Цивільне та сімейне право

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2012 в 23:50, лекция

Описание работы

Студенти повинні з'ясувати, що цивільне право - це сукупність правових норм, які регулюють майново-вартісні та особисті немайнові відносини на засадах юридичної рівності сторін. Метою цивільного права є захист приватних інтересів. Перевагу у приватному праві мають диспозитивні норми, які забезпечують використання в регулюванні суб'єктивного розсуду учасників відносин.
Цивільне право забезпечує регулювання певної сфери відносин:

Файлы: 1 файл

Курс лекцій ГиСП.doc

— 656.50 Кб (Скачать файл)
  1. виконанням;
  2. переданням відступного;
  3. зарахуванням;
  4. за домовленістю сторін;
  5. прощенням боргу;
  6. поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
  7. неможливістю виконання;
  8. смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи.

Студенти повинні вміти  дати повну характеристику кожного виду припинення зобов'язань, для цього потрібно вивчити главу 50 ЦК України.

  1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
  2. Зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо).

Розмір, строки і порядок  передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 ЦК України).

3. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін (ст. 601 ЦК України).

Для припинення зобов'язань  зарахуванням необхідна наявність кількох умов:

1) зарахування можливе у разі, коли зобов'язання є зустрічним. Для зарахування необхідна наявність двох зобов'язань. При цьому особа, яка виступає кредитором з першого з них, по винна бути боржником з другого, і навпаки, боржник з першого зобов'язання повинен бути кредитором з другого з них;

2) вимоги, що підлягають зарахуванню, мають бути одно рідними. У зв'язку з цим, як правило, зарахуванню підлягають вимоги за грошовими зобов'язаннями. Якщо за договором позики боржник повинен передати кредитору гроші, а за договором купівлі-продажу, укладеному між тими самими сторонами, він, виступаючи вже як продавець речі (кредитор), має право на одержання від покуп ця грошової суми, то такі зобов'язання повністю чи в частині можуть бути припинені зарахуванням. Зарахування можливо й щодо будь-яких зобов'язань, предмет яких визначений родовими ознаками.

Різнорідні, наприклад  грошові, зобов'язання однієї сторони  та обов'язок виконати роботу другої зарахуванням припинені бути не можуть. Для здійснення зарахування достатньо заяви лише однієї сторони.

Не допускається зарахування  зустрічних вимог:

  1. у разі спливу позовної давності;
  2. про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті;
  3. про стягнення аліментів;
  4. щодо довічного утримання;
  5. в інших випадках, встановлених договором або законом. При уступці права вимога боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

При уступці права  вимоги зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником повідомлення про заміну кредитора, і строк вимо ги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги.


У разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав зобов'язання до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент виконання зобов'язання.

4. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов'язання, яке припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим між  тими самими сторонами, є новацією.

Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

  1. Зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).
  2. Зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України), тому що неможливо бути зобов'язаним перед самим собою.

Основним випадком такого збігу є спадкоємство. Наприклад, кредитор за договором позики вмирає, і його боржник стає спадкоємцем, набуваючи права на майно. Внаслідок цього спадкоємець фактично стає кредитором щодо самого себе.

7. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає (ст. 607 ЦК України).

Неможливість виконання  має бути викликана такими обставинами, за які боржник не відповідає. Таке зобов'язання припиняється внаслідок випадкової неможливості його виконання і лише за відсутності вини боржника.

8. Зобов'язання припиняється смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи (ст. 608 ЦК України).

Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої участі боржника або в інший спосіб, нерозривно пов'язаний з особою боржника (наприклад, за авторським договором) і смертю кредитора, якщо виконання призначене особисто для нього (наприклад, особа, яка одержувала відшкодування у зв'язку з ушкодженням здоров'я). У цих випадках смерть учасника зобов'язання є підставою для його припинення.

9. Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті (ст. 609 ЦК України).

 

 

Тема. «Договір купівлі-продажу»

ЦК України виділяє такі види договорів купівлі-продажу: звичайний, договір купівлі-продажу у роздрібній торгівлі, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, постачання енергетичними та іншими ресурсами тощо.

Важливим є питання  про момент переходу майна у власність  покупця. Продавець зобов'язаний передати товар у строк, встановлений у  договорі, а якщо такий строк не встановлений - відповідно до ст.530 ЦК. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару  покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2)надання товару в  розпорядження покупця, якщо товар  має бути переданий покупцеві  за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати його у місцезнаходження, обов'язок продавця вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Продавець зобов'язаний попередити покупця про права третіх осіб на товар. У разі невиконання цієї вимога покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Основними нормативними актами, що регулюють договір купівлі-продажу, є: Закон України "Про захист прав споживачів", "Про товарну біржу", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про приватизацію державного майна", "Про зовнішньоекономічну діяльність", постанови КМ України "Про порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення" від 8.02.95 р. "Правила продажу продовольчих товарів" від 28.12.94 р. "Правила торгівлі непродовольчими товарами" від 13.03.95 р. та інші.

Договором роздрібної торгівлі є договір, за яким продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що зазвичай призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його. Цей договір є публічним. Продавець зобов'язаний надати покупцеві всю необхідну і достовірну інформацію про товар, при порушенні цього обов'язку продавець несе відповідальність, передбачену Законом України "Про захист прав споживачів".

Сторони можуть укласти  договір з умовою про прийняття  покупцем товару у строк, встановлений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий продавцем  іншому покупцеві. Якщо покупець не заявився в строк за товаром або не вчинив інших дій для прийняття товару, то вважається, що покупець відмовився від товару. Витрати продавця у зв'язку із забезпеченням передання товару включаються в його ціну, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. Договір може бути укладений і на підставі ознайомлення покупця із зразком товару, у такому випадку він вважається виконаним з моменту передання товару у місці встановленому в договорі.

Нині з'явилися більш  сучасні способи продажу товарів, наприклад з використанням автоматів. Такий договір вважається укладеним з моменту вчинення покупцем дій, необхідних для одержання товару.

Сторони можуть домовитися про доставку товару покупцеві. Якщо строк доставки договором не обумовлений, то товар повинен бути доставлений у розумний строк після одержання вимоги покупця.

У роздрібній торгівлі використовується також продаж товару у розстрочку. Це питання регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 1.07.98 р. № 997, якою затверджені Правила торгівлі у розстрочку, що встановлюють порядок продажу резидентами і нерезидентами непродовольчих товарів фізичним особам. Студентам необхідно ознайомитися з вказаною постановою.

Покупець за договором  роздрібної купівлі-продажу має  право

- обміняти протягом 14 днів недоброякісний непродовольчий товар на якісний або, якщо він не підійшов покупцеві за фасоном, формою, габаритом тощо;

- повернути товар і вимагати за нього повернення грошей.

Перелік товарів, що не підлягають поверненню, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.94 р. Це:

а) продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети санітарної гігієни;

б) непродовольчі товари: світлочутливі товари; корсетні товари; парфюмерно-косметичні вироби; пір'яно-пухові вироби; дитячі іграшки м'які, гумові надувні; зубні щітки та ін. У разі виявлення недоліків у товарі, який має гарантійний строк, покупець має право:

  • вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійсненних покупцем чи третьою особою на їх виправлення;
  • вимагати заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у випадку різниці у ціні;
  • вимагати відповідного зменшення ціни; відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар суми грошей.

Покупець, який придбав  непродовольчі товари, що вже були у користуванні і реалізовані  через комісійні торговельні підприємства, має право пред'явити вищезазначені вимоги, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

Вимога покупця підлягають задоволенню негайно, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом 14 днів або в інший строк  за домовленістю сторін. За кожен день прострочення вимоги покупця про  усунення недоліків товару продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі 1% вартості товару.

Шкода завдана майну  покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або  смертю у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень гл 82 ЦК

 

Тема.  «Договір постачання енергетичними  та іншими ресурсами через приєднану  мережу. Договір контрактації сільськогосподарської  продукції. Договір поставки. Договір  міни»

Студенти повинні звернути увагу на те, що до договору поставки застосовуються положення договору купівлі-продажу, тому істотними умовами договору є: предмет договору, ціна, кількість продукції, що постачається, асортимент, якість, строки поставки, порядок розрахунків тощо.

Договір поставки відрізняється від договору купівлі-продажу:

  • правовим статусом постачальника;
  • метою придбання товару;
  • моментом укладення договору та його виконання;
  • поставкою неоднорідного товару оптом;
  • укладенням договору на тривалий строк.

Термін поставки визначається в договорі і може бути визначений по-різному, наприклад, шляхом вказівки конкретної дати (день чи місяць), періодів поставки протягом терміну дії договору.

Необхідно виділити поставку товарів для державних потреб. Державний контракт укладається замовником від імені держави, а Кабінет Міністрів виступає гарантом виконання з боку держави умов контракту. Держзамовлення формується КМ України, міністерствами, відомствами та іншими центральними органами виконавчої влади. Загальні правові та економічні засади формування, розміщення і виконання таких замовлень здійснюються на підставі Закону України "Про поставки продукції для державних потреб". При неналежному виконанні або невиконанні такого контракту з винної сторони стягуються передбачені контрактом неустойка, а також збитки.

За порушення умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену договором або законом.

Информация о работе Цивільне та сімейне право