Цивільне та сімейне право

нами місцевого самоврядування управляти майном, -щодо майна, яке належить АР Крим або перебуває у комунальної власності;

- державні та комунальні підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 кв. м., а з дозволу органів, зазначених вище, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що переви щує площу 200 кв. м.

Істотними умовами договору оренди є предмет договору, строк  оренди, плата за оренду та інші умови, визначені сторонами в договорі. Плата за оренду встановлюється сторонами в договорі, якщо це не визначено, то вона визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, що мають істотне значення. Форма плати - грошова або натуральна. Плата за оренду державного майна встановлюється відповідно до постанови КМ України від 4.10.95 №786, якою затверджена Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна. Плата за оренду вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати, якщо майно не використовувалося ним за обставинами, за які він не відповідає.

Договір оренди - строковий  договір, навіть якщо він укладений без зазначення строку. Якщо строк не вказаний, договір вважається укладеним на невизначений строк. Договір оренди державного майна не може укладатися на невизначений строк. При укладенні договору на невизначений строк кожна зі сторін має право відмовитися від договору, попередивши іншу сторону про це письмово за один місяць, у разі найму нерухомого майна - за три місяці, якщо інше не встановлено договором, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень орендодавця договір вважається продовженим на строк, який раніше був встановлений договором.

Річ, передана в найм, може бути застрахована (ст.771 ЦК). Ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві (ст. 772 ЦК).

Право власності на плоди, продукцію та доходи, одержані наймачем внаслідок користування річчю, належать наймачу (ст. 775ЦК).

Капітальний ремонт речі повинен проводитися за рахунок  наймодавця, якщо інше не встановлено  договором або законом (ст. 776 ЦК). Якщо наймодавець не проводить капітальний  ремонт, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Наймач має переважне  право на укладення договору на новий строк перед іншими особами. Наймач може поліпшити річ лише за згодою наймодавця (ст. 778 ЦК). В цьому разі після закінчення строку договору наймач має право вилучити поліпшення, якщо це можливо без пошкодження речі, або вимагати відшкодування вартості робіт, якщо поліпшення неможливо відокремити. Якщо внаслідок поліпшення створена нова річ, то наймач стає її співвласником, його частка відповідає вартості його витрат на поліпшення.

Якщо наймач без згоди  наймодавця зробив поліпшення, то він  може вилучити їх, якщо це можливо без  пошкодження речі, а якщо неможливо, то він не має право на відшкодування витрат на поліпшення речі. Наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням  річчю, відшкодовується наймачем.

Прокат - це договір, за яким наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві в користування за плату на певний строк. Цей договір є різновидом договору найму і за своєю правовою природою є договором приєднання. Це публічний договір, умови договору не повинні погіршувати становище наймача.

Предметом договору є  рухомі речі, які призначені для  задоволення побутових потреб. Плата за прокат встановлюється за тарифами наймодавця і є однаковою для всіх наймачів.

Особливості договору прокату:

1) наймач має право  відмовитися від договору в  будь-який час;

2)наймач не має права  на укладення договору піднайму  і переважного права на купівлю  речі у разі її продажу;

3)на наймача не можна  покладати проведення капітального та поточного ремонту.

Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові, наземні самохідні засоби тощо. Якщо транспортний засіб передається у найм разом з екіпажем то такий договір називається договором фрахтування. За таким договором експлуатація його проводиться екіпажем, який не припиняє трудові відносини з наймодавцем.

Правове регулювання  такого договору здійснюється ст.ст. 798 - 805 ЦК та окремими законодавчими актами.

Форма договору письмова, а якщо учасником договору є фізична особа, то нотаріально посвідчена.

Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу, від свого імені укладає договори перевезення та інші договори. Він  повинен підтримувати транспортний засіб у належному стані, відшкодовувати збитки у разі пошкодження цього засобу. Умова страхування транспортного засобу наймодавцем є обов'язковою.

Законом можуть встановлюватися  інші особливості договору найму транспортного засобу з екіпажем (наприклад оренди повітряних та морських суден).

 

Тема  «Договір найму житла, договір лізингу»

Визначення договору найму житла, його форма, сторони, істотні умови, права та обов'язки сторін, підстави розірвання договору мають бути опрацьовані студентом самостійно.

Строк договору встановлюється договором, а якщо строк не вказаний, то договір вважається укладеним на 5 років. Наймач має переважне право на укладення нового договору, якщо строк дії договору закінчився, а також переважне право на купівлю житла у разі його продажу.

Необхідно звернути увагу  на особливості договору піднайму житла. Наймач має право укласти договір піднайму, але за згодою наймодавця. При припиненні договору найму припиняється і договір найму житла.

Наймач та особи, які  разом з ним проживають, мають  право вселити в приміщення інших осіб для постійного проживання за згодою наймодавця. Такі особи набувають рівні з наймачем права на користування житлом. Таких осіб необхідно відрізняти від тимчасових мешканців, як не мають самостійного права на користування житлом. Тимчасові мешканці повинні звільнити приміщення після закінчення строку проживання або не пізніше семи днів від дня попередження про звільнення приміщення.

Плата за користування житлом встановлюється у договорі, але не може перевищувати плати, яка встановлена  законом. Строки внесення плати встановлюються в договорі, а якщо строк не встановлений, то плата вноситься щомісячно.

Особа, яка є наймачем, може бути замінена на іншу особу:

- на повнолітню особу, члена сім’ї, за згодою інших осіб, що проживають разом з наймодавцем;

- на повнолітню особу, члена сім’ї в разі смерті наймача. Якщо наймодавцем є фізична особа, якій житло належить

на праві приватної  власності, то вона має право вимагати розірвати договір, якщо житло необхідне для проживання самого наймодавця та членів його сім’ї. Обов'язок доведення необхідності використання житла для самого наймодавця лежить на наймодавцеві. В цьому разі наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за 2 місяці.

Стаття 826 ЦК передбачає також таку підставу припинення договору, як використання житла не за призначенням, систематичне порушення прав та інтересів сусідів.

Визначення договору лізингу, його форма, види, істотні умови, права та обов'язки сторін мають бути опрацьовані студентом самостійно.

Предметом лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена законодавством до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх структурні підрозділи. Майно, що перебуває в державній або комунальної власності та щодо якого відсутня заборона передачі в користування та (або) у володіння, може бути передано в лізинг за згодою відповідного органу.

Ризик випадкового знищення або пошкодження предметі лізингу  несе лізннгоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правове регулювання  цього договору здійснюється ЦК України  та Законом України "Про фінансовий лізинг" в редакції від 11.12.2003 р.

Основним обов'язком  лізингоодержувача є своєчасна  сплата лізингових платежів, які включають:

• суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;
• суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток за залучений ним кредит, для придбання майна за договором лізингу;
• платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
• відшкодування страхових платежів, якщо об'єкт лізингу застрахований лізингодавцем;
• інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

 

Тема. «Договір підряду»

Визначення договору підряду, його форма, сторони, предмет договору, істотні умови, права та обов'язки сторін відповідальність сторін за договором мають бути опрацьовані студентом самостійно.

Студентам необхідно  звернути увагу на те, що договір  підряду має спільні риси з трудовим договором і має відмінності від нього:

1. предметом договору підряду є кінцевий результат роботи, а для трудового договору - факт трудової діяльності;
2. робота за договором підряду виконується на свій ризик, за трудовим договором працівник не несе відповідальності за загибель предмета його праці;
3. сторонами в першому випадку є юридичні і фізичні особи, а трудовий договір укладається лише з фізичною особою.

Від договору купівлі-продажу  договір підряду відрізняється:

1) предметом договору в договорі купівлі-продажу є індивідуально визначені речі;

2)моментом укладення  і виконання договору: ці моменти,  як правило, збігаються у договорі  купівлі-продажу, а у договорі підряду - ні.

Відносини, що виникають  з цього договору, регулюються  Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", гл.61, 62 ЦК України, іншими нормативними актами.

Істотними умовами договору є предмет, ціна і строк виконання роботи. Предметом є індивідуалізований результат праці підрядника. У договорі повинні бути чітко визначені вимоги до його предмета.

Ціна - це грошова сума, належна підряднику за виконання  роботи. Якщо у договорі не встановлено  ціну роботи або ії способи, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що зазвичай застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат сторін (ст. 843 ЦК). Ціна включає і відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу. Ціна в договорі може визначатися і в кошторисі, який містить постатейний перелік витрат щодо виконання робіт; він є невід'ємною частиною договору. Кошторис може бути твердим і приблизним. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися дише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом або договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису. А замовник – його зменшення. Тільки у разі істотного зростання вартості матеріалів після укладення договору підрядник вправі вимагати збільшення, і якщо замовник на це не погоджується, то вимагати розірвання договору. Приблизний кошторис складається в тому разі, якщо заздалегідь неможливо визначити перелік робіт, що потребуються. В міру виконання робіт приблизний кошторис уточнюється й розрахунки провадяться за фактично проведеними підрядником витратами, але якщо немає значного перевищення приблизного кошторису. Можливість збільшення ціни припускається лише у разі виникнення необхідності в проведенні додаткових робіт, не передбачених приблизним кошторисом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі, а якщо строки в договорі не встановлені, то замовник вправі вимагати виконання робіт у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи, звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК). Строки можуть бути початковими, проміжними і кінцевими. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевіряти хід робіт і вживати заходів при їх неналежному виконанні. Строки можуть бути змінені у випадках, передбачених законом, наприклад, ст. 651 ЦК допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною.

Важливе значення мають  наслідки порушення умов договору замовником і підрядником. Студенти повинні уважно вивчити це питання.

Правові наслідки порушення умов договору замовником:

1. Підрядник має право відмовитися від договору підряду з відшкодуванням йому збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не замінить вказівок про спосіб виконання роботи, не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 848 ЦК).

Підрядник має право  не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці і цим створив неможливість виконання роботи (ст. 851 ЦК).

3. Підрядник має право при несплаті встановленої ціни або іншої суми, належної йому, притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника (ст. 856 ЦК).
4. Якщо замовник ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник після дворазового попередження має право продати результати роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних йому платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Правові наслідки порушення умов договору підрядником:

1. Замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її повільно, що закінчити ії в строк стає явно неможливим; встановити строк для усунення недоліків, якщо буде очевидним, що робота не буде виконана належним чином і також вимагати розірвання договору і відшкодування збитків при невиконанні його вимог (це право замовника, а не обов'язок), ст.849 ЦК.
2. Замовник має право у будь-який час до закінчення робіт відмовитися від договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки (п.4 ст. 849 ЦК).
3. Якщо підрядник відступив від умов договору, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом відшкодування витрат чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ст. 852 ЦК). Якщо в роботі є істотні відступи від умов договору або інші істотні недоліки, то замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.