Охорона праці та зовнішнього середовища

   Витончені лінії  і форми нового мінімалізму  приймають не властиву їм раніше скульптурну об’ємність, контрасти довжин і фактур використовуємих матеріалів створюють фантазійні слої, а витонченість декоративних прийомів притягує погляд. Як і прогнозувалось, в пропозиції дизайнерів особлива увага приділяється моделюванню форми коміра і рукавів. Важливу роль відіграють пояса різної ширини. Саме ці деталі демонструють, як змінилася мода в спів зіставленні з минулим сезоном в сезоні майбутньому.

   Наочно представити  те багатство ідей, якими відзначаються  сьогодні такий практичний і, здавалося б, як пальто, дозволяють кращі моделі з колекцій ведучих дизайнерів.

   Фаворити сезону  – сукня-пальто різної довжини,  для яких актуальні всілякі  силуетні форми і матеріали.  Ці пальто неодмінно бути присутніми  в гардеробі кожної жінки як ідеальне доповнення для знову популярних сьогодні суконь.

 

 

2. 2. Аналіз моделей  аналогів

 

   Моделі –аналоги–це моделі, що відповідають одному функціональному призначенню.

   Модель 1. Плащ  прямого силуету з вшивним рукавом. Спинка з середнім та рельєфних швів, які виходять з пройми. Пілочка з рельєфними швами від пройми, з прорізними кишенями з листочкою. Рукав вшивний, одношовний. Комір – стояк. Застібка на застібку –„блискавку”. Низ плаща при зібраний.

   Модель 2. Плащ прямого силуету з вшивним рукавом. Спинка з рельєфними швами від плечових зрізів. Пілочка з рельєфними швами, накладними кишенями. Рукав вшивний, одно шовний, з манжетою. Комір піджачного типу. Застібка двобортна на ґудзики.

   Модель 3. Плащ  прямого силуету з вшивним  рукавом. Спинка на кокетці, з рельєфними швами від кокетки. Пілочка на кокетці, з рельєфними швами, з кишенями з листочкою в швах. Рукав вшивний, одношовний, з присборкою по окату рукава, з манжетою. Комір – стояк. Застібка на застібку – „блискавку. По кокетці, коміру, по лінії пришивання застібки – „блискавки прокладена оздоблювальна строчка.

   Модель 4. Плащ  прямого силуету з вшивним  рукавом, з поясом. Спинка з середнім швом. Пілочка з накладними та прорізними кишенями. Рукав вшивний, одношовний, з патою. Комір – стояк. Застібка – на кнопки.

   Модель 5. Плащ трапецевидного силуету з вшивним рукавом, з поясом. Спинка з середнім швом. Пілочка з прорізними кишенями з листочкою. Рукав вшивний, одно шовний, з манжетою. Комір піджачного типу. Застібка – на ґудзики і прорізні петлі. По коміру, борту, манжетам, поясу прокладена оздоблювальна строчка.

   Модель 6. Плащ напівприлеглого силуету з вшивним рукавом. Спинка з рельєфними швами, низ спинки округлий. Пілочка з рельєфними швами, в яких розташовані кишені з листочкою. У верхній частині лівої пілочки розташована прорізна кишеня з клапаном. Низ пілочок округлий. Рукав вшивний, одношовний, з манжетою. Комір – вшивний стояк.

 

 

2. 3. Розробка та аналіз  пропозицій, вибір основної моделі

 

   Створення ескізу  – це творчий процес рішення композиції моделі чи групи моделей, який здійснюється на ґрунті узагальнених елементів аналізу:

• джерела натхнення;
• напрямку моди;
• моделей – аналогів;
• еталонного ряду

з урахуванням всіх вимог  до виробу і матеріалів згідно з  темою проекту.

   На цій стадії проектування вирішується питання естетичної, художньої цінності моделі, композиції, обмірковуються оптимальні рішення щодо силуету, форми, лінії, пропорцій, кольору, кольорових сполучень, аксесуарів. Саме цьому розробка основної моделі і опис її зовнішнього виду мають важливе значення для подальшої роботи над проектом

   Створення малюнків, ескізів, нових моделей на ґрунті  еталонного ряду та технічного  завдання, тобто з урахуванням  всіх вимог до виробів і  матеріалів повинно також урахувати  конкретний тип виробництва (масове, серійне, індивідуальне).

   З нових моделей  еталонного ряду, що пропонується  вибирають найбільш цікаву.

   Віддається перевага  тій моделі, яка дозволила б  застосувати промислові методи  обробки, забезпечити оптимальні  матеріальні та трудові витрати, а головне – дала змогу використовувати оптимальну конструкцію.

   На ґрунті однієї  моделі розробляють групу моделей,  створюють моделі пропозиції, які  зображуються малюнком.

   Проаналізувавши  моделі – пропозиції було знайдено  найоптимальніше рішення костюму, яке повністю відповідає всім вимогам, які до нього пред’являються. Ця модель естетично, конструктивно і технологічно правильна. Але, як і основна модель, моделі – пропозиції також повністю задовольняють всі вимоги.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. 3. Опис зовнішнього виду моделі

 

   Плащ жіночий  для середньої вікової групи  демісезонного повсякденного призначення  у спортивному стилі, довжиною  вище коліна.

   Плащ прямого  силуету з рукавом – реглан.

   Спинка з пришивною  кокеткою.

   Пілочка на  кокетці. На пілочці розташовані накладні кишені, з клапанами.

   Комір - вшивний  стояк з гострими кутами.

   Рукав – реглан  з манжетою.

   Застібка –  на застібку – „блискавку”

   По кокетці, коміру, клапанам, біля шва пришивання застібки – „блискавки” прокладена оздоблювальна строчка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Ескізний проект

 

   Ескізний проект  – це сукупність конструкторських  документів, які повинні вміщувати  принципові конструктивні рішення,  які дають загальну уяву про  устрій виробу, а також дані, що  визначають призначення, основні  параметри і габаритні розміри виробу, що розробляється.

   Ескізний проект  розробляється, якщо це передбачено  технічним завданням чи протоколом  розгляду технічної пропозиції.

   На стадії розробки  ескізного проекту роздивляються  варіанти виробу, необхідні для забезпечення вимог, що пред’являються, до виробу і що дозволяють встановити принципове рішення виробу: виконання варіантів можливих рішень, встановлення їх особливостей, конструктивне опрацювання, попереднє рішення питань упаковки і транспортування виробів, оцінка виробу на технологічність, загальна оцінка виробу по показникам стандартизації та уніфікації у відповідності до вимог ергономіки і технічної естетики.

   Таким чином,  при виконанні ескізного проекту  нової моделі, яка може бути  рекомендована в якості базової для конкретного технологічного потоку на основі технічного завдання і даних технічної пропозиції, проводиться:

• аналіз ескізів і вибір варіантів моделі;
• дається зображення нової моделі в кольорі (вид спереду та ззаду);
• опис її зовнішнього вигляду;
• ергономічний аналіз, виконаний в схемах чи кресленнях;
• складається пояснювальна записка.

   При проектуванні  серії моделей в ескізному  проекті розробляється 6 -10 моделей,  які мають єдину конструктивну  основу.

   Розробка ескізного  проекту нової моделі швейного виробу як третього етапи розробки має ряд особливостей. В швейній промисловості на цьому етапі розробляється в деталях вже відібраний варіант виробу, який в подальшому служить еталоном при затвердженні моделі на художньо – технічній нараді.

   Тут же проводиться вибір матеріалу, так як без матеріалу неможливо виготовити макет (модель) виробу. В процесі виготовлення моделі художник – модельєр уточнює окремі елементи композиції, виготовлена модель разом з ескізом роздивляється і оцінюється на художньо – технічній нараді.

   Після затвердження  модель служить зразком при  подальшій проробці виробу, призначеного  для масового виробництва.

   Модель повторно  розглядається на художньо –  технічній нараді в присутності  представників замовників, торгівельних  організацій і при оформленні замовлення на її виготовлення являється основою для виготовлення зразка і технічної документації, призначених для відправки на швейне підприємство.

   Ескізний проект  після узгодження в установленому  порядку служить основою для подальшої розробки конструкторської документації.

 

 

 

3. 1. Вибір та обґрунтування  матеріалів до виробу

 

   Для виготовлення  жіночого плаща для демісезонного  призначення повсякденної носки  пропонується плащова синтетична  тканина.

   Ця тканина  має високі теплозахисні властивості, водостійка, майже не зминається, зносостійка, легка, достатньо формостійка, пружна,легко очищується від забруднень - все це створює добрі експлуатаційні властивості.

   Тканина гладко  пофарбована у чорний колір.

   Для жіночого  плаща використовується підкладкова тканина з поліефірних ниток полотняного переплетення, яке утворює велике ковзання та забезпечує зручність одягання, зносостійкість виробу. Тканина також міцна за фарбуванням, легка, мало зсідається.

      Для  дублювання деталей костюму обраний прокладочний нетканий матеріал – флізелін, який мало подовжується та мало зсідається, дуже легкий та повітропроникливий.

   Пошиття виробу  виконується швейними нитками  з поліефіру, які зносостійкі,  міцні, світлостійкі, витримують  високі температури при волого – тепловій обробці.

   Для застібання виробу застосовується пластмасова застібка – „блискавка” з роз’ємним обмежувачем ходу.

 

 

Таблиця 1. Характеристика матеріалів

 

Назва матеріалу, його приз-начення	Волокнистий склад		Перп-лете-ння	Опо-ряд жен-ня	Ши-ри-на, в см	Фактична щільність		По-верх-неващільність, г/м2
	осно-ва	уток				основа По	уток Пу
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Тканина плащова	бавов-на	бавов-на	полот-няне	гладко-пофарбована	150	44	44	110
Тканина підкладна	поліе-фір	поліе-фір	полот-няне	гладко-пофарбована	150	42	42	95
Тканина прокладки	бавов-на	бавов-на	полотняне	гладко-пофарбована	150	-	-	80

 

 

 

 

 

 

 

3. 2. Вибір системи конструювання

 

   Ціллю конструювання  є отримання з плоского матеріалу  (тканини, трикотажу, шкіри) одягу,  який має об’ємну форму, яка відповідає об’ємній формі тіла людини.

   При побудові  креслення конструкції вирішується  зворотна задача – переклад  об’ємної поверхні одягу на  плоскість, а саме побудова  розгорток деталей одягу.

   Однією з перших  і найбільш популярних систем була система ЦНИИШП (Центральний науково – дослідний інститут швейної промисловості). Ця система конструювання почала розвиватися у 50 – ті роки. В цій методиці конструювання використовується розрахунково аналітичний метод, відповідно до якого креслення конструкції будується шляхом геометричних і графічних розгорток згладжених контурів фігури людини, вузли конструкції будують по вимірам відповідної ділянки

Фігури з необхідними  прибавками на вільне облягання. Особливістю  методики є максимальне вимірювання розмірних ознак типових фігур і мінімальне застосування розрахункових формул, в яких використовуються виміри фігури і прибавки.

   Система ЕМКО  СЄВ – ця система розроблена  співдружжям єврокраїн: СРСР, Польша, Німеччина, Угорщина, Чехословаччина, Румунія. В основу методики покладено єдиний метод побудови конструкції чоловічого, жіночого, дитячого одягу, використані єдині системи розмірних ознак, класифікація одягу з точки зору конструкції, термінологія, символіка і цифрове позначення конструктивних точок, система і класифікація прибавок, структура формул і послідовність побудови конструкції одягу, конструкторська документація та єдині правила технічного креслення, основи конструкції одягу і базові конструкції,єдині для всіх видів одягу принципи градації деталей одягу. Але ця система дуже громіздка в повсякденному використанні, як і система ЦНИИШП.

   В останні роки  перед розпадом професійних організацій  в Києві була розроблена нова  методика конструювання одягу  – РДН (Республіканський дім  моделей). Ця система розроблялася більш для індивідуального виготовлення одягу.

   ЦОТШЛ (Центральна дослідна технологічна швейна лабораторія). Ця система конструювання одягу була розроблена в Москві. Ця система може застосовуватися як для індивідуального, так і для масового виробництва. До цієї методики дуже легко застосувати комп’ютерне забезпечення, тому вона дуже перспективна. Заснована на антропометричних вимірах тіла людини ця система в останні роки почала інтенсивно застосовуватись.