Активізація навчально-пізнавальної діяльності на уроках математики в основній школі

Розрізняють такі види нетрадиційних уроків: інтегровані, міжпредметні, театралізовані, ігрові, з різновіковим складом учнів та ін. Загалом, за формою організації нетрадиційні уроки бувають такі: урок-лекція, урок-практикум, урок-семінар, урок-залік, урок-КВК, урок-подорож, урок-гра «Математичний бій», урок-гра «Брейн-ринг», урок-аукціон, біт-урок, урок-вікторина, бінарний урок, тощо. Технологія та конкрекретні розробки нетрадиційних уроків мають важливе значення.

Вступні лекції використовують на початку вивчення розділів. Наприклад, вивчення розділу «Многогранники» можна розпочати зі вступної лекції, на якій систематизувати необхідні для вивчення даної теми знання про многокутники (поняття многокутника і його види, елементи многокутника: вершина, сторона, кут, діагональ, правильні многокутники і способи їх побудови тощо). Далі ввести поняття многогранника, розглянути види многогранників, способи їх побудови, сформулювати основні властивості многогранників і окремі з них довести. Після цього діяльність учнів можна організувати у традиційній формі (самостійно, під керівництвом учителя, колективно тощо), спрямувати її на доведення решти властивостей многогранників з використанням підручника чи консультацій вчителя та на розв'язування задач.

Вступні лекції доцільно провести на початку вивчення курсів планіметрії та стереометрії. Учитель має можливість широко розкрити мету і завдання курсу, його практичне значення, історію питань, що зацікавить учнів і активізує їх навчально-пізнавальну діяльність.

Інакше може бути побудована лекція в кінці вивчення теми, її основна мета - систематизувати та узагальнити набуті знання й уміння учнів. Головне завдання учителя-лектора у цьому випадку – повторити вивчений матеріал, показати зв'язок між окремими фактами, згрупувавши їх навколо основних ідей та понять. Успіх уроку-лекції значною мірою залежить від педагогічної майстерності вчителя. Щоб протягом усього уроку-лекції підтримувати інтерес учнів до вивчення матеріалу, потрібно добре володіти загальними та спеціальними методами і прийомами навчання. Вчасно створена проблемна ситуація, поставлене запитання чи завдання, наведене порівняння чи контрприклад, багата мова вчителя, його настрій тощо допомагають забезпечити досягнення мети уроку-лекції.

Урок-лабораторна робота. Такі уроки є однією з форм організації  самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вони дають можливість учням більш повно і свідомо з'ясувати математичні залежності між величинами, знайти певні закономірності, удосконалити навички вимірювань і обчислень, роботи з таблицями, графіками, діаграмами тощо. Завдання лабораторної роботи вчитель записує на дошці або використовує графопроектор. Зміст завдань має бути зрозумілим, стислим і вичерпним. Робота може складатися з обов'язкової і додаткової частин. Під час виконання завдань учні записують у зошитах тему, мету і результати виконання роботи.

Урок-аукціон

«Товаром» на уроці-аукціоні є знання учнів. «Товар» на аукціоні - це «лот», продавець – «купець». Ведучим на такому уроці краще  бути вчителю. Підготовка до уроку розпочинається за два тижні призначаються чотири «купці», які готують лоти, а також «банкір». Який відповідає за підготовку аудиторії, вільної таблиці результатів аукціону. Це повинні бути учні, котрі добре встигають з предмета. Останні учні утворюють чотири «акціонерні товариства», по шість учнів в кожному. В кожному «акціонерному товаристві» обирається «президент». Президентам видається перелік запитань для повтореним, рекомендується література. Вони організовують повторення матеріалу в своїх «акціонерних товариствах» і підготовку їх емблем й девізу. Кожний «купець» готує два-три лоти (завдання) під керівництвом, контролем учителя. Оцінку відповідей учнів дають «купці», тому вони повинні бути дуже добре підготовленими до виконання своїх обов'язків. Перед уроком розставляють столи в аудиторії, а на початку уроку ведучий оголошує відкриття аукціону, представляє «купців», «банкірів», «президентів акціонерних товариств». Потім «акціонерні товариства» представляють свої емблеми й девізи.

Уроки «мозкової атаки»

Такого типу уроки проводять  після завершення теми чи розділу. Зміст цього методу – в тому, щоб за мінімум хвилин дати максимум ідей.

1 етап. Вступне слово вчителя  , в якому формулюється проблема , яку необхідно вирішити. Потім  комплектується бригада, призначаються  експерти.

2 етап. Учні ознайомлюються з умовами і правилами проведення «мозкової атаки».

3 етап. Бесіда, де учням  задають запитання у швидкому  темпі, а вони знаходять на  них відповіді.

4 етап. «Штурм» поставленої  проблеми. Кожна бригада одержує  індивідуальне завдання, і протягом 15 хвилин учні повинні знайти неординарне розв’язання даної проблеми.

У кінці уроку здійснюють відбір кращих ідей і оцінку цих  ідей, дають рекомендації до запровадження, підводять підсумки.

Емоційному настрою і  співробітництву на уроці сприяють стимулюючі репліки учителя: «Правильно, молодці», «Оцінимо відповідь разом», «Давайте поміркуємо». Ці звернення до учнів створюють атмосферу співробітництва. Колективна робота створює ту творчу лабораторію, в якій кожний учень виступає як дослідник, шукає і знаходить відповіді, запрошуючи учителя як консультанта.

Одержані таким чином  знання закріплюються за допомогою  гри-естафети. Клас поділяється на команди, кожній із яких видають естафетну  картку, яку починають заповнювати  учні із останнього ряду. Кожний із учнів  вписує одну назву і передає картку далі. Виграє та команда, яка заповнила картку без помилок і швидше за інших.

Бінарний урок

Такий урок часто називають  інтегрованим. Головна перевага бінарного  уроку полягає у можливості створити в учнів систему знань, допомогти уявити взаємозв'язок предметів і таким чином підвищити рівень знань учнів. Бінарні уроки вимагають активної діяльності кожного учня, тому клас необхідно готувати до їх проведення: запропонувати літературу з теми уроку, порадити узагальнити практичний досвід, придивитись до конкретного явища.

І сьогодні освіта не може бути вдосконалена без принципового переосмислення ролі вчителя у навчально-виховному  процесі. Учитель нині повинен навчатися  управляти діяльністю як усього колективу  учнів, так і кожного окремого учня, проте це неможливо в межах традиційного уявлення про педагогічний процес. Кращі вчителі завжди ведуть пошук, використовують активні методи навчання: роботу в малих групах бригадах, парах. Кожний учитель бере на озброєння все найкраще. Використовують технічні засоби навчання, вводять опорні сигнали, роботу асистентів, збільшують час самостійної роботи на уроці[14, с. 4].

Постійно застосовувати  аналітико-синтетичний метод –  як під час пошуку розв'язку задачі, так і під час виведення  правила чи доведення теореми, а  також в якості організаційної форми застосовувати колективну пояснювальну бесіду, охоплюючи при цьому якнайбільшу частину учнів класу.

Як один з  прийомів активізації самостійної  діяльності учнів можна проводити  підготовлених окремими учнями п'яти  – семи хвилинних повідомлень з питань, які безпосередньо відносяться до програмового матеріалу. Сюди ж відносяться і більш складні задачі. До цього намагатися залучати якнайбільше різних учнів класу; матеріал для їх виступу підбираю з урахуванням їх підготовки з математики, розвитку мови і т.д.

Отже, найважливішою  умовою активізації навчально-пізнавальної діяльності є забезпечення мотивації  навчання, яка підвищує інтерес учнів  до знань, викликає наполегливість, сприяє засвоєнню нових знань, прагненню  досягти поставленої мети.

 

РОЗДІЛ 2. АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

 

2.1 Формування  творчої активності та мислення  на уроках математики

 

Сучасна педагогіка і психологія спрямовує свої зусилля  на те, щоб виявити здібності учня, максимально використати їх для розвитку його особистості. Цього можна досягнути не лише вдосконаленням змісту шкільного курсу будь-якої дисципліни, а й впровадженням таких методів, засобів та організаційних форм навчання, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх мислення, здібності, привчали працювати самостійно і творчо.

Одним із видів  творчих завдань є завдання по складанню задач. Такі завдання можуть бути запропоновані як на етапі вивчення нового матеріалу, так і на етапі  його закріплення. Такі завдання давати і в класі, і додому.

Учителі інколи вчать дитину думати, відкривають  перед нею першоджерела думки,—  навколишній світ, дають їй велику людську радість — радість  пізнання.

Гра «Математичний  капусняк» не тільки сприяє глибокому  повторенню та систематизації знань за матеріалом 5 та 9 класу, а ще й допоміг викликати інтерес до предмета, спонукав дітей у майбутньому до творчої активності, довів дітям, що математика — наука строга і вимоглива, а також весела і жартівлива.

Отже, такі форми  роботи значно підвищують мовну активність і тим самим сприяють позитивному впливу на мислення, творчість дітей та спонукають їх бути впевненими в собі.

Викликати творчу активність (збудити) допомагає розвивальне  навчання; учень повинен розуміти цілі і завдання уроку, повинен захотіти вивчати матеріал («Ти можеш, він може, я можу»).

Якщо ми розв'яжемо  проблеми: а) від «знати» до «володіти»; б) відійти від слова «боюсь»; в) від «знати» перейти до вільного мислення, - то це дасть учневі радість  розумової праці[13, С.2].

Одним з ефективних є метод створення проблемних ситуацій, що набагато покращує засвоєння  матеріалу учнями та розвиває в них  увагу, гнучкість розуму, наслідком  чого є висока активність учнів на уроці. Необхідно давати учням можливість експериментувати та не боятися помилок, виховувати у них сміливість не погоджуватись з учителем.

Пропонуємо  кілька прикладів створення проблемних ситуацій.

Приклад 1

На дошці  швидко записується розв’язання  рівняння. При цьому умисно робиться помилка:

(3х+7)2-3=17,

6х+14-3=17,

6х=0,

х=0.

Звичайно, при  перевірці відповідь не співпадає. Діти шукають помилку, таким чином  розв’язують проблему. Результат  – уважність і зацікавленість учнів на уроці.

Приклад 2

Оголошується  домашнє завдання зі словами : «У мене не виходить розв’язати цю задачу. Спробуйте ви». Хоча розв’язок відшукати нескладно. На наступному уроці – радісні обличчя - вони розв’язали.

Приклад 3

Під час розв’язування  квадратного рівняння, допускається навмисна помилка :

3х² - 2х-2=0,

D= (2)²-4∙3 (-2) =25.

Після знаходження коренів учням пропоную зробити перевірку. Вона показує, що такі приклади активізують діяльність учнів.

Пропонуємо  вашій увазі декілька прикладів  нестандартних логічних задач, задач  на кмітливість. Задача пробуджує думку  учня, активізує його розумову діяльність. Вони виражається у проведенні аналізу порівняння, узагальнення, встановлення зв’язків, аналогій тощо.

Приклад 4

Звичайна  форма завдання.

Функцію задано формулою

у = х+5

Знайдіть значення функції, якщо :

х = 0, 7, -5,1.

Цікава форма  завдання.

Запрошую до дошки учня, даю йому картку, на якій записано

у = х+5

На дошці  підготовлено таблицю.

Учень з класу  називає довільне значення х. Учень  біля дошки записує це число до таблиці і, підставивши його до формули, знаходить і записує до таблиці  відповідне значення у. Потім інший учень з класу називає інше значення х і учень біля дошки виконує ту саму операцію. Завдання для учнів класу – відгадати формулу, записану на картці. Виграє той учень, який першим назве формулу.

Приклад 5.

Задачі на кмітливість.

1. Півень на одній нозі важить 4 кг. Скільки важить півень , якщо він стоїть на двох ногах ?

Відповідь. 4 кг.

2. Половина числа  дорівнює третині числа . Яке  це число ?

Відповідь. 0.

3. У сім’ї  п’ять синів і у кожного  є сестра . Скільки дітей в сім’ї?

Відповідь. 6.

Велику цікавість  викликає у дітей розв’язування  старовинних задач .

Приклад 6.

Господар найняв робітника з такою умовою: за кожен  робочий день буде платити йому 20к., а за кожен неробочий – вираховувати 30 к. Після того як пройшло 30 днів, робітник нічого не зробив. Скільки було робочих днів? Відповідь: 18 днів.

Приклад 7. «Спортивні змагання»

Микола, Борис, Вова і Юрко зайняли перші чотири місця в спортивних змаганнях. На запитання, які місця вони зайняли, вони чітко відповіли: «Микола не зайняв ні першого ні четвертого місця, Борис зайняв друге місце, Вова не був останнім». Яке місце зайняв кожен хлопчик?

Розв’язання

Хлопчики	Призові місця
	1	2	3	4
Микола	0	0	1	0
Борис	0	1	0	0
Вова	1	0	0	0
Юрко	0	0	0	1