Розвиток творчих здібностей у старшому шкільному віці та шляхи їх формування

Для формування творчої особистості  в процесі навчання особливо важливі  другий і третій компоненти.

Інтелектуально-логічні здібності учня виявляються у:

1. Вмінні аналізувати. Критеріями оцінки аналізу є правильність, повнота, глибина.
2. Здібності виділяти істотне спільне і відволікатися від несуттєвого (абстрагування). Критерієм оцінки є логічність, правильність, глибина суджень і висновків, вміння описувати явища, процеси, логічно зв'язано, повно і правильно викладати думки. Критерієм оцінки цього вміння є повнота, глибина, логічність.
3. Здібності формулювати правильне означення об'єкта, встановлювати родову ознаку і видову відміну. Критерієм оцінки цієї здібності є стислість, правильність сформульованого означення.
4. Здібності пояснювати, що свідчить про інтелектуально-логічне вміння аргументовано викладати і розкривати сутність питання, проблеми, способи її розв'язання. Критерієм оцінки є повнота, аргументованість суджень.
5. Здібності доводити, обґрунтовувати. Критерієм є аргументованість і володіння процедурами доведення. [22, 29]

Інтелектуально-евристичні здібності  особистості включають:

1. Здібності генерувати ідеї, висувати гіпотези, що характеризує інтелектуально-евристичні властивості особистості в умовах обмеженої інформації, прогнозувати розв'язання творчих задач, інтелектуально вбачати і висувати оригінальні підходи, стратегії, методи їх розв'язання. Критерієм оцінки є кількість ідей, гіпотез, що висувається особистістю за одиницю часу, їх оригінальність, новизна, ефективність для розв'язання творчої задачі.
2. Здібність до фантазії. Це найбільш яскраве виявлення творчої уяви, створення інколи неправдоподібних, парадоксальних образів і понять. Критерієм оцінки є яскравість і оригінальність образів, новизна, значимість фантазії, що виявляється при розв'язуванні творчих задач.

3. Асоціативність пам'яті, здібність відображати і встановлювати у свідомості нові зв'язки між компонентами задачі, особливо відомими і невідомими за схожістю, суміжністю, контрастом. Критерієм оцінки є кількість асоціацій за одиницю часу, їх оригінальність, новизна, ефективність для розв'язання задачі.

4. Здібність бачити протиріччя і проблеми. Критерієм оцінки є кількість розкритих протиріч, сформульованих проблем за одиницю часу, їх новизна й оригінальність.
5. Здібність до переносу знань, умінь у нові ситуації характеризує продуктивність мислення. Критерієм оцінки є широта переносу (внутрішньопредметний – близький, міжпредметний – дальній), ступінь ефективності переносу знань і умінь для розв'язання творчих задач.
6. Здібність відмовлятися від нав'язливої ідеї, перебороти інерцію мислення. Критерієм оцінки є ступінь швидкості переключення мислення на новий спосіб розв'язання творчої задачі, гнучкість мислення в пошуку нових підходів до аналізу протиріч, що виникають.
7. Незалежність мислення характеризує здібність не слідувати бездумно загальноприйнятій точці зору, бути вільним від думки авторитетів, мати свою точку зору. Критерієм оцінки є гнучкість та інверсія мислення, ступінь незалежності власної думки від думки інших.
8. Критичність мислення – це здібність до оціночних суджень, видіння правильно оцінити процес і результат власної творчої діяльності та діяльності інших, уміння знаходити власні помилки, їх причини і причини невдач. Критерієм оцінки є об'єктивність критеріїв оціночних суджень, а також ефективність виявлення причин своїх помилок і невдач. [22, 127]

Творчою задачею називають таку, яка або вся в цілому є новою (не знайома для суб'єкта), або ж, меншою мірою, містить значну новизну, що і зумовлює значні розумові зусилля, спеціальний пошук, знаходження нового способу її розв'язання. [22, 128]

Аналізуючи стан формування знань  і навичок в процесі навчання в школі, що включає елементи творчої  діяльності, на сучасному етапі й  орієнтуючись на систему планування результатів навчання, можна прийти до висновку про доцільність функціонування в навчальному процесі більше складної структурної одиниці –  системи творчих завдань як засобу формування творчих здібностей школярів.

Система творчих завдань повинна  бути орієнтована на формування знань  і умінь школярів, одночасно розглядатися і як сукупність творчих завдань, і як єдине ціле. Системоутворюючим  фактором об'єднання творчих завдань  виступає мета сучасної школи, пов'язана  із творчою спрямованістю освіти.

Така система повинна задовольняти виділеним вимогам до системи  творчих завдань:

1. Психологічна комфортність – облік типів мислення, видів пам'яті, що визначають індивідуальну траєкторію інформаційної діяльності.
2. Цільова орієнтація – певне місце й роль кожного завдання у блоці уроків, що відповідає цілям предмета.
3. Цільова достатність і повнота – достатня кількість творчих завдань для визначеної й позаурочної діяльності.
4. Наявність ключових завдань – виділення завдань, що мають принципове значення для засвоєння предмета, в блок завдань, обов'язкових для засвоєння.
5. Ієрархічна структура – сукупність завдань, представлена зв'язним графом, у вузлах якого – ключові завдання, вище них – підготовчі й допоміжні, нижче – узагальнюючі завдання.
6. Рівнева диференціація – зростання складності завдань при переході від мінімального до загального й творчого рівнів.
7. Якісний перехід до творчості як усередині певного завдання, так і при їхній композиції.
8. Використання творчих завдань, реалізованих за допомогою методу проектів. [11, 373]

Можна розвивати  творчі здібності та формувати відповідні навички учнів, якщо використовувати  спеціальні евристики – схеми  організації розумової діяльності, що реалізуються опосередковано через  спеціально організовані методичні  заходи на уроках.

Розглянемо основні  з евристичних методів:

1) Колективна "мозкова атака" (або "метод мозкового штурму", або брейнстормінг). Цей метод було запропоновано американським ученим А. Осборном як покращений варіант евристичного діалогу Сократа. Його використовують в умовах групових форм навчання, причому найоптимальнішими вважають групи від 7 до 13 осіб.

Винахідники та експериментальне навчання в школі  свідчать, що колективно генерувати ідеї ефективніше, ніж індивідуально.

У шкільній практиці активізація навчально-творчої діяльності часто стримується через побоювання учнів помилитися і бути підданими  критиці. Заважає також жорсткий стиль керівництва, тиск думок авторитету вчителя або здібних товаришів, відсутність позитивних емоцій.

"Мозковий  штурм" як колективний метод  генерування ідей при розв'язанні  творчих задач ставить за мету  зібрати якнайбільше різноманітних  ідей. Щоб усунути негативні моменти  традиційного колективного навчання, вводять принципи і правила  цього методу: абсолютна заборона  критики ідей, запропонованих учасниками "мозкового штурму", схвалення  усіх можливих реплік, жартів. Керівник  дискусії повинен уміло спрямовувати  її хід, вдало ставити стимулюючі  запитання, при потребі підказувати,  використовувати репліки. Перевага  віддається гетерогенним (різнорівневим)  групам. "Мозковий штурм" може  продовжуватися від 15 хвилин до 1 год. Відбір ідей здійснюють  спеціалісти, експерти, які оцінюють  ідеї у два етапи: спочатку  із загальної кількості відбирають  найраціональніші і найоригінальніші, а потім з урахуванням специфіки  задачі і мети її розв'язання.

Отже, метод А. Осборна "мозкового штурму" активізує  творчу думку при виконанні чотирьох правил:

• виключається критика, можна висловлювати без побоювання будь-яку думку;
• заохочується будь-яке вільне асоціювання: чим більш дикою здається ідея, тим краще;
• кількість ідей, які висувають, повинна бути якомога більшою;
• дозволяється як завгодно комбінувати висловлені ідеї, видозмінювати їх, тобто "покращувати" ідеї, що висунуті іншими членами групи.

Зараз початковий ентузіазм щодо "мозкового штурму" зменшився, крім того, питання ставляться щодо з'ясування: які задачі розв'язуються цим методом, з яких осіб обирати  групи, якими шляхами підвищувати  ефективність їхньої діяльності? Виявлена користь від поєднання брейнстормінгу із синектичним методом.

2) Сутність методу синектики, запропонованого І. Гордоном як метод творчої діяльності, полягає в тому, щоб глибоко вивчити проблему і звикнути до неї, тобто зробити незнайоме знайомим, а від звичного відмовитися. Вона ґрунтується на послідовному застосуванні чотирьох видів аналогій: прямої (як розв'язують схожі задачі), особистої (уявляючи себе на місці об'єкта, що змінюється), символічної (у вигляді короткої образної назви задач) і фантастичної (з використанням казкових персонажів).

3) Морфологічний аналіз як метод розв'язування творчих задач був запропонований Цвіккі. Сутність його полягає в тому, що враховують параметри будь-якого об'єкта – потужність, швидкість, вид руху, освітленість, спосіб обігрівання, охолодження, геометричні розміри тощо. Ці параметри – морфологічні осі – можуть по-різному варіюватися для різних випадків. Виписані можливі варіанти морфоосей і зведені разом формують морфологічний ящик. Нова конструкція може виявитися прогресивною, оскільки одержуємо стикування різних випадкових параметрів морфоосей.

4) При використанні методу фокальних об'єктів (автор Цвіккі), який пізніше був розвинений американським дослідником C. Вайтингом, властивості навмання відібраних слів переносять на ключовий об'єкт, який знаходиться ніби у фокусі цих властивостей. Якщо треба, наприклад, сконструювати нову лампу, то у фокусі властивостей, скажімо, "морозива" це буде холодна лампа, смачна, солодка, молочна, стравна, шоколадна, хрумка.

І все ж ці нові евристичні методики не породили буму винаходів, оскільки вони не ламали основ сліпого перебору, а лише розвивали цей метод (прискорювали перебір), не давали розумних критеріїв  для відбору сильних рішень. Необхідно  було окремі універсальні принципи об'єднати в єдину загальну теорію, щоб охопити  всі принципи, і в той самий  час настільки інструментальну, щоб вона була доступною для практики.

У творчій діяльності використовують також прийоми, які  сприяють розв'язанню складної, нестандартної  задачі або проблеми. Наведемо деякі  з них.

Запитання. Сутність цього прийому полягає в тому, щоб сформулювати якомога більше запитань, що стосуються певної задачі або проблеми, і спробувати знайти відповіді на них. Сократ перший зазначив, що "запитання є повивальною бабкою, яка допомагає народитися новій думці".

Відстрочка. Якщо знайти розв'язання задачі не вдається, треба відкласти її і зайнятися чимось іншим. Через деякий час варто повернутися до задачі, і спосіб розв'язання може бути знайдено.

Фіксація. Важливо завжди і за будь-яких умов мати при собі засіб для запису думок.

Досвід багатьох вітчизняних та закордонних педагогів  свідчить про вірогідність успішного  формування у школярів якостей творчої  особистості. Для цього учням  варто надавати максимум можливостей  для випробовування себе в творчості, причому починати треба з найпростіших завдань. Навчання творчості має  відбуватися в першу чергу  і в основному на програмному  навчальному матеріалі з інформатики, а в разі потреби й на спеціально побудованій системі задач. Засвоюючи досвід творчої діяльності, характерні для неї процедури, учні набувають здібності видозмінювати ті стереотипи мислення, яким вони вже навчилися, вчаться відмовлятися від стереотипів, конструювати нові підходи до осмислення раніше засвоєного або нового змісту.

М. Махмутов, аналізуючи стан шкільної освіти, зазначав, що у  традиційному навчанні всі знання, вміння і навички отримують шляхом репродуктивного засвоєння, що розвиває пам'ять і навички репродуктивного  мислення. Навички продуктивного  і творчого мислення є наслідком  репродуктивного засвоєння. Тобто  базою будь-якої творчості є конкретні  знання, навички й уміння Це положення  суттєве для вирішення проблеми творчого розвитку у процесі навчання (базовий зміст освіти повинен  якісно засвоюватися). Проте цього  недостатньо для розвитку пізнавальної самостійності і творчості школярів.

 

Роздiл II. Методологічні засади курсового дослідження з розвитку творчих здібностей у старшому шкільному віці.

2.1 Методика образотворчого вiзуального мислення Е.П.Торренса.

Мета: виявити деякi особливостi вiзуального мислення( конструктивну активнiсть, оригiнальнiсть, обсяг, категорiальну гнучкiсть).

Необхiдний матерiал: простi графiчнi структури.

   

 

Хiд виконання: дослiджуваним пропонується iнструкцiя . «Вам будуть представленi простi графiчнi фiгури, кожна з яких являє собою деяке незавершене зображення. Ви повиннi закiнчити це зображення за допомогою доповнень.Пiсля цього потрiбно назвати ваш малюнок. Та сама фiгура буде пропонуватися 8 раз.

Обробка результатiв:

1. Обсяг (скiльки графiчних стимулiв дослiджуваний не змiг закiнчити iз загальної кiлькостi, що дорiвнює 40).
2. Категорiальна гнучкiсть запропоонваних дослiджуваним назв для закiнчення стимулiв.За основу варто використовувати 40 варiантiв категорiй ( люди; тварини; рослини; природнi явища; трансрорт; будинки; прилади; предмети домашнього ужитку; одяг; взуття; їжа; спорт; засоби iнформацiї; навчання; технiчнi споруди; космiчнi обєкти; геометричнi фiгури; меблi; посуд; музика; прикраси; будiвельнi споруди; ємностi; машиннi механiзми; гра; анатомiя людини; зброя; джерело свiтла; мiкроструктура обєкта; матерiали; канцелярськi приналежностi; фiзичнi явища; зображення; медицина; поверхнi; фантастичнi iстоти; знаки; моделi; людськi вiдчуття; технiчнi деталi).
3. Оригiнальнiсть запропонованої  назви  Спочатку  пiдраховують частоту повторюваностi кожної назви по всiй групi дослiджуваних. Потiм кожна вiдповiдь кожного з дослiджуваних  оцiнюється в балах у залежностi вiд його рiдкостi. Назви, що зустрiчаються тiльки в одного дослiджуваного оцiнюються в 3 бали, у 2-х – в 2 бали, у 3-х – 1 бал, якщо ж та сама назва зустрiчається у 4-х i бiльше, то такi вiдповiдi оцiнюються в 0 балiв.Баловi оцiнки сумуються, i у пiдсумку виходить показник оригiнальностi вiдповiдей.
4. Конструктивна активнiсть – показник ступеня складностi виконуваних дослiджуваним перетворень заданого  простого графiчного стимулу. Так, якщо дослiджуваний назвав стимул без яких- небудь його графiчних змiн, чи стимул як цiле – взагалi не враховується( дослiджуваний видiляє i називає одну частину стимулу), то за таку вiдповiдь – 0 балiв.Якщо зображення (повторення) вихiдної графiчної основи – 1 бал, закiнчується зображення за рахунок додавання до вихiдної графiчної основи будь- яких деталей, причому сама основа залишається без змiн у цьому випадку – 2 бали.Якщо мають мiсце розгорнутi перетворення у серединi простору вихiдного графiчного стимулу чи явнi змiни його конфiгурацiї – 3 бали. У пiдсумку для кожного дослiджуваного пiдраховуєтся показник конструктивної активностi вiзуального мислення по сумi балiв по всiм 40 вiдповiдям.