Розвиток творчих здібностей у старшому шкільному віці та шляхи їх формування

Аналiз результатiв. Показник «категорiальна гнучкiсть» - про багатство процесiв семантизацiї (додавання значень) вiзуальних вражень на основi пiдключення словесно- категорiального знання.Показник «оригiнальнiсть» - про творчi можливостi вiзуального мислення. Показник «конструктивна активнiсть» - про операцiйнi характеристики вiзуального мислення.Проводиться кiлькiсний i якiсний аналiз результатiв.

2. Методика – дослiдження творчої уяви «Три слова»

Мета дослідження: оцінка особливостей творчої уяви.

Матеріали та обладнання: бланк із трьома надрукованими словами, наприклад: капелюх, дорога, дощ; стандартні аркуші паперу, ручка, секундомір.

Процедура дослідження. Даний дослід можна проводити, як з однією людиною, так і з групою до 11 осіб, але всім досліджуваним потрібно зручно сидіти, а умови їхньої праці мають забезпечити строгу самостійність виконання завдання.

Перед початком досліду кожен учасник отримує  бланк з надрукованими на ньому  трьома словами. Бланки можна роздати  в конвертах або покласти на стіл перед досліджуваними зворотнім  боком, щоб до інструктажу вони не читали надрукованих на них слів. При  тестуванні групи видаються однакові бланки кожному для можливого спрощення подальшого аналізу і порівняння. У процесі дослідження пропонується протягом 10 хвилин скласти з 3 слів якомога більшу кількість речень.

Інструкція досліджуваному: «Прочитайте слова, написані на бланку, і складіть з них якомога більшу кількість речень, причому в кожне речення мають входити всі 3 слова. Складені речення записуйте на аркуші паперу. На виконання завдання Вам дається 10 хвилин. Якщо все зрозуміло, тоді почнемо! У процесі дослідження експериментатор фіксує час і після закінчення 10 хв. подає команду «Стоп! Роботу закінчити!»

Обробка та аналіз результатів

Показниками творчості в  даному досліді є:

• величина балів за оригінальне та найбільш дотепне речення;
• сума балів за всі речення, придумані за 10 хвилин.

Ці показники  встановлюються за допомогою шкали  оцінки творчості.

Якщо досліджуваний придумав дуже схожі одне на одне речення  з повторенням теми, то друге та всі наступні речення цього типу оцінюються половиною початкового балу.

Під час підрахунку дані зручно заносити в таблицю результатів.

Якісна характеристика творчості, яка визначається за кількістю балів, отриманих за дотепне та оригінальне речення, відповідає максимальній оцінці якого-небудь із складних досліджуваним речень. Ця оцінка не перевищує 6 і вказує на розвинуту творчість чи на оригінальність. Якщо оцінка даного показника становить 5 або 4 бали, то прояв творчості слід вважати середнім. Нарешті, якщо ця оцінка становить лише 2 або 1, то це нижче середнього показник творчості або намір досліджуваного діяти аналогічно, що поставить експериментатора перед дилемою, 0 – низький рівень.

Результати

№ речення Оцінка речення в балах

1

2

  З ... і т. д.

Сума балів

Другий показник - це сума балів. Він дає сенс для аналізу  й інтерпретації результатів тільки тоді, коли порівнюється робота кількох осіб, що можливо при довірливих стосунках у групі. У кого більша сума балів, у того і більша продуктивність творчої діяльності.

Творча уява передбачає створення  образу, предмета, ознаки, які не мають аналогів. У даному разі - це створення речень без заданого зразка. Студенти-філологи і студенти природничих факультетів відрізняються досвідом з лінгвістичним матеріалом, і це теж треба враховувати. Окрім того, одержаний показник творчості засвідчує суб'єктивну новизну результатів, якщо вони нові чи оригінальні для самого досліджуваного.

3. Методика - «Чи багата у вас уява?»

 

Цiль: дати вiдповiдi на запитання.

      Обробка:  підрахуйте очки.

 Результати

 

14-17 очок. У вас багата уява. Якщо ви зможете застосовувати її у житті, то це принесе вам багато радості.

9-13 очок. Уява середня, таке зустрічається у більшості людей. Від вас і тільки від вас залежить, чи зможете ви розвинути її.

5-8 балів. Ви реаліст у повному смислі цього слова. Але трохи фантазії ще нікому не зашкодило.

 

2.4 Методика- «Дослiдження iндивiдуальних особливостей уяви»

 

Мета дослідження: визначення рівня складності уяви, ступеня

фіксованості уявлень, гнучкості або ригідності уяви, ступеня її стереотипності чи оригінальності.

Матеріали та обладнання: три аркуші паперу розміром 10 х 16 см без клітинок чи ліній (папір нелінійований), олівець і секундомір. На першому аркуші посередині зображено контур кола діаметром 2,5 см; на другому аркуші, також посередині, зображено контур рівностороннього трикутника з довжиною сторони 2,5 см; на третьому — контур квадрата з довжиною сторони 2,5 см.

Процедура дослідження. Даний дослід проводять як з однією особою, так і з групою. Краще, щоб група була невеликою, до 15 чоловік. У другому разі експериментаторові треба пильнувати, щоб ніхто до кінця тестування не розмовляв і не показував своїх малюнків іншим.

Тестування проводиться  в три етапи. На першому етапі  досліджуваному дають аркуш із зображеним на ньому контуром кола, на другому - трикутника і на третьому - квадрата. Кожному етапу дослідження передує зачитування інструкції.

Інструкція досліджуваному: «Використовуючи зображений на цьому аркуші контур геометричної фігури, зробіть малюнок. Якість малювання значення не має. Спосіб використання контуру застосовуйте на свій розсуд. За сигналом: «Стоп!» малювання припиніть».

Час малювання, який має дорівнювати  одній хвилині, на кожному етапі  експериментатор визначає за допомогою  секундоміра.

Після закінчення тестування досліджуваного просять  зробити самозвіт, для чого запитують: «Чи сподобалося Вам завдання? Які почуття виникли у Вас під час його виконання?»

Обробка результатів. Обробка результатів і визначення рівнів розвитку уяви, ступеня фіксованості уявлень, гнучкості чи ригідності, а також оригінальності або стереотипності проводяться шляхом зіставлення змісту й аналізу всіх трьох малюнків.

Визначення  рівня складності уяви

Складність уяви констатується  за найбільш складним із трьох малюнків. Можна користуватися шкалою, яка дає можливість встановлювати п'ять рівнів складності.

Перший рівень: контур геометричної фігури використовується, як основна деталь малюнка, сам малюнок простий, без доповнень, і є однією фігурою.

Другий рівень: контур використано як основну деталь, але сам малюнок має додаткові частини.

Третій рівень: контур використано як основну деталь, а малюнок має певний сюжет, при цьому може бути введено додаткові деталі.

Четвертий рівень: контур геометричної фігури залишається і далі основною деталлю, проте малюнок — це вже складний сюжет з доповненням фігурок та деталей.

П'ятий рівень: малюнок має складний сюжет, в якому контур геометричної фігури використано як одну з деталей.

Визначення  гнучкості уяви і ступеня фіксованості образів уявлень

Гнучкість уяви залежить від  фіксованості уявлень. Ступінь фіксованості образів визначають за кількістю малюнків, які мають один і той же сюжет.

Уява буде гнучкою, коли фіксованість образів в уявленні не відбивається в малюнках, тобто всі малюнки виконано на різні сюжети і вони охоплюють як внутрішню, так і зовнішню частини контуру геометричної фігури.

Фіксованість уявлень слабка і гнучкість уяви середня, якщо два малюнки мають один і той самий сюжет.

Сильна фіксованість образів в уявленні та негнучкість чи ригідність уяви характеризуються за малюнками з одним і тим самим сюжетом. Якщо всі малюнки мають однаковий сюжет, незалежно від рівня їхньої складності, — це ригідна уява.

Ригідність уяви може спостерігатися і тоді, коли немає або є слабкою фіксація образів в уявленні, але малюнки виконано виключно всередині контурів геометричних фігур. У цьому разі увага досліджуваного фіксується на внутрішньому просторі контуру.

Визначення  ступеня стереотипності уяви

Стереотипність визначається за змістом малюнків. Якщо зміст  малюнків типовий, то вважається, як і сам малюнок, стереотипною, якщо ж зміст не типовий, оригінальний - то творчою.

До типових малюнків належать малюнки з такими сюжетами:

• з контуром кола: сонце, квітка, людина, обличчя людини, голова зайця, циферблат або годинник, колесо, глобус, снігова баба;
• з контуром трикутника: трикутник і призма, будинок і дах, піраміда, людина з головою-трикутником чи з таким же тулубом, лист, дорожній знак;
• з контуром квадрата: людина з квадратною головою чи з таким же тулубом, робот, телевізор, дім, вікно, акваріум, серветка, лист.

Аналіз результатів. Отримані результати важливо співвіднести з тим, наскільки досліджуваний був захоплений процесом дослідження та з його установками. З цією метою використовують дані самозвіту.

У першу чергу потрібно звернути увагу на тих, хто має  ригідність уяви. Вона може бути наслідком пережитих стресів та афектів. Дуже часто, хоча і не завжди, люди, котрі всі малюнки розміщують тільки всередині контурів геометричних фігур, мають деякі психічні захворювання. Ці малюнки не обговорюють у групі. Викладач-психолог бере таких осіб на облік і пропонує їм звернутися до психологічної служби вузу для спеціального психодіагностичного дослідження. При цьому треба скористатися якимсь приводом, щоб не травмувати психіку студента передбачуваним діагнозом.

Особи з п'ятим рівнем складності уяви, з якісним використанням  малюнків і в яких немає стереотипності, здебільшого здатні до художньої діяльності (графіка, живопис, скульптура тощо). Ті, що мають нахили до технічних наук, до креслення чи до логіки і філософії, можуть зображати певні абстракції або геометричні фігури. На відміну від них, особи з гуманітарною спрямованістю люблять сюжети, пов'язані з різноманітною діяльністю, малюють людей, їхні обличчя чи антропоморфні предмети.

Під час обговорення результатів  тестування та складання рекомендацій треба встановити умови, які сприяють переборенню стереотипності, розвитку творчості, і визначити завдання для тренування гнучкості процесу уяви.

2.5Методика – «Вербальна уява» ( по Еббiнгаузу).

Ціль:Дослідити особливості вербальної уяви.

Хід експерименту. Досліджуваним дають казку з пропущеними словами. Її потрібно закінчити, вставити пропущені слова. Фіксується час проведення завдання. Експериментатор спостерігає за досліджуваними.

Матеріал: Текст з пропущеними словами, секундомір.

Результати: за допомогою  експерименту дати характеристику розвитку вербальгої уяви учнiв.

 

Роздiл III. Аналіз результатів емпіричного дослідження з розвитку творчих здібностей у старшому шкільному віці.

3.1Методика образотворчого вiзуального мислення Е.П.Торренса.

1) Обсяг – 40

	Не закiнчено
Тимощук Аполiнарiя	16
Українець Анастасiя	8
Борисова Алiна	8
Рашiнська Валерiя	22
Бочкiвська Анна	22
Мошкiна Арiна	28

 

2) Категорiальна гнучкiсть

	Категорiї використанi
Тимощук Аполiнарiя	11
Українець Анастасiя	10
Борисова Алiна	17
Рашiнська Валерiя	11
Бочкiвська Анна	14
Мошкiна Арiна	10

 

3) Оригiнальнiсть запропонованої назви

Тимощук Аполiнарiя	55
Українець Анастасiя	79
Борисова Алiна	68
Рашiнська Валерiя	35
Бочкiвська Анна	37
Мошкiна Арiна	22

 

4) Конструктивна активнiсть

Тимощук Аполiнарiя	59
Українець Анастасiя	62
Борисова Алiна	56
Рашiнська Валерiя	45
Бочкiвська Анна	42
Мошкiна Арiна	22

 

Висновок:  Показник «оригiнальнiсть»  показав, що учнi здатнi до творчої  можливостi вiзуального мислення. Для 66.6% дiтей наявний високий рiвень вiзуального мислення, у 33.3% простежується середнiй рiвень. Показник «конструктивної активностi» показав, що