Охорона праці та зовнішнього середовища

3. 4. Побудова базової  конструкції виробу

 

   Проектування  розгортки поверхні деталей одягу  – складний процес.

   Основною складністю  проектування розгортки одягу  є те, що конструктор, маючи  в наявності тільки ескіз і  опис моделі, повинен створити  проект розгортки виробу, який поки ще не існує. Проектувати точну розгортку поверхні тіла людини по всім її точкам немає необхідності, так як одяг не прилягає до тіла по всім точкам його поверхні і в той же самий час не відступає від нього на однакову відстань. Тому будують розгортку сглаженого контуру.

   Вихідними даними  для розробки конструкції виробу, а сама проектування його розгортки  на площину, є дані про тілобудову  людини, величини його розмірних  ознак, які визначають розміри  одягу, відповідні прибавки, а також інформація про форму (силует) одягу, покрій, проекуєму технологічну обробку для надання об’ємної форми деталям.

   Побудова первинних  креслень конструкції швейних  виробів починається з розробки  конструкції основних деталей  – пілочки (переду) та спинки, потім деталей рукава і нижнього коміра, ув’язують їх форму і розміри у відповідності з відповідними ділянками основних деталей. По ним в подальшому отримують креслення похідних  підбортів (по пілочці), верхнього коміра (по нижньому), у відповідності з ескізом моделі розробляють креслення конструкції мілких деталей – клапанів, хлястиків, пат. По кресленням конструкції деталей верху отримують відповідні деталі підкладки. Конструкцію деталей, які мають спільні лінії побудови, будують на одному кресленні (пілочку і спинку, іноді і нижній комір; верхню і нижню частину рукава; передню і задню половинки штанів).

   Послідовність  розробки креслення конструкції:

   1) визначення та  уточнення вихідних даних, визначення  основних розмів виробу,( ширини  основних ділянок пілочки, спинки, загальної ширини виробу, довжина виробу) за допомогою побудови базисної сітки, а саме будують розгортку бічної поверхню циліндру;

   2) побудова креслення  основи, а саме нанесення на  базисну сітку верхніх контурних  (основних) ліній;

   3) нанесення всіх останніх ліній (низу, борту, кишень), в результаті чого отримують креслення, яке умовно звуться первинними, так як він ще потребує уточнення і перевірки;

   4) уточнення і  перевірка форми і розмірів  основних деталей методом виготовлення виробу, а саме побудова базового креслення виробу; тільки після уточнення зрізів по кресленням можна виготовляти лекала.

   Базисна сітка  – це сукупність горизонтальних  і вертикальних ліній, які визначають  основні (габаритні) розміри виробу  і його частин; на сітці будують креслення деталей.

   Лінії сітки  – це лінії, які відповідають  основним лініям членіння тіла  людини.

   Вихідними даними  для побудови креслення основи, окрім відомостей про виріб,  є також розмірні ознаки фігури  і конструктивні прибавки.

 

3. 4. 1. Попередній розрахунок  конструкції

 

   Попередній розрахунок  конструкції дає змогу визначити  основні параметри (габаритні  розміри) конструкції. Розрахунок  зводиться до визначення основних  розмірів базової сітки креслення.

   Для визначення  положення вертикальних ліній на сітці креслення передбачається виконання попередніх розрахунків конструкції, ціллю якої є визначення бажаної ширини рукава, пройми, спинки і пілочки з урахуванням бажаємих прибавок. Окрім того, попередній розрахунок дозволяє встановити взаємозв’язок між параметрами рукава та пройми, перевірити до побудови креслення різні поєднання прибавок по ділянкам пілочки, спинки, рукава і обрати найбільш вдале рішення для конкретної моделі, матеріалу, фігури.

   Попередній розрахунок  конструкції:

   Ширина базисної  сітки:

А0а1 = Сг_ІІІ + Пг + (1,0 – 3,0)

А0а1 = 48,0 + 8,2 +2,4 = 58,4

   Ширина спинки:

А0а = Шс + Пшс

А0а = 18,2 + 1,4 = 19,6

   Ширина пілочки:

а1а2 = Шг – (Сг_ІІ – Сг_І) + Пшп

а1а2 = 17,2 + (50,2 – 45,7) +1,0 = 22,7

   Ширина пройми:

аа2 = Шбс – (Шс + Шп)

аа2 = 58,4 – (19,6 +22,7) = 16,1

   Ширина рукава  вгорі:

Шрук. = Оп + Поп

Шрук. = 29,7 + 5,5 = 35,2

 

 

3. 4. 2. Розрахунок та  побудова базової конструкції  виробу

 

   Кресленням основи  називають базисну сітку з  нанесеними на неї верхніми контурними лініями пілочки і спинки – лінією горловини спинки, плечових зрізів спинки і пілочки, пройми, горловини пілочки ( в жіночому одязі також і зрізи верхньої виточки).

   Побудова креслення  виділяється в самостійний етап  розробки конструкції, так як містить окремі елементи побудови, спільні для побудов креслень конструкції одягу різних видів.

   В склад креслення  основи спинки і пілочки вводять  і середню лінію спинки, лінії  бокових зрізів, низу, виточок. Іноді  включають також креслення рукава, тим самим отримують комплект креслень деталей виробу, розроблений у відповідності з силуетом, покроєм, за виключенням чисто декоративних модельних особливостей. В цьому випадку основа конструкції називається базовою.

   Базовою основою  конструкції одягу називають раціональну конструкцію її основних деталей (спинки, пілочки, рукава) і оптимальних величин прибавок на вільне облягання.

   До конструктивної  основи пред’являються особливі  вимоги – вона повинна забезпечити  взаємну ув’язку деталей (вірний  баланс пілочки і спинки, конструктивна ув’язка плечових і бокових зрізів деталей, зв’язок горловини спинки і пілочки між собою та з коміром, пройми з окатом рукава), а також відповідність конструкції виробу технології його обробки.

 

 

Таблиця 4. Розрахунок креслення конструкції

 

   Розрахунок для  побудови креслення конструкції  жіночого піджака

Но- мер си-сте- ми	Найменування  конструктивної ділянки  чи точки	Умов- не позначення та крес- лення	Розрахункова формула	Розрахунок	Зна че- н ня
1	2	3	4	5	6
1.	Ширина виробу	А0а1	СгІІІ + Пг + (1,0 – 3,0)	48 +8+2,4	58,4
2.	Ширина спинки	А0а	Шс + Пшс	18,2 + 1,4	19,6
3.	Ширина пілочки	а1а2	Шг + (СгІІ – СгІ) + Пшп	17,2 + (50,2 – 45,7) +1	22,7
4.	Положення лінії лопаток	А0У	0,4 ДтсІІ	0,4 * 43	17,2
5.	Положення лінії грудей	А0Г	ВпрзІІ + Пспр + 0,5 Пдтс	21,4 + 2,5 + 0,5 * 1	24,4
6.	Довжина виробу до лінії  талії	А0Т	ДтсІІ + Пдтс	43 + 1	44
7.	Відстань від лінії  талії до лінії стегон	ТБ	0,5 ДтсІІ – 2	(0,5 * 43) - 2	19,5
Побудова креслення  спинки
8.	Відхилення по горловині  спинки	АаА01	0,5 – 1,0	0,5	0,5
9.	Відхилення по лінії  талії	ТТ1	1,0 – 2,5	1,5	1,5
10.	Ширина горловини спинки	А01А2	(Сш / 3) + Пшг	(18,3 / 3) + 1	7,1
11.	Глибина горловини спинки	А2А1	(А0ІА2 / 3) + Пвгс	(7,1 / 3) +0	2,4
Продовження таблиці 4
12.	Довжина виробу	АН1	Ди + Пдтс	100,0 + 1,0	100,1
13.	Положення плечової точки	А2П1	Шп +розчин виточки + Ппос	13,3 + 2 + 1	16,4
14.	Положення плечової точки	Т11П1	ВпкІІ +Пдтс + прибавка на плечову накладку	43,3 + 1 +0,7	45
15.	Уточнення плечового  зрізу	ПП1	0,25 – 0,75	0,5	0,5
16.	Положення середньої лінії плечової  виточки	-	4,0 – 4,5	4	4
17.	Довжина виточки		6,0 – 9,0	8	8
18.	Розчин виточки	-	1,5 - 2	2	2
19.	Допоміжна точка для  побудови пройми	Г1П3	(Г1П2 / 3) + 2	(20,8 / 3) + 2	8,9
20.	Допоміжна точка для  побудови пройми	Г1 1	0,2 Г1Г4 +0,5	(0,2 * 14) +0,5	3,3
21.	Допоміжна точка для  побудови пройми	Г1Г2	Г1Г4 / 2	16 / 2	8
Побудова креслення  пілочки
22.	Уточнення лінії талії  по переду	Т3Т8	0 – 1,5	1,5	1,5
23.	Довжина переду	Т8А3	ДтпІІ + Пдс + У	44,7 + 1,0 + 0,5	46,2
24.	Відхилення по горловині  пілочки	Т3А31	0,5 – 1,0	0,5	0,5
25.	Ширина горловини переду	А31 А4	(Сш /3) + Пшг	(18,3 / 3) +1	7,1
26.	Глибина горловини переду	А31 А5	А31А4 + 1	7,1 + 1	8,1
27.	Центр грудей	Г3Г6	Цг + 0,5 Пшп	10,1 + (0,5 * 1)	10,6
28.	Уточнення центру грудей	А4Г7	ВгІІ	27	27
29.	Визначення розчину  виточки	А4А9	2 (СгІІ – СгІ) +2,0	2 (50,2 – 45,7) + 2	11
30.	Допоміжна точка для  побудови пройми	Г4П4	Г1П2 – (0,5 1,5)	20,8 – о,5	20,3
Продовження таблиці 4
31.	Допоміжна точка для  побудови пройми	Г4П6	Г4П4 /3	20,3 / 3	6,8
32.	Допоміжна точка для  побудови пройми	П6 П61	0,6	0,6	0,6
33.	Положення плечової точки	А9П5	Шп	13,3	13,3
34.	Допоміжна точка для  побудови пройми	П6 3	П5П6 / 2	12 / 2	6
35.	Допоміжна точка для  побудови пройми	3 - 4	1	1	1
36.	Допоміжна точка для  побудови пройми	Г4 2	0,2 Г1Г4	0,2 * 14	2,8
37.	Уточнення плечової точки	П5П51	0,3 – 0,5	0,3	0,3
38.	Лінія низу	Т8Н3	Т1Н1
Побудова бічної лінії
39.	Положення бокового зрізу	ББ2	ГГ5 + (ББ1 – Гг ) / 2	3,3 + 0,1	3,4

   Розрахунок для побудови креслення рукава – реглан

Но- мерси-сте-ми	Найменування  конструк- тивної ділянки чи точки	Умо-вне поз-наче-ння  та крес-лення	Розрахункова формула	Розрахунок	Зна-чен-ня, см
1	2	3	4	5	6
1.	Довжина рукава	-	61	61	61
2.	Ширина рукава	-	Оп +Поп	29,7 + 5,5	35,2
3.	Ширина рукава по низу	по моделі	31	31	31
4.	Ширина рукава на лінії  глибини пройми задньої частини	ОО1	Шрук / 2 +1	(44,2 / 2) + 1	23
5.	Ширина рукава на лінії  глибини пройми передньої частини	Г2О2	Шрук / 2 -1	(44,2 / 2) - 1	21
Продовження таблиці 4
6.	Ширина рукава по низу задньої частини	М1М2	Шрук.н. / 2 + 1	(31 / 2) + 1	16
7.	Ширина рукава по низу передньої частини	М3М4	Шрук.н. / 2 - 1	(31 / 2) - 1	15
8.	Відхилення для побудови низу рукава	-	1	1	1

 

   Розрахунок для  побудови коміру - стояка

Но- мер си- сте- ми	Найменування  конструк- тивної ділянки чи точки	Умо-вне поз-наче-ння  та крес-лення	Розрахункова формула	Розрахунок	Зна-чен-ня, см
1	2	3	4	5	6
1.	Висота стійки	ОВ	3,5 - 4	3,75	3,75
2.	Довжина коміра	ОА	Горл.сп. + Горл.піл.	4,73 + 6,27	11
3.	Допоміжна точка	ОО1	ОА / 3	11 / 3	3,67
4.	Допоміжна точка	А1О	ОВ - 1	3,75 - 1	2,75
5.	Висота стійки	А1А2	ОВ	3,75	3,75

 

 

 

3.4.3 Побудова модельної  конструкції (технічне моделювання)

 

   Після проведення  розрахунків та побудови креслення базової конструкції, вихідної модельної конструкції, визначають модельні особливості виробу із методів : графічним чи макетним.

   Під технічним  моделюванням розуміється процес  розробки креслень і зразка  виробу по базовій готовій  моделі або її графічному зображенню з використанням силуетної основи виробу. Розроблений зразок служить еталоном форми і конструкції виробу для масового виробництва.

   При нанесенні  модельних особливостей на креслення  базової основи обов’язково порівнюється  масштаб малюнка і креслення, використовуються дані аналізу моделі. Виконання цієї роботи пов’язане з виконанням різних елементів технічного моделювання, а саме з перенесенням верхньої виточки в нове положення. Відомо, що основне положення верхньої виточки – від плечового шва до центру грудей. Однак у моделях вона може займати різне положення, розташовуватися від горловини, середини переду, талії, бокового шва, пройми.

   Макетний спосіб  перенесення виточок – самий  простий. Лекало по нанесеній  новій лінії виточки розрізають в направленні до центру грудей, закривають старий розчин виточки, повертають частину лекала до центру грудей, при цьому відкривається новий розчин виточки в її новому положенні.

   Графічний метод  включає спосіб перпендикулярів,  засічок, комбінований спосіб.

   Іноді у відповідності  до моделі виникає необхідність  прибрати розчин виточки в  продольний чи поперечний шов.  При цьому можливі варіанти: шов  проходе або через центр грудей, або в стороні. 

   Перший варіант  технічного моделювання, передбачає збереження незміненої вихідної основи, допускає зміну окремих ліній, мілких деталей; може передбачатися зміна форми лацкана, коміра.

   При зміні форми  лацкана необхідно зберігати  пропорції між довжиною і шириною  лацкану, довжиною уступу.

   В конструкції коміра найчастіше незмінною залишається стійка, відльоту же може надаватися різноманітна форма. При розробці форми мілких деталей їх контури наносять основну деталь. По завершенню роботи по переносу модельних особливостей базову основу оформлюють у вигляді лекал деталей одягу, на яких вказують необхідні маркувальні дані, також напрямок лінії грудей, талії, стегон, виточки, кишені, вугли спрасування.

   При другому  варіанті технічного моделювання  передбачається зміна базової  основи з зміненням силуету  основи за пропорціями і ступіня облягання на лінії грудей, талії, стегон з розширенням чи звуженням внизу. Зміна співвідношень верхнього і нижнього одягу досягається зміщенням лінії талії чи кокетки, зміною довжини виробу. Лінія талії може бути повишена чи понижена відповідним переміщенням розчинів виточок і швів, зміною центру розташування застібки. Зміна силуету досягається також паралельним чи конічним розширенням чи звужуванням виробу чи окремих його частин. По лінії низу розширення деталі виконується шляхом розрізання деталі і розведенні її частин.