Розвиток комунікативної компетентності підлітків

Тривожність в учнів - досить поширене явище. Значні відхилення від рівня помірної тривожності можуть вказувати на те, що в людини виникає тривожність у ситуаціях оцінки її компетентності. Одним із напрямків у складанні рекомендацій для даного випадку можуть стати: пошук вправ для саморегуляції, створення психологічної підтримки для формування почуття впевненості в успіху. Тривожність може приховувати за собою захисний психологічний механізм витіснення реальної тривожності чи бажання „показати себе з кращого боку”.

   Самооцінка - оцінка себе, своєї діяльності, свого становища в певній групі чи організації та в колі друзів, а також ставлення до оточуючих і не менш важливим є критичне ставлення до своїх здібностей і можливостей. Термін „самооцінка” прирівнюють до терміну „самоповага”. Самооцінка показує, як людина оцінює себе щодо окремої властивості, а самоповага - загальна оцінка.

        Методичним забезпеченням дослідження слугували: методика виявлення „Комунікативних та організаторських здібностей” (КОС-2). Дана методика [13; 160-166] призначена для виявлення комунікативних та організаторських схильностей особистості (вміння чітко та швидко налагоджувати ділові та товариські контакти з людьми, бажання розширити контакти, участь у групових заходах, вміння впливати на людей, їхнє бачення, проявляти ініціативу тощо), тобто те, що становить комунікативність особистості. При цьому окремо визначається рівень комунікативних і організаторських здібностей (Див. Додаток 2).

Для з'ясування рівня тривожності [8; 143-144] респондентів ми скористалися опитувальником Ч.Спілбергера (Див. Додаток 3).

          Для визначення рівня самооцінки ми використали методику вивчення самооцінки підлітка

 

               2.2 Етапи дослідження

 

          Проведення дослідження КОС-2 Відповіді майбутніх практичних психологів на опитувальник КОС-2 див. Додаток 5 таблиця 1.

         Методика діагностики комунікативної компетентності В. Бойка див. Додаток 6 таблиця 2

         Методика визначення самооцінки підлітків Відповіді учнів див. Додаток 7 таблиця 3.

     Далі проводимо оцінку всіх трьох методик:

Для опитувальника КОС-2 нам потрібно підрахувати кількість відповідей ----співпавши з ключем див. Додаток 2 с. 39,40., і визначити окремо рівень -організаторських здібностей та комунікативних,  рівні можуть бути від дуже низького до дуже високого.

Щоб визначити рівень особистісної тривожності визначаємо за формулою даною в Додатку 3 с. 42. Рівні тривожності можуть коливатись від низького до високого рівня.

     Для того щоб визначити рівень самооцінки особистості ми підраховуємо бали набрані за кожне запитання та обробляємо отримані дані сума набраних учнями бальв може бути від 0 до 128 балів так як за кожну відповідь опитуваний набирає певну кількість балів наприклад:

Відповідь дуже часто - 4 б.

Часто - 3б.

Іноді - 2б.

Рідко - 1 б.

Ніколи- 0 б.

Наступним етапом дослідження є інтерпретація даних. За даними методиками ми відраховуємо кількість тривожних або мало тривожних учнів у відсотках та заносимо результати до графіку Таблиця 2.2 Рис. 1

Потім визначаємо рівні комунікативних та організаторських здібностей, підраховуємо кількість співпавших з ключем даних, та оцінюємо який в кого рівень комунікативних та організаторських здібностей з помірним рівнем тривожності таблиця 2.3 Рис.2 або з високим таблиця 2.4 Рис.3.

    Тепер перейдемо до інтерпретації рівнів самооцінки підлітків. Вираховуємо скільки учнів з низьким рівнем самооцінки з середнім та високим, дані заносимо до таблиці 2.6 Рис.4.

                                          

 

                                         

 

             2.3 Аналіз результатів дослідження

 

Отже, в експериментальному дослідженні підлітки діагностувалася нами за тестами, що дозволяють з'ясувати як особистісна тривожність дітей позначається на вмінні організувати свій комунікативний простір.

У ході першого тестування (КОС-2) досліджувані підлітки поводилися дещо зухвало - посміювалися, намагалися заглядати до сусідів в анкети, ставили риторичні запитання експериментатору. Деякі учні взагалі були надто балакучими, що, гадаємо, можна віднести до т.н. маски тривожності, тобто підлітки виявляли у такий спосіб свою захисну реакцію.

Загалом діти довго не роздумували над запитаннями опитувальника КОС-2. Майже усі учні упоралися з відповідями за 15 хвилин (без врахування часу, відведеного на інструктаж).

Цікаво, що наступне тестування на особистісну тривожність проходило в інший спосіб. Підлітки були налаштовані поміркованіше, не допускали підглядання у свій бланк, тестування відбувалося у відносній тиші, обличчя учнів стали більш зосередженими і серйозними, питяння обдумувалися довше і це зайняло більше часу - приблизно 20 хвилин, при тому, що тверджень було удвічі менше ніж у попередньому опитувальнику.

Загалом у даній групі обстежуваних підлітків з підвищенною тривожністю виявилося 12,00% (табл.2.4, рис.1). Відомо, що надмірна тривожність характеризує схильність людини сприймати значну кількість ситуацій як загрозливі, реагувати на них станом тривоги. Найвища по балах особистісна тривожність в досліджуваній групі встановлена в Мерхевки Інни (58 балів) і Бойко Наталії (56 балів), що може бути пов'язано з наявністю невропатичного конфлікту, з емоційними та нервовими зривами, із психосоматичними захворюваннями. До прикладу, Чублінський В. має нижче середнього рівень комунікативності і низький рівень організаторських схильностей.

Таблиця 2.3

Результати Опитування КОС - 2

№	Прізвище Ім'я	Організаторські здібності	Комунікативні здібності
1	Кудрик Н.	Високий рівень	Середній рівень
2	Мельник К.	Високий рівень	Дуже високий рівень
3	Бабік О.	Середній рівень	Високий рівень
4	Чублінський В.	Середній рівень	Високий рівень
5	Давидович А.	Середній рівень	Середній рівень
6	Понуркевич К.	Нижче середнього рівень	Низький рівень
7	Мерхевка І.	Дуже високий рівень	Високий рівень
8	Кунаков Р.	Нижче середнього рівень	Нижче середнього рів.
9	Глинюк В.	Високий рівень	Високий рівень
10	Мельничук К.	Нижче середнього рівень	Високий рівень
11	Клец А.	Середній рівень	Нижче середнього рів.
12	Бойко К.	Нижче середнього рівень	Низький рівень
13	Бондарук Б.	Середній рівень	Високий рівень
14	Пацюк О.	Нижче середнього рівень	Високий рівень
15	Франчак В.	Високий рівень	Високий рівень
16	Жичковський А.	Середній рівень	Середній рівень
17	Кот П.	Середній рівень	Високий рівень
18	Пазюк О.	Середній рівень	Високий рівень
19	Мітін А.	Середній рівень	Середній рівень
20	Махновець О.	Середній рівень	Середній рівень
21	Магєрський М.	Середній рівень	Середній рівень
22	Костенюк Х.	Середній рівень	Середній рівень
23	Войтишин Ю.	Нижче середнього рівень	Нижче середнього рів.
24	Войтишина Ю.	Середній рівень	Високий рівень
25	Панасюк І.	Середній рівень	Середній рівень

 

 

Таблиця 2.4

Розподіл рівнів особистісної тривожності в групі підлітків

 

Рівень особистісної тривожності	Кількість осіб	Відсоток
Високий	3	12,00
Середній	8	32,00
Низький	14	56,00
Сума	25	100

 

 

                                                       

Рис.1

 

        

 Гадаємо дівчата належать до тривожно-педантичного типу акцентуації характеру, який характеризується нерішучістю, схильністю до роздумів, самоаналізу, тривожної підозрілості. У таких підлітків легко виникають нав'язливі страхи, думки та уявлення. Нерішучість у роздумах і діях тривожно-педантичної дитини взаємопов'язані. Необхідність самостійного вибору може спровокувати тривалі й нестерпні їх вагання. Нерішучість часто спричинює гіперкомпенсацію, формами якої можуть бути раптова самовпевненість, безапеляційність в судженнях, поспішні дії в ситуаціях, які вимагають розважливості і обережності.  Невдачі,  що трапляються внаслідок таких дій, тільки посилюють нерішучість і сумніви. У стосунках із підлітком цього типу акцентуації педагоги і батьки повинні дотримуватися оптимістичного стилю спілкування, уникати методів покарання та залякування, широко практикувати заохочення і підтримувати його активність і самостійність. За наявності непорозумінь (дисциплінарних, навчальних тощо) потрібно відразу конструктивно, з позитивними перспективами їх розв'язувати.

      Індивідуально-психологічні особливості Чублінського В. можуть бути схарактеризовані у меланхолічний тип. Меланхоліку, як відомо, властиві низький рівень нервово-психічної активності, стриманість і приглушеність моторики та мовлення, значна емоційна реактивність, глибина і стійкість почуттів, але слабка їх зовнішня вираженість. При недостатньому вихованні у меланхоліка можуть розвинутися такі негативні риси, як підвищена аж до хворобливості емоційна вразливість, замкнутість, відчуженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань за таких життєвих обставин, які на це не заслуговують.

Як прояв динамічних сторін особистості дівчини, можемо відслідкувати спрямованість реакцій та діяльності на саму себе, на свої внутрішні стани, переживання, уявлення (інтровертованість). В інтровертованого типу переважають слабкість та інертність нервових процесів, замкнутість, схильність до самоаналізу, а тому йому властиві ускладнення соціальної адаптації.

Натомість, друга дівчинка, з тих, що мають надмірну тривожність, показала високий рівень комунікативних схильностей. Можемо припустити, високу рухливість нервової системи цієї дитини, але у поєднанні з підвищенною особистісною тривожністю, скоріше за все їй притаманні холеричні психологічні особливості. Так, холерику властиві високий рівень нервово-психічної активності та енергії дій, різкість і поривчастість рухів, сильна імпульсивність та яскравість емоційних переживань. Недостатня емоційна і рухова врівноваженість холерика може виявитися за відсутності належного виховання в нестриманості, запальності, нездатності контролювати себе в емоціогенних обставинах.

          І тільки один хлопець отже лише 4,0% учнів має низьку тривожність (при дуже високому рівні комунікації і високому рівні організаторських схильностей), що вимагає уваги до мотивів діяльності підлітка та підвищення його почуття відповідальності. Можна також припустити у даного учня прихований захисний психологічний механізм витіснення реальної тривожності чи бажання „показати себе з кращого боку”. Невиключено, що хлопець переймається гендерним стереотипом, мовляв, „справжній чоловік має бути сильним та відстороненим”.

Решта (36%) підлітків - помірно тривожні. Більшість учнів мають високий рівень тривожності, а саме 56%. Слід підкреслити, що помірний рівень тривожності є оптимальний для кожної людини рівень „корисної тривоги”.

Серед підлітків з помірною тривожністю, 11,11% мають низьку комунікативність; 22,23% - середню і по 33,33% приходиться на високий і дуже високий рівень комунікативності (табл.2.5, рис.2).

Таблиця 2.5

Комунікативність підлітків з помірним рівнем тривожності

 

Рівень особистісної тривожності	Кількість осіб	Відсоток
Низький	1	7,69
Нижче середнього	0	0,00
Середній	5	38,46
Високий	4	30,76
Дуже високий	3	23,07
Сума	13	100