Історія документознавства як науки та навчальної дисципліни

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Сентября 2015 в 17:56, реферат

Описание работы

Становлення документознавства як самостійного напрямку наукової діяльності відбувалося на початку ХХ століття. Його засновником став відомий бельгійський вчений Поль Отле. Він запропонував назвати нову науку що вивчатиме документаційну діяльність бібліологією або документологією, що було б пов`язано з ототожненням книги та документа. Предметом нової науки стали процеси, пов`язані з пошуком, збирання, систематизацією і поданням в користуванні різних видів документів. І хоча остаточне формування відбулося в ХХ столітті, йому передувала величезна наукова робота, викликана необхідністю вивчення такого важливого елементу людського життя як документування.

Содержание работы

ВСТУП
3
І РОЗДІЛ. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА
6
1.1. Трактування документознавства як наукової дисципліни: історіографічний аспект
6
1.2. Традиційне документознавств: структура
16
1.3. Структура сучасного документознавства (Н. Кушнаренко, М. Слободяник, С. Кулешов, Г. Швецова-Водка)

22
ІІ РОЗДІЛ. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ЯК НАУКИ
30
2.1. Документознавство як наукова дисципліна
30
2.2. Стан та перспективи документознавства на сучасному етапі
32
2.3. Джерела в документознавстві
35
2.4. Місце документознавства в системі наук
38
ІІІ РОЗДІЛ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВО ЯК НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
45
3.1. Сутність поняття «документ»
45
3.2. Структура документа
50
3.2.1. Внутрішня структура документа
51
3.2.2. Зовнішня структура документа
54
3.3. Функції
56
ВИСНОВКИ
59
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Файлы: 1 файл

курсач (Автосохраненный).docx

— 109.62 Кб (Скачать файл)

Історична – коли документ є джерелом історичних відомостей про розвиток суспільства; цієї функції набуває певна частина документів лише після того, як вони виконають свою оперативну дієву роль і надійдуть до архіву на збереження.

Будь-який документ є складовою частиною (елементом) відповідної системи документації.

Система документацій – це сукупність (спільність) певних документів, взаємопов’язаних за ознаками походження, призначення, виду, сфери діяльності та єдиних вимог до їх оформлення.

Офіційні документи залежно від сфери їх застосування та функціонування поділяються на управлінські, наукові, технічні (конструкторські), технологічні, виробничі і ін. Але лише управлінські документи забезпечують порядок управління об’єктів як у межах усієї держави, так і в окремій організації.

Основними комплексами всієї документації є:

 організаційно-правова документація;

 планова документація;

 інформаційно-довідкова й довідково-аналітична документація;

 звітна документація;

 документація щодо особового складу;

 фінансова документація;

 документація з матеріально-технічного забезпечення;

 договірна документація;

 документація з документаційного та інформаційного забезпечення діяльності закладів.

Окрім зазначених, є ще спеціалізована документація, яка відображає діяльність конкретного закладу. 
ВИСНОВКИ

 

Не дивлячись на недовгу історію існування, документознавство пройшло великий шлях свого становлення. Насамперед треба зазначити що саме видатний вчений Поль Отле заклав фундамент для розвитку цієї дисципліни.

На сучасному етапі, документознавство є науковою дисципліною, яка виникла з традиційного документознавства. Єдине, що можна сказати з упевненістю це те, що назва «документознавство» добре закріпилася саме за сучасною його частиною. Воно має більш високу теоретичну забезпеченість, розглядає термін «документ» у широкому значенні. Відзначимо що, становлення документознавства також нерозривно пов’язане з ім’ям відомого історика, архівіста, доктора історичних наук, професора Московського державного інституту – К. Г. Мітяєва. Зорієнтована на теорію і практику архівної справи і діловодства, творчість неординарного науковця стала основоположною для створення документознавчої науки. К. Г. Мітяєв, визнаний засновник документознавства, котре пізніше дістало прикметникове означення класичне або традиційне. Традиційне документознавство сформувалося вперше як допоміжна дисципліна у рамках архівознавства, а після переходу на інформаційну парадигму і виникнення теоретичної бази виділилось у вигляді самостійної дисципліни, що вивчає різні форми оперативної документації. «Нова версія» документознавства з’явилася на базі традиційного документознавства, використовуючи широке трактування документа як об’єкта документознавства.

Структура документознавства поки що не розроблена повноцінно. Багато відомих вчених, такі як М. С. Слободяник, С. Г. Кулешов, Г. М. Швецова-Водка, Н. М. Кушнаренко та інші, працювало та працюють над проблемою визначення структури документознавства, але вони так і не пришли до єдиної думки щодо цього питання.

Сучасне документознавство має на своєму рахунку багато прогресивних концепцій та теорій. Його представники ведуть нескінченну працю з розширення його бази, ними написано багато книг та статей, котрі високо оцінені світовим науковим товариством. Питання розвитку та функціонування документознавства є дуже актуальними на наш час і потребують детальнішого його вивчення, де особливе значення треба приділити саме змісту та структурі цієї наукової дисципліни.

За наукою про документ у значенні документації (управлінська, адміністративна й інші) залишити назву «документознавство». Між документологією і документознавством як науковими і навчальними дисциплінами існує системне співвідношення - «загальне-часткове». Це забезпечить паралельний, взаємопов'язаний розвиток обох дисциплін. Нині наука про документ перебуває на етапі свого активного розвитку: у науковому й освітньому просторі стверджується широке розуміння її суті; уточнюються її об'єкт, власний предмет, структура, методи, закони і закономірності, зв'язки з іншими науковими дисциплінами; розробляється понятійний апарат, що формує терміносистему. За наявністю і рівнем розвитку цих складових можна визначити статус науки про документ як молодої науки на новому етапі своєї інституалізації. Вказаний етап інституалізації науки про документ потребує системного осмислення всіх її складових.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. ДСТУ 2732-94 . Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. – Чинний від 1995 – 07 - 01. – К . : Держстандарт України, 1994. – 53 с .
  2. ДСТУ 2392-94 . Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – Чинний від 1995 – 01 - 01. – К . : Держстандарт України, 1994. – 53 с .
  3. Воробьев Г.Г. Документ : информационный анализ. – М .: Наука , 1973 . – 256 с .
  4. Зиновьева Н. Б. Документознавство: Учебно-методическое пособие. – М .: Профиздат , 2000 – 300 с .
  5. Илюшенко М . П . История делопроизводства в дореволюционной России : Учеб . пособие . М . , 1993 . – 156 с .
  6. Илюшенко М.П . , Кузнецова Т.В . , Лившиц Я .З . Документознавство : Документ и системы документации : Учеб . пособие . М . , 2007 ;
  7. Илюшенко М . П . , Кузнецова Т.В., Лившиц Я . З . Документознавство . Документ и системы коммуникации . – М . : МГИАИ , 1977 . – 132 с .
  8. Исаев Г .Н . , Фрайтаг Ю . Документальные источники научной информации (Теоретические основы) : Учеб . пособие . М . , 2008 .
  9. История делопроизводства в СССР : Учеб . пособие . М . , 1974.
  10. Каштанов С.М. Русская дипломатика . М . , 1988 ; Кушнаренко Н . Н . Документознавство : Учебник . – 2-е изд . , перераб . и доп . – К . : Т- во «Знання» , 2000 , - 460 с .
  11. Ларин М.В. Управление документацией и новые информационные технологии . М . : Научная книга , 1998 .
  12. Организация работы с документами. М.: ИНФРА-М, 1998.
  13. Развитие советского документоведения (1917-1981). М.: Главархив, ВНИИДАД, 1983.
  14. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. М.: Политиздат, 1991;
  15. Сокова А.Н. Документознавство как научная дисциплина: объект, предмет, основные задачи // Документирование управленческой деятельности. М., 1986. С.5-30;
  16. Швецова-Водка Г.М Типологія документа: Навч. посіб. для студ. Ін-тів культури / Рівн. держ.ін-т культури. – К.: Кн. палата України, 1998. – 80 с.
  17. Янковая В.Ф. Русское делопроизводство в сборниках образцов документов конца 18 – начала 20 в. // Советские архивы. 1989. № 4. С.23-31.
  18. Кулешов С. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. / УДНДІАСД, ДАККПМ. — К., 2008. — 162 с
  19. Бездрабко В.В. Поль Отле і наука про документ // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2009. – № 4. – С.6 – 10.
  20. Швецова-Водка Г. Документознавство: навч. посіб.. — К. : Знання, 2007. — 398с.
  21. Плешкевич Е.А. Традиционное и нетрадиционное документоведение: о чистоте идей, а может быть и рядов // НТБ. – 2005. – № 6. – С.65 – 70.
  22. Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісник Книжкової палати. – 2003. – № 4. – С.18 – 21.
  23. Сокова А.Н. Документоведение как научная дисциплина: объект, предмет, основные задачи // Документирование управленческой деятельности: Сб. науч. тр. / ВНИИДАД. – М., 2004. – №4. – С. 5 – 30.
  24. Столяров Ю.Н. О дисциплинах общепрофессионального блока в проекте учебного направления «Библиотечно-информационная деятельность» // НТБ – 2011. – № 4. – С. 13 – 19.
  25. Швецова-Водка Г. До питання про історію розвитку документознавства // Вісник Книжкової палати. – 2008. – № 7. – С. 15 – 16.
  26. Швецова-Водка Г. Определение объекта и предмета документоведения // НТБ. – 2008. – № 4. – С. 30 – 43.
  27. Кулешов С. Документальні джерела наукової інформації: Поняття, типологія, історія типологічної схеми. —К„ 1995.— 191 с
  28. Бездрабко В.В. К.Г. Мітяєв і становлення документознавства // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2008. – № 1. – С. 8 – 21.
  29. Швецова-Водка Г.М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій. — Рівне, 2011. — 438 с.
  30. Бєлоусова І.О. Основні етапи розвитку документознавства // Актуальні питання документознавства: історія та сьогодення: Матеріали І регіональної науково-практичної конференції. – Луганськ: Альма-матер. – 2008. – С.10 – 13.
  31. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник для студентов вузов культуры. — 4-е изд., переработ, и доп. — К.: Знания, 2002. — 459 с.
  32. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи. / УДНДІАСД, ДАККІМ. – К., 2000. – 162 с.
  33. Бібліотекознавство: Теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підруч. дія бібл. ф-тів ін-тів культури та училищ культури / За ред. М.С.Слободяника, В.О.Ільганаєвої. — X.: Основа, 1993 — 176 с.
  34. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник – 3-е изд., стер. – К.: О-во «Знання», КОО, 2010. – 460 с.
  35. Столяров Ю.Н. Двухконтурная системная модель библиотеки // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Труды 9-й Междунар. конф. "Крым-2002". — Судак, 2002. — Т. 2. — С. 740—742.
  36. Ларьков Н.С. Документоведение: Учеб. пособ. Для вузов / Н.С. Ларьков. –М.: АСТ: Восток – Запад, 2006. – 432 с.
  37. Баренбаум И.Е. Книговедение в СССР // Проблемы интеграции социально-коммуникационных наук в социалистическом обществе: Сб. науч. тр. / ЛГИК. — Л., 1988. — С. 17—31.
  38. Матяш И.Б., Кулешов С.Г. Архивное дело и документоведение Украины на современном этапе // Отечественные архивы. – 2002. – № 6. – С. 46 – 55.
  39. Бездрабко В. Управлінське документознавство / Київський національний ун-т культури і мистецтв ; Інститут держ. управління і права. — К., 2006. — 208с.
  40. Нілова І. Документознавство як наукова дисципліна // Вісник Книжкової палати. – 2009. – № 4. – С.27 – 30.
  41. Комова М. Документознавство: [навч. посібник] / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л. : Тріада плюс, 2007. — 294с.
  42. Отле П. Труды по библиотековедению. Руководство для общественных библиотек. Организация умственного труда. Руководство к администрированию. Практическое пособие. – М.: «Либерия», 2002. – 232 с.

Размещено на Allbest.ru

 

 

 

 

 


Информация о работе Історія документознавства як науки та навчальної дисципліни