Виховання гуманних почуттів у дітей дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема

 

Таблиця 2.2 – Результати контрольного етапу експерименту

Група	Рівні
	І рівень	ІІ рівень	ІІІ рівень
Експериментальна група	1 дитини	7 дітей	4 дитина
Контрольна група	2 дитини	8 дітей	2 дитини

 

Для більш наглядного зображення порівняємо результати попереднього та кінцевого етапу дослідження.

 

Початковий етап дослідження

Кінцевий етап експерименту

Рисунок 2.1 – Порівняльна діаграма отриманих результатів експерименту

 

На підставі аналізу результату дослідження очевидним стало те, що в кінці дослідно-експерементальної роботи відбувся процес зменшення кількості дітей із низьким рівнем дбайливого ставлення до природи, та збільшення їх кількості з високим рівнями. У сукупності це є досить аргументованим доказом значення ефективності та педагогічної доцільності запровадження в навчальний процес методики з формування гуманного ставлення дітей до навколишнього середовища через використання ігрової діяльності та спадщини В.Сухомлинського.

 

Висновки

 

В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Сьогодні над проблемами морального виховання загалом, та виховання гуманізму і духовності, зокрема, працюють такі відомі українські вчені як І. Бех, Л. Артемова, Т. Поніманська, Г. Лаврентьєва. В Україні завершено роботу над «Державною базовою програмою розвитку особистості у дошкільному віці». Зрозуміло, що в цьому документі є розділ про виховання моральності. О. Кононко, доктор психологічних наук, професор, наголошує, що програма – лише орієнтир, не зведення законів. Вона – низка доцільних пропозицій, які зорієнтовані на конкретного Петрика, Ганнусю, Тарасика, а не прописів, розрахованих на абстрактну середньостатистичну дитину. Як бачимо, кожен автор, кожна епоха суспільного розвитку приділяють проблемам виховання гуманності, гуманних почуттів, як основи її, надзвичайно велику увагу. А праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених минулого і сучасності набули широкої популярності та визнання за межами своєї країни і стали надбанням світової педагогіки.

2. Передумови для виховання гуманних почуттів у дошкільників закладено у кожному з видів діяльності, що організуються в навчально-виховному процесі дошкільного закладу. Адже від оволодіння гуманною стороною взаємин в дитячому віці багато в чому залежить характер майбутніх відносин особистості з іншими людьми в учбовому, трудовому, сімейному й інших колективах. Вміння встановлювати і підтримувати доброзичливі взаємини з оточуючими свідчать про високий рівень моральної зрілості. Збудити в чутливій дитячій душі здатність співпереживати, співрадіти, співстраждати - значить вже в дошкільному віці підготувати сприятливий ґрунт для формування суспільно-спрямованої особистості.

3. Основними завданнями роботи у сфері виховання гуманного ставлення до природи повинні бути: збагатити чуттєвий досвід дітей у процесі пізнання природи; знаходити можливості для прямих або опосередкованих контактів дітей з природою; здійснювати педагогічний вплив на розвиток емоційної сфери і засвоєння знань про взаємозв'язки у природі;  розширювати коло уявлень дітей про природоохоронну роботу в природі; розвивати пізнавальні інтереси; організовувати посильну трудову діяльність у природі; формувати елементи наукових знань про основні чинники у розвитку природи (світло, температура, волога та ін.); розвивати вміння класифікувати природу (рослини, тварини, птахи та ін.); активізувати знання і практичний досвід в різних видах діяльності; викликати інтерес до живих барометрів природи.

4. Дослідження проводилось на базі ДНЗ «Ромашка» м. Свердловськ, Луганської області з дітьми старшого дошкільного віку. В експерименті брали участь дві старші групи. В кожній групі по 12 дітей у віці 5-6 років. В контрольній групі 7 хлопців та 5 дівчат, в експериментальній групі 6 хлопців та 6 дівчат. На початковому етапі дослідження в експериментальній групі лише 1 дитина показала позитивну спрямованість відносини до природи, а більшість дітей як контрольної, так і експериментальної групи проявляють до природи позитивне відношення виборчої спрямованості. Спостерігалась висока кількість дітей з нестійким відношенням до тварин і рослин без вираженої позитивної спрямованості. У формуючому експерименті ми використовували спадщину видатного педагога В. Сухомлинського та ігри морально-етичної спрямованості. Контрольна етап експерименту показав, що в експериментальній групі показники дещо покращилися. Зменшилась кількість дітей, які проявляють нестійке відношення до тварин і рослин без вираженої позитивної спрямованості, а ось кількість дітей, які мають позитивно спрямовані відносини до природи навпаки збільшилась. Показники в контрольній групі залишилися без змін.

5. На підставі аналізу результату дослідження очевидним стало те, що в кінці дослідно-експерементальної роботи відбувся процес зменшення кількості дітей із низьким рівнем дбайливого ставлення до природи, та збільшення їх кількості з високим рівнями. У сукупності це є досить аргументованим доказом значення ефективності та педагогічної доцільності запровадження в навчальний процес методики з формування гуманного ставлення дітей до навколишнього середовища через використання ігрової діяльності та спадщини В.Сухомлинського.

 

Список використаної літератури

 

1. Амонашвили Ш. А. Здраствуйте, дети!: Пособие для учителя. – М.:Просвещение, 1983. – 208с.
2. Артемова Л. В. Моральні норми засвоюються з дитинства. – К.:Знання, 1968. – 48с.
3. Артемова Л. В. Формуючи гуманні почуття // Дошкільне виховання. – 1979. - №7. – С. 8 – 9.
4. Артемова Л. В., Богуш А. М., Лаврентьєва Г. П. Старша група в дитячому садку: Методичний посібник. – К.:Рад.шк., 1990. – 415с.
5. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні: Затверджений рішенням Колегії Міністерства освіти України та Президії АПН України 28 жовтня 1998 р. – К.: Редакція журналу “Дошкільне виховання”, 1999. – С. 6 – 19.
6. Берека В. Є. Вітчизняні гуманістичні джерела морального виховання // Дошкільна освіта. – 2004. - №5. – С. 4 – 7.
7. Воспитание гуманных чувств у детей /Под ред. Л. Н. Проколиенко, В. К. Котырло. – К.:К.:Рад.шк., 1987. – 174с.
8. Гончаренко А. Взаємини дошкільників в дошкільному закладі // Дошкільне виховання. – 1999. - №9. – С. 4 – 6.
9. Глущенко А. Виховання доброти // Дошкільне виховання. – 1984. - №10. – С. 12.
10. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття): Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. №896. – К.:Райдуга, 1994. – 61с.
11. Долинна О. Увагу моральному вихованню //Дошкільне виховання. – 2005. - №12. – С. 15.
12. Закон України «Про дошкільну освіту»: Підписаний Президентом України 11 липня 2001 р. – К.: Редакція журналу “Дошкільне виховання”, 2001. – С. 4 – 33.
13. Козубняк В. Р. Базовий комплекс дошкільної освіти в освітньому просторі м. Хмельницького. – Хмельницький, 2001. – 54с.
14. Комуська Л. Поспішаймо закладати моральний фундамент // Дошкільне виховання. – 2006. - №7. – С. 13.
15. Кононко О. Душевність, людяність, щирість //Дошкільне виховання. – 1996. - №4. – С. 8 – 9.
16. Кононко О. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. – К.: Дошкільне виховання, 2003. – 243с.
17. Котырло В. К. Формирование взаимоотношений дошкольников в детском саду и семье . – М.:Педагогика, 1987. – 238с.
18. Лаврентьєва Г. П. Культура общения дошкольников. – К.: Рад.шк., 1988. – 128с.
19. Лаврентьєва Г. П. Моральне виховання // Дошкільне виховання. – 1985. - №12. – С. 10 – 11.
20. Лещенко О. М. Художня література як засіб морального виховання дітей дошкільного віку. – К.: Рад.шк., 1961. – 68с.
21. Макаренко А. С. Книга для родителей. – М.:Педагогика, 1988. – 301с.
22. Малятко: програма виховання дітей дошкільного віку // Наук. керівник З. П. Плохій. – К., 1999. – 286с.
23. Мельникова Н. Дошкольный возраст: о первоначальном формировании моральных представлений и норм // Дошкольное воспитание. – 2006. – № 10. – С. 86.
24. Мельничук М. Виховувати на принципах християнської моралі // Дошкільне виховання. – 1997. - №8. – С. 8 – 9.
25. Мельничук М. Світ правдивий і чистий. Духовність дитини очима Софії Русової // Дошкільне виховання. – 1997. - №6. – С. 14 – 15.
26. Нравственно-эстетическое воспитание ребёнка в детском саду / Под ред. Н. А. Ветлугиной. – М.:Просвещение, 1989. – 79 с.
27. Островська Л. Ф. Виховання культури поведінки дошкільників. – К.: Рад. шк., 1975. – 84с.
28. Островская Л. Ф. Беседы с родителями о нравственном воспитании дошкольника. – М.: Просвещение. – 1987. – 93 с.
29. Поніманська Т. Гуманізація педагогічної позиції у просторі дитинства // Дошкільне виховання. – 2002. - №12. – С. 3 – 5.
30. Поніманська Т. Сучасні підходи до гуманістичного виховання дошкільнят // Дошкільне виховання. – 2004. - №4. – С. 3 – 5.
31. Пономаренко Г. О взаимосвязи этических представлений и поступков у детей // Дошкольное воспитание. – 1992. – № 3. – С. 12 – 13.
32. Приходько Ю. О. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. – К.: Рад. шк., 1987. – 126 с.
33. Пушніна В. Виховання гуманного ставлення до людей у старших дошкільників // Дошкільне виховання. – 1970. - №3. – С. 11 – 14.
34. Пушніна В. Виховання гуманізму у дітей // Дошкільне виховання. – 1967. - №10. – С. 10 – 13.
35. Русова С. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996. – 304 с.
36. Середняк О. Перші кроки у світ взаємин // Дошкільне виховання. – 2006. - №5. – С. 18.
37. Субботский Е. В. Ребёнок открывает мир. – М.: Просвещение, 1991. – 206 с.
38. Сухомлинский В. А. Серце отдаю детям. – К.: Рад. шк., 1984. – 288 с.
39. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину. – К.: Рад. шк., 1976. – 263 с.
40. Тимофєєва І. Добром зігріте серце // Дошкільне виховання. – 1982. - №4. – С. 15 – 16.
41. Титаренко Т. М. Нравственное воспитание детей в семье. – К.:Рад. шк., 1985. – 173 с.
42. Фольваркова В. І. Показники та рівні розвитку моральної свідомості особистості // Дошкільна освіта. – 2004. – №3. – С. 8 – 13.

 

 

Додатки

 

Додаток А

Екологічна кімната

Будь-яке розвиваюче середовище складається з різноманітних елементів, кожен з яких виконує свою функціональну роль. З точки зору екологічної освіти можна виділити традиційні і нетрадиційні для дошкільних установ елементи розвиваючого предметного середовища. У таблиці А.1, перераховані функціональні ролі різних елементів розвиваючого предметного середовища і їх використання для проведення різноманітних занять.

 

Таблиця А.1

Елементи РПС	Функціональна роль	Форми і методи  роботи
Бібліотека	Пізнавальна, формування інтересу до читання	Читання, розгляд ілюстрацій в книгах про природу, проведення бесід, обговорень прочитаного, проведення конкурсів
Екологічна стежина	Пізнавальна, розвиток емоційної сфери, спілкування з природою	Проведення комплексних занять, враховуючи сенсорний розвиток дитини, закріплення матеріалу, знайомство з природними об'єктами,ігри, заняття, що театралізуються, дослідницька робота
Город,  сад	Виховання трудових навичок естетична, пізнавальна, оздоровча, розвиток емоційної сфери, вироблення навичок екологічно безпечної поведінки;	Догляд за рослинами, спостереження, збір і використання екологічно-чистого врожаю,
Територія дитячого закладу (ландшафтні, архітектурні об'єкти)	Пізнавальна, естетична, ігрова, розвиток емоційної сфери;	Створення фрагментів природних і культурних ландшафтів, елементарних  архітектурних споруд, ігрових  і спортивних майданчиків споруд, ігрових і спортивних площадок. Які використовуватимуться для екскурсій, ігор, проведення фольклорних свят
Музей,  картинна галерея	Краєзнавча, пізнавальна, історична, етнографічна, ландшафтна, культурна. сімейна, естетична	Екскурсії в  місцевому музеї, галереї, вивчення картин з пейзажами, створення музеїв і міні-музеїв в ДОУІ
Ізостудія (художня), дизайн-студія	Eколого-eстетична, емоційна	Інтегровані (еколого-естетичні) заняття, виготовлення костюмів, декорацій для свят (у тому  числі з бросового матеріалу), ігор, ілюстрацій до художніх творів та дитячих казок
Театральна студія	Естетична, розвиток фантазії, розмови, акторських даних  через участь в екологічних постановах	Екологічні інсценування, спектаклі за участю дітей, лялькові спектаклі екологічного змісту, театр ляльок, зроблених з бросового матеріалу
Музичний зал	Еколого-естетична	Проведення екологічних, фольклорних свят, музичних занять, пов’язані з темою природи
Фізкультурний зал	Оздоровлення, розвиток емпатіі  до  живих  істот,  фізичний розвиток	Рухливі  ігри, вправи-перевтілення : в рослини  та тварини, естафеты, еколого-оздоровчі прогулянки
Басейн	Оздоровча, ігрова, пізнавальна	Заняття (переважно по блоку "Вода", "Тварини"), екологічні свята
Коридори, холи	Пізнавальна, розвиваюча, естетична	Створення окремих куточків, ландшафтних пейзажів, фоль-клорних елементів, міні-плане-тарієв, картинних галерей, офор-млення інформації про програму
Компьютерний       к лас (чи окремі комп'ютери)	Розвиток  інтелектуальних  здібностей навички роботи на комп'ютерах, моделювання ситуацій, рішення ситуативних завдань	комп'ютерні ігри екологічного змісту  для дошкільників, прослуховування записів звуків природи
Кабінет праці (ручного, художнього )	Виховання працьовитості, розвиток  фантазії	Виготовлення виробів з природного і бросового матеріалу, устаткування для занять спектаклів
Куточки в групах (експерементальні, природні, виставочні)	Пізнавальна, естетична, емоційний розвиток, інтелектуальний розвиток, розвиток  уяви, придбання навичок самостійної роботи	Самостійні досліди, ігри, спілкування з живими організмами  і догляд за ними, тематичні виставки дитячих робіт
Фітобар	Оздоровча, пізнавальна, релаксаційна	Ознайомлення з рослинами в процесі лікувальних  процедур
Екологічна кімната
	Повчальна, релаксаційна	Екологічні заняття, ігри, самостійні  ігри в куточку природи
Лабораторія	Повчальна, пізнавальна діяльність, розумовий  розвиток	Проведення досліджень, експерементування, спостереження
Живий куточок	Релаксаційна, пізнавальна, емоційна сфери,   придбання навичок догляду за живими організмами, виховання, дбайливого відношення до живих істот	Спостереження, догляд  за рослинами, тваринами
Зимовий сад	Оздоровча, релаксаційна, пізнавальна, придбання навичок  догляду за живими  організмами	Самостійні ігри, відпочинок, догляд за рослинами, спостереження, оздоровчі вправи

 

Екологічна кімната (кімната природи, кімната друзів природи) - новий елемент розвиваючого предметного середовища. Назви цього елементу середовища в різних дошкільних установах можуть бути різними, проте схожа його функціональна роль.

А чи потрібна взагалі екологічна кімната в дитячому саду? Можливо, досить мати живі куточки в групах? Педагоги дошкільних установ, які вже створили такий елемент середовища, одностайні у своїй думці: екологічна кімната створює особливу, неповторну обстановку, викликає позитивні емоції, допомагає розслабитися, відпочити і в той же час робить дуже привабливою для хлопців будь-яку діяльність в цьому приміщенні. Вже той факт, що в екологічну кімнату треба йти, виходячи за межі своєї групи, впливає на відношення дитини до занять. Удома дошкільники постійно розповідають про те, що робили в екологічній кімнаті, що їм там сподобалося найбільше, запрошують батьків у гості. Хлопці постійно просять, щоб їх як можна частіше водили в екологічну кімнату, давали можливість для самостійних спостережень. У деяких дитячих садах відмічали, що такі приміщення сприяють і швидшій адаптації дітей, що знову поступають, яким подобається незвичайна обстановка.

Екологічна кімната призначена для проведення екологічних занять, релаксаційних цілей, знайомства з літературою, колекціями природного матеріалу, для самостійних спостережень, ігор, догляду за живими об'єктами. У оптимальному варіанті (залежно від розмірів) кімната підрозділяється на ряд функціональних зон.

Зона навчання має бути добре освітлена, тому під неї, як правило, виділяється частина кімнати у вікон. Тут розміщуються стіл для педагога і невеликі столи, сидячи за якими діти можуть малювати, ліпити, працювати з дидактичними посібниками. Наш досвід роботи показав, що навіть така, здавалося б, незначна деталь, як розставляння меблів, впливає на взаємини дітей і педагога, тому розташування столів не повинне копіювати шкільний клас. Вони можуть розташовуватися по кругу або буквою «П», тобто так, щоб педагог працював не «над», а разом з дітьми. Це важливо для реалізації принципів педагогіки співпраці, діалогової форми навчання. За столами дошкільники повинні знаходитися тільки в тих випадках, коли вони виконують певну практичну роботу. При інших видах діяльності (наприклад, читанні літературних творів, роботі з «ящиком відчуттів», ігри) дошкільники зручно розташовуються на диванах, в кріслах, на низеньких м'яких стільчиках або на підлозі (на килимі). Такі ділянки також мають бути передбачені при оформленні приміщення.

Зона колекцій призначена для знайомства дітей з різними природними об'єктами, для розвитку у них навичок класифікації об'єктів за різними ознаками, сенсорних навичок. Колекційний матеріал служить і як наочний матеріал. Колекції слід розташовувати в спеціальних шафах або полицях на рівні, доступному для погляду дитини (педагоги часто розміщують колекційні матеріали на рівні сприйняття дорослого, а не дитини). Важливим моментом є відбір об'єктів для зони колекцій. При зборі зразків слід враховувати наступні аспекти: