Розвиток комунікативної компетентності підлітків

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Марта 2015 в 21:00, курсовая работа

Описание работы


Мета дослідження полягає у теоретичному і експериментальному вивченні психологічних умов і чинників, що зумовлюють здатність підлітків легко, швидко й оперативно встановлювати контакти з іншими людьми.
Відповідно до мети визначено такі
Завдання дослідження:
Уточнити поняття „комунікативний аспект спілкування”, „міжособистісна комунікація” та „комунікативність особистості”.
З'ясувати особливості розвитку комунікативних навичок у підлітковому віці.

Содержание работы


ВСТУП
Розділ І
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ комунікативних зДІБНОСТЕЙ В підлітковому віці
1.1 Комунікативний аспект спілкування
1.2 Сутність та специфіка міжособистісної комунікації
1.3 Психологічні особливості вербальної та невербальної комунікації
1.4 Розвиток комунікативних навичок підлітка у міжособистісному спілкуванні
1.5 Умови розвитку комунікативної культури підлітків
Розділ ІІ
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ
2.1 Характеристика вибірки та методів дослідження
2.2 Етапи дослідженняс.
2.3 Аналіз та інтерпритація результатів дослідження
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Файлы: 1 файл

Роз. комун.підл.doc

— 1.80 Мб (Скачать файл)

 

                       Комунікативність підлітків з помірною тривожністю

Рис.2

                                                                                                 Таблиця 2.6

Комунікативність тривожних підлітків

 

Рівень особистісної тривожності

Кількість осіб

Відсоток

Низький

2

16,66

Нижче середнього

1

           8,33

Середній

3

25,00

Високий

4

33,33

Дуже високий

2

           16,66

Сума

12

100


                                                                           Рис.3

   

 

Отже, можна констатувати, що у даній групі підлітків простежується пропорційна залежність між тривожністю і комунікативністю: чим вищий рівень тривожності, тим вищий рівень комунікативності. Ми схильні віднести виявлену у даному дослідженні закономірність до компенсаторної поведінки підлітків, тобто до захистної реакції або „маски тривожності”.

Таким чином, припущення про те, що відхилення від допустимих норм особистісної тривожності спричиняє неадекватне поводження підлітка, зокрема дуже низьку або дуже високу схильність до комунікацій, підтвердилося в ході аналізу одержаних експериментальних даних.

   

Результати визначення рівня самооцінки підлітка

Таблиця 2.7

Прізвище Ім'я

Рівень самооцінки

1

Франчак В.

Середній

2

Кунаков Р.

Високий

3

Клец А.

Низький

4

Понуркевич К.

Низький

5

Чублінський В.

Середній

6

Бабік О.

Середній

7

Кудрик Н.

Середній

8

Бойко Н.

Низький

9

Пацюк О.

Середній

10

Мерхевка І.

Низький

11

Мельник К.

Низький

12

Жичковський А.

Високий

13

Бондарук Б.

Високий

14

Мельничук К.

Низький

15

Глинюк В.

Середній

16

Давидович А.

Низький

17

Кот П.

Низький

18

Пазюк О.

Низький

19

Мітін А.

Низький

20

Махновець О.

Низький

21

Магєрський М.

Середній

22

Костенюк Х.

Низький

23

Войтишин Ю.

Низький

24

Войтишина Ю.

Низький

25

Панасюк І.

Середній


                                                                                    Таблиця 2.8

 

                                            Рівень самооцінки підлітків

Рівень самооцінки

Кількість осіб

Відсоток

Низький

14

56%

Середній

8

32%

Високий

3

12%

Сума

25

100%


 

                                                          Рівень самооцінки підлітків

Рис. 4

Після обробки результатів тесту на виявлення рівня самооцінки можна побачити що переважна кількість дівчат мають низький рівень самооцінки, а саме 56% натомість хлопці мають більшість середній рівень та ще декілька високий рівень самооцінки.

     Коли особистість має низький рівень самооцінки тоді вона тяжко знаходить спільну мову з людьми, дехто замикається в собі.Також було виявлено що підлітки які мають низький рівень самооцінки є дуже тривожними та з низьким рівнем комунікативних та організаторських здібностей.

    Підлітки з високою самооцінкою легко знаходять спільну мову з людьми, часто беруть участь в організовуванні свят та всіляких заходів, але деколи вони можуть ображати гідність оточуючих з менш низьким рівнем самооцінки.

   Середній рівень самооцінки найбільш оптимальний для людей такі підлітки легкоможуть знаходити нових друзів та брати участь у житті суспільства, але при цьому такілюди не ставлять свої потребності вище інших та не хочуть щоб всі робили те що скажуть. Самооцінка є невід'ємною частиною життя людини вона допомагає в житті, в працевлаштуванні у навчанні та в спілкуванні з людьми

 

 

 

 

 

 

 

                                                           ВИСНОВКИ

 

      Уся система ставлення людини до інших людей реалізується у спілкуванні. У спілкуванні людина формується і самовизначається, виявляючи свої індивідуальні особливості. Результат спілкування - налагодження певних стосунків з іншими людьми. Завдяки спілкуванню здійснюється інтеграція людей, виробляються норми поведінки, взаємодії. Спілкування координує спільні дії людей і задовольняє потребу в психологічному контакті. Комунікативна взаємодія людей відбувається переважно в процесі мовного спілкування. Його особливість полягає в тому, що воно за формою і за змістом спрямоване на іншу людину, включене в комунікативний процес, є фактом комунікації. Комунікація в міжособистісних відносинах ототожнюється з тим, що людина думає перед виголошуванням інформації, як висловлюється, доносить свою думку до співрозмовника, як отримує від нього інформацію про правильність інтерпретації думки, реакцію на неї, як відбувається процес обговорення.       Комунікативні уміння - способи, які дають змогу успішно спілкуватися, а комунікативність - здатність легко, швидко й оперативно встановлювати контакти з іншими людьми. Комунікативний потенціал особистості оцінюється ступенем спілкування, характером і надійністю контактів, які індивід встановлює з іншими людьми. Змістовно-оціночно ця здатність виражається в багатстві системи і наявності репертуару соціальних ролей, які виконує особистість.

    Комунікативна культура підлітка виявляється у знанні власних комунікативних здібностей, які пов'язані із взаємопізнанням у комунікативних процесах і спільній діяльності, в мірі засвоєння системи знань, символів, правил, вербальних і невербальних засобів і способів взаємодії з іншими людьми в різних соціальних ситуаціях, розвитку соціального інтелекту, розумінні соціальних норм та усвідомлення доцільності їх додержання, у становленні своєї соціальної позиції. По суті, вона передбачає комплекс визначених знань, умінь і навичок, спрямованих на певну поведінку, як вираження сформованості певної системи якостей, потрібних для виконання соціально-комунікативної діяльності. Розвивається мовлення і як засіб спілкування з іншими людьми, і як спосіб набування знань, і як інструмент творення та засіб вираження емоційних станів та вольової регуляції поведінки, і як об'єкт вивчення. Основним у цьому віці є удосконалення мовлення як засобу спілкування. Посилюється інтерес до оволодіння засобами виразності мови, оскільки багато хто з підлітків вбачає в цьому свою інтелектуальну силу. Для встановлення дружніх стосунків з ровесниками, розвитку комунікативної культури велике значення має наявність у підлітка таких якостей, як самостійність, упевненість у собі, ініціативність, позитивна самооцінка.

    Досліджуючи тривожність, комунікативність та самооцінку старших підлітків, ми встановили, що в даній групі обстежуваних низький відсоток тривожних дітей (12,0%), переважно жіночої статі, і тільки 4,0% (один хлопець) має низький рівень особистісної тривожності. Половині обстежуваних підлітків (56%) притаманна низька тривожність. Вплив рівня тривожності на комунікативність даних підлітків виявився неоднозначним. Так, переважна більшість обстежуваних тривожних дітей мають потребу у великій кількості комунікативних контактів. Підлітки з помірною тривожністю проявляють достатню і необхідну комунікативність. Низька тривожність у даному обстеженні співпала з високою здатністю особистості організувати свій комунікативний простір. Проте, дівчина з одним із найвищих показників тривожності (56 балів) теж продемонструвала високий рівень комунікативності. І учениця з найвищим показником тривожності у групі (58 балів) має низьку потребу у комунікативних контактах. Вважаємо це залежить від індивідуально-типологічних особливостей особистості дитини.

Отже, для встановлення причин в кожному окремому випадку було б цікаво дослідити тип темпераменту дітей та можливі типи акцентуації характеру підлітків.

      Підлітки з низьким рівнем самооцінки мають низькі комунікативні та організаторські здібності та високий рівень тривожності між іншим підлітки з середнім та високим рівнем самооцінки мають помірний або низький рівень тривожності та з високими комунікативними та організаторські здібностями.

     Отже Чим вищий рівень самооцінки тим легше підліток піддається спілкуванню знайомству з іншими людьми та менше переймається незначними життєвими складнощами на відміну від підлітків які мають низький рівень самооцінки.

 

 

                                    ДОДАТКИ

Додаток 1

 

СПИСОК УЧНІВ 9-Б КЛАСУ ЗОШ № 3 м.Луцька 2011-2012р.

 

1.Бабік О. 

2.Бойко Наталія

3.Бондарук Богдан

4.Войтишина Юлія

5.Войтишин Юрій

6.Глинюк Володимир

7.Давидович Анна

8.Жичковський Андрій

9.Костенюк Христина

10.Кот Петро

11.Клец Анастасія

12.Кручковський Роман

13.Кудрик Назарій

14.Кунаков Роман

15.Магєрський Марек

16.Мархевка Інна

17.Махновець Олександр

18.Мітін Андрій

19.Мельник Карина

20.Мельничук Карина

21.Пазюк Орест

22.Пацюк Олександр

23.Понуркевич Катерина

24.Чублінський Владислав

25.Франчак Ватрам

 

 

Додаток 2

 

МЕТОДИКА ВИЯВЛЕННЯ „КОМУНІКАТИВНИХ ТА ОРГАНІЗАТОРСЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ” (КОС-2)

( Фетіскін Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Соціально-психологічна діагностика розвитку особистості та малих груп. - М., 2002. C.263-265)

 

Прізвище, Ім'я _________________________________________________

Вік__________________________  Клас____________________________

 

Дайте відповідь „так” або „ні” на поставлені нижче запитання.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1.  Чи є у Вас потяг до вивчення різних людей та встановлення з ними знайомств?

2.  Чи подобається Вам займатися громадською роботою?

3.  Чи довго турбує Вас почуття образи, що спричинив Вам хто-небудь з товаришів?

4.  Чи завжди Вам важко орієнтуватися у критичній ситуації, що склалася?

5.  Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтесь?

6.  Чи  часто  Вам  вдається  прихилити більшість своїх товаришів  до прийняття ними Вашої думки?

7.  Чи правда, що Вам приємніше і простіше проводити час за книжками або за яким-небудь іншим заняттям, ніж з людьми?

8.  Якщо виникли певні перешкоди у здійсненні Ваших намірів, чи легко Вам від них відмовитися?

9.  Чи легко Ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старшими за Вас?

10.  Чи любите Ви придумувати і організовувати із своїми товаришами різноманітні ігри та розваги?

11.  Чи важко Вам включатися у нові для Вас компанії (колективи)?

12.  Чи часто Ви відкладаєте на майбутнє справи, які слід було б виконати сьогодні?

13.  Чи легко Вам вдається встановлювати контакти і спілкуватися з незнайомими людьми?

14.  Чи прагнете Ви, щоб Ваші товариші діяли у відповідності з Вашою думкою?

15.  Чи важко Вам освоюватися у новому колективі?

16.  Правда, що у Вас не буває конфліктів з товаришами через невиконання ними своїх обіцянок, та обов'язків?

17.  Чи прагнете Ви, якщо обставини сприяють цьому, познайомитися і поспілкуватися з незнайомою людиною?

18.  Чи часто у вирішенні важливих справ Ви берете ініціативу в свої руки?

19.  Чи дратують Вас оточуючі люди, чи виникає у Вас бажання побути на самоті?

20.  Чи правда, що Ви, як правило, погано орієнтуєтесь у незнайомій для Вас обстановці?

21.  Чи подобається Вам постійно знаходитися серед людей?

22.  Чи виникає у Вас відчуття дискомфорту, якщо Вам  не вдається завершити розпочату справу?

23.  Чи важко Вам проявляти ініціативу, щоб познайомитися з іншою людиною?

24.  Чи правда, що Ви втомлюєтеся від постійного спілкування з друзями?

25.  Чи подобається Вам брати участь у колективних іграх?

26.  Чи часто Ви проявляєте ініціативу під час вирішення проблем, які зачіпають інтереси Ваших друзів?

27.  Чи правда, що Ви відчуваєте себе невпевнено серед незнайомих?

28.  Чи правда, що Ви не прагнете до того, щоб довести істинність своїх дій чи слів?

29.  Чи вважаєте Ви, що Вам не важко внести пожвавлення у незнайоме товариство?

30.  Чи берете Ви участь у громадському житті школи?

31.  Чи прагнете Ви обмежити коло своїх знайомих?

32.  Чи вірно, що Ви не прагнете відстоювати свою думку чи рішення, якщо його не одразу прийняли друзі?

33.  Чи відчуваєте Ви себе комфортно, потрапивши у незнайому компанію?

34.  Чи охоче Ви приступаєте до організації різних заходів для своїх товаришів?

35.  Чи правда, що Ви губитеся, коли треба говорити щось великій кількості людей?

36.  Чи часто Ви спізнюєтесь на ділові зустрічі, побачення?

37.  У Вас багато друзів?

38.  Чи часто Ви буваєте у центрі уваги своїх друзів?

39.  Ви відчуваєте дискомфорт під час спілкування з малознайомими людьми?

40.  Чи правда, що Ви не дуже впевнено почуваєтесь в оточенні великої групи своїх друзів?

КЛЮЧ

 

                                      

 

                      Відповіді

Комунікативні здібності  

(+) Так 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29, 33, 37

(-) Ні 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39

Організаторські схильності

                              

(+) так 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30, 34, 38

(-) Ні 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40


                              

Обробка результатів тесту

 

Визначаються рівні комунікативних та організаторських здібностей в залежності від набраних балів за цими параметрами. Максимальна кількість балів окремо по кожному параметру - 20. Підраховуються бали окремо за комунікативними і окремо за організаторським здібностями за допомогою ключа для обробки даних «КОС-2».

Информация о работе Розвиток комунікативної компетентності підлітків