Охорона праці та зовнішнього середовища

 

 

4. 3. Специфікація деталей  крою

 

   Специфікація  деталей крою – це перелік  всіх видів лекал і деталей  та їх кількість з вказанням  виду матеріалу.

   Специфікація  деталей крою невід’ємна частина  робочої документації і складається  на підставі креслення лекал виробу.

 

 

 

Таблиця 6. Специфікація деталей крою

 

Найменування деталей	Специфікація деталей  крою
	лекал	деталей
1	2	3
З основної тканини
Пілочка	1	2
Спинка	1	1
Кокетка пілочки	1	2
Кокетка спинки	1	1
Задня частина рукава	1	2
Передня частина рукава	1	2
Нижній комір	1	1
Верхній комір	1	1
Підборт	1	2
Обшивка горловини спинки	1	1
Манжета	1	2
Верхній клапан	1	2
Нижній клапан	1	2
Кишеня	1	2
З тканини підкладки
Пілочка	1	2
Спинка	1	2
Задня частина рукава	1	2
Передня частина рукава	1	2
Підкладка кишені	1	2
З тканини прокладки
Підборт	1	2
Нижній комір	1	2
Кишеня	1	2
Нижній клапан	1	2
Обшивка горловини спинки	1	1
Кокетка	1	2
Прокладка в горловину  задньої частини рукава	1	2
Прокладка в горловину  передньої частини рукава	1	2

 

 

 

 

 

 

4. 4. Складання таблиці  вимірювання

 готового виробу  та лекал (табель вимірювань)

 

   До конструкторської  документації відноситься також  табель вимірювань.

   Табель вимірювань  виробу і шаблонів дає повну  характеристику про габарити  виробу і вимірювань шаблонів. Він також дає характеристику про технологію обробки і величину припусків і допусків.

 

 

Таблиця 7. Табель вимірювання

 

№ п/п	Найменування місць вимірювань	Зріст	Розміри			При пуск	До пуск
			92	96	100
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Довжина виробу	158 164 170   158 164 170	Виріб			1-вш. ком. 2-шов ком. 4-підгн.низу	±2 ±2 ±2
			96 100 104	96 100 104	96 100 104
			Шаблони
			103 107 111	103 107 111	103 107 111
2.	Ширина виробу по лінії  глибини пройми	158-170   158-170	Виріб			2- бок.ш. 1-вш. блискав.	±1
			55	57	59
			Шаблони
			58	61	64
3.	Ширина виробу по лінії  ширини спинки	158-170   158-170	Виріб			1-вш.рук.	±0,5
			38	39	40
			Шаблони
			20	20,5	21
4.	Ширина рукава по лінії  глибини пройми	158-170   158-170	Виріб			2-шир.рук. 2-шов пер.	±0,5
			20,9	21,5	22,1
			Шаблони
			41,8	43	44,2
Продовження таблиці 7
5.	Довжина рукава	158 164 170   158 164 170	Виріб			1-вш.ком. 2-підгин низу	±1
			75 77 79	75 77 79	75 77 79
			Шаблони
			78 80 82	78 80 82	78 80 82

 

 

 

4. 5. Розробка розкладки  деталей крою на матеріалі.

 Визначення відсотку  міжлекальних втрат

   Розкладка лекал  – складний процес, що потребує  певних знань, навичок і виконання  технічних умов.

   Технічні умови  на розкладку лекал – це правила, виконання яких закладає основи високої якості готового одягу й економічних витрат матеріалів.

   В розкладці  лекала повинні розташовуватися  у відповідності з вказаними  на них напрямками ниток основи  чи відхилення від цих направлень не більше, ніж допустимо в кожній деталі. Допустимі відхилення виражені в процентах до довжини деталі.

   При виконанні  розкладки лекал необхідно дотримуватися  комплектності деталей їх належності  до правої чи лівої сторони  виробу.

   Розкладка лекал повинна виконуватися найбільш економічним способом так, щоб залишалось як можна менше між лекальних відходів.

   Між лекальні  відходи – це небажані зазори  між лекалами в розкладці. На  всі види швейних виробів встановлено  максимально допустимі величини між лекальних відходів, які виражені в процентах до площі всієї розкладки.

   Скорочення між  лекальних відходів зменшує витрати  матеріалу і його вартість  на одиницю виробу, що веде  до зниження собівартості випускаємої  продукції.

   На всі випускаємі  швейною промисловістю види виробів розроблені норми витрат матеріалів. Під нормою витрат розуміють максимально допустиму величину витрат матеріалу на виготовлення виробу встановленої якості.

   Розкладку виконують  у масштабі 1:10 одним із засобів  „лицем до низу” або „лице з лицем”. Розрахунок відсотку між лекальних втрат здійснюється за формулою :

В = ((Sp * Sл) / Sp) * 100%, де

Sp – площа розкладки лекал (м²);

Sл – площа лекал (м²);

В – відсоток між лекальних  втрат.

В = ((3,654 * 77,94) / 3,64) * 100 = 18%

В = ((1,97 * 19,40) / 1,97) * 100 = 20%

 

 

 

5. Охорона праці зовнішнього  середовища

   Охорона праці  – це система правових, соціально-економічних,  організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних,  лікарняно-профілактичних заходів  та засобів, спрямованих на  збереження життя, здоров^’я та працездатності людини у процесі трудової діяльності. Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії небезпечних або шкідливих виробничих факторів на організм людини, і як наслідок, зниження виробничих травматизмів та професійних захворювань.

 

 

5. 1. Правові основи  охорони праці

 

   Становлення суверенної  України повинно супроводжуватися  створенням безпечного стану  довкілля, виробництва, побутових умов для життєдіяльності людини. Основне місце в цьому процесі посідає законодавство у галузі регулювання відносин з охорони здоров^’я людини та навколишнього середовища і безпеки в надзвичайних ситуаціях і ситуаціях повсякденного життя, тобто безпеки життєдіяльності. Ці відносини регулюються нормативними актами різної юридичної сили – конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади.

   Закон України „Про охорону праці” від 21 листопада 2002 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров^’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

   Дія закону  поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. У разі, коли міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено більш високі вимоги охорони парці, ніж ті, що передбачено законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору або угоди.

   Принципи державної  політики в галузі охорони  праці:

   -  пріоритет  життя і здоров^’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

   -  комплекс  розв’язання завдань охорони  праці на основі національних  програм з цих питань та  з урахуванням інших напрямів  економічної та соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

   -  соціальний  захист працівників, повного відшкодування  шкоди особам, які потерпіли від  нещасних випадків на виробництві  і професійних захворювань;

   -  встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

   -  використання  економічних методів управління  охороною праці, проведення пільгового  оподаткування, що сприяє створенню  безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

   -  здійснення  навчання населення, професійної  підготовки і підвищення кваліфікації  працівників з питань охорони  праці,

   -  забезпечення  координації діяльності державних  органів, установ, організацій та об’єднань, що вирішують різні проблеми охорони здоров^’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

   -  міжнародне  співробітництво в галузі охорони  праці, використання світового  досвіду організації роботи щодо  поліпшення умов і підвищення  безпеки праці.

   Головною метою  Національної програми є удосконалення державної системи управління охороною праці, яка сприяла б вирішенню питань організаційного, матеріально – технічного, наукового та правового забезпечення робіт у галузі охорони праці, запобіганню нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям і пожежам.

 

 

5. 2. Техніка безпеки  при виконанні робіт по тематиці  курсового проекту

 

   При виконанні  курсової роботи слід дотримуватись  конкретних правил безпеки.

   1. Дуже важливо  бути обережним при сумісній  роботі за партою, щоб не поранити сусіда гострим олівцем, ручкою чи ножицями.

   2. При роботі  приміщення повинно добре освітлюватися,  періодично провітрюватись у  визначений час.

   3. Підлога повинна  бути чистою.

   4. У приміщенні  не повинно бути пилу та  протягів.

   5. При роботі  слід дотримуватися тиші, таким чином проявляючи повагу до товаришів.

   6. При виникненні  якихось негараздів слід звернутись  до вчителя.

   7. Під час виконання  курсової роботи не можна ходити  по аудиторії, за виключенням  особливих потреб.

   Дотримання усіх  цих пунктів сприятиме успішному виконанні курсової роботи.

 

 

5. 3. Пожежна безпека

 

   Забезпечення  пожежної безпеки – це один  із важливих напрямків щодо  охорони життя та здоров^’я людей, національного багатства і навколишнього середовища. Незважаючи на значний поступ у науково – технічній сфері, людству ще не вдавалося знайти абсолютно надійних засобів щодо забезпечення пожежної безпеки. Сьогодні, коли людство увійшло в третє тисячоліття своєї багатовікової історії, питання пожежної безпеки залишаються актуальні. В порівнянні з економічно розвинутими країнами світу в Україні відносні показники кількості пожеж та людей, що загинули, є значно вищими. Це, в першу чергу, пов’язано з складним соціально - економічним становищем у нашій країні, недостатньою чисельністю особового складу Державної пожежної охорони України.