Статистичний аналіз виробництва цукрового буряку в господарствах Вовчанського району Харківської області

Під час аналізу даних про урожай і урожайність оцінюють рівень виконання плану урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності і валового збору, а також вивчають вплив природнокліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва.

Щоб оцінити рівень виконання  плану валового збору і урожайності, застосовують метод різниць та індексний  метод. Метод різниць використовують при аналізі виконання плану  по окремих сільськогосподарських культурах, індексний метод — при аналізі виконання плану по групі однорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо).

Виконання плану валового збору окремих культур визначають за допомогою індивідуального індексу  валового збору:

,

де П₀ і П₁ – планова і фактична посівні площі, У₀ і У₁ – планова і фактична урожайність.

На валовий збір окремої  культури впливають посівна площа  і урожайність. Щоб встановити вплив  посівної площі на виконання плану валового збору, різницю між фактичною і плановою посівною площею множать на планову урожайність

(П₁ – П₀)У₀. Для визначення впливу урожайності на виконання плану валового збору різницю між фактичною і плановою урожайністю множать на фактичну посівну площу (У₁ – У₀)П₁.

 

3.3.  Вплив факторів на валовий  збір цукрового буряку у Вовчанського  району Харківської області за 2007-2008 рр.

 

Культура	2007р.			2008р.			Умовний валовий збір,ц	Відхилення валового збору 2008р. від 2007р.,ц	В тому числі за рахунок
	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц			Посівної площі	урожайності
	П0	У0	У0П0	П1	У1	У1П1	У0П1	У1П1-У0П0	(П1-По)У0	(У1-У0)П1
Цукровий буряк	2432	319	775808	1906	309	588954	608014	-186854	-167794	-19060

 

З таблиці видно, що посівна  площа цукрового буряку в 2008 році знизилася на 526 га. Урожайність –  на 10 ц/га. Валовий збір – на186854 ц. Також можна сказати про зниження  відхилення валового збору 2008 року від 2007 року за рахунок посівної площі та урожайності.

 

У нашому випадку, індекс валового збору цукрових буряків  у Вовчанському районі Харківської  області дорівнює:

 

І_вз = І_у * І_рпп;

0,759=0,969*0,783.

Величини цих індексів характеризують відносну зміну валового збору як в цілому, так і за рахунок відповідних аналізованих факторів, а абсолютна зміна валового збору визначається як різниця чисельника і знаменника відповідного індексу.[4]

 

Обчислені індекси показують, що валовий збір цукрових буряків  у звітному році зріс на 24,1%, у тому числі за рахунок  зростання урожайності – на 3,1% і збільшення посівної площі під цукровими буряками – на 21,6%.

Для індексного аналізу важливим завданням є  оцінка впливу структурних зрушень на зміну обсягів явищ і середніх рівнів якісних показників. Для цього аналізують явища, які складаються з відносно однорідних елементів і які можна підсумувати. Прикладом таких явищ є валовий збір і середня урожайність зернових, овочевих та кормових культурі загальний фонд заробітної плати і середній рівень оплати праці; загальні витрати і середня поживність кормів; загальний обсяг тракторних робіт і середній виробіток на один трактор; загальна сума витрат і середня собівартість одиниці продукції; загальні затрати праці і середня трудомісткість одиниці продукції тощо.

Валовий збір по групі  однорідних культур або окремої  культури по групі господарств можна  записати у вигляді добутку врожайності  і посівної площі.

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Індексний аналіз валового збору цукрового буряку.

 

Показник	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Валовий збір,тис.т	571	587	504	520	781	691	760	1081	776	589
Урожайність,ц/га	118	159	147	170	218	216	283	281	319	309
Посівна площа,тис.га	4,8	3,7	3,4	3,1	3,6	3,2	2,7	3,8	2,4	1,9

 

За допомогою індексного аналізу валового збору цукрового буряку можна розглянути динаміку валового збору, урожайності, посівної площі протягом 1999-2008 рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Кореляційний  аналіз

Кореляційний  аналіз — це метод визначення і кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища і процеси.

Усі явища, що існують у природі  і суспільстві, перебувають у  взаємозалежності і взаємозумовленості. Так, урожайність сільськогосподарських культур залежить від обсягу та інтенсивності агротехнічних заходів, продуктивність тварин — від рівня і якості годівлі, продуктивність праці — від розвитку і впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу тощо.

За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв'язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний).

Функціональним називають такий зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки (аргументу), що характеризує певне явище, в усіх випадках відповідає одне або кілька значень результативної ознаки (функції).

Досліджуючи взаємозалежність масових соціально-економічних явищ, що формуються під впливом багатьох різноманітних факторів, використовують кореляційні зв'язки. Ці зв'язки мають  імовірний характер. При кореляційному зв'язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (результативної ознаки). Такий, наприклад, зв'язок між дозами внесених добрив і урожайністю сільськогосподарських культур. При тих самих дозах добрив урожайність на різних ділянках буде неоднакова, тому що урожайність залежить не тільки від добрив, а й від багатьох інших факторів: сорту, своєчасності і якості виконання агротехнічних заходів, кількості опадів, температури тощо. Зв'язок між добривами і урожайністю виявиться лише тоді, коли взяти достатню кількість спостережень і порівняти середні значення факторної і результативної ознак.

На відміну від функціонального  зв'язку кореляційний зв'язок виявляється не в кожному окремому випадку, а при великій кількості спостережень під час порівняння середніх значень взаємозалежних ознак. Він ґрунтується на законі великих чисел, який виявляється у масовому процесі як тенденція до зростання чи зменшення результативної ознаки залежно від відповідної зміни факторної ознаки. З математичного погляду кореляційна залежність — це функціональне співвідношення тільки між середніми значеннями досліджуваних ознак.

За напрямом зв'язок між  корелюючими величинами може бути прямим і оберненим. При прямому зв'язку зміна факторної ознаки зумовлює зміну результативної ознаки в тому самому напрямі (наприклад, зв'язок між внесенням добрив і урожайністю сільськогосподарських культур, рівнем годівлі і продуктивністю тварин, рівнем механізації виробничих процесів і продуктивністю праці).

Якщо із збільшенням  факторної ознаки результативна  ознака зменшується чи, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна зростає, то такий зв'язок називають оберненим (наприклад, зв'язок між урожайністю і собівартістю продукції, собівартістю продукції і рентабельністю виробництва, продуктивністю праці і собівартістю продукції).

За формою зв'язку розрізняють  прямолінійні і криволінійні кореляційні залежності. Прямолінійний кореляційний зв'язок характеризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Аналітично його визначають за рівнянням прямої лінії.

При криволінійному кореляційному  зв'язку однаковим змінам середніх значень факторної ознаки відповідають різні зміни середніх значень результативної ознаки. Аналітично криволінійний зв'язок визначають за рівнянням кривої лінії.

Залежно від кількості  досліджуваних ознак розрізняють  парну (просту) і множинну кореляцію. При парній кореляції аналізують зв'язок між факторною і результативною ознаками; при множинній кореляції — залежність результативної ознаки від двох і більше факторних ознак.

Визначення і кількісна оцінка взаємозв’язку між двома статистичними ознаками за допомогою парної кореляції є дійовим засобом статистичного аналізу. Проте соціально-економічні процеси і явища формуються під впливом не одного, а багатьох факторів. Наприклад, на урожайність сільськогосподарських культур впливають метеорологічні умови, кількість внесених добрив, сорт, строки сівби тощо.

 

4.1Вихідні дані для кореляційного аналізу залежності урожайності цукрового буряку від внесення мінеральних добрив на 1 га посіву.

 

Роки	Урожайність	Внесено мінеральних  добрив на 1га,т посівної площі
n	y	x2
1999	118,0	5
2000	159,0	11
2001	147,0	6
2002	170,0	12
2003	218,0	14
2004	216,0	12
2005	283,0	14
2006	281,0	14
2007	319,0	16
2008	309,0	15

Можна зробити висновок про те, що урожайність залежить від внесення мінеральних добрив. У нашому випадку найбільше було внесено добрив у 2007 році, що свідчить найвища урожайність протягом 1999-2008 рр. У 1999 році мінеральних добрив було внесено найменше, відповідно і урожайність була найменшою – 118ц/га.

Парну кореляцію розраховано  на персональному комп’ютері (ПК) за допомогою програми STATISTIKA: Multiple Regression (дод.1).

5. Шляхи  підвищення урожайності та збільшення  валових зборів

цукрових  буряків

Головним  завданням цукробурякової галузі України  є забезпечення внутрішньої потреби держави цукром виключно за рахунок власного виробництва: нарощування його обсягів, збільшення експорту та повна відмова від ввезення тростинного цукру-сирцю для внутрішніх потреб. Тривала відсутність виваженої державної політики щодо ринкових перетворень і реформування галузі призвела до значного зменшення обсягів виробництва цукру. У 1999 році був прийнятий Закон України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", проте значних змін не відбулося, бо дії центральних органів виконавчої влади повільні й неадекватні змінам, які відбуваються в суспільстві та в міжнародних відносинах з питань цукру.

В таблиці 5.1 показано скільки цукрового буряку було вироблено, реалізовано, а також рівень товарності.  

5.1. Тенденції зміни  посівних площ цукрового буряку.

 

Показники	2006	2007	2008	2008 в  % до
				2006	2007
вироблено цукрового буряку	1081,0	776,0	589,0	54,5	75,0
реалізовано	500,0	748,0	454,0	90,8	60,7
рівень  товарності	216,2	103,7	129,7	60,0	125,1

 

Основним напрямком  збільшення валових зборів цукрових буряків є підвищення їх урожайності. Так, необхідно зосередити вирощування цукрової сировини на бурякопридатних землях лісостепової зони з достатнім забезпеченням опадами у вегетаційному періоді. Решту завдань, пов'язаних з підвищенням урожайності, слід вирішувати за рахунок запровадження сучасних технологій, основними складовими яких є високоякісне насіння, система внесення повноцінних мінеральних добрив, застосування хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами, використання сучасних технічних засобів, зокрема сівалок точного висівання, обприскувачів, бурякозбиральних комбайнів.