Характеристика зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовища підприємств України на прикладі ПРАТ «АВК»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

Факультет економіки і  менеджменту

Кафедра прикладної економіки 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Стратегія підприємства”

на тему: «Характеристика зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовища підприємств України на прикладі ПРАТ «АВК»

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент: групи ЗЕК IV – с. 6.030504 Телегуз А.В.(                     )

Науковий керівник: Канд. Екон. Наук, Доцент Слободян Н.Я.(                     )

 

 

 

 

 

Київ

2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОГО, ПРОМІЖНОГО ТА ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

1.1. Середовище функціонування підприємств України

1.2. Сутність зовнішнього і проміжного середовища підприємств України

1.3. Сутність внутрішнього середовища підприємств України

Висновок  до Розділу I

РОЗДІЛ ІІ. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПІДПРИЄМСТВА ПРАТ «АВК»

2.1. Загальна характеристика підприємства

2.2. Загальна оцінка діяльності ПРАТ «АВК»

2.3. Аналіз внутрішнього середовища ПРАТ «АВК»

2.4. Аналіз зовнішнього та проміжного середовища ПРАТ «АВК»

2.5. Загальна оцінка стратегічного стану ПРАТ «АВК»

Висновок  до Розділу II

РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАТ «АВК»

3.1.Стратегічні напрямки розвитку підприємства в сучасному ринковому середовищі

3.2. Удосконалення стратегії діяльності ПРАТ «АВК»

Висновок до Розділу III

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

Актуальність дослідження. Кожний підхід до стратегічного управління, що використовується у світовій практиці, має особливості щодо змісту та структури окремих етапів і підсистем стосовно переліку та послідовності дій у процесі аналізу, але базується на двох основних засадах – аналізі ситуації в зовнішньому, проміжному і внутрішньому середовищі підприємства  у взаємозв’язку та взаємозумовленості.

Усі сучасні автори розрізняють:

- зовнішнє середовище (або  середовище непрямого впливу);

- проміжне середовище (або  «середовище завдань»);

- внутрішнє середовище  організації.

Зовнішнє середовище —  це сукупність факторів, що формують довгострокову  прибутковість (збитковість) організації  і на які організація не може впливати взагалі або має незначний  вплив.

Проміжне середовище. —  це сукупність факторів, що формують довгострокову  прибутковість (збитковість) організації  і на які вона може впливати через  встановлення ефективних комунікацій.

Внутрішнє середовище організації— це сукупність факторів, які формують її довгострокову прибутковість (збитковість) і перебувають під безпосереднім  контролем власників, керівників та персоналу організації.

Стратегічний аналіз користується всією сукупністю інструментів, які  існують для визначення механізмів впливу середовища на діяльність організацій, методів аналізу діяльності окремих  підсистем. Мистецтво менеджера  полягає у виборі напрямків аналізу  та відповідного інструментарію, які  б дали змогу скласти уявлення про оточення та його вплив на стан справ у його організації.

У зовнішньому середовищі підприємства існують фактори, на які  підприємство  може або не в змозі  впливати використовуючи свій внутрішній потенціал, та які є важливими  для нього в стратегічній перспективі.

 Зміни внутрішнього  середовища у свою чергу можуть  привести до непередбачуваних  наслідків щодо  ефективності  виробничої діяльності та потужності  підприємства. Тому, існує  певна  необхідність в аналізі та  оцінці  змін зовнішнього і  внутрішнього середовища організації   для  формування стратегії   подальшого успішного розвитку  підприємства.

Метою дослідження є характеристика  зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовища сучасних вітчизняних підприємств,  дослідження наслідків впливу змін на діяльність підприємств для формування їхньої стратегії перспективного розвитку.

Предметом дослідження  є зовнішнє, проміжне та внутрішнє середовище організації

Об’єктом дослідження  є сучасні вітчизняні підприємства.

У ході дослідження були вирішені наступні завдання:

-     розглянуто  сутність стратегії, її типи, процес  формування;

-  встановлено сутність  зовнішнього середовища (або середовища  непрямого впливу); проміжного середовища (або середовища завдань); внутрішнього  середовища;

-  охарактеризовано елементи  середовища організації: проаналізовані  елементи зовнішнього, проміжного  та внутрішнього середовища організації;

-  розглянуто наслідки  впливу  зовнішнього, проміжного та внутрішнього середовища організації на діяльність сучасних вітчизняних підприємств.

Методи проведення дослідження: абстрактно-теоретичний, історичний, діалектичний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, що були використанні при визначенні та узагальненні теоретико-методологічних та практичних рекомендацій щодо розробки та реалізації стратегій розвитку  сучасних   вітчизняних підприємств. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНЬОГО, ПРОМІЖНОГО ТА ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

1.1. Середовище функціонування підприємств України

Кожне підприємство функціонує у певному середовищі. В ринковій економіці середовище переважно і забезпечує ефективність діяльності підприємства, навіть, значною мірою, детермінує його існування. Саме тому розробка стратегії і починається з діагностування та прогнозування розвитку середовища підприємства, а результати цього стануть базою для формування його місії, цілей, вибору стратегій.

Розглядаючи   структуру   середовища,   виявляємо   його елементи, тобто складові. Ці ж елементи, з точки зору впливу на підприємство, є факторами. Середовище підприємства поділяють на такі групи елементів-факторів:

- зовнішнє середовище: макросередовище; мікросередовище;

- внутрішнє середовище.

Макросередовище складається  з елементів-факторів непрямої дії, тобто вони переважно прямо не пов'язані з конкретним підприємством, зате створюють певне сприятливе або несприятливе середовище для його господарсько-бізнесової діяльності.

При розробці стратегії варто  враховувати вплив наступних  факторів макросередовища:

а) стану економіки країни;

б) по-літико-правових відносин;

в) ефективності державного регулювання економіки;

г) рівня НТП;

д) рівня соціального розвитку;

ж) стану культури, ціннісних  орієнтацій в суспільстві;

з) дієвості профспілок, партій і громадських організацій;

е) демографії;

к) природних умов, екології;

л) міжнародного становища;

м) надзвичайних обставин, яким не могли запобігти керівники (форс-мажорних).

Мікросередовище - це середовище безпосереднього впливу на підприємство, тобто це учасники ринку, які безпосередньо контактують з підприємством.

Фактори мікросередовища:

- конкуренти і конкурентне середовище в цілому;

- покупці;

- постачальники;

- партнери;

- місцеві органи профспілок, партій, громадських організацій;

- місцеві органи влади тощо.

Внутрішнє середовище - це елементи та фактори, що визначають внутрішній стан, сильні і слабкі сторони і, значною мірою, ефективність діяльності підприємства.

Фактори внутрішнього середовища підприємства:

- його виробничий потенціал;

- кадрово-управлінський потенціал;

- конкурентоспроможність продукції і конкурентний потенціал;

- організація маркетингу і збуту;

- фінансовий стан;

- ефективність виробництва;

- стратегія, місія і цілі;

- організаційна структура і культура;

- організація виробництва і праці;

- мотиваційні механізми;

- екологічність виробництва;

- соціальна ефективність;

- імідж підприємства тощо.

Середовище підприємства можна зобразити наступним чином (рис. 1.1.1.).

Логіка вивчення середовища підприємства наступна:

- спочатку визначають (роблять перелік) факторів макро-, мікро-   і   внутрішнього   середовища,   що   впливають   на підприємство   і   будуть   справляти   вплив   на   нього   в стратегічному періоді;

- потім отримують про ці фактори максимальну інформацію;

 

- далі оцінюють отриману інформацію про кожний фактор впливу середовища на підприємстві і прогнозують величину 
можливого впливу;

- результатом  оцінювання  величини впливу  кожного фактора на підприємство в стратегічному періоді є визначення

можливостей і загроз зовнішнього  середовища та сильних і слабких  сторін - внутрішнього;

- як підсумок отримуємо базу для стратегічного аналізу і визначення альтернативних стратегій.

Пошук інформації про фактори  середовища здійснюють переважно за допомогою таких форм і методів:

- Сканування    середовища    (процес    збирання    уже сформованої інформації (статистичні збірники, наукові

статті та ін.).

- Моніторингу середовища (постійне регулярне збирання  поточної і нової інформації).

- Прогнозування середовища (створення інформації про майбутній  стан підприємства).

Методи сканування і моніторингу:

• спостереження,
• опитування (анкетування) - метод Дельфі,
• експеримент.

Методи прогнозування:

• екстраполяції (прогнозування від досягнутого рівня);
• мозкового штурму (спільного прогнозування майбутнього групою експертів);
• статистично-математичне моделювання;
• побудова сценаріїв та інші методи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Сутність зовнішнього і проміжного  середовища підприємств України

Середовище організації — це сукупність певних обставин і факторів як усередині організації, так і навколо неї, що впливають на прийняття рішень. Організація перебуває під постійним тиском окремих ланок зовнішнього та внутрішнього середовища.

Організація становить взаємодію  таких основних елементів, як цілі, структури, завдання, технології, люди, а також оточення політичне, економічне, культурне, ринкове, до якого вона повинна пристосуватися.

Будь-яка організація перебуває  у середовищі та функціонує, якщо середовище дає таку можливість.

Зовнішнє середовище організації — це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але справляють на неї певний вплив (рис. 1.2.1.).

Рис. 1.2.1. Фактори зовнішнього середовища організації

Як зазначалося, підприємство — це «відкрита» система, і його розвиток залежить від зовнішнього середовища (його також називають загальним оточенням, середовищем непрямого впливу або сукупністю неконтрольованих факторів).

Зовнішнє середовище, або  середовище непрямого впливу, діє  не безпосередньо на кожну окрему організацію, а на всі одразу. Це не означає, що їхній вплив менший за вплив факторів безпосереднього оточення. Нині існують різні підходи до визначення складових цього прошарку середовища та дослідження його впливу на діяльність організації.

Ф. Котлер вважає, що зовнішнє середовище складається з шести основних факторів: демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних і факторів культурного середовища .

Доволі відомим є підхід до аналізу зовнішнього середовища, який здобув назву PEST-аналізу; виходячи з абревіатури англійських слів: р — policy; e — economy; s — society; t — technology — тобто групи основних факторів — політичних, економічних, соціальних та технологічних, які впливають на організацію.

Зауважимо, що цей підхід не тільки передбачає аналіз стану середовища, а й визначає тенденції його розвитку за допомогою сценарного прогнозування.

Фактори зовнішнього середовища найчастіше класифікують за такими групами:

1. Економічні — фактори,  що пов’язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії.

2. Політичні — фактори,  що впливають на політичні  погляди та поділяють людей  на окремі політичні групи  і знаходять вираження в діяльності  та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.