Цивільне та сімейне право

До договору контрактації сільськогосподарської продукції  застосовуються загальні положення  про договір купівлі-продажу та положення про договір поставки, якщо інше не передбачено договором або законом.

Враховуючі ризиковий  характер договору, законодавець передбачив, що у разі невиконання зобов'язань  за договором виробник звільняється від відповідальності, якщо доведе відсутність своєї вини.

Необхідно звернути увагу на відповідальність електропостачальника, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсми через приєднану мережу, який відповідає:

• за переривання електропостачання (у розмірі 5-кратної вартості недовипущеної електроенергії);
• за постачання електроенергії, якість якої не відповідає встановленим параметрам (у розмірі 25% від вартості такої енергії).

Відповідальність споживача:

• за порушення умов договору та правил користування електроенергією;
• за невиконання приписів держінспекції з енергетичного нагляду;
• підприємці - за споживання електроенергії понад договірну величину (в розмірі вартості різниці фактично спожитої і договірної величини).

Стаття 714 ЦК України регулює  не тільки постачання електроенергії а й постачання води, тепла. Ці питання регулюються Закон України "Про енергозбереження", "Про захист прав споживачів", постановою КМ України від 26.07.99 №1357, якою затверджено Правила надання населенню послуг з водо- теплопостачання та водовідведення, а також Типовий договір про надання

До договору міни (бартеру) застосовуються загальні положення  про договір купівлі-продажу. До договору міни діє спеціальне правило, яке визначає момент переходу права власності на товари. що обмінюються. За договором міни право власності переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Різновидом договору міни є договір бартеру. Його регулювання здійснюється Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. Відповідно до цього закону в договорі повинні вказуватися загальна вартість товарів, що імпортуються, загальна вартість товарів (робіт), що експортуються за цим договором, з обов'язковим відображенням в іноземній валюті. Не допускається рух коштів за таким договором, що означає неможливість доплати грошовими коштами. Закон передбачає строки проведення товарообмінних операцій (ст.2 закону). Так, товари, що імпортуються, підлягають завезенню на митну територію України в строки, зазначені в договорі, але не пізніше 90 кал. днів з дати митного оформлення товарів, товари, що експортуються, - 60 кал. днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. Перевищення вказаних строків допускається за наявності у суб'єктів разового індивідуального дозволу, що видається Міністерством економіки України, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

За порушення вказаних строків передбачається відповідальність сторін договору (ст. 4 закону).

 

Тема. «Договір дарування, ренти, довічного  утримання»

Визначення договору дарування, його форма, сторони, предмет договору, права та обов'язки обдарованого, підстави припинення договору мають бути опрацьовані студентом самостійно.

Ознакою договору дарування  вважається його безоплатність. За наявності зустрічного задоволення договір дарування вважатиметься недійсним. Проте не можна вважати порушенням ознаки безоплатності договору дарування такі випадки:

1. символічне зустрічне задоволення як данини традиції - наприклад, платню у вигляді дрібних монет за. дарування колючо-ріжучих предметів або домашніх тварин;
2. виконання обов'язку обдаровуваною особою з метою використання подарунка для певної, обумовленої мети (пожертва - ст. 729 ЦК України).;
3. покладення на обдаровувану особу обов'язку на користь третьої особи (ст. 725 ЦК України). Такий обов'язок полягає у вчиненні певної дії або утриманні від її вчинення, а саме: передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо. Такий обов'язок особа бере на себе добровільно, керуючись власними інтересами, а певне майнове задоволення надається третій особі, права якої обмежують (обтяжують) право власності обдаровуваного.
4. покладення на обдаровувану особу обов'язку на користь дарувальника. Наприклад, дарувальник залишає за собою право сервітуту (проходу, проїзду тощо) у подарованій земельній ділянці або право проживання у подарованому будинку.

Договір дарування є  одностороннім і специфічним. Реальний договір дарування, як правило, не породжує зобов'язань. Він укладається і виконується у момент передачі речі. Тобто істотною умовою договору є передача речі. Новий ЦК України передбачає винятки з цього правила, що стосуються двох аспектів: можливості не набуття права власності та обтяження певними обов'язками:

по-перше, це стосується договору дарування з обов'язком  передати дарунок у майбутньому. Виникає зобов'язальне відношення - кредитором стає обдаровуваний (ст. 723 ЦК України), оскільки йому передано певне право вимоги, а боржником -дарувальник. Право вимоги щодо третіх осіб може передаватися лише на підставі цесії;

по-друге, покладення на дарувальника обов'язку, якщо йому відомо, повідомити обдаровуваного про недоліки речі або її особливі властивості, що можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна як самого обдаровуваного, так і інших осіб. Через невиконання він зобов'язаний відшкодувати шкоду, якщо при володінні, користуванні дарунком була заподіяна шкода (ст. 721 ЦК України).

При консенсуальному  договорі обдаровуваний має право  вимагати передачі дарунка, а дарувальник  зобов'язаний його передати (сг. 723 ЦК України).

Визначення договору ренти, його форма, сторони, предмет договору, рентні платежі та підстави припинення договору мають бути опрацьовані студентом самостійно.

Договором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти  передає майно у власність  платника ренти за плату або безоплатно. Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно, - положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти.

У разі передання під  виплату ренти земельної ділянки  або іншого нерухомого майна одержувач  ренти набуває право застави на це майно. Платник ренти має право відчужувати майно, передане йому під виплату ренти, лише за згодою відчужувача. У разі відчуження нерухомого майна іншій особі до неї переходять обов'язки платника ренти. Виплата ренти може бути забезпечена встановленням обов'язку платника ренти застрахувати ризик невиконання ним своїх обов'язків за договором ренти.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого безоплатно під виплату безстрокової ренти, несе платник ренти. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого за плату під виплату безстрокової ренти, платник має право вимагати відповідно припинення зобов'язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати.

Випадкове знищення чи випадкове  пошкодження майна, переданого під  виплату ренти на певний строк, не звільняє платника ренти від обов'язку виплачувати її до закінчення строку виплати ренти на умовах, встановлених договором ренти.

Визначення договору довічного утримання (догляду), його форма, сторони, предмет договору та підстави припинення договору мають бути опрацьовані студентом самостійно.

Цей договір є оплатним, оскільки набувач отримує у власність  певне майно, а відчужувач - необхідне  утримання у вигляді відповідних  матеріальних благ і послуг. Вартість переданого відчужувачем майна може бути не еквівалентною вартості наданого набувачем утримання.

Необхідно звернути увагу  на те, що відповідно до ст. 746 ЦК України  відчужувачем у договорі може бути фізична особа незалежно від  її віку та стану здоров'я. Набувачем  може бути повнолітня дієздатна фізична  або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором, на праві спільної сумісної власності. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов'язок перед відчужувачем є солідарним.

Договір довічного утримання  може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи (ст. 746 ЦК України). Майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду). У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду), обсяг зобов'язання набувача відповідно зменшується. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення його частки або визначення між співвласниками порядку користування цим майном (ст. 747 ЦК України).

Права та обов'язки сторін. У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або виникла потреба забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності. Набувач зобов'язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено у договорі (ст. 749 ЦК України).

Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо поділені між ними та набувачем.

Набувач може бути зобов'язаний забезпечити відчужувача або  третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором. У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій відчужувач має право проживати (ст. 750 ЦК України).

Матеріальні блага, якими  щомісяця повинен забезпечуватися відчужувач, мають бути оцінені в грошах. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом (ст. 751 ЦК України).

Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний рішенням суду:

1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини;

2) на вимогу набувача.

Договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача (ст. 755 ЦК України).

У разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з ухиленням набувача від його виконання відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, понесені набувачем на утримання та догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

У разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.

Обов'язки набувача за договором  довічного утримання (догляду) переходять до тих спадкоємців, до якіґх перейшло право власності на майно, що було предметом договору. Якщо у набувача майна немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач знову стає власником цього майна. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.

У разі припинення юридичної  особи-набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду). У разі ліквідації юридичної особи-набувача право власності на майно, передане на підставі договору довічного утримання (догляду), переходить до відчужувача. Якщо внаслідок ліквідації юридичної особи-набувача майно, що було передане їй за договором довічного утримання (догляду), перейшло до її засновника (учасника), до нього переходять права та обов'язки набувача за договором довічного утримання (догляду).

 

Тема. «Договір найму (оренди)»

Визначення договору найму (оренди), форма, сторони, предмет договору, строк оренди, права та обов'язки сторін, підстави припинення договору дані мають бути опрацьовані студентом самостійно.

Необхідно звернути увагу  на те, що:

1. наймач отримує майно не у власність, а лише у тимчасове користування;
2. оскільки майно підлягає поверненню, предметом договору можуть бути:

- річ, що визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні, тобто неспоживна річ;

• майнові права, наприклад земельні паї;
• підприємство як єдиний майновий комплекс.

Особливості оренди окремих  видів майна можуть встановлюватися законами України: "Про оренду державного та комунального майна", "Про оренду землі", " Про господарську діяльність у Збройних Силах України" водним Кодексом, тощо.

Студенти повинні звернути увагу на особливості оренди державного майна, це питання регулюється Законом  України "Про оренду державного і комунального майна". Відповідно до вимог цього закону орендодавцем можуть бути :

• Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не ввійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України;
• органи, уповноважені Верховною Радою АР Крим та орга-