Фінансово-економічна криза в країнах єс та заходи щодо її подолання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

 

Інститут економіки  та міжнародних відносин

Економічний факультет

Кафедра міжнародної  економіки

 

Реєстр. №_____

 

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА КРИЗА В КРАЇНАХ ЄС ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇЇ ПОДОЛАННЯ

 

(курсова робота)

 

 

 

 

Виконала:

студентка 5-го курсу

гр. ЕМ-52                                                                                            К.О. Гончаренко

 

Науковий керівник:

ст. викл.                                                                                                       Т.Д. Ковтун

 

 

 

 

 

Харків – 2012

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження фінансово-економічної кризи……….6

1. Сутність, види та причини фінансово-економічних криз……….….6
2. Фази економічного циклу та хвилі Кондратьєва……..……………11

3. Антикризове регулювання економіки в умовах світових фінансово-економічних криз………………………………………………….…18

Розділ 2. Причини виникнення, сучасний стан та заходи щодо подолання фінансово-економічної кризи в країнах ЄС…………..………..………………… 24

2.1 Причини виникнення  глобальної фінансово-економічної кризи…………...…………………………………………………….24

2.2 Особливості перебігу  фінансово-економічної кризи в країнах Європейського союзу………………………………………..………..…27

2.3 Антикризова політика Європейського союзу в період економічної кризи………………………………………………………………...……..32

Висновки.....................................................................................................................40

Список використаних джерел…………………………………………………....42

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Історія становлення і розвитку світової економічної системи свідчить про те,  що нерівномірність процесу її функціонування,  коливання обсягів виробництва і збуту, виникнення глибоких спадів виробництва,  що характеризується як кризова ситуація,  варто розглядати як деяку загальну закономірність. Коливання фаз  (підвищення,  зниження)  супроводжується істотними змінами у структурі економіки,  динаміці цін,  обсягах виробництва,  співвідношенні продуктивності праці і доходів, нагромадженні та споживанні.  Відповідно світова економічна практика виробила цілий арсенал інструментарію подолання кризових явищ,  систематизація і аналіз якого буде доречна для визначення напрямків розвитку економіки.

Протягом останніх сорока років фінансові кризи в десятках країн призвели до втрати близько 10-30% національних фінансових активів. Останнім прикладом фінансової дестабілізації є світова фінансова криза,  що зародилася в США у 2007 році як криза нерухомості та поширилася по всьому світу, в тому числі і по європейському фінансовому ринку. Основними причинами світової кризи експерти називають надмірно експансивну грошову політику Федеральної резервної системи США,  наявність величезного дисбалансу у світовій економіці, зокрема великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю, значний торговельний дефіцит у США,  недоліки системи управління ризиками в інвестиційних банках, недосконалість регулювання фінансових ринків на національному і міжнародному рівнях тощо. 

Серед країн Європи є  такі, яким удалося вчасно вжити  заходів і побороти кризу, а є  й такі,  що були на межі дефолту.  Подолання наслідків фінансово-економічної  кризи й визначення шляхів економічного розвитку у країнах Євросоюзу  здійснюються зусиллями всіх країн-членів, що значно підвищує ефективність антикризових заходів.  Отже,  вивчення причин і наслідків фінансово-економічної кризи,  а також особливостей антикризових програм європейських країн є надзвичайно актуальними.

Ступінь наукової розробленості. Причини та наслідки фінансових криз досліджували такі західні економісти, як: Г. Мінські, М. Фрідмен, М. Бордо, Р. Дорнбуш,  Ф. Мішкін,  С.  Фішер,  а також вітчизняні науковці В. Василик,  Б. Данилишин,  А. Гальчинський, В. Туган-Барановський, С. Мочерний, К. Рудий та інші. Дослідженням питання фінансово-економічної кризи сьогодення в Україні займаються такі вчені, як: Т. Богдан, С. Буковинський,  В.  Литвицький,  О.  Пасхавер,  В. Парнюк,  А.Чухно та багато інших економістів та вчених-науковців. Попри значні наукові доробки у цій сфері,  на практиці фінансові кризи мають тенденцію до виникнення за нових специфічних умов тому безперервне вивчення кризових явищ є дуже актуальним.

Мета та завдання дослідження. Мета курсової роботи полягає у вивченні особливостей сучасної фінансово-економічної кризи в країнах ЄС та заходів щодо її подолання.

Поставлена мета передбачає визначення задач дослідження:

• описати сутність та причини виникнення фінансово-економічних криз;
• описати фази економічного циклу та хвилі Кондратьєва;
• виявити шляхи подолання фінансово-економічних криз;
• виявити передумови виникнення сучасної глобальної економічної кризи;
• проаналізувати особливості перебігу фінансово-економічної кризи в країнах Європейського союзу;
• описати антикризову політику Європейського союзу в період економічної кризи.

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є світові економічні кризи.

Предметом курсової роботи виступають особливості фінансово-економічної кризи в країнах ЄС та заходи щодо її подолання.

Методи дослідження. У даній роботі було застосовано аксіоматичний та гіпотетичний метод (для описання теоретичних основ дослідження економічної кризи), метод аналізу і синтезу (для аналізу особливостей перебігу фінансово-економічної кризи в країнах Європейського союзу) та системний підхід (для виявлення передумов та причин виникнення сучасної глобальної економічної кризи) Структура робота. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. В роботі міститься 2 таблиці, 5 рисунків та 29 використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 44 сторінки. Перший розділ присвячується вивченню теоретичних основ економічної кризи, у другому розділі проводиться характеристика причин виникнення, сучасний стан та заходи щодо подолання фінансово-економічної кризи в країнах ЄС.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

 

1. Сутність, види та причини фінансово-економічних криз

 

Під фінансовою кризою розуміють різке погіршення стану фінансового ринку внаслідок реалізації накопичених ризиків під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, що спричиняє порушення його функціонування, зниження цінових показників, погіршення ліквідності й якості фінансових інструментів, банкрутство учасників.

Фінансова криза передбачає виникнення якісних змін в економічній системі, які спричиняють порушення пропорцій у розвитку, його призупинення, видозміни чи руйнування фінансової системи окремих країн або світових ринків у цілому. Найбільш точним індикатором здоров'я (чи нездоров'я) економіки є фінансовий ринок. Реакція фінансового ринку на економічні події завжди більш значуща, ніж наслідки даних подій. Фінансова криза є тією точкою відліку, з якої економічна система зазнає змін. Якщо до настання фінансової кризи деякі тенденції в економіці можуть лише накопичуватися, то сама фінансова криза посилює дану тенденцію і прискорює якісні зміни [1].

Цілком можна погодитися з тим, що фінансова криза –  це криза, яка:

1) системно охоплює фінансові ринки та інститути фінансового сектору, грошовий обіг і кредит, міжнародні фінанси (сегмент країни), державні, муніципальні та корпоративні фінанси;

2) негативно впливає у середньо- і довгостроковому періоді на економічну активність усередині країни й на динаміку добробуту населення;

3) проявляється:

–              у фінансовому секторі й на фінансових ринках,

–              у міжнародних фінансах,

–              у сфері грошового обігу,

–              у сфері державних фінансів.

Велике значення для  з'ясування сутності фінансових криз має  їх чітка класифікація. В економічній літературі немає єдиної позиції з цього питання. Так, наприклад, П.В. Трунін і М.В. Каменських зазначають, що протягом багатьох років усі епізоди серйозної фінансової нестабільності укладалися в три основні типи: банківські кризи, валютні кризи і кризи на фінансових ринках (у тому числі кризи державних фінансів). Банківські кризи звичайно пов'язують із нездатністю ряду банків виконувати свої зобов'язання або з активним державним втручанням, спрямованим на запобігання виниклим проблемам. Під валютною кризою розуміється така ситуація, за якої спекулятивна атака на валюту призводить до різкої девальвації національної валюти або коли органи державної влади намагаються запобігти девальвації, продаючи золотовалютні резерви або значно підвищуючи процентні ставки. Нарешті, криза на фінансовому ринку полягає у збільшенні мінливості цін на фінансові активи або їх падінні, пов'язаному зі зміною очікувань інвесторів. Іноді дані типи криз можуть відбуватися одночасно, що лише посилює їх негативний вплив на економіку країни.

У результаті дослідження  вчені поділили всю вибірку криз на наступні підгрупи [2]:

1.Кризи в індустріальних  країнах.

2.Кризи в країнах  з економікою, що розвивається.

3.Кризи, що характеризуються, насамперед, девальвацією національної  валюти (не менше 75 % приросту індексу тиску на валютний ринок визначається валютним курсом).

4.Кризи, що характеризуються, насамперед, значним зниженням золотовалютних  резервів (не менше 75 % приросту  індексу тиску на валютний  ринок пояснюється зниженням золотовалютних резервів).

5.«Жорсткі» кризи,  за яких значення індексу тиску  на валютний ринок перевищує три стандартних відхилення від середнього.

6.«М’які» кризи, за  яких значення індексу тиску  на валютний ринок знаходиться в інтервалі від 1,5 до 2 стандартних відхилень вище середнього.

7.Кризи, викликані  проблемами в банківському секторі.

8.Кризи з наступним  швидким відновленням економіки,  після яких ВВП повертається  до тренду протягом двох років.

9.Кризи з наступним  повільним відновленням економіки,  після яких ВВП повертається до тренду через три або більше років.

Детальна класифікація фінансових криз наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 

Класифікація фінансових криз

Класифікаційна ознака	Різновиди
Ступінь поширення	Глобальні, міжнародні, світові, регіональні, національні, місцеві, галузеві
Країни	У розвинутих країнах; країнах, що розвиваються; країнах із перехідною економікою
Сценарій	Імпортовані; викликані  спекулятивними атаками; зумовлені  перегрівом одного із сегментів внутрішнього фінансового ринку (надмірною концентрацією ринкового, кредитного, процентного ризиків), ефектом «доміно»; спричинені падінням експортних цін; обумовлені політичним ризиком
Сегментація	Грошові, банківські, кредитні, валютні, фондові (біржові), ліквідності, бюджетні, платіжні, інфляційні, інвестиційні, боргові, кризи довіри
Тривалість	Коротко-, середньо- і  довгострокові
Перебіг	Швидкоплинні, затяжні
Інтенсивність впливу	Уповільнені, інтенсивні, реактивні
Повторюваність	Разові, перманентні
Кумулятивність	Одиночні, подвійні (наприклад, одночасно глобальна криза ліквідності та іпотечна криза)
Зумовленість	Мікроекономічні (зумовлені  вадами ведення бізнесу на тих  чи інших фінансових ринках), макроекономічні (зумовлені загальним погіршенням  бізнес-середовища); екзогенетичні, або екзогенні (зміна цінностей зумовлюється обставинами, що лежать поза діяльністю господарського організму, що є об'єктом кризи); ендогенетичні, або ендогенні (зміна цінностей органічно випливає з існуючого економічного ладу)

 

Продовження таблиці 1.1

Ступінь охоплення фінансових інститутів	Локальні, системні
Стан	Наявні, потенційні; очікувані, неочікувані; передбачувані (закономірні), непередбачувані (випадкові); неминучі
Форма прояву	Внутрішні, зовнішні
Одночасність походження	Одиничні, «кризи-близнюки»
Первинність	Первинні, чергові (повторювані)
Реальність	Дійсні, уявні
Можливість виявлення	Явні, латентні
Характер	Циклічні, структурні, модифіковані, комбіновані, перехідні
Етапи	Кризи, що зароджуються; кризи, що насуваються; кризи, що розвиваються; згасаючі
Імовірність	Малоймовірні, високоймовірні
Можливість діагностування й прогнозування	Діагностовані, недіагностовані; прогнозовані, непрогнозовані
Масштаб	Легка, глибока, фінансова  катастрофа
Ступінь розвитку	Гострі, глибокі
Переборність	Переборні (з допомогою внутрішніх сил, із допомогою зовнішніх сил), непереборні
Наслідки	Руйнівні, такі, що гальмують  розвиток
Ідентичність	Унікальні, аналогові
Універсальність	Спеціалізовані (криза  ринку цінних паперів, валютна криза, банківська криза, криза державного кредиту), універсальні
Стадія	Минулі (попередні), сучасні (поточні), наступні (майбутні)
Можливість трансформації	Трансформаційні, нетрансформаційні