Фальсифікація кави, що перетинає митний кордон України та удосконалення ефективності роботи митниці при проведені митного контролю

До форм митного контролю належать: перевірка документів, необхідних для такого контролю, митний огляд (огляд  транспортних засобів, товарів та інших  предметів, особистий огляд), переогляд, облік предметів, які переміщуються  через митний кордон України. Можливі  також інші форми контролю, якщо вони не суперечать законам України[18;20].

До обов’язків підприємств, а також громадян, що переміщують через митний кордон України товари, належнить надання митниці необхідні для митного контролю документи. Перелік та порядок подання документів, необхідних для контролю визначаються Державним митним комітетом України відповідно до законодавства України про митну справу, Митного кодексу України та інших законодавчих актів України.

Згідно до статті 85 Митного  кодексу України вантажі, які  переміщуються через митний кордон України, до завершення митного оформлення можуть зберігатися підприємством  або митницею, причому підприємства можуть зберігати вантажі тільки з дозволу митниці та під її контролем. За перебування вантажів під митним контролем митниця справляє з власника вантажів збір у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Цей збір за перебування вантажів під митним контролем справляється незалежно від місцезнаходження вантажів та сплати митного збору за зберігання[21].

Митна служба відіграє все  значнішу роль у формуванні нових  ринкових відносин, захисті економічного суверенітету та економічної безпеки  України, активізації зв’язків української  економіки зі світовим господарством, забезпеченні захисту прав громадян, господарчих об’єктів і державних  органів і додержуванні їх обов’язків в області митної справи.

Товари та інші предмети переміщуються через митний кордон України під митним контролем. Митний контроль здійснюється службовими особами  шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду (огляду транспортних засобів, товарів  та інших предметів, особистого огляду), перегляду та обліку предметів, які  переміщуються через митний кордон України, а також у інших формах, що не суперечать законам України.

Для здійснення митного контролю використовуються технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров’я людини, тварин і рослин, та такі, що не завдають шкоди транспортним засобам  і громадянам. Службові особи митних органів України мають право  зберігати, носити та використовувати  технічні засоби митного контролю та зброю.

Зі зростанням ролі митних органів у регулюванні зовнішньо-економічної діяльності України важливого значення набуває подальший розвиток митної справи. Митна справа охоплює наступні напрямки:

―організаційно-технічне удосконалення митного оформлення та контролю;

―комп’ютеризацію та автоматизацію діяльності митних органів;

―матеріально-технічне забезпечення митних об’єктів.

Виконання цих заходів  забезпечує оперативну взаємодію митних служб в справі припинення митних порушень в області незаконного  обороту наркотичних та вибухових  речовин, зброї, стратегічних сировинних матеріалів, культурних цінностей тощо[17;18].

 

Мета та задачі досліджень.

Метою дипломної роботи є проведення досліджень по виявленню фальсифікації кави та вивчення митного контролю при переміщення розчинної кави через митний кордон України. Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні задачі, серед яких найголовнішими даної дипломної роботи є:

•вивчити стан ринку кави в Україні;

•вивчити аналіз наявного на ринку асортименту, та джерел постачання кави;

•дати характеристику споживним  властивостям кави та особливості її фальсифікації;

•вивчити порядок митного  контролю та заходи щодо захисту вітчизняного ринку від неякісної продукції;

• провести експертизу щодо визначення якості розчинної кави;

•відобразити особливості технологічної схеми митного огляду та митного оформлення розчинної кави при переміщенні її через митний кордон України.

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.

Експериментальна  частина

«Експертизи якості розчинної кави»

2.1.Об’єкти та методи досліджень

Об'єктом дослідження  дипломної роботи є розчинна кава. Для проведення досліджень були вибрані сім зразків натуральної розчинної кави, шісти торгівельних марок, які імпортовані із-за кордону та однієї торгівельної марки вітчизняного виробництва (таблиці 2.1).

Таблиця 2.1. - Об’єкти дослідження

№ зразка	Найменування продукту	Нормативні документи
1.	ТМ «Jacobs Monarch»	ТУУ15.8-00382220-003-2004
2.	ТМ «Nescafe Gold»	ТУ9198-330-04605473
3.	ТМ «Tchibo Exclusive	ТУ9198-330-04605473
4.	ТМ «Carte Noire	ТУУ15.8-00382220-003-2004
5.	ТМ «Café Pele»	ТУ9198-330-04605473
6.	ТМ «Fort»	ТУ9198-330-04605473
7.	ТМ «Одеська кава»	ДСТУ 4394:2005-

 

Наведені в таблиці 2.1 номери продуктів дослідження відповідають номерам зразків на наступних  сторінках дипломної роботи.

Зразки розчинної кави досліджували за стандартними методами, які представлені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Метод дослідження розчинної кави.

Показники якості	Нормативні документи
Відбір  проб	ГОСТ 15113.0 «Концентраты пищевые. Правила приемки, отбор и підготовка порб»
Органолептичні показники
Визначення зовнішнього вигляду	ДСТУ 4394:2005 «Кава натуральна розчнна». Загальні технічні умови.
Визначення кольору	ДСТУ 4394:2005 «Кава натуральна розчнна». Загальні технічні умови.
Визначення смаку і аромату	ДСТУ 4394:2005 «Кава натуральна розчнна». Загальні технічні умови.

Продовження таблиці 2.2.

Показники якості	Нормативні документи
Фізико-хімічні  показники
Визначення масової частки вологи	ГОСТ 15113.4-77. «Концентраты пищевые. Методы определения влаги»
Визначення масової частки кофеїну	ДСТУ 4394:2005 «Кава натуральна розчнна». Загальні технічні умови.
Визначення масової частки золи	ГОСТ 15113.8-77. «Концентраты пищевые. Методы определения золы»
Визначення рН	ДСТУ 4394:2005 «Кава натуральна розчнна». Загальні технічні умови.
Визначенняповної розчинності	ДСТУ 4394:2005 «Кава натуральна розчнна». Загальні технічні умови.
Визначення масової частки металевих  домішок	ГОСТ 15113.2-77. «Концентраты пищевые. Методы определения металлических примесей».
Визначення стороніх домішок	ГОСТ 15113.2-77. «Концентраты пищевые. Методы определения посторонних примесей».

 

2.2.Експертиза якості розчинної кави

Існують наступні види фальсифікації розчинної кави: асортиментна, якісна, кількісна, інформаційна. Найбільшу шкоду приносить асортиментна та якісна фальсифікація[15;16].

З метою виявлення фальсифікації  розчинної кави провели експертизу на основі аналізу пакування, маркування, дослідження органолептичних та фізико-хімічних показників якості.

При митному контролі кавових  товарів що переміщується через  митний кордон України через митний піст «Одеса Вантажний» у співробітника митного органу виникли сумніви щодо якості кави.Тому на основі рішення митного органу та підтвердження начальника митниці, в Одеську митну лабораторію надійшла заявка (Додаток А).

Інспектор митної лабораторії направляє наряд (Додаток Б) у присутності двох представників організації відправника проводить відбір зразків кавових товарів, який оформляється актом (Додаток В). Зразки відбираються у трьох примірниках. На кожний примірник кріпиться бірка з необхідними написами: дата відбору зразків, назва продукції, назва фірми – одержувача, номер запиту до митної лабораторії, П.І.Б. інспектора та його підпис.

Представлені для дослідження  зразки мали надійну для їх зберігання упаковку, були опечатані, мали пояснювальні написи, в яких вказується: звідкіля і ким взятий зразок, дата відбору, загальна кількість (ящики), вага (1,5кг).

Відбір проб проводиться  відповідно до ГОСТ 15113.0-77 «Концентратів  харчових. Правила приймання, відбір і підготовка проб»[22].

На основі проведених досліджень експертом був складений акт  експертизи № (додаток Д). Усі результати експертизи зазначаються в цьому акті.

•   акт про відбір проб і зразків товарів;

•   акт про проведення митного огляду товарів;

•   протокол про порушення митних правил (якщо є);

•   проби та зразки товарів під митним забезпеченням;

•   вантажна митна декларація;

•   контракт (договір) на поставку товару;

•   інвойс (рахунок-фактура, накладна тощо);

•   сертифікати контролюючих органів;

•   сертифікат якості товару, виданий виробником;

•   фото товару або маркування тари;

•  технічна або технологічна документація із зазначенням відомостей про кількісний та якісний склад, фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробництва та призначення товару (технічні умови, технологія виготовлення, специфікація, каталоги й паспортні дані на вироби фірм-виробників, дозволи, маркувальні етикетки тощо);

Акт складається в трьох  примірниках, один з яких додається  до взятих проб і зразків, другій передається  власнику товару або декларанту чи уповноваженій ним особі, третій - залишається у справах митного  органу. У цьому акті обов’язкове  відображення інформації щодо чіткої відповідності відібраних зразків та проб, транспортним засобам або партіям, які перевіряють. Акт в дослідницькі організації надається у вигляді оригіналу, інші документи - у вигляді копій, завірених митним органом .

 

2.3.Аналіз стану пакування і маркування

Натуральну розчинну каву фасують у тару, яка забезпечує її якість протягом терміну придатності  до споживання.

Фасування натуральної розчинної  кави у спожиткову тару:

Натуральну розчинну каву для роздрібної торгівлі фасують  масою нетто від 1,0 г до 500,0 г  включно у:

―пакети згідно з ГОСТ 24370 із комбінованих термоспаювальних матеріалів на основі алюмінієвої фольги або  металізованої плівки;

―банки металеві згідно з ГОСТ 12120 чи іншими чинними нормативними документами за наявності дозволу  Центрального органу виконавчої влади  у сфері охорони здоров’я України  для контакту з даним видом  продукції;

―банки скляні, банки  з полімерних матеріалів згідно з  чинними нормативними документами  за наявності дозволу Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для контакту з даним видом продукції[24].

Кава розчинна відносяться  до харчових продуктів низької вологості не вище ніж 75% яка зазначена в ДСТУ 4394:2005 «Кава натуральна розчинна. Загальні технічні вимоги». Відрізняючись від смаженої кави в зернах та меленої, у яких розчинні речовини захищені від навколишнього повітря клітинною оболонкою, частини розчинного напою з усіх сторін відкриті і надзвичайно лабільні по відношенню до кисню, парів води, світла та інших фізичних факторів. Ця їх висока реакційна здатність потребує застосування для упакування продукту тару, що забезпечує герметичність (мінімальні газо- паро- та аромопроникність) та наділеною хорошими захистними властивостями. Якими являються жерстяні та скляні банки. Дослідження показують, що розчинна кава протягом 24 міс. можна зберігати в жерстяній банці з пропаяним швом і трьохшарових пакетах з ламінованої фольги (целофан – алюмінієва фольга – поліетилен) без суттєвих змін фізико-хімічних та органолептичних показників. Проте в жерстяних банках з незначним порушенням герметичності, що має місце при пропайці швів, вологість продукту через декілька місяців зберігання зростає, що веде за собою зміну смаку, кольору, аромату, розчинності та сипучості порошку продукту.

Найбільш дешевими пакувальними матеріалами для фасування розчинної  кави є поліетилентерефталат-алюмінієва фольга-поліетилен, саран-целофан-алюмінієва фольга-поліетилен, лакована бумага-алюмінієва фольга-поліетилен та целофан-алюмінієва фольга-поліетилен (ламінована фольга). Тому ці матеріали не рекомендуються для фасування розчинних кавових напоїв.

Кращою для напоїв вважається газонепроникла герметична упаковка під  вакуумом і в атмосфері інертного газу. Коробки, пакети і банки з кавовими напоями складають у сухі, чисті фанерні або дощаті ящики, застелені обгортковим папером, а також у коробки з гофрованого картону місткістю 25 кг.