Роль фізичного виховання у підготовці дошкільника до школи

 

 

 

 

 

 

 

1.1 Основи теорії фізичного виховання

 

 

 

 

 

 

 

1.1.1 Місце й ролі фізичної культури у загальну систему дітей дошкільного віку

 

 

 

Вже XVI-XVII ст. з розробки теоретичних концепцій навчання Я.А.Коменським стверджується ідея єдності освіти розуму, душі, й тіла.

 

 

 

 Розробкою наукових основ фізичного виховання активно займалися І.М. Сєченов (1829-1905),П.Ф.Лесгафт (1837-1909) та інших.

 

У розробці педагогічних інновацій значної ролі зіграв К.Д. Ушинський, який би вимушені враховувати вік дітей, їх прагнення й інтереси. Він чудово бачив можливості фізичних вправ «у зміцненні тіла ..., а й попередженні хвороб, і лікуванні їх».

 

П.Ф.Лесгафт поглибив і розширив теоретичні ставлення до взаємозв'язку духовного й фізичного розвитку людини, визначаючи основним завданням зі школи і дошкільного закладу - формування людину, як особистості .

 

 

 

Нині, Всесвітня Організація Охорони Здоров’я  проголосила найгуманніший гасло за історію побутування людства: «У 21 столітті - здоров'я кожній людині планети!» У цьому поняття «здоров'я» окреслюється його фізичний, психічне й соціальний добробут. Таке трактування поняття «здоров'я» піднімає роль фізичної культури зовсім нового рівня: вона стає основою формування здорового життя людей. І основи здорового способу життя людини закладаються у віці.

 

 

 

У жодній інший період її життя фізичне виховання не пов'язано настільки тісно із загальним вихованням, як у перші років.

 

 

 

Болючий, відстає у фізичному розвитку дитина швидше втомлюється в нього нестійка увага, пам'ять. Ця загальна слабкість викликає і найрізноманітніші розлади у діяльності організму, веде як до зниження здібностей, а й розхитує волю дитини. Тому дуже важливо правильно організувати заняття фізичної культурою у дитинстві, що дозволить організму нагромадити сили та забезпечить надалі як повноцінний фізичний, а й різнобічніший розвиток особистості.

 

 

 

Саме у програмах виховання і навчання у дошкільних установах приділяють значну увагу фізичну культуру, організації оздоровчої роботи з дітьми. Нині, у низці дитячих установ роботу з фізичного виховання ведуть організатори фізичної підготовки.

 

 

 

Але у більшості таких закладів проведенням занять із фізичну культуру як і займаються вихователі.

 

 

 

Тому майбутній вихователь має стати кваліфікованим фахівцем у справі, якою доведеться займатися, отже, передусім, освоїти теорію і методику фізичного виховання дошкільнят.

 

 

 

Здійснювати фізичне виховання, це що означає:

 

> вміти аналізувати й оцінювати ступінь фізичного здоров'я та перемоги рухового розвитку дітей;

 

 

 

> сформулювати завдання фізичного виховання визначений період (наприклад, на навчальний рік) і безпомилково визначати першорядні їх із урахуванням особливостей кожного з дітей;

 

 

 

> проектувати: бажаний рівень кінцевого результату, передбачаючи труднощі шляху до досягнення мети;

 

 

 

> організувати процес виховання у системі, обираючи найбільш доцільні кошти, форми та методи роботи за умов;

 

 

 

> порівнювати досягнуті результати з вихідними даними і поставленими завданнями;

 

 

 

> володіти самооцінкою професійного майстерності, постійно удосконалюючи його.

 

 

 

>Професія  вихователя включає й особисті якості:

 

 

 

> мати чіткі поведінки щодо до власного здоров'я, шукати дієві способи свого оздоровлення;

 

 

 

> бути переконаним в значимості фізичної культури як одній з завдань і найважливішого кошти різнобічного розвитку особистості;

 

 

 

> систематично займатися оздоровчими видами фізичних вправ, вести здоровий спосіб життя.

 

 

 

1.1.2 Основні поняття теорії фізичного виховання

 

 

 

Вихователь дитсадка у роботі постійно оперує спеціальними поняттями теорії фізичного виховання, проаналізуємо і дамо розшифровку окремим.

 

 

 

 Що й казати являє собою фізичний розвиток людини? Розвиток людини являє собою процес фізичного, психічного та високого соціального дозрівання і охоплює все кількісні і якісних змін уроджених і набутих коштів, котрі під впливом навколишньої дійсності.

 

 

 

Фізичне розвиток пов'язана зі зміною зростання, ваги, збільшенням м'язової сили, удосконаленням органів почуттів, координації рухів тощо. У процесі психічного розвитку відбуваються істотних змін у пізнавальних, вольових, емоційних процесах, у формуванні психічних якостей і дідько особистості.

 

 

 

Соціальне розвиток дитини, ввозяться процесі її включення до життя суспільства, проявляється у зміні її поведінки, ставлення до оточуючих, на особливостях участі у справах колективу та т.д.

 

 

 

Отже, фізичний розвиток – це процес зміни форм і державних функцій організму під впливом умов життя і традиції виховання.

 

 

 

У вузькому значенні цей термін використовується для позначення антропометричних і біометричних понять (зростання, вагу, окружність грудної клітини, стан постави, життєва ємність  легень і т.д.)

 

 

 

У широкому розумінні термін «Фізичне розвиток» включає й фізичні якості (витривалість, спритність, швидкість, сила, рівновагу, окомір). У дитсадку щонайменше двох разів у перебігу року проводиться спеціальне обстеження рівня фізичного розвитку дітей, визначається її гармонійність, відповідність фізіологічним показниками.

 

 

 

При відхилень у фізичному розвитку з дітьми проводяться корекційні роботи.

 

 

 

Фізична підготовленість – рівень розвитку рухових умінь і навиків, фізичних якостей людини. Через війну глибокого вивчення можливостей дитячого організму вченими розробили нормативні показники за всіма основними видам фізичних вправ й підвищити вимоги до якості їх виконання. Ці дані використовуються розробки програм для таких закладів.

 

 

 

Фізичне виховання – педагогічний процес, направлений замінити досягнення доброго здоров'я, фізичного і рухового розвитку. У процесі фізичного виховання одночасно вирішуються і завдання різнобічного розвитку (розумового, морального, естетичного, трудового). Так трактується цього поняття у "класичному варіанті, але слід зазначити, що на даний час немає що єдиного розуміння сутності фізичного виховання.

 

 

 

Одні автори аналізують його, переважно, на біологічному рівні, інші розглядають фізичне виховання у якнайширшому аспекті, відбиваючи у його змісті все основні види виховання; треті розуміють його як процес управління фізичним розвитком; четверті - як вид виховання, специфікою якого є навчання рухам і фізичних якостей. У зв'язку з цим, фізичне виховання так можна трактувати у широкому і вузькому сенсах.

 

 

 

У широкому значенні фізичне виховання є навчально-виховний процес, характеризується усіма властивими педагогічному процесу загальними ознаками, направлений замінити всебічне фізичний розвиток людей, підготовку до виконання соціальних обов'язків у суспільстві. Фізичне виховання у вузькому значенні - вид виховання, педагогічний процес,протікаючий  по закономірностям діяльності, який би упорядкований формування та вдосконалення рухових умінь і навиків, поруч із оптимізацією розвитку фізичних якостей людини, сукупність яких і визначає його фізичну дієздатність.

 

 

 

Фізичне виховання забезпечує керовану вплив на фізичний розвиток людини, зокрема - в розвитку широкого

 

 кола основних фізичних і спеціальних якостей, підвищення

 

функціональних можливостей різних органів прокуратури та систем. У комплексі соціальних, чинників, направляють у тому мірою розвиток людини, фізичного виховання відведена особлива роль, як виду виховання, спеціально орієнтованому на оптимізацію фізичного розвитку.

 

 

 

 

 

Фізична підготовка – це професійна спрямованість фізичного виховання. Вихователь дитсадка як з фізичну культуру повинен мати відповідний рівень рухових умінь і фізичних якостей, необхідних регулярно працюють з дітьми.

 

 

 

Фізична культура - частина загальної культури, характеризує досягнення суспільства на області фізичного, психічного і міністерства соціального здоров'я.

 

 

 

Фізична культура – сукупність матеріальних й духовні цінності суспільства, що накопичені, створюються та йдуть на фізичного вдосконалення людей.

 

 

 

Зміст фізичної культури становлять: 1) особиста гігієна, куди входять у собі навички у праці і побуті (акуратність, охайність одягу, чистоту приміщень), її звички до гігієнічному режиму (раціональний розпорядок роботи і відпочинку, гігієна сну, харчування тощо.); 2) загартовування організму у природних умовах природи (повітря, сонце і вода); 3) фізичні вправи.

 

 

 

 Фізична культура, як феномен загальної культури унікальна. Саме він, за словами В.К.Бальсевича, природно містком, що дозволяє з'єднати соціальне і біологічне початок у розвитку людини.

 

 

 

Фізична культура, із властивою їй дуалізмом, може значно проводити стан організму, психіки, статус людини. За часів і всіх політичних режимах існувала потреба у сильних, здорових людях, воїнів і трударів. Процес громадського виробництва закономірно зраджував місце і функції людини під час праці, розширюючи і здатні якісно змінюючи вимоги до трудовим умінь, навичок, здібностям. Як визначили основоположники наукового комунізму, певному етапі розвитку перед суспільством постає завдання замінити простого робочого «всебічно розвиненим індивідуумом» . Це головною мірою, визначало соціальне замовлення на фізичне виховання.

 

 

 

Фізичне досконалість – історично обумовленого рівня гармонійного фізичного розвитку, здоров'я, фізичної підготовленості людини, оптимально відповідний вимогам суспільства.

 

 

 

Фізичні вправи-руху, рухові дії, окремі види рухової діяльності, що використовуються вирішення завдань фізичного виховання.

 

1.1.3 Система фізичного виховання в дошкільних установах

 

 

 

Система фізичного виховання в дошкільних установах є єдність мети, завдань, коштів, форм і методів роботи, вкладених у оздоровлення і всебічне фізичний розвиток дітей. Вона водночас є підсистемою, частиною загальнодержавної системи фізичного виховання, яка крім зазначених компонентів входять також закладу і організації, здійснюють та контролюючі фізичне виховання. Кожне установа залежно з його специфіки має конкретні напрями у роботі, які відповідають цілому державною мовою і загальнонародним інтересам.

 

 

 

Система фізичного виховання в дошкільних установах будується з урахуванням вікових і психологічних особливостей дітей.

 

 

 

Метою фізичного виховання є формування в дітей здорового життя.

 

 

 

Розуміючи спільну мету фізичного виховання як збереження і зміцнення здоров'я, різні автори формулюють завдання фізичного виховання трохи по-різному.

 

 

 

1.1.3.1 Завдання фізичного виховання

 

 

 

У процесі фізичного виховання здійснюються оздоровчі, освітні і виховні завдання.

 

 

 

Оздоровчі завдання

 

 

 

>Оздоровчі завдання мають життєво необхідний сенс. Від його успішного рішення залежить здоров'я, а й життя людини. Охорона життя й зміцнення здоров'я, поліпшення фізичного розвитку, функціональне удосконалювання принципів і підвищення працездатності організму дитини, і навіть загартовування є першочерговими завданнями. Це пов'язано з тим, що правоохоронні органи і функціональні системи у дошкільнят ще недосконалі, слабко розвинені захисні властивості організму, діти більш піддаються несприятливих умов довкілля, частіше хворіють.

 

 

 

 З огляду на специфіку віку, завдання визначаються конкретнішою формі: допомагати формуванню вигину хребта, розвитку склепінь стопи, зміцненнюсвязочно-суставного апарату. Сприяти розвитку всіх груп м'язів, особливо –мишц-разгибателей; правильному співвідношенню частин тіла; сприяти удосконаленню діяльності серцево-судинної і дихальної систем, правильному функціонуванню внутрішніх органів, розвитку функції терморегуляції, центральної нервової системи (тренувати процеси порушення та гальмування, їх рухливість), органів почуттів, рухового аналізатора.

 

 

 

Дбати про здоров'я дітей не втрачає своєї актуальності щодо дітей старшого віку. Сьогодні даних про здоров'я дошкільнят нашій країні є тривожними: практично здоровими визнані тільки 14-ти % дітей, 50 % мають відхилення можездоровья.[15 з. 96]

 

 

 

Засобами реалізації завдань цієї групи є гігієнічні і соціально-побутові чинники, повноцінне харчування, оздоровчі сили природи, раціональний режим життя, фізичні вправи.

 

 

 

Педагогічна робота, спрямовану вирішення цього завдання, включає у собі організацію режиму життя дітей,закаливающих процедур, спеціальних вправ в розвитку рухів. Ця галузь фізичного дітей жадає від вихователя постійних контактів із медичними працівниками, урахування їхніх рекомендацій, індивідуального підходи до дітям, розмов із батьками.

 

 

 

1.1.3.1.2 Освітні завдання

 

 

 

У процесі фізичного дітей дошкільного віку потрібно вирішувати і освітні завдання: формування рухових навичок і умінь, розвиток фізичних якостей, прищеплювання навичок правильної постави, навичок гігієни, освоєння спеціальних знань.

 

 

 

Завдяки пластичності нервової системи рухові навички та вміння формуються в дітей віком порівняно легко. Більшість рухів (повзання, ходьба, біг, ходьба на лижах, катання велосипедом та інших.) використовуються дітьми у звичайного життя для пересування, що полегшує зв'язку з довкіллям і сприяє її пізнання. Так при плаванні діти знайомляться зі властивостями води.