Аналіз діяльності підприємства туристичної індустрії

 

    Проранжирувати отримані в результаті заповнення табл. 3.6 чинники зміни характеру впливу за допомогою методу рангової кореляції. Для цього необхідно скласти анкети опитування експертів для кожної групи чинників (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 – Зведення анкет опитування експертів

Найменування чинників	Експерти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Нові  додаткові послуги	3	8	9	5	4	5	6	5	7	6	58	3	9
Нові  готелі	5	2	7	6	6	7	9	6	9	10	67	12	144
Орендоване  житло	7	5	8	7	8	6	8	7	10	5	71	16	256
Якість  обслуговування	1	6	4	1	1	2	2	3	6	4	30	-25	625
Місце розташування	4	1	2	4	3	4	1	4	8	2	33	-22	484
Рівень  цін	2	4	1	2	7	1	3	2	3	1	26	-29	841
Якість  послуг	6	7	5	3	2	3	4	1	5	3	39	-16	256
Законодавство	9	9	3	10	9	8	7	10	4	8	77	22	484
Ліцензування	8	3	10	8	5	10	5	8	1	7	65	10	100
Податкова політика	10	10	6	9	10	9	10	9	2	9	84	29	841
											55		4040

 

       При ранжируванні використовується принцип: ранг 1 присвоюється тому чиннику, що, на думку спеціаліста, має найбільший вплив на досліджуваний об'єкт.

     Ступінь зв'язку між декількома ранжировками (оцінками, виставленими опитаними експертами) оцінюється коефіцієнтом конкордації, або коефіцієнтом згоди. Коефіцієнт конкордації визначає узгодженість експертів при ранжируванні n об'єктів за ступенем володіння деякою властивістю Х.

     Нехай є n об'єктів 1, 2, ... , i, ..., n, у різній мірі мають властивість Х, і нехай m експертів ранжирують ці об'єкти за властивістю Х. Сумарна ранжировка матиме вигляд

     

, , ... , .

     Цей метод формалізації апріорної інформації звичайно застосовують, коли кількість  ранжованих об'єктів невелика (n £ 15).

     Середній  ранг у цьому ряду складає:

α= (58 + 67 + 71 + 30 + 33 + 26 + 39 + 77 + 65 + 84) / 12 = 55

     Сума  квадратів різниць між членами  сумарної ранжировки і членами ряду, складеного із середніх значень дорівнює

S = 9 + 144 + 256 + 625 + 484 + 841 + 256 + 484 + 100 + 841 = 4040

     Розмір S досягає максимуму, коли всі експерти дають однакові ранжировки. Якщо визначити узгодженість експертів як відношення реальної суми квадратів різниць S до максимально можливої суми Sмакс, утворюється вираження для коефіцієнта конкордації, запропоноване Кендаллом:

     

 

W = 12 * 4040 / 100 * (1000 – 10) = 0,49

     Розмір W змінюється від 0 до 1. W=1 означає, що всі експерти дали однакові ранжировки; W=0 означає, що зв'язок між ранжировками, даними m експертами, відсутній.

     Для оцінки значущості коефіцієнта конкордації використовується c²-розподіл із числом ступенів свободи j=n-1. При n<10 розподіл розміру m(n-1)W відрізняється від c²-розподілу, тому в такому випадку припадає користуватися спеціальними таблицями. Перевірка значущості зводиться до перевірки статистичної гіпотези про рівність коефіцієнта конкордації нулю. При заданому рівні значущості a ця гіпотеза відхиляється, коли

     m(n-1)W ³ c²_КР,

де c²_КР- критичне значення c²-розподілу при числі ступенів свободи j=n-1.

     У цьому випадку конкордація вважається значущою. При j=n-1>30 для перевірки значущості використовують нормальний розподіл.

     У результаті зроблених обчислень  чинники ранжируються у зворотньому порядку; тобто найбільший вплив робить чинник з найменшим значенням сумарного рангу .

     4. Аналогічно проранжирувати значення сумарних рангів чинників, що одержали перший рейтинг у кожній групі і зробити висновок про вплив на діяльність підприємств на ринку сил конкуренції відповідно до моделі “п'ятьох сил” Майкла Портеру.  

     Висновки: проаналізувавши ранжировки експертів, отримали коефіцієнт координації, що дорівнює 0,49, що свідчить про те, що зв'язок між ранжировками, даними 12-ма експертами, середній. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     4.АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНОГО ОТОЧЕННЯ 

      4.1 Побудова конкурентної карти ринку

     При виконанні цього підрозділу студенти одержують навички визначення особливостей розвитку конкурентної ситуації; ступеня домінування підприємства на ринку; виявлення найближчих конкурентів і оцінки відносної позиції підприємства серед учасників ринку.

     У процесі виконання завдання необхідно  вирішити наступні питання:

1. Визначити ринкову частку кожного підприємства на ринку товарів і послуг (ТіП).
2. Розрахувати темпи приросту ринкової частки кожного підприємства.
3. Побудувати конкурентну карту ринку ТіП .

     Методичні рекомендація до виконання завдання подані нижче:

1. Узявши за основу дані, наведені в табл. 4.2, розрахувати ринкові частки (Дi) підприємств у t_n  і t_n+1 - роках за формулою

     

,

     виділив при цьому min і max значення Дi у кожному році.

     Таблиця 4.1 – Вихідні дані для розрахунку

Підприємства		П-1	П-2	П-3	П-4	Разом:
Обсяг товарів і послуг (Q), тис. грн.	tn	190	304	240	284	1018
	tn+1	248	295	258	287	1088

 

      Примітка: підприємство з  індексом П-1 є  сформованим  умовним, де виконується порівняльний аналіз останніх умовних підприємств П-2, П-3, П-4, П-5 при побудові конкурентної карти ринку в кластері. Дані, наведені в таблиці, необхідно скоригувати на поправочний коєфіцієнт 1,23 , де дві ціфри після коми є двома останніми ціфрами залікової книжки.

     Розрахувати середнє арифметичне значення ринкових долей (Д_ср) усієї сукупності підприємств (n) по співвідношенню Д_ср=1/n і виділити значення Дi>Д_ср і Дi<Д_ср.

2. Розрахувати середньоквадратичне відхилення ринкової частки підприємства s₁ (s₂), для яких Дi ³ (<) Д_ср по відповідних секторах, використовуючи формули:

     

        S =1, …, k₁;

    t =1, …, n-k₁,

 де  k1(n-k1) - кількість підприємств, для яких Д_S < Д_СР (Дt ³ Д_СР);

 ДS (Дt) - ринкові частки підприємств, для яких Д_S < Д_СР (Дt ³ Д_СР);

Д_СР1 (Д_СР2) - середнє арифметичне значення ринкової часткипідприємств, для яких ДS < Д_СР (Дt ³ Д_СР).

    

                S = 1, …, k₁;

            t = 1, …, n-k₁...

Таблиця 4.2

tn		tn+1
Di<Dср	Di>Dср	Di<Dср	Di>Dср
П1 П3	П2 П4	П1 П3	П2 П4
0,187 0,236	0,299 0,279	0,228 0,237	0,271 0,264
0,211 0,0006 0,0006	0,289 0,0001 0,0001	0,233 0,00003 0,00001	0,267 0,00002 0,00001
0,0006	0,0001	0,00002	0,000015
0,024	0,01	0,004	0,004

 

3. Розрахувати темпи приросту ринкової частки підприємства за формулою:

де Ti - темп приросту ринкової частки i-го підприємства, %;

   Дit (Дit0) - ринкова частка i-го підприємства в період часу t (t0), %;

m - кількість років в аналізованому періоді.

4. Т1 = = 13,1
5. Т2 = = - 3,34
6. Т3 = = 1,97
7. Т4 = = -1,29
8. Розрахувати розмір середнього темпу приросту ринкової частки (Т_СР) за формулою: