Цивільне та сімейне право

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Ноября 2012 в 23:50, лекция

Описание работы

Студенти повинні з'ясувати, що цивільне право - це сукупність правових норм, які регулюють майново-вартісні та особисті немайнові відносини на засадах юридичної рівності сторін. Метою цивільного права є захист приватних інтересів. Перевагу у приватному праві мають диспозитивні норми, які забезпечують використання в регулюванні суб'єктивного розсуду учасників відносин.
Цивільне право забезпечує регулювання певної сфери відносин:

Файлы: 1 файл

Курс лекцій ГиСП.doc

— 656.50 Кб (Скачать файл)

Якщо робота виконана підрядником з відступами від  умов договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять  її непридатною для використання, то замовник має право вимагати:

а) безоплатного усунення недоліків;

б) пропорційного зменшення ціни роботи;

в) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків якщо право замовника усувати їх не встановлено договором.

Підрядник має право  замість усунення недоліків, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. Якщо недоліки є такими, що не можуть бути усунені, то замовник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Замовник зобов'язаний оглянути виконану роботу, у разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, інакше він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо робота прийнята без перевірки, то замовник позбавляється права посилатися на недоліки в роботі (явні недоліки). При виявленні після прийняття роботи "прихованих" недоліків замовник зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі спору з цього, за вимогою будь-якої сторони, може бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли вина його в цьому не встановлена. Якщо експертиза призначена за вимогою обох сторін, витрати поділяються між сторонами порівну.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу до настання строку здачі підрядником роботи несе сторона, яка надала матеріали, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором.

До вимог щодо неналежної якості роботи за договором підряду застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Якщо відповідно до договору робота приймається частинами, перебіг строку позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

 

Тема. «Договір перевезення, договір транспортного  експедирування»

Основні транспортні  договори опосереднюють головну сферу взаємовідносин транспортних організацій та клієнтури (договори на перевезення пасажирів, багажу, вантажів, пошти, договори про буксирування - на морському та внутрішньоводному видах транспорту).

Допоміжні - сприяють нормальній організації перевізного процесу (договори експедиції, експлуатації під'їзних  колій, подачу та збирання вагонів, вузлові угоди - вони укладаються при прямому змішаному перевезенні, коли виникає необхідність перевантаження продукції з одного виду транспорту на інший).

Перевезення пасажирів, багажу, вантажів, пошти залежно  від виду транспорту поділяються  на:

а) залізничні;

б) внутрішніми водними шляхами (річкові);

в) морські;

г) повітряні;

д) автомобільні.

Крім того перевезення  буває:

  • місцевого сполучення (у межах територіальної сфери дії однієї транспортної організації);
  • прямого сполучення - це перевезення двома чи кількома організаціями одного виду транспорту;
  • прямого залізничного сполучення - це перевезення за єдиним транспортним документом організаціями різних видів транспорту.

На морському  транспорті перевезення та буксирування бувають:

а) каботажні - між портами України;

б) міжнародні - між іноземними портами.

Існує ще один вид транспорту - трубопровідний, яким перекачуються нафта, газ, вода тощо.

Правове регулювання  договорів перевезення здійснюється великою кількістю нормативно-правових актів, студентам потрібно опрацювати основні з них:

  1. Закон України "Про залізничний транспорт" від 4.07.96 р.
  2. Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5.042001 р.
  3. Статут залізниці України (СЗ) затверджений постановою КМ від 6.04.98 р.
  4. Статут внутрішнього водного транспорту (СВВТ) затверджений постановою РМ від 15.05.55 р.
  5. Кодекс торговельного мореплавства України від 9.1294 р. (КТМ).
  6. Повітряний кодекс України від 4.05.94 р. (ПКУ).
  7. Статут автомобільного транспорту затверджений РМ від 27.04.69 р. та ін.

Визначення договору перевезення дано у схемі до теми. Там же вказана форма договору, його юридична характеристика, сторони.

Договір перевезення  вантажу укладається шляхом зустрічних дій обох сторін: передачі перевізником транспортного засобу (вагону, контейнера, судна, автомобіля тощо) і пред'явлення вантажу разом із заповненим на кожну відправку транспортним документом.

Договір перевезення може бути:

  • спеціальним (перевезення конкретного вантажу);
  • річним (на 1 рік);
  • довгостроковим;
  • навігаційним (на річковому транспорті). У річному договорі встановлюються:
  • обсяги та умови перевезення;
  • порядок розрахунків;
  • раціональні маршрути.

У достроковому договорі встановлюються:

  • обсяг;
  • строки перевезення;
  • умови надання транспортних засобів;
  • порядок передання вантажу для перевезення;
  • порядок розрахунків;
  • інші умови.

У кодексі окремою  ст. 915 регулюється перевезення транспортом загального користування. Необхідно звернути увагу на те, що перевізником є юридична особа. Вона зобов'язана здійснювати перевезення за зверненням будь-якої фізичної та юридичної особи. Договір є публічним.

Окремою статтею 912 регулюються  відносини за договором чартету (фрахтування). За цим договором одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або для іншої мети, якщо це не суперечить чинному законодавству. Такий договір застосовується при морських та повітряних перевезеннях. У морських перевезення він називається ще цертепартією.

Перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Транспортні засоби повинні бути придатними для перевезення, в це поняття включається і вимога щодо належного опломбування. Криті вагони та цистерни пломбуються пломбами залізниці, коли вона їх завантажувала, і відправника, коли він здійснював завантаження.

Вантаж повинен бути в належній тарі або упаковці, має  бути замаркований відповідно до встановлених вимог.

Перевізник  повинен забезпечити цілісність і охоронність прийнятого до перевезення вантажу, своєчасно доставити вантаж. Строк доставки встановлюється у договорі або транспортними кодексами (статутами) та іншими правилами. У разі відсутності строків доставки - у розумний строк.

Завантаження (вивантаження) вантажу має проводитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами, і у порядку, встановленими кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Перевізник зобов'язаний доставити вантаж у строк і віщати його одержувачу. Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом ЗО днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим. Одержувач повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначеного строку доставки і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами).

Відправник зобов'язаний:

  • пред'явити вантаж до перевезення у належному стані, у справній тарі та упаковці, у встановлений строк;
  • правильно заповнити транспортні документи;
  • своєчасно, повністю та раціонально завантажити вантаж;

- сплатити встановлену за перевезення плату.

Студенти повинні звернути увагу на особливості перевезення пасажира та багажу. Форма такого договору - усна (доказом укладення договору є квиток), або шляхом здійснення конклюдентних дій (подача міського транспорту до зупинки).

Положення щодо порядку  перевезення багажу містяться у правилах перевезення на окремих видах транспорту.

Права пасажира вказані  у ст. 911 ЦК України. За перевезення пасажира та багажу стягується провізна плата у розмірі, що встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлене законом або іншими нормативно-правовими актами. Робота та послуги, що виконуються на вимогу власника вантажу, оплачуються додатково, якщо це не передбачено тарифом.

Також уважно необхідно  вивчити питання відповідальності перевізника, відправника. Для цього потрібно опрацювати відповідні розді Статуту залізниці України, Повітряного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, статуту автомобільного транспорту та ін. Деякі види відповідальності вказані у схемах до теми.

Позов до перевізника  може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі відмови задовольнити претензію, часткової відмови або неодержання відповіді у місячний строк. Строк позовної давності, що випливає із договору перевезення - один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Позовна давність, порядок  пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезенням у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Визначення договору транспортного експедирування, сторони, форма договору та його юридична характеристика мають бути опрацьовані студентами самостійно. Відносини по транспортно-експедиційному обслуговуванню регулюються нормами Цивільного кодексу і транспортними статутами.

При виконанні обов'язків  експедитора перевізником виникає  складне питання про розмежування зобов'язань сторін, що випливають з договору перевезення й експедиції. Можливі дві ситуації:

1) відносини експедиції і перевезення відокремлені і перевізник виступає експедитором відносно іншої особи (перевідправлення вантажу за новим транспортним документом);

2) перевізник виконує  функції експедитора в рамках  укладеного договору перевезення.

Договір експедиції може покладати на експедитора обов'язок укласти договір перевезення від імені клієнта чи від свого імені. Експедитор може діяти від свого імені або від імені клієнта. Якщо експедитор діє від свого імені, застосовуються правила договору комісії. Якщо експедитор діє від імені клієнта, то до договору застосовуються субсидіарні положення про договір доручення.

Розмір плати експедиторові  встановлюється договором. Якщо плата  в договорі не вказана, клієнт зобов'язаний сплатити розумну плату (її обчислення може проводитися на підставі існуючих тарифів).

Експедитор сам виконує  обов'язки за договором, він має також  право залучити до виконання своїх  обов'язків інших осіб (ст. 932 ЦК). У цьому випадку він особисто відповідає перед клієнтом за порушення  умов договору. Клієнт зобов'язаний надати експедитору документи та інформацію про властивості вантажу, умови перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання договору.

Експедитор повинен  повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а у разі ії неповноти - вимагати надання необхідної додаткової інформації. Якщо інформація не надана, експедитор може не приступати до виконання договору, сповістивши про це клієнта. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації (ст. 933 ЦК).

За порушення обов'язків  за договором експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 ЦК. Розмір збитків може бути обмежений як законодавством, так і договором.

Клієнт або експедитор має право відмовитися від  договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про відмову, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані в зв'язку з розірванням договору.

 

Тема.  «Договори зберігання та страхування»

Поняття договору зберігання, форма та предмет договору, істотні умови договору, обов'язки сторін та їх відповідальність за договором, студенти мають опрацювати самостійно.

Термін дії договору визначається сторонами в договорі. Якщо строк зберігання в договорі не визначений і не може бути визначений, виходячи з умов договору, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, (п.2 ст. 936 ЦК України). Установчими документами юридичної особи може бути встановлено безоплатне зберігання. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання (камери схову).

Информация о работе Цивільне та сімейне право