Індо-пакистанський конфлікт у висвітленні світових ЗМІ

 

Карта оцінки ризиків виникнення небезпеки 

 

№	Сценарії розвитку можливих небезпечних  наслідків для здоров’я працівників	Вартість очікуваної  шкоди  (S)	Час дії, експозиції небезпеки (Е)	Ймовірність дії небезпеки (Р)	Оцінка ризику (R)
1	Знижується зір	До 1 тис. грн.(1)	Частота (щоденна) (6)	Цілком можливо(6)	36

 

За результатами оцінки ризику розробляються заходи щодо його зниження до припустимого рівня

 

Категорії ризику

 

№ з/п	Категорії ризику	Вартість [R]	Необхідні заходи
1	Помірний	R< 20	Жодних заходів не потрібно
2	Низький	20≤R<70	Треба звернути увагу
3	Середній	70≤R<200	Потрібні заходи
4	Високий	200≤R< 400	Необхідні негайні заходи
5	Дуже високий	R≤400	Потрібно припинити роботи

 

За результатами видно, що категорія ризику відноситься  до низької 20≤36<70, це означає, що потрібно звернути увагу, для прийняття необхідних рішень.

 

Для найбільших значень ризиків небезпеки для  життя та здоров’я працівників умов виробничої діяльності розробляємо план управління ризиками в проекті, який включає методи попередження ризиків і реагування на них, якщо вони все ж виникли. Результати заносимо в таблицю 11.

 

 

План реагування на ризики небезпеки для життя  та здоров’я працівників умов праці  на підприємстві

.Ризик	Відповідальний	План попередження / реагування
		Стратегія попередження / реагування (уникнення /прийняття /  мінімізація / передача)	План попередження ризику	План реагування при виникненні ризику	Бюджет на роботу з ризиком
Порушення системи дихання	Керівник	Контроль за підвищенням вмісту в повітрі робочої зони пилу, тобто регулярне вологе прибирання	Дотримання санітарно-гігієнічних норм	Надання медичної допомоги, за рахунок  компанії	До 1 тис. грн.(1)

Така методика ідентифікації  й оцінки професійного ризику може бути застосована перед початком будь-якої роботи для прийняття рішення  про можливість її початку або  проведення заходів щодо зменшення  категорії ризику. Таким чином, здійснюється управління ризиком. Карта оцінки ризику може бути додатком до Карт умов праці, які зараз використовуються для  встановлення пільг і компенсацій  працівникам. Карта оцінки ризику є  механізмом усунення небезпек на робочих  місцях.

Розробка заходів, спрямованих  на усунення або зниження шкідливого впливу виявлених факторів та забезпечення пожежної і вибухопожежної безпеки, що засновані на нормативних документах (ГОСТ ССБТ, ДНАОП, СНиП, СН, ГН, СанПиН, ДСанПіН, РД, і ін., у першу чергу ГОСТ 12.4.011-75).

Відповідно вимогам національного  стандарту України ДСТУ-П OHSAS 18001:2010 «Система управління безпекою та гігієною праці. Вимоги», Державної політики в галузі охорони праці та Закону України «Про охорону праці» керівництво підприємства має розробити та впровадити в дію політику організації в області ОЗіБП і забезпечити, щоб ця політика • відповідала характеру і масштабам ризиків організації в області ОЗіБП;  включала зобов'язання щодо запобігання травм і погіршення стану здоров'я, а також щодо постійного поліпшення менеджменту ОЗіБП і показників діяльності в області ОЗіБП; включала зобов'язання, як мінімум, забезпечити відповідність законодавчим та нормативним вимогам; створювала основу для встановлення та перегляду цілей у сфері ОЗіБП;  була документована, впроваджена і підтримується в актуальному стані; доведена до відома всіх працівників організації; була доступною зацікавленим сторонам;  періодично аналізуватися для того, щоб залишатися відповідною і відповідної організації.

Програма  заходів охорони здоров'я та забезпечення безпеки праці

Заходи	Відповідальна особа	Термін виконання	Ресурси	Облікові документи
1	2	3	4	5
Завдання 1.
1.1. Забезпечення інструкціями з ОП	Роботодавець (керівник підприємства)	Одразу при найманні працівника	Підприємство	Інструкції з ОП
1. 2. Контроль проходження медичних  оглядів	Роботодавець (керівник підприємства)	В зазначені строки	Медичні заклади	Медична книжка

 

 

       Індивідуальне завдання, що подає собою детальну розробку одного-двох конкретизованих заходів, що забезпечують запобігання нещасливих випадків, професійних захворювань і захист навколишнього середовища. Розділ закінчується розрахунком економічної ефективності заходів щодо охорони праці.

Заходи щодо забезпечення організації робочого місця

Балансування  робочих місць з трудовими  ресурсами досягається шляхом приведення відповідно до реальної потреби (з урахуванням  кількості робочих місць) та можливостей  її забезпечення за рахунок підвищення ефективності використання основних виробничих фондів і скорочення чисельності  працюючих на діючих підприємствах, в організаціях та установах.

У комплексі  заходів, що забезпечують ефективність праці в сфері управління, важлива  роль відводиться раціоналізації робочих  місць і створенню сприятливих  умов праці. Від них залежить працездатність персоналу і продуктивність праці, ступінь використання потенціалу, збереження здоров'я і тривалості життя працівників  управлінської праці.

Одним з важливих питань організації робочих місць  є раціональне їх планування. Під  плануванням робочого місця мається  на увазі раціональне просторове розміщення всіх матеріальних елементів  виробництва: устаткування, технологічного й організаційного оснащення, інвентаря, що забезпечують ощадливе використання виробничої площі, високопродуктивну і безпечну працю робітника.

Розрізняють зовнішнє і внутрішнє планування робочих місць.

Внутрішнє планування розподіляється на дві зони: зону праці (безпосередньо робоче місце) і зону підходу (стелажі, шухляди, шафи тощо).

Зовнішнє планування - розміщення робочого місця відносно інших робочих місць - визначається характером і кількістю його оснащення, характером виконуваних робіт. Крім того, до комплектації робочого місця входять предмети догляду за ним, засоби індивідуального захисту. Таким чином, організація робочого місця - це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної та безпечної праці з урахуванням його місця в технологічному процесі, виконання умов планування і оснащення всіма необхідними засобами і предметами праці відповідно до проекту організації робочих місць і трудового процесу.

Зовнішнє планування є доцільним розміщенням на робочому місці основного і допоміжного устаткування, інвентарю й організаційного оснащення. Проектується спеціально з урахуванням робочого і допоміжного простору (зони).

Робоча зона - це ділянка тривимірного простору, обмежена межами досяжності рук робітника  в горизонтальній і вертикальній площинах з урахуванням повороту його корпуса на 180° і переміщення  на один-два кроки. Тут розміщуються знаряддя і предмети праці, постійно використовувані в роботі. Інша площа  робочого місця - допоміжний простір, у якому розміщені рідко використовувані предмети, елементи інтер'єра тощо.

Основні вимоги до раціонального зовнішнього  планування:

o забезпечення мінімальних траєкторій переміщення предметів праці у вертикальній і горизонтальній площинах;

o скорочення зайвих трудових  рухів;

o зменшення до мінімуму кількості нахилів і поворотів корпуса робітника;

o ощадливе використання виробничої  площі.

Внутрішнє планування має забезпечувати зручну робочу позу, короткі рухи, що не втомлюють  працівника, й рівномірне та, по можливості, одночасне виконання рухів двома руками. Проектується таке розташування з урахуванням зон досяжності рук працівника, що являють собою ділянку тривимірного простору, обмежену траєкторіями руху рук у горизонтальній і вертикальній площинах.

На ефективність управлінської праці впливає  оснащення робочих місць технічними засобами для виконання різних управлінських робіт, засобами зв' язку і службовими меблями.

Оцінка  ефективності модернізації та заходів  щодо охорони праці виконуються  у наступній послідовності:

- оцінка відповідності  факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового  процесу нормативним вимогам  після проведення заходів з охорони праці;

- розрахунок  нових показників інтегральної  оцінки умов праці та визначення  нової категорії важкості праці;  розрахунки нових показників  стомлення та працездатності;

- оцінка ефективності  заходів з охорони праці (розрахунок  зниження стомлення, зростання  працездатності та продуктивності  праці при зменшенні категорії  важкості праці).

Для оцінки ефективності визначаються нові значення аналітичних  показників: категорія важкості, коефіцієнт умов праці або коефіцієнт безпечності  устаткування. Вибір показника залежить від того, які елементи умов праці змінюються при вживанні заходів щодо охорони праці та які показники ці елементи враховують. Зміна показника характеризує ефективність проведених змін.

Крім того, можливо визначити яким чином зміна важкості праці впливає на працездатність людини та його продуктивність:

,             (6)

де _ΔW - зростання продуктивності праці, %;

R₁ и R₂ - працездатність в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці, які знизили важкість праці;

0,2 – емпіричний коефіцієнт, який показує вплив зростання  рівня працездатності на продуктивність праці.

Здійснення заходів  щодо охорони праці дозволило  зменшити інтегральну оцінку важкості праці (І_п) з 40 до 30. Визначити ефективність заходів щодо охорони праці.

Рішення. Визначаємо ступінь стомлення в умовних одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою (3)

          

Визначаємо  працездатність персоналу в умовних  одиницях до і після впровадження заходів щодо охорони праці за формулою (3.9)

R₁=100 – 38 = 62

R₂= 100 - 22,5 = 77,5      

Визначаємо  зростання продуктивності праці  за формулою (4)

.

Для оцінки ефективності заходів щодо охорони праці визначаємо також зменшення важкості праці  та ступеня стомлення 

              

 

Планування  робочих місць - це найбільш раціональне  просторове розміщення матеріальних елементів  виробництва, конструювання та управління - обладнання, технологічного та організаційного  оснащення, засобів обчислювальної техніки та телекомунікацій, сигнального зв'язку, предметів праці та самого користувача робочого місця. При плануванні необхідно правильно визначити площу робочого місця, його просторове розташування, при цьому врахувати необхідність найбільш економного використання виробничих та офісних площ. Разом з тим, площа робочого місця має бути достатньою для розміщення обладнання та інших предметів праці щоб створювати для робітника необхідні умови для продуктивної та безпечної для здоров' я праці.

4.3. Висновки до розділу

Отже, поняття  «охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці — це система  правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі праці.        Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.          Створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктивності та зниженню собівартості продукції. Підвищення продуктивності відбувається за рахунок зниження стомлюваності працюючих протягом робочого часу, його раціонального використання. Собівартість продукції знижується при зменшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу в зв'язку з тимчасовою або стійкою непрацездатністю, а також при зниженні витрат на оплату пільг за роботу в несприятливих умовах.   У Законі «Про охорону праці» вперше в історії України економічні заходи управління охороною праці зведені до рангу державної політики. Цим Законом у суспільстві стверджуються принципово нові взаємовідносини, що базуються на економічному механізмі управління умовами праці — формуванні у власника (роботодавця) економічної зацікавленості у здійсненні заходів щодо поліпшення умов праці.