Курс лекций по "Финансовому праву"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Октября 2013 в 12:53, курс лекций

Описание работы

Тема №1. Предмет і метод, система і джерела фінансового права.
Тема№2. Фінансово-правові норми і фінансово-правові відносини.
Тема №3 правове регулювання фінансового контролю в Україні.

Файлы: 1 файл

КОНСПЕКТ ПО ФИНАНСОВОМУ ПРАВУ.docx

— 158.10 Кб (Скачать файл)

Ставка податку становить подвійний  розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 статті закону „Про податок з доходів  фізичних осіб”, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у  державну лотерею у грошовому  виразі), або будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 закону „Про податок з доходів фізичних осіб”.

Ставка податку може становити  інший розмір, визначений відповідними нормами закону „Про податок з  доходів фізичних осіб”.

5.5 Місцеві податки і збори.

Місцеві податки і збори — це обов'язкові платежі юридичних та фізичних осіб до місцевих бюджетів, які встановлено місцевими Радами народних депутатів і справляються вони агїдно із Законом України “Про систему оподаткування” та Декретом Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”.

   До місцевих податків  і зборів належать; готельний  збір; збір за парковку автомобілів;  ринковий збір; збір за видачу  ордера на квартиру; збір власників  собак; курортний збір; збір за  участь у бігах на іподромЦ  збір за виграш на бігах;  збір з осіб, котрі беруть участь  у грі на тоталізаторі на  іподромі; податок з реклами; збір  за право використання місцевої  символіки; збір за право проведення  кіно- і телєзйомок; збір за проведення  місцевих аукціонів, конкурсного  розпродажу та лотерей; комунальний  податок; збір за проїзд територією  прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон; збір за  видачу дозволу на розміщення  об'єктів торгівлі.

   Готельний збір справляється і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю в розмірі до 20 відсотків добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Платниками готельного збору є особи котрі проживають у готелях.

   Збір за парковку автотранспорті сплачується платниками збору, якими є юридичні особи та громадяни, що паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору за парковку автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка у відведених місцях.

   Ринковий збір — це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб та громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Він справляється за кожний день торгівлі. Граничний розмір ринкового збору не повинен перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару).

   Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири. Граничний розмір збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час оформлення ордера на квартиру.

   Збір з власників собак сплачується громадянами — власниками собак (крім службових), які проживають у будинках державного та громадського житлового фонду і в приватизованих квартирах. Збір з власників собак стягується органами житлово-комунального господарства щороку в розмірі за кожного собаку: цей збір не повинен перевищувати 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час нарахування збору.

   Курортний збір сплачують громадяни, які прибувають у курортну місцевість. Граничний розмір курортного збору не може перевищувати 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

   Згідно із чинним законодавством  від сплати курортного збору  звільняються:

  • діти віком до 16 років;
  • інваліди та особи, що їх супроводжують;
  • учасники Великої Вітчизняної війни;
  • воїни-інтернаціоналісти;
  • учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
  • особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, включаючи містечка та бази відпочинку;
  • особи, які прибули в курортну місцевість у службове відрядження, на навчання” на постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів;
  • особи, які прибули за плановими туристичними маршрутами туристично-екскурсійних установ та організацій, а також які здійснюють подорож за маршрутними книжками;
  • чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і старші.

   Особи, які прибули в  курортну місцевість, повинні сплатити  збір не пізніш як у триденний  термін від дня прибуття.

   Збір за участь у бігах на іподромі справляється з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру в розмірі, який не повинен перевищувати трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

   Збір за виграш на бігах справляється з осіб, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі, під час видачі їм виграшу. Його граничний розмір не повинен перевищувати 6 відсотків від суми виграшу.

   Збір з осіб, які беруть участь у грі па тоталізаторі на іподромі, справляється як відсоткова надбавка до плати, визначеної за участь у грі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 5 відсотків від суми цієї надбавки.

   Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу на вулицях,  магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях. Платниками податку з реклами є юридичні особи і громадяни.  Об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати  відсотка вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 відсотка за розміщення реклами на тривалий час.

   Юридичні особи і громадяни  можуть використовувати місцеву  символіку з комерційною метою.  Дозвіл на використання місцевої  символіки (герба міста або  іншого населеного пункту, назви  чи зображення архітектурних,  історичних пам'яток) видається відповідними  органами місцевого самоврядування.

   Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб — 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, котрі займаються підприємницькою діяльністю, — п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

   Збір за право на проведення кіно і телезйомок вносять комерційні кіно- і телеорганізації, включаючи організації з іноземними інвестиціями та зарубіжні організації, які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів (виділення наряду міліції, оточення території зйомок тощо). Граничний розмір збору за право на проведення кіно- і телезйомок не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення зазначених заходів.

   Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей справляється з юридичних осіб та громадян, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.  Об'єктом збору за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей є вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів відповідно до їхньої початкової ціни або суми, на яку випускається лотерея.

   Збір за право на проведення  місцевих аукціонів та конкурсного  розпродажу справляється за три  дні до проведення їх у розмірі,  що не повинен перевищувати  ОД відсотка вартості заявлених  до місцевих аукціонів , конкурсного  розпродажу товарів або від  суми, на яку випускається лотерея.  Граничний розмір збору за  право на проведення лотерей  з кожного учасника не повинен  перевищувати трьох неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

   Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

   Збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон. Юридичні особи та громадяни, які прямують за кордон автотранспортом, сплачують збір у розмірі до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян залежно від марки і потужності автомобілів, а юридичні особи та громадяни інших держав, у тому числі і суб'єктів колишнього Союзу РСР, — у розмірі від 5 до 50 доларів США. Збір не справляється за проїзд автотранспорту, що здійснює перевезення за кордон:

   — вантажів за державним  замовленням і державним контрактом;

   — громадян України, які  направляються у службові відрядження;

   — спортсменів, які від'їжджають  на міжнародні змагання;

   — громадян, які від'їжджають  у порядку культурного обміну, на лікування, оздоровлення (дітей)  та за телеграмою на похорон  близьких родичів.

   Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі — це плата за оформлення та видачу дозволів на торгівлю в спеціально відведених для цього місцях. Він справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари, залежно від площі торгового місця, його територіального розміщення і виду продукції. Розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів, котрі постійно здійснюють торгівлю в спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у день — за одноразову торгівлю.

   Податок з продажу імпортних товарів стягується з юридичних осіб та громадян, зареєстрованих як суб'єкти підприємництва. Об'єктом оподаткування є су марна вартість товарів за ринковими цінами. Платники податку щоквартально подають до органів державної податкової служби декларацію, в якій зазначаються імпортні товари, що реалізуються в Україні. Граничний розмір податку з продажу імпортних товарів не повинен перевищувати 3 відсотків виручки, одержаної від реалізації цих товарів.

   Органи місцевого самоврядування  самостійно встановлюють і визначають  порядок сплати місцевих податків  та зборів відповідно до переліку  і в межах установлених граничних  розмірів ставок, а також у  межах своєї компетенції мають  право вводити пільгові податкові  ставки, повністю відміняти окремі  місцеві податки та збори або  звільняти від сплати їх певні  категорії платників і надавати  відстрочки у сплаті місцевих  податків та зборів.

   Іноземні юридичні особи  та громадяни сплачують місцеві  податки і збори на рівних  умовах з юридичними особами  та громадянами України, якщо  інше не передбачено міжнародними  договорами та законодавством  України. 

 
Тема №6. Правове регулювання державних видатків та бедж.фінансів. 
6.1 Поняття державніх видатків їх особливості і принципи фінансування.

Видатки - це безперервне використання державою коштів бюджету та позабюджетних фондів та власних коштів підприємств і організацій на потреби, що визначені державними завданнями.

 Видатки бюджету - це прямі цільові витрати держави, що забезпечують її безперебійне функціонування та відображають економічні відносини, пов'язані з розподілом і перерозподілом частини валового внутрішнього продукту, що концентрується в бюджеті.

 Згідно з Бюджетним кодексом  України видатки бюджету -це  кошти, які спрямовані на здійснення  програм та заходів, передбачених  відповідним бюджетом, за винятком  коштів на погашення основної  суми боргу та повернення надміру  сплачених до бюджету сум. Витрати  бюджету - це видатки бюджету  та кошти на погашення основної  суми боргу.

 Групи державних видатків за предметною ознакою:

  • на державне управління;
  • на соціальні потреби;
  • на народне господарство і підтримання економіки;
  • на національну оборону

 за роллю в від-творювальному  процесі:

  • на сферу матеріального виробництва;
  • на невиробничу сферу;
  • на створення державних резервів

 за економічним змістом: 

  • заробітна плата;
  • стипендія;
  • пенсії і допомоги;
  • медикаменти;
  • харчування;
  • канцелярські витрати;
  • витрати на поточний і капітальний ремонт

 Критерії бюджетних асигнувань:

 — пріоритети витрат;

 — загальний обсяг фінансування;

 — цільове використання коштів;

 — витрат.

 Режими бюджетного фінансування:

1) кошторисно-бюджетний режим

2) режим фінансування підприємств  і організацій, які мають свої  доходи, а бюджетні асигнування  одержують як фінансову допомогу

Информация о работе Курс лекций по "Финансовому праву"