльності, виробничого потенціалу підприємства, частки ринку, модифікації
продукції тощо);
в)
стратегії реструктуризації (застосовують для зміцнення
підприємства і пристосування його до динамічних умов ринку;
передбачають скорочення витрат, освоєння нових видів діяльності і ринків);
г)
стратегії скорочення (згортання) діяльності (використовують у
зв’язку з погіршенням фінансового стану, втратою пропозицій на ринку з
метою організації «відступу» реструктуризації діяльності, активів);
д) стратегії ліквідації (передбачають ліквідацію окремих підрозділів
підприємства з метою перегрупування сил для підвищення ефективності
своєї діяльності; реалізуються шляхом санації, банкрутства або навіть
закриття підприємства).
У нестабільних економіках нерідко доводиться використовувати
стратегії виживання, стабілізації, обмеженого зростання. Проникнення на
національні ринки потужних іноземних компаній часто спонукає місцеві
підприємства шукати вихід зі скрутного становища з допомогою стратегій
скорочення і переорієнтації, інтеграції, експансії, реструктуризації,
диверсифікації, оптимізації виробництва тощо.
6. Характеристика розробок десяти шкіл стратегій
В процесі розвитку стратегічної думки сформувалися ряд напрямів
(шкіл), які були систематизовані Генрі Мінтцбергом. Професор McGill
University (Канада) і INSEAD Генрі Мінтцберг широко відомий своїм
неоднозначним і критичним підходом як до предмета управління, так і до
своїх колег - академіків, що займаються цією темою. Проаналізувавши
майже 1500 статей, він виділив десять основних шкіл, що займаються
формуванням стратегії.
Три перших описують, як стратегія повинна формуватися, в той час, як
шість наступних намагаються описати, як вона формується на практиці.
Десята і остання школа об'єднує тих, хто розглядає стратегію, як щось
непостійне, залежне від обставин. Його робота пропонує хорошу ілюстрацію
розрізненості мислення при розгляді об'єкту стратегії.
По Г. Мінтцбергу існують наступні школи: школа дизайну, школа
планування, школа позиціонування, школа підприємництва, когнітивна
школа, школа навчання, школа влади, школа культури, школа довкілля і
школа конфігурації.
Школа дизайну. Представником цієї школи є такий відомий економіст,
як К. Эндрюс. Основні положення школи дизайну були опубліковані в 1982
році в його роботі "Business policy: text and cases".
Мінтцберг вважає, що це "найбільш поширений погляд на процес
формування стратегії", не лише тому, що він включений в множину бізнес
курсів MBA, але і тому, що йому багато місця відводиться в підручниках
після стратегії і інших матеріалів по предмету. Хоча цей підхід зазвичай
асоціюється з Harvard Business School, а конкретніше з ранніми роботами
Кена Эндрюса в 1960-х, Минтцберг вважає, що "ноги ростуть" не звідти.
продукції тощо);
в)
стратегії реструктуризації (застосовують для зміцнення
підприємства і пристосування його до динамічних умов ринку;
передбачають скорочення витрат, освоєння нових видів діяльності і ринків);
г)
стратегії скорочення (згортання) діяльності (використовують у
зв’язку з погіршенням фінансового стану, втратою пропозицій на ринку з
метою організації «відступу» реструктуризації діяльності, активів);
д) стратегії ліквідації (передбачають ліквідацію окремих підрозділів
підприємства з метою перегрупування сил для підвищення ефективності
своєї діяльності; реалізуються шляхом санації, банкрутства або навіть
закриття підприємства).
У нестабільних економіках нерідко доводиться використовувати
стратегії виживання, стабілізації, обмеженого зростання. Проникнення на
національні ринки потужних іноземних компаній часто спонукає місцеві
підприємства шукати вихід зі скрутного становища з допомогою стратегій
скорочення і переорієнтації, інтеграції, експансії, реструктуризації,
диверсифікації, оптимізації виробництва тощо.
6. Характеристика розробок десяти шкіл стратегій
В процесі розвитку стратегічної думки сформувалися ряд напрямів
(шкіл), які були систематизовані Генрі Мінтцбергом. Професор McGill
University (Канада) і INSEAD Генрі Мінтцберг широко відомий своїм
неоднозначним і критичним підходом як до предмета управління, так і до
своїх колег - академіків, що займаються цією темою. Проаналізувавши
майже 1500 статей, він виділив десять основних шкіл, що займаються
формуванням стратегії.
Три перших описують, як стратегія повинна формуватися, в той час, як
шість наступних намагаються описати, як вона формується на практиці.
Десята і остання школа об'єднує тих, хто розглядає стратегію, як щось
непостійне, залежне від обставин. Його робота пропонує хорошу ілюстрацію
розрізненості мислення при розгляді об'єкту стратегії.