Охорона праці та зовнішнього середовища

5. Технічні (техніко –  технічні) вимоги до нового виробу.

6. Економічні показники.

7. Стадії й етапи  розробки.

8. Порядок контролю  та приймання.

9. Додатки. Перелік  НІР, креслення, схеми, розрахунки, фотокартки.

 

 

1.1. Назва та призначення  виробу, що проектується

 

   Плащ призначений  для жінки середньої вікової групи. Плащ спортивного стилю прямого силуету, з рукавом – реглан, накладними кишенями, коміром – стояк.. Плащ чорного кольору.

   Основною функцією  даного виробу є утилітарна  функція. При проектуванні плаща  це було враховано. Плащ добре  захищає організм людини від несприятливих кліматичних умов, атмосферної дії і механічних ушкоджень, він також дуже практичний у носінні.

   Так, як плащ проектується для зони помірного клімату, то потрібно враховувати її особливості. Ця зона характеризується дуже різноманітними  кліматичними умовами і яскраво вираженими сезонними відмінностями. Зима і літо за своєю подовженістю майже однакові і приблизно складають 140 – 160 днів в рік, перехідний період – 60 – 90 днів. До цієї зони необхідний  одяг помірної теплоізоляції, а для літа – легкий одяг з повітряпроникливих і гігроскопічних матеріалів. Для верхнього одягу, легкого одягу можна використовувати тканини з штучних і синтетичних волокон.

   У кожного віку  є свої особливості. Жінки середньої  вікової групи мають своє відношення до оточуючого світу. Одяг собі вони підбирають  не по останньому „крику” моди, а відповідно до свого типу, комплекції, і відповідно своєму положенню в сім ї і суспільстві. Ці особливості були також враховані під час проектування виробу.

   Основними вимогами до експлуатації є:

• ручне прання виробу при 30⁰С;
• не можна застосовувати хлор;
• не можна прати в пральній машині;
• не прасувати.

 

 

 

1.2. Вимоги до виробу, що проектується

 

   При проектуванні  моделі необхідно врахувати певну  кількість вимог. На стадії проектування ці вимоги повинні бути збалансованими так, щоб виробництво і збут були економічно доцільними.

   Основна вимога  – відповідність моделі її  призначенню і умовам експлуатації  – повинна сполучатися з вимогами  споживача, які формують спеціальне  замовлення, забезпеченість розмірно – зростового асортименту, споживчого попиту, конкурентоспроможності.

   Для цього в  моделі, що проектується, передбачені  і забезпечені ергономічність, гігієнічні  властивості, міцність, довговічність  з урахуванням промислових груп вимог, до яких відносять стандартизацію, уніфікацію деталей, що впливає на скорочення витрат на виготовлення виробу.

   Сучасні вимоги  до якості й естетичної цінності  одягу надають особливі вимоги  технологічності конструкції виробу. Конструктивно – промислові показники повинні забезпечувати не тільки естетичний зовнішній вигляд виробу, а й вимоги технологічності конструкції, що впливає на економічність.

   Вимоги до одягу  поділяються на дві групи:

• споживчі:
• відповідність основному функціональному призначенню;
• естетичні і конструктивні показники;
• зручність користування;
• міцність;
• термін використання;
• надійність в експлуатації;
• формостійкість;
• можливість ремонту;
• гігієнічні показники;
• економічні показники;
• виробничі – раціональність і економічність виготовлення виробів промисловим способом.

   Естетичні і  конструктивні показники мають  відповідати сучасному направленню  моди по силуету, пропорціям, форм  деталей, кольору, матеріалу.

   Зручність користування  відіграє велику роль при експлуатації  виробу. Значимість цього показника не однакова для всіх швейних виробів. Так, в одязі для урочистостей вона значно менша, ніж у виробничому та спеціальному одязі, де зручність користування є вирішальною.

   Велике значення  для одягу мають такі показники,  як міцність та формостійкість, тобто можливість зберігати форму на протязі тривалого часу. Швейні вироби повинні бути стійкими до атмосферних дій, воді, миючим засобам, хімічній чистці.

   Основні гігієнічні  функції одягу: захист людини  від механічних і хімічних пошкоджень, від дії несприятливих факторів зовнішнього середовища (холоду, спеки, дощу), підтримання шкіри у чистоті, забезпечення нормальної життєдіяльності (видалення поту, газообмін, дихання). Гігієнічні властивості одягу залежать не тільки від властивостей тканини, але й від конструкції одягу й кількості шарів одягу, тобто пакета одягу.

   Економічний фактор  – вартість і доступність виробу.

   Виробничі вимоги  до виробів – це вимоги стандартизації  й уніфікації, технологічності конструкції,  економічності.

   Конструкція одягу,  забезпечуючи естетичну цінність  одягу, повинна також встановлювати  таку точність деталей і одягу  в цілому, яка забезпечила б  відповідність  одягу фігурі  споживача, максимальну зручність  використання, гігієнічність, надійність, довговічність виробу.

 

 

1.3. Вимоги до матеріалів

 

   Одяг не може  існувати без тканини, тому  при виборі матеріалу необхідно  враховувати всі особливості  моделі.

   В залежності  від числа слоїв матеріалу,  які складають той чи інший  вид одягу чи її вузол, конструкції пакетів можуть бути однослойні та багатослойні.

   Основними матеріалами  пакету є:

  -   покривні  матеріали;

  -   підкладні  матеріали;

  -   прокладні  матеріали.

   Кожен слой  пакету виконує певні функції,  тому структура і фізико –  механічні властивості  матеріалів кожного слою різні.

   Покривні (основні)  матеріали приймають основне  механічне навантаження і виконують  декоративно – естетичну роль  у костюмі. Тому вони повинні  бути:

  -   достатньо  міцними;

  -   зносостійкими;

  -   стійкими  до розтягу;

  -   незминаємими;

  -   гігієнічними;

  -   гарними;

  -   модними.

   Підкладні матеріали  виконують поряд з естетичними  функціями функції захисту виробу  від зношування з внутрішньої  сторони, тому вони:

  -   повинні мати  гладку поверхню з малим коефіцієнтом тертя;

  -   гігієнічними;

  -   легкими;

  -   недорогими.

   Основне призначення   прокладних матеріалів – це  надання виробу більшої жорсткості, пружності, мати гарні пошивочні  властивості, низьку вартість.від  матеріалів не вимагається великої міцності на розрив і витирання, зовнішньому вигляду не надають великого значення.

   Для кожного  слою пакету використовуються  різноманітні матеріали в залежності  від виду одягу, його функціонального  призначення, вимог моди.

 

2. Технічна пропозиція

 

   Технічна пропозиція є другою стадією проектування нової моделі.

   Технічна пропозиція  – це сукупність креслярських  документів, які повинні призначатися  для розробки виробу. Вони включають  технічні і техніко – економічні  обґрунтування доцільності розробки  виробу.

  Ця доцільність  може бути досягнена внаслідок  аналізу технічного завдання, різноманітних  варіантів можливих рішень і  їх порівняльної оцінки з урахуванням  креслярських та експлуатаційних  особливостей виробу, що розробляється.

   На цій  найбільш  відповідальній стадії проектування вирішується основна задача процесу конструювання – розробка нового зразка виробу, який по своїм якісним показникам переважає над раніше створеними,  у зв’язку з цим проводиться аналіз рівня кращих зразків аналогічних виробів, так як не можна створювати нове, не проаналізувавши вже створене.

   Мета цього  чергового етапу проектування  – розробка ескізів моделей,  знаходження загального конструктивного  рішення, а також обґрунтування  створення еталонного ряду на  ґрунті аналізу моделей аналогів.

   На основі технічного  завдання на цій стадії виконуються  наступні роботи:

• виконується підбір моделей – аналогів;
• аналіз – моделей аналогів;
• складання еталонного ряду моделей - аналогів;
• розробка варіантів можливих рішень нової моделі;
• вибір оптимального варіанту рішення нової моделі;
• оцінка основної технічної пропозиції ( в порівнянні з моделями еталонного ряду).

   Якісному виконанню  цих робіт сприяє створення  картотек моделей – аналогів.

   Принципи підбору  й аналізу моделей аналогів  з урахуванням складності проектного завдання, груп складності моделей:

• група НА (вироби нового асортименту та з нових матеріалів) – експериментальні;
• група ПВ – перспективно – виставочні моделі (створювані по плану оновлення моделей існуючого асортименту);
• група ВС – моделі великих серій (створювані на основі базових моделей);
• група МС моделі спеціального призначення малих серій.

 

 

2. 1. Напрямок моди

 

   Скульптурна пластика  об’ємних форм і деталей –  оригінальних і витончено жіночних  – на вершині моди зимового сезону. При цьому ж ця тенденція збережеться наступної весни. Зверніть увагу, що в прямих силуетах акцент робиться на лінію плечей, а в силуетах з підкресленою талією – на лінію стегон, але при цьому одяг не виглядає громіздким. Перевага надається нейтральним, світлим і темним кольорами, всіма відтінками червоного, чорному і білому.

   Мода цього  сезону багата на контрасти:  актуальні об’ємні і витончені  прилеглі силуети, жіночність  і елегантний чоловічій стиль,  мінімалізм і фантазійний декор.  В оригінальних пропозиціях цієї зими де головну роль відіграє контрастна чорно - біла графіка, органічно поєднуються конструктивні лінії і декор, що кидається в очі, авангардні аплікації з геометричними мотивами і овальні силуети. І навіть моделі з тканини з класичними чорно – білими малюнками виглядають свіжо і дуже ефектно.

   Модно: 

• чітко виражена більшість чорного або білого;
• виразний декор;
• жіночна класика, етника, авангардизм.

   Модні акценти:

• витончений крій;
• розкішні тканини;
• контрастна текстура;
• тональні рішення.

   Тренди:

• новий мінімалізм;
• скульптурна об’ємність;
• декоративність;
• жіночість;
• елегантна класика;
• східні мотиви.

   Оздоблення:

• вишивка;
• об’ємні аплікації;
• випуклі декоративні елементи;
• контрастні канти;
• ефективні ґудзики.

   Пропозиції цього  сезону переконливо демонструє свою повну відповідність прогнозам, повідомлючих про наступні зміни за багато місяців до появи зимових колекцій. Нова жіноча мода розпрощалася з „дівчачим” образом, відповідно якому потрібно було носити одяг, як мінімум на розмір менше потрібного, і віддала перевагу більш, „дорослим” та строгим стильовим рішенням.

   Пішли в минуле  пальто, вузькі рукави яких дозволяли  надягати під них лише дуже  тонкий джемпер. Але це не  означає, що весь одяг перетворився  в супероб ємне подобіє модних пропозицій 80 –х, хоч в колекціях дизайнерів можна знайти безліч прикладів на цю тему. І все таки головною відзнакою сезону стають контрасти, коли поряд з об’ємними формами, нагадуючи ми овал, знаходяться витончені прилеглі силуети. Чіткі лінії крою і одноколірні матеріали, які декларують новий мінімалізм, мирно співіснують з розкішним декором, для якого використовуються найвиразніші засоби.

   Пальто становиться  однією з головних тем в  модному асортименті. Їх різноманітність  поражає уяву навіть спокусливого відвідувача бутиків. Вражає не тільки велика кількість видів тканин, багатогранність практичного використання цього виду одягу, але й присутність всіх можливих силуетів, які присутні в колекціях дизайнерів – від прилеглого до трапецевидного, від об’ємних прямих до легких летячих. Короткі пальто – жакети і сукні-пальто, пальто довжиною максі та міні, пальто з пластичних вовняних тканин і щільного шовку, одноколірного, вишитого чи з набивним малюнком.