Шляхи розширення операцій комерційних банків с фізичними особами

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ІМ. М. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

 

КАФЕДРА БАНКІВСЬКОЇ  СПРАВИ

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з курсу: «Банківські операції»

на тему: «Шляхи розширення операцій комерційних банків с фізичними особами»

 

 

Виконала:

студентка    курсу

групи    

обліково-фінансового  ф-ту

денного відділення

 

                (П.І.Б.)

Науковий керівник

 

(посада, вчене звання, П.І.Б.)

 

 

 

 

Донецьк - 2010

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

Розділ 1. Теоретичні основи здійснення операцій комерційним банком з фізичними особами.................................................................................................4

1. Сутність банківських операцій та їх класифікація..........................4
2. Операції комерційних банків з фізичними особами, їх види та особливості...............................................................................................................6
3. Сучасний стан і проблеми операцій комерційних банків з фізичними особами.................................................................................................9

Розділ 2. Оцінка розвитку операцій комерційних банків з фізичними особами...................................................................................................................11

2.1. Організаційно-економічна  характеристика ЗАТ КБ «ПриватБанк»...15

2.2. Аналіз кредитних  і депозитних операцій ЗАТ КБ «ПриватБанк» з фізичними особами.........................................................................................17

2.3. Аналіз дохідності  операцій ЗАТ КБ «ПриватБанк» з фізичними особами............................................................................................................20

Розділ 3. Шляхи розширення операцій ЗАТ КБ «ПриватБанк» с фізичними особами...................................................................................................................27

3.1. Розвиток традиційних  послуг ЗАТ КБ «ПриватБанк» з фізичними особами............................................................................................................30

3.2. Перспективи  розвитку нетрадиційних послуг ЗАТ КБ «ПриватБанк» з фізичними особами.......................................................................................35

ВИСНОВКИ.....................................................................................................40

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.................................................................................43

ДОДАТКИ.......................................................................................................45

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Одним із найважливіших елементів  інфраструктури економіки країни є  комерційні банки. Вони відіграють вирішальну роль у забезпеченні взаємозв’язку між виробниками продукції та її споживачами, здійснюючи розрахунки між ними, залучають тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб, надають кредитні ресурси в позику, виконують багато інших операцій та послуг. Ця роль зростає ще більше в умовах розвитку і становлення ринкових відносин.

Робота банків на комерційних  умовах вимагає від них і в  процесі діяльності переглядати  традиційні форми і методи проведення операцій, проводити регулярний аналіз ефективності їх здійснення, тому що під впливом посилення міжбанківської конкуренції на банківському ринку України проявляється тенденція до розширення продуктового ряду послуг. Адже кожен банк зацікавлений у можливості збільшення власних прибутків, мобілізації додаткових ресурсів та розширення бази клієнтів банку, підвищення власного рейтингу на ринку. Саме тому сучасні банкіри вибирають політику розширення продуктового ряду банківських послуг.

Практика функціонування комерційних банків у країнах  із розвинутою ринковою економікою охоплює величезний спектр різноманітних операцій, що виконуються цими інститутами на фінансовому ринку. За деякими оцінками, комерційні банки європейських країн виконують понад 100 видів операцій з обслуговування  клієнтури, банки США - понад 150, а кредитно - фінансові установи Японії - близько 300 видів.

З розвитком ринкової економіки принципово міняється зміст діяльності банків, що обумовлює актуальність дослідження розвитку і вдосконалення ринку банківських послуг. Актуальною стає проблема вичерпаності класичних банківських послуг та впровадження нетрадиційних у банківську діяльність, а також підвищення їх ефективності. Першорядну значущість отримують поліпшення якості банківського обслуговування і використовування сучасних методів управління, розширення асортименту банківських послуг, що надаються. Тому для підвищення ефективності діяльності банків на внутрішньому ринку і збільшення можливостей виходу на зарубіжні ринки капіталів необхідно розробити і використати активний цілеспрямований підхід до організації продажів банківських продуктів і управління ними.

На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження авторів  навчальних посібників Васюренка О.В., А.М.Мороза, Панова Г.С., статей Чайковского Я.І., Дзюблюк О.В., Зіміной О.В. та інших.

Метою курсової роботи є  визначення ролі і місця системи  аналізу та напрямків розширення банківської діяльності.

Досягнення поставленої  мети потребує виконання наступних  завдань:

проаналізувати послуги, що надає банк, та динаміку їх розвитку; 

проаналізувати фінансовий стан банку;

надати рекомендації щодо укріплення фінансового стану  банку та впровадження у діяльністьЗАТ КБ «ПриватБанк» нових видів послуг.

Для виконання завдань  дослідження у роботі використовуються наступні методи: економічний аналіз діяльності комерційних банків, статистичний аналіз, методи експертних оцінок (теорії, прогнози й висновки провідних українських фінансових аналітиків), індуктивні та дедуктивні методи аналізу, метод порівнянь та аналогій, методи зіставлення і обстеження.

При написанні курсової роботи були використані наступні джерела: навчальні посібники, наукові статті, нормативно-правові документи, матеріали вітчизняних й зарубіжних авторів.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні основи здійснення операцій комерційним  банком з фізичними особами

 

1. Сутність банківських операцій та їх класифікація

 

Ринок банківських послуг є однією із важливих і невід'ємних  складових сучасної ринкової економіки. Банки поступово перетворилися у основних посередників у перерозподілі капіталів, у забезпеченні безперервності процесу економічного відтворення. Умови зростаючої конкуренції і комерціалізації діяльності диктують необхідність реорганізації структур, розробки гнучких ринкових стратегій, проведення сегментації ринку банківських послуг, розвитку нових його сегментів, послуг та методів обслуговування. Тому сьогодні зростає інтерес до різних аспектів діяльності банків та методів управління ними.

Процес формування ринкових відносин в економіці України  поступово виявляє значне зростання  попиту на послуги установ кредитної системи як з боку суб'єктів підприємницької діяльності, так і з боку фізичних осіб. Сучасні особливості організації бізнесу визначають потреби підприємців не лише у традиційному кредитно-розрахунковому банківському обслуговуванні, а й у значно ширшому спектрі різноманітних послуг комерційних банків, спроможних забезпечити оптимальні умови для ефективного прибуткового господарювання своїх клієнтів. Щодо самих банківських установ, то потреба у розширенні діапазону їхніх операцій об'єктивно випливає з умов конкурентного середовища, яке складається на вітчизняному ринку. Крім того, в умовах кризових явищ в економіці країни, нестабільності виробництва, інфляції, традиційні кредитні операції банків неспроможні забезпечити їм належний рівень прибутковості, що поглиблює, тенденції, до універсалізації банківської справи та створення повноцінного ринку банківських послуг, як специфічної сфери ринкових відносин, що забезпечує попит і пропозицію на послуги банків з метою задоволення потреб клієнтів.

Згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність» банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик [9].

Результатом діяльності банка є створення банківського продукту. Банківський продукт може виступати в 2-х формах: створення платіжних коштів, надання послуг. Визначальними щодо суті банківського продукту є базові функції комерційних банків. Специфіка функціонування банківських установ полягає в тому, що їхнім продуктом є, з одного боку, надання різноманітних послуг шляхом проведення активних, пасивних і комісійно-посередницьких операцій, а з другого - створення безготівкових платіжних коштів, що значною мірою є результатом тих самих операцій (рис.1.1)

 

 

 

 

Рис. 1.1. Склад банківського продукту

Безготівкові платіжні кошти створюються комерційними банками у процесі депозитної емісії на основі надання позик клієнтам і проведення розрахунків, що приводить до загального збільшення грошової маси. При зростанні попиту на банківські кредити сучасний емісійний механізм дає змогу збільшувати грошову масу, а при зниженні попиту зменшувати її. Тому здатність комерційних банків створювати гроші має важливе значення для економіки.

Другу складову банківського продукту становлять різноманітні послуги, що надаються комерційними банками: депозитні, кредитні, розрахункові, касові, валютні, консультаційні тощо. При цьому для з’ясування суті й специфіки банківського продукту важливо мати чіткі термінологічні формулювання. Результатом банківської діяльності є надання послуг клієнтам.  Для цього банки здійснюють операції різних видів. Інакше кажучи, послуги - це кінцевий результат, готовий продукт банку, тоді як операції - це його виробничий процес (рис.1.2) [2, с.20].

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Класифікація результатів діяльності комерційного банку

Класифікацію  цього процесу доцільно проводити  враховуючи особливості формування й розміщення ресурсів комерційного банку, що зводиться до здійснення трьох основних груп операцій: пасивних, активних і комісійно-посередницьких.

Пасивні операції полягають у залученні тимчасово вільних коштів для формування своїх ресурсів. При проведенні активних операцій банки розміщують сформовані ними ресурси з метою отримання прибутку.  Комісійно-посередницькі операції проводяться банком за дорученням і на користь клієнта за певну плату. Щодо останніх, то йдеться не про формування і розміщення ресурсів, а про переміщення вже наявних у банку коштів або про проведення інших операцій, безпосередньо не пов’язаних із рухом грошей, так звані позабалансові послуги [2, с.21].

 Отже, у результаті  здійснення трьох вищезазначених  груп операцій комерційні банки надають клієнтам різноманітні послуги, які у сукупності становлять банківський продукт.

Конкуренція між банками  та небанківськими фінансово-кредитними установами, а також всередині самої банківської системи сприяє подальшій універсалізації банківської справи, розвитку та розширенню кола операцій та послуг, що їх може виконувати сучасний універсальний банк. Крім традиційних, базових для комерційних банків України операцій, вони виконують нові, не традиційні для них операції та послуги. До перших належать операції і послуги, пов'язані з формуванням банківських ресурсів, їх розміщенням в активи та здійсненням розрахунків між клієнтами. До нетрадиційних для банків України операцій та послуг відносяться: лізинг, факторинг, довірчі (трастові) послуги, операції з дорогоцінними металами, гарантійні, посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги, фінансовий інжиніринг [1].

Виникнення та подальший розвиток нетрадиційних банківських операцій та послуг Україні зумовлені такими причинами [1]:

зниження рівня дохідності традиційних банківських операцій та послуг;

загострення конкуренції  між банківськими та небанківськими фінансово-кредитними установами, а також між самими комерційними банками. Конкуренція вплинула на залучення банків до певних видів діяльності, які можуть здійснювати також небанківські фінансово-кредитні установи;

необхідність підвищення якості обслуговування своїх клієнтів. Це виявляється, зокрема, в тому, що відбувається закріплення за кожним солідним клієнтом окремого менеджера, котрий надає йому весь комплекс послуг та здійснює необхідні операції;

диверсифікація банківських  доходів, зокрема шляхом збільшення в них частки непроцентних доходів, включаючи комісійні доходи;