Шляхи вдосконалення фінансового моніторингу страхового ринку в Україні та світі

г) кредитне страхування  з фіктивним страховим випадком. Ця схема передбачає викори-стання нагромаджень за договором страхування, створених за рахунок одноразового страхового платежу, на отримання кредиту  для купівлі нерухомості;

д) використання послуг страховика, який перебуває  в іншій юрисдикції, ніж страхувальник;

е) псевдострахування. 3 метою приховування виплат особам, які контролюють діяльність страхової компанії (формально — її клієнтам), страховик, нібито перестраховуючи свої ризики, перераховує кошти іншій страховій компанії.

Отже, на превеликий жаль, недосконалість законодавства дозволяє створювати компанії-одноденки, які працюють протягом одного кварталу. Через них проводять дуже великі платежі за кордон і одразу їх знищують, здаючи ліцензію й купуючи іншу «транзитну» фірму (наприклад, фіктивні структури, зареєстровані в пільговій Чорнобильській зоні).

 

Підсумовуючи, можемо сказати, що страховий ринок України зараз знаходиться ще на зовсім початковому етапі в порівнянні з найбільш розвиненими країнами, тому для його ефективного і безпечного функціонування потрібно проводити фінансовий моніторинг на належному рівні. Так, існують проблеми, які потрібно вирішувати кожного дня, щоб забезпечити фінансову безпеку і стабільність країни. Але над вирішенням цих проблем ми ще будемо говорити у третьому розділі нашого дослідження.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА СУЧАСНОГО  СТАНУ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

 

 

2.2. Аналіз фінансового моніторингу страхового ринку в Україні

 

 

Український фінансовий ринок на сьогодні ще потерпає від  наслідків глобальної фінансово-економічної  кризи. Незважаючи на те, що деякі його сегменти показують вихід на докризовий рівень (наприклад, ринок банківських  депозитів та кредитів), інші, навпаки, демонструють негативні тенденції. Така ситуація характерна для фондового ринку, страхового, ринку кредитної кооперації та ін.

Страховий  ринок  має  низку  уразливих  місць  у  різних  сегментах.  Для нього характерний низький рівень виявлення відмивання коштів у порівнянні з  масштабами  галузі,  через  що  страховий  ринок  є  дуже  привабливим  для суб’єктів відмивання.

На  українському  ринку  існують  три  основних  групи  користувачів страхових  схем «відмивання» коштів[32]. 

До  перших  відносяться  непублічні  промислові  компанії  і холдинги.  Використовувати  ланцюжок  з  оптимізації  податків  та  виведення коштів  за  кордон  через  страхові  компанії  можуть  фінансово-промислові групи,  які  в  змозі  вибудувати  схему  перестрахування  від  України  до офшорних страховиків. Всі великі бізнес-групи мають свої страхові компанії.

Друга група  – підприємства, пов’язані з  державними органами, в першу чергу – державні підприємства  та профспілки. Через страхування бюджетні кошти  переводяться    на  користь  чиновників  і  керівників  держпідприємств, які  підписали  договір  з  страховою  компанією.  Наприклад,  у  вигляді агентської  комісійної.  Завести  гроші  з-за  кордону  можна  через  платіжні системи або інтернет, наприклад, електронні гроші.

Третя  група  –  підприємства  середнього  бізнесу,  який  гостро  потребує готівки  для  отримання  дозвільних  документів  на  ведення  бізнесу  (давання хабарів) та оплати праці найманих працівників (зарплата в «конвертах»), при цьому такі підприємства можуть групуватися для роботи зі схемами.

Відповідно  до вимог Закону суб’єкти первинного фінансового моніторингу подають  до Держфінмоніторингу України інформацію про фінансові операції, які відповідно підлягають обов’язковому фінансовому  моніторингу або щодо яких є підозри у причетності до відмивання коштів, чи фінансування тероризму.

На страхового ринку згідно до Статті 15 , фінансова   операція  підлягає  обов'язковому  фінансовому моніторингу у разі,  якщо сума,  на яку вона проводиться, дорівнює чи  перевищує 150  000 гривень, або дорівнює  чи перевищує суму  в іноземній валюті, еквівалентній 150 000 гривень та має одну або більше таких ознак:

1) одержання  (сплата,  переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії);

2) проведення    страхової    виплати     або     страхового  відшкодування.

Для того, щоб  зрозуміти масштабність фінансового  моніторингу страхового ринку України, потрібно оглянути аналіз фінансового  моніторингу в цілому по країні за останній час, тоді нам буде ясною картина частки фінансового моніторингу страхового ринку на фоні всієї картини.

Всього з  початку експлуатації інформаційно-аналітичної  системи Держфінмоніторингу України  отримано та оброблено 8 542 581 повідомлення

про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, з яких 975 399 повідомлень протягом 2012 року (рис. 2.1) [6].

 

Рис.2.1. Динаміка інформування про фінансові  операції в 2008-2012 роках

 

Слід відмітити, що у 2012 році кількість взятих на облік  Держфінмоніторингом України повідомлень про фінансові операції, у порівнянні з минулим роком, зменшилась на 11 %. Динаміка повідомлень про фінансові операції, взятих на облік у 2011-2012 роках, наведена на рис. 2.2.

Найбільш активними  в системі звітування, в розрізі суб’єктів первинного фінансового моніторингу, є банківські установи, які надсилають основну частину повідомлень про операції, що підлягають фінансовому моніторингу. Протягом 2012 року від банківських установ було отримано 96,77 % від загальної кількості повідомлень про фінансові операції (рис. 2.3).

Рис.2.2. Динаміка повідомлень про фінансові операції, взятих на облік в 2011-2012 роках

Рис.2.3. Динаміка інформування про фінансові операції банківськими та неьанківськими установами в 2008-2012 роках

У 2012 році кількість повідомлень про фінансові операції, що були отримані Держфінмоніторингом України від небанківських установ в електронному вигляді, порівняно з 2011 роком збільшилась на 3,86 % та складає 96,70 % від загальної кількості поданих зазначеною категорією суб’єктів первинного фінансового моніторингу до Держфінмоніторингу України повідомлень.

 

Таблиця 2.1

Кількість повідомлень, що подавались банківськими і небанківськими установами, в розрізі  типів подання повідомлень станом на 01.01.2013 року

 

Серед небанківських  установ найбільш активним у поданні  повідомлень є сааме страховий сектор. Питома вага повідомлень страхового сектору у загальному обсязі взятих на облік повідомлень про фінансові операції, що надійшли до Держфінмоніторингу України від небанківського сектору, у 2011 році склала 71,48% (наведено в  таблиці 2.3), а у 2012 році склала 72,64 % (наведено в  таблиці 2.4).

Розподіл прийнятих  на облік у 2011 році повідомлень в розрізі ознак фінансового моніторингу має такий вигляд [5]:

- за ознаками обов’язкового моніторингу – 53,84 % (581 213);

- за ознаками  внутрішнього моніторингу – 45,69% (493 188);

- за ознаками  обов’язкового та внутрішнього  моніторингу – 0,47 % (5 050).

 

 

 

Таблиця 2.2

Питома  вага повідомлень у загальному обсязі взятих на облік повідомлень про фінансові операції, що надійшли до Держфінмоніторингу України від небанківського сектору протягом 2011 року

Таблиця 2.3

Питома  вага повідомлень у загальному обсязі повідомлень про фінансові операції, що надійшли до Держфінмоніторингу України від небанківського сектору протягом 2012 року

 

Також, ми можемо побачити питому вагу повідомлень за видами суб'єктів небанківського сектору, які отримані Держфінмоніторингом України у 2011 році (рис.2.4) і у 2012 році (рис.2.5).

Рис.2.4. Питома вага повідомлень за видами суб'єктів небанківського сектору, які отримані Держфінмоніторингом України у 2011 році

 

Рис.2.5. Питома вага за видами суб'єктів небанківського сектору, які отримані Держфінмоніторингом України у 2012 році

 

На рис.2.6  зображена динаміка отриманих повідомлень в розрізі фінансового моніторингу в 2011-2012 роках

 

Рис.2.6. Динаміка отриманих повідомлень в розрізі фінансового моніторингу в 2011-2012 роках

 

Відповідно  до пункту 1 частини другої статті 6 Закону, суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані стати на облік у Держфінмоніторингу України.

Станом на 01.01.2013 на облік у Держфінмоніторингу України  стали 21 863 суб’єкти первинного фінансового  моніторингу (таблиця 2.5 і рис. 2.7) [6].

Всі  отримані  повідомлення,  що  попадають у сховище Держфінмоніторингу України, розділяються за ступенем ризику та підлягають ґрунтовному аналізу, з урахуванням всієї наявної інформації. За результатами такого аналізу створюються досьє для проведення фінансового розслідування.

Так,  протягом  2012  року  для  активної  роботи  було  відібрано 100 912 повідомлень, що стали базою для формування 1 896 досьє.

Таблиця 2.4

Питома  вага суб’єктів первинного фінансового  моніторингу, що стали на облік в  Держфінмоніторингу України станомна 01.01.2013 року

 

 

Рис.2.7. Питома вага первинного фінансового  моніторингу, які стали на облік  у Держфінмоніторингу України у  розрізі видів

 

За результатами проведеного аналізу повідомлень  про фінансові операції у сфері  страхової діяльності, Держфінмоніторингом України було передано до правоохоронних органів 10 матеріалів у 2011 році.

Передані матеріали  у сфері страхової діяльності пов’язані із:

- використанням  страхових платежів (страхових внесків,  страхових премій та страхових  відшкодувань) у схемах перерахування з рахунків/на рахунки підприємств грошових коштів, які в подальшому в повному обсязі були конвертовані в готівку;

- фактом перешкоджання  доступу до робочого місця  особі, відповідальній за проведення  фінансового моніторингу однієї  із страхових компаній.

В схемах використовувався метод перерахування коштів фіктивним  підприємствам з подальшим перерахуванням їх через ряд рахунків юридичних  осіб та зняттям готівкою.

Приклад.

Встановлено використання виплат страхового відшкодування за договорами страхування майна з “фіктивним” страховим актом та відповідною експертною оцінкою про настання страхового випадку [5].

Підприємством “N” було перераховано страховій  компанії “О” 210,7 млн. грн. в якості страхової премії, із загальної суми якої страховою компанією “О” перераховано підприємству “Р” 93,0 млн. грн. в якості оплати за цінні папери. При цьому встановлено, що цінні папери мають ознаки фіктивності.

Підприємством “Р” було перераховано 40,0 млн. грн. підприємству “Т” як фінансову  допомогу, які в подальшому зняті готівкою.

Одночасно з  вказаним ланцюгом операцій, підприємством  “N” перераховано 126,1 млн. грн. страховій  компанії “Х”. З загальної суми грошових коштів, перехованої страховій  компанії, 2,0 млн. грн. виплачено в  якості страхового відшкодування підприємству “У”, за договором страхування, який був укладений за 5 днів до виникнення страхового випадку та грошову суму в розмірі 5,9 млн. грн. виплачено в якості страхового відшкодування підприємству “Z” за договором страхування, який був укладений за 7 днів до виникнення страхового випадку.

Приклад даної  схеми наведено на рис.2.9.

Рис.2.8. Відмивання злочинних доходів приватного підприємства шляхом використання страхових операцій та цінних паперів

Підприємства  “U” та “Z” входять до складу “конвертаційного центру”.

Страхові премії по укладених договорах страхування  підприємствами “U” та “Z” не сплачувались.

На страховому ринку України з'явилися нові схеми оптимізації і "виведення грошей" [19].

Якщо великі українські страхові компанії рапортують про складність залучення нового бізнесу і, як правило , перерозподіляють між собою існуючий класичний ринок страхування , то кептивні компанії продовжують нарощувати обсяги бізнесу .

Як пишуть " Економічні вісті " , раніше вони активно застосовували  канал виведення грошей через перестрахування . У 2011 році Нацкомфінпослуг вдалося звузити цей канал завдяки введенню реєстрації договорів перестрахування . Згідно з даними комісії , премії з внутрішнього перестрахування за 2011 рік зменшилися більш ніж удвічі.

Серед нових схем експерти називають виведення грошей через виплату комісійних . Судячи по звітності за 9 місяців 2012 року , у вигляді комісійних страховиками було виплачено 1,6 млрд. грн. У вигляді інших витрат на збут - ще 547,6 млн. грн. Також 1,3 млрд. грн. було виплачено у вигляді витрат , що відносяться до собівартості послуг . Звичайно , частина з цих коштів була витрачена на рекламу , маркетинг , покупку бланків та інші обов'язкові витрати. Але шляхом нехитрих підрахунків виявляється , що третина коштів « пішла» з компаній під виглядом різних накладних витрат . До слова , стільки ж страховики витрачають і на утримання своїх офісів.

На думку експертів , є  ймовірність , що частково при виведенні  грошей була задіяна стара схема  використання страховиків у вигляді гаманця. Компанії укладають договори псевдострахування , страховий випадок за якими не настане ніколи , і використовують ці гроші для покупки цінних паперів або просто виводять їх як дивіденди при гострій необхідності.