Роль фізичного виховання у підготовці дошкільника до школи

 

 

 

>Прогрессирование вимог тоді лише буде провадити до позитивних результатів, коли нові завдання й пов'язані із нею навантаження посильні для дітей, відповідають віковим і індивідуальним можливостям. [27, з. 66].

 

 

 

1.2.6 Методи і прийоми навчання фізичним вправ

 

 

 

Ефективність формування рухових навичок великою мірою залежить від правильного добору методів і прийомів навчання. Розрізняють групи методів: наочні, словесні і практичні. [27, з. 68]

 

 

 

До першої групи методів ставляться показ фізичних вправ, використання наочних посібників (малюнки, фотографії,кинограмми,диафильми, кінофільми,кинокольцовки), імітації (наслідування), зорових орієнтирів, звукових сигналів, допомоги.

 

 

 

Показ фізичних вправ. При показі в дітей віком через органи зору створюється зорове уявлення про фізичні вправи.

 

 

 

Показ застосовується, коли дітей ознайомлять із новими рухами. Вправа демонструється кілька разів. Щоб викликати в дитини правильне зорове уявлення про фізичному вправі спонукати для її найкращому виконання, потрібно показувати рух вищому технічному рівні, т. е. сповна, нормального темпі, з підкресленою легкістю. Після цього вправу пояснюють загалом і вкотре показують

 

 

 

Використання наочних посібників. Для уточнення техніки фізичних вправ використовуються наочне приладдя як площинних зображень (картини, малюнки, фотографії,кинограмми,диафильми), і навіть кінофільми,кинокольцовки.

 

 

 

Імітація. Наслідування діям тварин, птахів, комах, явищам природи й життя займає велике місце під час навчання дітей фізичним вправ. Відомо, що дошкільнику властива наслідуваність, прагнення копіювати очевидно: він спостерігає, про що його розповідають, читають. Наслідуючи горішнього, наприклад, діям зайчика, мишки, діти входить у образ і з великим задоволенням виконують вправи. Виникаючі у своїй позитивні емоції спонукають багаторазово повторювати один і той ж рух, що сприяє закріплення рухового досвіду, поліпшенню його якості, розвитку витривалості . [27, з. 69]

 

 

 

Словесні методи. До цій групі методів ставляться назва вправи, опис, пояснення, вказівки, розпорядження, команди, запитання дітям, розповідь, розмова та інших. Словесні методи активізують мислення дитини, допомагають цілеспрямовано сприймати техніку вправ, сприяють створення більш точних зорових поглядів на русі.

 

 

 

Практичні методи. Застосовуються до створеннямишечно-двигательних поглядів на фізичні вправи і закріплення рухових навичок і умінь.

 

 

 

1.2.7 Особливості розвитку фізичних якостей в дітей віком дошкільного віку

 

 

 

Під фізичними якостями і здібностями ми розуміємо такі риси й уміння, які характеризують його фізичний стан, це - передусім стан йогоморфофункционального розвитку: конституція його організму, що фізіологічні функції останнього. До ознак, характеризуючих

 

конституцію організму, ставляться, зокрема, такі показники його статури, як зростання, вагу, окружність тіла, і ін. Серед різноманітних фізіологічних функцій організму людини особливо треба сказати рухову функцію, що характеризується здатністю людини виконувати певний коло рухів і низькому рівні розвитку рухових (фізичних) якостей.

 

 

 

 

 

Теорія фізичного виховання враховує психофізіологічні особливості дітей дошкільного віку: можливості працездатності організму, виникаючі інтереси й потреби, форминаглядно-действенного,наглядно-образного логічного мислення, своєрідності переважаючого виду у зв'язку з розвитком якій відбуваються найголовніші зміни у психіці дитину і готується «перехід дитину до нової вищого щабля його розвитку». .[13, з. 35]

 

 

 

Протягом дошкільного дитинства здійснюється безнастанне розвиток фізичних якостей, про що свідчить показники загальної фізичної підготовленості дітей. У дошкільнят від 5 до 7 роківстановая сила збільшується вдвічі: в хлопчаків вона із 25-ма до 52 кілограм, в дівчаток з 20,4 до 43 кілограм. Поліпшуються показники швидкості. Час бігу на 10 метрів із ходу скорочується в хлопчаків з 2,5 до 2,0 секунд, в дівчат з 2,6 до 2,2 секунд. Змінюються показники загальної витривалості. Величина дистанції, яку долають хлопчики зростає 602,3 метри до 884,3 метри, дівчата з 454 метри до 715,3 метри.

 

 

 

Разом про те науковці стверджують, що максимальні темпи приросту фізичних якостей за літами не збігаються. Вищі збільшення показників швидкості відзначаються віком від 3 до 5 років, спритності від 3 до запланованих 4 років, силових здібностей від 4 до 5 років. У дітей віком із 5 до 6 років виявлено деякі уповільнення силових показників. Необхідно враховувати з організацією цілеспрямованої роботи з розвитку фізичних якостейдошкольников[14,с.24].

 

 

 

На розвиток фізичних якостей дошкільника впливають різні способи і силові методи фізичного виховання. Ефективним засобом розвитку швидкості є вправи створені задля розвиток здібності швидко виконувати руху.

 

 

 

Діти освоюють вправи найкраще повільний темп. Педагог має, щоб вправи були тривалими, одноманітними. Бажано їх повторити за умов з різною інтенсивністю, з ускладненнями навпаки, зі зниженням вимог.

 

 

 

Для виховання в дітей вміння розвивати максимальний темп бігу можна використовувати такі вправи: біг в баскому коні й повільний темп; біг з прискоренням по прямий, по-діагоналі. Корисно виконувати вправи у різному темпі, що сприяє розвитку в дітей віком вміння докладати різні м'язові зусиллясоотносительно із накресленим темпом. Для розвитку вміння підтримувати темп рухів протягом певного часу ефективним засобом є біг на короткі дистанції : 15, 20, 30 метрів. Якщо навчання відбувалося швидкого початку руху застосовується біг з прискоренням за сигналами; старт із різних вихідних положень. Ці вправи входять у ранкову гімнастику, фізкультурні заняття, вправи, рухливі ігри на прогулянці.

 

 

 

Для розвитку спритності необхідні складніші вправи по координування й умовам проведення: застосування незвичайних вихідних положень (біг і початкове положення стоячи навколішки, сидячи, лежачи); стрибок із вихідного становища стоячи спиною до подання руху; швидка зміна різних положень; зміни швидкості чи темпу руху; виконання взаємоузгоджених дій кілька учасників. Може бути використані вправи у яких діти докладають зусиль, щоб зберегти Рівновага: кружляти дома, хитання на гойдалках, ходьба на шкарпетках та інших.

 

 

 

Вправи у розвиток силових здібностей діляться на 2 групи: з опором, що викликає вагу киданих предметів і виконання яких утрудняє вагу власного тіла (стрибки,лазания, присідання). Важливе значення має кількість повторень : невеличке сприяє розвитку сили, а надмірно велике можуть призвести до стомленню.

 

 

 

Слід також враховувати темп виконання вправ: що вищий, то меншу кількість раз мало виконуватися.

 

 

 

У силових вправах перевагу варто віддавати горизонтальним і похилим положенням тулуба. Вони розвантажуютьсердечнососудистую систему і хребет, зменшують кров'яний тиск у момент виконання вправи. Вправи з м'язовим напругою доцільно чергувати з вправами на розслаблення.

 

 

 

Для розвитку витривалості найбільше підходять вправи циклічногохарактера(ходьба, біг, стрибки, плавання та інших.). У виконання цих вправ бере участь дуже багато груп м'язів, добре чергуються моменти напруження і розслаблення м'язів, регулюється теми й тривалістьвиполнения.[29,с.24]

 

 

 

У дошкільному віці важливо виконувати завдання виховання практично всіх фізичних якостей. Передусім слід звернути увагу до виховання координаційних здібностей, зокрема такі компоненти, як почуття рівноваги, точність, ритмічність, узгодженість окремих рухів. При освоєнні нових рухів перевагу надають методу цілісного розучування. При розчленування рухів дитина втрачає його зміст, отже, тож до нього. Дитина хоче відразу бачити результат свогодействия.[27,с.41]

 

 

 

1.3 Особливості організації різних видів занять із фізичну культуру для старшого дошкільного віку

 

 

 

 

 

 

 

Ранкова гімнастика одна із важливих компонентів рухового режиму, її організація має бути спрямована на підняття емоційного і м'язового тонусу дітей. Щоденна виконання фізичних вправ сприяє прояву певних вольових зусиль, виробляючи корисну звичку в дітей віком починати із ранкової гімнастики. Її призначення та методика проведення загальновідомі.

 

 

 

Ранкова гімнастика повинно бути щодня до сніданку протягом 10-12 хв. надворі чи приміщенні (залежно відекологических і погодних умов). [>24,с.38]

 

 

 

Під час упорядкування комплексів ранкової гімнастики протягом року важливо пам'ятати про їхнєвариативном змісті і характері. Поряд із традиційним ранкової гімнастикою в практику таких закладів може бути впроваджені різні її типи і варіанти як і змістовному плані, і у методику проведення. Пропонуємо розглянути різноманітні варіанти.

 

 

 

Ранкова гімнастика ігрового характеру включає 2~3 рухливі ігри чи 5-7 ігрових вправ імітаційного характеру, і навіть різного рівня інтенсивності, які виконуються як комплекс вправ загальнорозвиваючого впливу.

 

 

 

Вправи на смузі перешкод. Дітям пропонуються вправи із збільшенням навантаження: ускладнення рухових завдань із включенням різних основних видів рухів, збільшити кількість повторів, посилення темпу рухів, зміна чергуванняфизкультурних посібників.

 

 

 

>Оздоровительние пробіжки. Цей тип ранкової гімнастики обов'язково проводиться надворі - протягом 5-7 хв. безперервний біг загалом темпі із збільшенням відстані і часу. Наприкінці гімнастики пропонуються дихальні вправи.

 

 

 

Комплекс вправ з тренажерами найпростішого типу (гімнастичний ролик, дитячий еспандер, гумові кільця, диск «Здоров'я»).

 

 

 

Комплексмузикально-ритмических вправ (що з розминки, 5-6 вправ загальнорозвиваючого впливу, танцювальних рухів). [>24,с.38]

 

 

 

Для про ведення ранкової гімнастики підбираються вправи у складі рекомендованих програмою для даного віку. У зміст ранкової гімнастики включаються різні побудови і перебудування, різні види ходьби, бігу, стрибків із поступовим збільшенням рухової активності дітей. Пропонуються вправи на рівновага й розвиток координації, рухливі ігри, вправи загальнорозвиваючого впливу.

 

 

 

Оптимальна рухової активності дітей під час ранковоїгимнастики можна досягти шляхом добору вправ різного рівня інтенсивності, певного количества повторень, темпу їхвиполнения.

 

 

 

Комплекс ранкової гімнастики слід повторювати протягом всього два тижні. Активізація функціональної діяльності організму дітей 5- 7 років відбувається поза рахунок збільшення тривалості ранкової гімнастики (10-12 хв.), тривалості безперервного бігу (2-3 хв.), збільшення кількостіподскоков (30-50подскоков) та його ускладнення. Зростають також теми й кількість повторень вправ загальнорозвиваючого впливу. Кожне вправу повторюється від 3 до 8 разів, із різних вихідних положень (стоячи, стоячи навколішках, сидячи, лежачи на спині і животі), з предметами і предметів.

 

 

 

У старшому дошкільному віці діти повинні самостійно відтворювати сув'язь повністю після двох-трьох повторень. Під час організації ранкової гімнастики необхідно музичне супровід, яка створює радісний, емоційне тло, важливо вимог до одягу,физкультурному устаткуванню й місцю її про ведення.

 

 

 

>Двигательная розминка під час великої перерви між заняттями дозволяє активно відпочити після розумової навантаження і вимушеної статичної пози.

 

 

 

Воно складається з 3-4 ігрових вправ, і навіть довільних рухів дітей із використанням різноманітнихфизкультурних посібників (скакалки, кеглі, м'ячі, обручі, ракетки). Наприкінці розминки раціонально провести вправи на розслаблення м'язів (1-2 хв.). Тривалість рухової розминки не перевищує 10 хв.

 

 

 

>Физкультминутка проводиться вихователем за необхідності (протягом 3-5 хв.) залежно від виду та змісту занять із розвивати мову, малювання, формуванню елементарних математичних уявлень, головним чином момент появи ознак втоми дітей. Перед початкомфизкультминуток відкрити фрамуги. [>24,с.39]

 

 

 

Загальновідомо, що фізкультхвилинки застосовуються з підтримки розумової працездатності на непоганому рівні. У той час, коли в дітей знижується увага фахівців і з'являється рухове занепокоєння (зазвичай, на12-15-й хв.), настає стомлення, можна запропонувати кілька фізичних вправ стоячи біля своїх столів чи вільному місці групи. Це вправи загальнорозвиваючого впливу: нахили тулуба, руху рук вгору й убік,полуприседания і присідання, підскакування, підскоки, різновиди ходьби.

 

 

 

>Физкультминутка може супроводжуватися текстом, пов'язаним або що з змістом заняття. При проголошенні тексту дітьми треба пильнувати, щоб видих виконувався при проголошенні слів рядка, а на початок наступній рядки робиться глибокий і спокійний видих. Після фізкультхвилинки подих в дитини залишається спокійним.

 

 

 

Пропонується проводитифизкультминутку з новим музичним супроводом, під час якої діти можуть виконувати танцювальні вправи чи імпровізовані руху (кружляння,полуприседания, нахили тощо. буд.).

 

 

 

>Гимнастика після денного сну. Після денного сну важливо підняти настрій і м'язовий тонус в кожній дитині, і навіть подбати профілактику порушень постави і стопи.

 

 

 

Цьому може допомогти комплекс гімнастики, що має варіативний характер, залежно від цього змінюватися і його тривалість (загалом від 7 до 15 хв.). Бажано протягом року використовувати різноманітні варіанти гімнастики після денного сну. Пропонуємо їх розглянути.

 

 

 

>Гимнастика ігрового характеру складається з 2-3 ігрових вправ типу «>Потягушки», «>Винтики», «Спортсмени» . [>24,с.40]

 

 

 

>Разминка у ліжку і самомасаж, комплекс вправ. Діти поступово прокидаються під звуки мелодійної музики, що викликає приємні позитивні емоції; лежачи у ліжку, поверх ковдри, вони у протягом 3-4 хв. виконують 4-5 вправ загальнорозвиваючого впливу: 1 - повороти голови вправо - вліво; погладжування рук, живота, ніг, п'ять; 2 - розведення і згинання рук; 3 - підтягування себе ніг, охопивши коліна руками, і випрямлення їх; 4 - лежачи на спині, одночасний підйом обох ніг і опускання їх; 5 - руху ногами, як із їзді велосипедом.