Розвиток пам’яті у дітей старшого дошкільного віку

 

Тема: Розвиток пам’яті у дітей старшого дошкільного віку

Зміст………………….……………………………………………………………2

Вступ………………...………………………………………………...………...3-4

Розділ I. Розвиток пам’яті дошкільника

1.1. Концепція розвитку пам’яті………………………………………...5-6

1.2. Домінування мимовільної пам'яті в дитячому віці………………..6-7

Розділ II. Етапи оволодіння довільними і мимовільними формами пам'яті 

2.1.Розвиток мимовільної  пам’яті………………………………………7-9

          2.2. Формування довільної пам'яті…………………………………….9-10

Розділ III.  Психологічні закономірності становлення довільній пам'яті.  
         3.1. Розвиток опосередкованого і довільного запам'ятовування…...10-13 
         3.2. Навчання запам'ятовування в дошкільному дитинстві………...13-15 
Висновки з теоретичної частини……………………………………………..15

Розділ IV. Емпіричне дослідження психологічних особливостей розвитку пам'яті дошкільників 
Постановка проблеми, мета і завдання дослідження………………….…..16 Методика та організація дослідження розвитку пам'яті у дошкільників…………………………………………………………….….16-17

Психологічні особливості розвитку довільної пам'яті дошкільників……………………………………………………………......18-19  
Висновки…………………………………………………………………...……20  
 
Висновок…………………………………………………………………………21  
Додатки………………………………………………………………………22-24  
Словник…………………………………………………………………………25

 Література………………………………………………………………………26  
Список додаткової літератури ……………………………………………….26

 
 

 

 

 

                     

                         

 

 

 

 

 

 

  ВСТУП 
            
             Пам'ять – одна з необхідних умов для розвитку інтелектуальних здібностей. Але якщо до знедавна основна увага вчених було звернено на шкільний вік, де, як здавалося, дитина отримує необхідні кожному знання та вміння, розвиває свої сили і здібності, то тепер положення докорінно змінилося. Значну роль в цьому зіграв «інформаційний вибух» – знамення нашого часу. Сьогоднішні діти розумніші за своїх попередників – це визнаний всіма факт. Це пов'язано в першу чергу з засобами масової інформації, забезпечили світ каналами зв'язку з ранку до ночі, що ллють потік різноманітних знань в дитячі уми. Сьогодні стає все більше дітей з яскравим загальним інтелектуальним розвитком, їх здатності осягати складний сучасний світ виявляються дуже рано – у ранньому дошкільному віці.

У дошкільників мимовільне запам'ятовування і мимовільне відтворення єдина форма роботи пам'яті. Розвиток пам'яті в дошкільному віці характеризується поступовим переходом від мимовільного і безпосереднього до довільного та опосередкованої запам'ятовування і нагадування . Ключовим положенням прийнятої автором концепції розвитку пам'яті є твердження про те, що чотири види пам'яті виникають саме в такій послідовності (моторна, емоційна, образна і словесна).

Теорія розвитку пам'яті  породила великі суперечки в психології. У зв'язку з цим, дослідження розвитку пам'яті дошкільнят досить актуально і може допомогти довести або спростувати деякі основні висновки. Зазначимо додатковий аспект дослідження. З його допомогою можна визначити індивідуальні особливості розвитку пам'яті дітей. 
              Актуальність теми, вибраної для дослідження, є очевидною в умовах наростаючого інформаційного буму, розробки та впровадження різних розвиваючих програм, визначеної розумової акселерації сучасних дітей. 
     Гіпотеза: якщо цілеспрямовано і систематично застосовувати методи та прийоми розвитку пам'яті в роботі з дітьми дошкільного віку, то це зумовить найбільш ефективний розвиток процесів запам'ятовування, збереження і відтворення інформації.

Для підтвердження цієї гіпотези була визначена мета роботи, яка зводиться до визначення методів психологічного впливу, найбільш повно, що сприяють розвитку пам'яті у дітей молодшого дошкільного віку в системі дошкільного навчального закладу. 
        Об'єктом дослідження є пам’ять 
Предмет дослідження: пам'ять дітей дошкільного віку  
Мета дослідження: Виявлення особливості прояву образної пам'яті у дітей дошкільнят..

Завдання: 
 
– Розглянути особливості розвитку пам’яті дітей дошкільного віку

– Описати характеристику пам'яті як пізнавального процесу; 
– Ознайомитися з особливостями розвитку та формування пам'яті в дошкільному віці; 
– Провести діагностики пам'яті дітей дошкільного віку.

Контингент дослідження: Діти п’ятирічного віку.

Методи  дослідження: методика на довготривалу пам’ять; тестування на відтворення зображення предметів; методика на розвиток асоціативної пам’яті.

 

 

 

 

 

 

 

 

                      Розділ I. Розвиток пам’яті дошкільника

 

           1.1 Загальна концепція розвитку пам’яті 
 
        Основним положенням концепції розвитку пам'яті є положення про те, що 4 види пам'яті (моторна, емоційна, образна і словесна) це генетично обумовлені ступені її розвитку, що виникають саме в такій послідовності. У концепції розвитку дитини питання про взаємини образної і словесно-логічної пам'яті в їх розвитку ключовою. Образна пам'ять є більш ранній і низький рівень розвитку пам'яті в порівнянні зі словесної (вербальної). 
         Найдавніший вид – моторний або рухова пам'ять початкове знаходить своє вираження в перших, рухових умовні рефлекси дітей. Ця реакція спостерігається вже на першому місяці після народження. Початок емоційної або афективної пам'яті, відноситься до першого півріччя життя дитини. Перші зачатки вільних спогадів, з якими можна пов'язувати початок образної пам’яті, належать їм до другого року життя. Образна пам'ять з'являється кілька раніше вербальної, але значно пізніше моторної і афективної. [5] 
         Більш рання поява образної пам’яті не означає її послідовного зникнення і заміни словесної пам'яттю. Образна пам'ять продовжує залишатися більш низьким рівнем пам'яті в порівнянні з вербальної. Це відноситься і до найбільш розвинених – зорових образів пам'яті, що виникають легше всього тоді, коли свідомість людини знаходиться на більш низькому рівні, ніж при повному, скоєному неспанні. На зорову пам'ять можна дивитися тільки як низький вид пам'яті. Зазвичай зорова пам'ять бідна, тому набагато корисніше інший, більш високий вид пам'яті – пам'ять-розповідь. Пам'ять-розповідь і являє собою справжню словесну пам'ять, яку необхідно відрізняти від запам'ятовування і відтворення мовних рухів, наприклад, при завчання безглуздого словесного матеріалу. [7]   
          Представляючи собою найвищий рівень пам'яті, пам'ять-розповідь, проходить шлях, який характеризується основними стадіями розвитку розповіді. Спочатку розповідь – це тільки словесний супровід дії, далі це слова, супроводжувані дією, і лише потім словесна розповідь виступає сама по собі, як живе і образне повідомлення. 
          У старшому ж дошкільному віці (5 і 6 років) здійснюється перехід від мимовільній пам'яті до початкових етапів довільного запам'ятовування і пригадування. При цьому відбувається диференціація особливого роду дій, які ставляться перед дітьми: запам'ятовувати, пригадувати.

 

1.2. Домінування мимовільної пам'яті в дитячому віці

 
              Пам'ять у дошкільному віці, за поданням В.С. Мухіної, носить переважно мимовільний характер. Це означає, що дитина частіше за все не ставить перед собою усвідомлених цілей що-небудь запам'ятати. Запам'ятовування і пригадування відбуваються незалежно від його волі і свідомості. Вони здійснюються в діяльності та залежать від її характеру. Дитина запам'ятовує те, на що було направлено його увага в діяльності, що справило на нього враження, що було цікаво. [7]   
             Якість мимовільного запам'ятовування предметів, картинок, слів залежить від того, наскільки активно дитина діє по відношенню до них, якою мірою відбуваються їх детальне сприйняття, обдумування, угруповання в процесі дії. Так, при простому запам'ятовуванні картинок дитина запам'ятовує набагато гірше, ніж у тих випадках, коли йому пропонують ці картинки розкласти по своїх місцях, наприклад відкласти окремо зображення для саду, кухні, дитячої кімнати, двору. Мимовільне запам'ятовування є непрямим, додатковим результатом виконуваних дитиною дій сприйняття і мислення. (1) 
          У молодших дошкільників мимовільне запам'ятовування і мимовільне відтворення – єдина форма роботи пам'яті. Дитина ще не може поставити перед собою мету запам'ятати або пригадати що-небудь і тим більше не застосовує для цього спеціальних прийомів.  
             Коли дітям трьох років пред'являли серію картинок з проханням їх розглянути і іншу серію з проханням запам'ятати, переважна більшість дітей вели себе абсолютно однаково. Кинувши на картинку побіжний погляд, дитина тут же відводив його в бік і просив дорослого показати іншу картинку. Деякі діти намагалися розмірковувати з приводу зображених предметів, згадували випадки з минулого досвіду, пов'язані з картинками. «Окуляри – тут на очі накладають»; «Це – метелик, називається черв'як», «Кавун. Я от з мамою і татом купувала кавун великий, а сливи маленькі ». Проте, ніяких дій, щоб запам'ятати, у дітей не спостерігалося (за матеріалами В. С. Мухіної). [7]

 

Розділ II. Етапи оволодіння довільними і мимовільними формами пам'яті 
 
                         2.1. Розвиток мимовільної пам'яті

Для дошкільного дитинства  характерний інтенсивний розвиток мимовільної пам’яті, чому значною мірою сприяє ігрова діяльність. Дошкільники починають відображати предмети не тільки за зовнішніми, а й за внутрішніми, істотними їхніми властивостями та зв’язками. Розвиток доцільної діяльності й мови поступово зумовлює виникнення і початкове формування довільної пам’яті. Це – головне надбання дошкільного віку, що відкриває шлях до навчальної діяльності в школі. Розвиток мови сприяє засвоєнню абстрактних положень і закономірностей, приводить до формування поняттєвого логічного мислення – друга умова готовності до школи. [11]

Мимовільне запам'ятовування, пов'язане з активною розумовою роботою дітей над певним матеріалом, залишається до кінця дошкільного віку значно більш продуктивним, ніж довільне запам'ятовування того ж матеріалу. Разом з тим, мимовільне запам'ятовування, не пов'язане з виконанням досить активних дій сприйняття і мислення, наприклад, запам'ятовування розглянутих картинок, виявляється менш успішним, ніж довільне. Мимовільне запам'ятовування в дошкільному віці може бути міцним і точним. Якщо події цієї пори мали емоційну значимість і справили враження на дитину, вони можуть зберегтися в пам'яті на все життя. Дошкільний вік є періодом, звільненим від амнезії дитинства та раннього віку. [10] 
              Перші згадування вражень, отриманих в ранньому дитинстві, відносяться звичайно до віку близько трьох років (маються на увазі спогади дорослих людей, пов'язані з дитинством). Було встановлено, що майже 75% перших дитячих спогадів припадає на вік від трьох до чотирьох років. Це означає, що до даного віку, тобто до початку раннього дошкільного дитинства, у дитини зв'язуються довготривала пам'ять і її основні механізми. Одним з них є асоціативний зв'язок матеріалу, що запам'ятовується з емоційними переживаннями. Забезпечується роль емоцій довготривалій пам'яті починає проявляти себе вже на початку дошкільного віку.  У більшості нормально розвиваються дітей молодшого та середнього дошкільного віку непогано розвинені безпосередня і механічна пам’ять. Вони порівняно легко запам'ятовують і без особливих зусиль відтворюють побачене, почуте, але тільки за умови, якщо воно викликало у них інтерес, і самі діти були зацікавлені в тому, щоб щось запам'ятати чи пригадати. Завдяки такій пам'яті дошкільнята швидко вдосконалюють мову, навчаються користуватися предметами домашнього побуту, непогано орієнтуються в обстановці, сприймають бачене або почуте. У деяких випадках у лінгвістично чи музично обдарованих дітей непогано розвиненою виявляється слухова пам'ять. [11] 
           У деяких дітей дошкільного віку зустрічається особливий вид зорової пам'яті, який носить назву ідентична пам'ять. Образи ідентичної пам'яті по своїй яскравості і виразності наближаються до образів сприйняття. Після одноразового сприйняття матеріалу і дуже невеликої розумової обробки, дитина продовжує «бачити» матеріал, і чудово відновлює його. Навіть з початком довгого часу, згадуючи щось сприйняте раніше, дитина ніби знову бачить це і може описати в усіх подробицях. Ідентична пам’ять – вікове явище. Діти, які володіють нею в дошкільному віці, в період шкільного навчання звичайно втрачають цю здатність. Насправді, такий вид пам'яті не так вже й рідкісний, і є у багатьох дітей, але часто зникає у дорослих: через недостатні вправи цього виду пам'яті. Цей тип пам'яті може бути розвинений у художників, музикантів. У кожної людини найбільше розвиваються ті види пам'яті, які їм частіше використовуються. [8] 

 

                        2.2 Формування довільної пам'яті

Формування довільної  пам'яті відбувається на основі розумового розвитку дитини. Передумовами її виникнення є: успіхи в розвитку довільної практичної та ігрової діяльності; формування у дітей дій, для яких необхідна характерна, для довільного запам'ятовування, орієнтація на майбутнє. А орієнтація на минуле, характерна для довільного відтворення. Такі дії зумовлюють у дитини вимоги дорослих, наприклад, виконати доручення не зараз, а через деякий час, розповісти про побачене на прогулянці; певний рівень мовного розвитку (вироблення вміння у мовленні діяти з уявлюваними речами). Завдяки цим передумовам дитина спочатку вчиться запам'ятовувати чи пригадувати за ініціативою дорослих, потім поступово сама стає ініціатором.

Довільна пам'ять – процес запам'ятовування і відтворення матеріалу, що передбачає свідому постановку мети та вимагає вольових зусиль.

Вона починає формуватися  у середньому дошкільному віці. Ранні  її прояви спостерігаються в запам'ятовуванні умов сюжетно-рольової гри, без якого неможливе успішне виконання дитиною взятої на себе ролі. У грі вона запам'ятовує значно більше слів, ніж за вимогою дорослого. [6]

Оволодіння довільними формами пам'яті охоплює кілька етапів.

1)Виокремлення завдань  запам'ятати, пригадати за відсутності  в практиці дитини необхідних  для цього прийомів. Завдання  пригадати вона виокремлює раніше, оскільки часто від неї чекають  саме пригадування, відтворення  того, що вона раніше сприймала  або робила. Завдання запам'ятати виникає на основі досвіду пригадування, усвідомлення дитиною, що, не запам'ятавши, вона не зможе відтворити того, чого від неї чекають.

2)Використання прийомів  запам'ятовування і пригадування  внаслідок підказок дорослих. Дорослий, даючи дитині доручення, пропонує його повторити, запитуючи про що-небудь, спрямовує пригадування дитини запитаннями: "А що далі?", "А що він сказав?" тощо. Прийом повторення формує запам'ятовування. Дитина найшвидше оволодіває ним, тому її довільне запам'ятовування спочатку переважно механічне. Від повторення вголос вона переходить до повторення пошепки, про себе. Поступово вчиться осмислювати, зв'язувати матеріал, використовувати ці зв'язки з метою запам'ятовування.

3)Усвідомлення необхідності  спеціальних дій запам'ятовування, оволодіння умінням використовувати у них допоміжні засоби. Дитина розуміє, що потрібно запам'ятати, тому послуговується різними прийомами, способами, щоб досягти цієї мети. [2] 

Пам'ять 3-4-річних дітей  проходить три рівні розвитку: