Фінансове проектування

• для простих акцій:

ЦАК = Дп / Цза + п ,

де Дп – прогнозне значення дивіденду на певний період;

Цза – ринкова ціна простої акції;

п – прогнозований темп приросту дивідендів;

• для привілейованих акцій:

ЦАК = Д / Цпа ,

де Д – фінансовий дивіденд у грошовому виразі;

Цпа – ринкова ціна привілейованої акції.

Ціна облігацій підприємства (ЦОП) розраховується за формулою:

,

де Сн – номінальна вартість облігацій;

р – процент до облігацій (у частках одиниць);

Ср – поворотна (реалізаційна) вартість облігацій;

к – термін обертання  облігацій (в роках);

Н – ставка податку на прибуток (у частках одиниць, якщо проценти по облігаціях оподатковуються).

Вартість капіталу для  фінансування проекту – це середньозважена  вартість капіталу по кожному джерелу  фінансування (WACC). Ця модель враховує чотири типи джерел фінансування:

• кредити банків;
• вкладення інвесторів у привілейовані акції;
• вкладення інвесторів у прості акції;
• реінвестиції.

Відповідно до цього

WACC = Wd · Kd + WpKp + Ws · Ks + We · Ke,

де Кd – проценти за кредит;

Kp – необхідна дохідність по привілейованих акціях;

Ks – необхідні дна дохідність по простих акціях;

Ke – необхідна дохідність по альтернативних інвестиціях;

Wd, Wp, Ws, We – частка відповідного джерела в усьому обсязі інвестицій.

Процес управління активами, спрямований на зростання прибутку, характеризується категорією “ліверідж”, що в перекладі означає “важіль”. У проектному аналізі він трактується як фактор, зміна якого може призвести до зростання чистого прибутку. Ліверідж поділяється на виробничий та фінансовий. Виробничий ліверідж характеризується впливом на прибуток факторів виручки від реалізації та витрат на реалізацію продукції. Фінансовий ліверідж характеризує вплив на прибуток ціни капіталу на реалізації проекту і податку на прибуток. Фінансовий ліверідж – це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу і структури власного та позикового капіталу.

Аналіз фінансового ліверіджу покликаний визначати рівень фінансування активів за рахунок позикових коштів.

Для аналізу фінансового  ліверіджу застосовуються два основні показники.

Фінансовий ліверідж (FR) = 1: (DAR – середня ставка процентів за кредит).

Ефект фінансового ліверіджу (ЕФЛ) = ROE x FR-ROE,

де ROE – рентабельність власного капіталу, що обраховується як відношення чистого прибутку до власного капіталу в процентах.

 Під капітальними витратами  розуміють усі витрати, які  забезпечують підготовку й реалізацію  проекту, включаючи формування  або збільшення основних та  оборотних коштів. Ці витрати  не мають на меті дати прибуток  принаймні протягом року і  є довгостроковими вкладеннями.  Залежно від виду і форм  капітальних витрат значення  їх показників матиме різний  економічний сенс. Якщо йдеться  про створення нового підприємства, капітальні витрати розглядаються  як вклад засновників у статутний  фонд, якщо проект у рамках  діючого – як збільшення статутного  фонду за рахунок коштів залучених  акціонерів або витрат, погашування за рахунок кредитів чи державних субсидій. Капітальні витрати не відносяться до валових витрат підприємства.

Щоб перейти до розрахунку залучення капіталу, слід розрахувати  потребу в оборотних коштах проекту (ПСК) і мінімально необхідну суму коштів в обороті (МСД). Розрахунок ПСК  потрібний для визначення мінімально необхідних оборотних коштів у грошовій та матеріальній формі, а розрахунок МСД – для забезпечення постійної  платоспроможності по закупівлі  всіх видів поточних активів, насамперед товарно-матеріальних цінностей.

МСД розраховується за формулою:

МСД = Поточні грошові  витрати х Цикл обороту коштів

(кількість днів між  датою закупівлі сировини, матеріалів, комплектуючих та датою надходження  виручки від продажу готової  продукції) : 360.

ПСК розраховується за формулою:

Норматив запасів Нормальна  дебіторська

ПСК = МСД + товарно-матеріальних + заборгованість

цінностей (ТМЦ) (НДЗ)

Прямі матеріальні витрати  х Цикл виробництва

(кількість днів між  датою закупівлі сировини, матеріалів,

ТМЦ = комплектуючих та датою  відвантаження готової продукції) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Розробка проекту по створенню  нового формування по пошиттю одягу 

 

                2.1. Загальна характеристика підприємства

 

Приватне  підприємство “Рута” створюється з метою пошиття одягу, а саме спецодягу та продаж його через власний магазин. Як відомо, забезпечення спецодягом своїх працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, — це не просто бажання роботодавця, а його обов’язок. Придбавати спецодяг доводиться досить регулярно.  В даний час, в нашому місті практично ніхто не займається такою справою, тому значної конкуренції на даний момент не має. Сьогодні існує досить велика кількість магазинів, одяг яких відповідає сучасним потребам людей, але ціни, яких достатньо високі, щоб бути доступними більшості покупців. Тому головним завданням підприємства є - зробити вироби доступним за ціною, що задовольняють різноманітним запитам покупців по фасону, якості виконання і підбору тканин.       

ПП «Рута» буде знаходитись в с. Крюковщина, Київської області, по вул. Одеській, 15. Засновником буде одна людина – Бутова Лариса Павлівна. Фінансування здійснюватиметься за рахунок власних накопичених коштів, в сумі 50 000 грн.

 Головними клієнтами для нас стануть – клієнти-замовники – підприємства з небезпечними умовами праці, з якими попередньо заключимо договори. Постійним клієнтам надаватимуться знижки, а доставка в межах міста для них буде безкоштовна.

В майбутньому плануємо розширення галузі і маємо на меті залучати людей для пошиття даного одягу. Маємо також намір орендувати торгове місце на Центральному ринку для роздрібної торгівлі своєю продукцією.

Мета проекту полягає в тому, щоб забезпечити своїх клієнтів-замовників та жителів міста спеціальним  одягом, і показати турботу про  людей.  Що стосується доходу, то пошиття одягу є рентабельною галуззю в сільському господарстві і не тільки.

Важливим завданням для підприємства є викликати у споживача бажання  придбати товар. Засобами для цього  є: 

1. Дизайн, функціональні та естетичні властивості товару; 

2. Удосконалення асортименту і  послуг; 

3. Розміщення реклами в спеціалізованих  друкованих виданнях; 

4. Регулярна участь в тематичних  виставках і показах; 

5. Надання гарантій і знижок. 

Для здійснення проекту ми будемо орендувати приміщення, де збираємося встановити швейні машинки та склад для тканини. Швейні машинки будемо купувати вітчизняні, харківського виробництва Brother NV 400, вартістю 3500 грн. Також маємо свій будинок, де буде розміщуватися кабінет директора - гол. бухгалтера.

Планова робота підприємства на початку діяльності - це пошиття фартухів, комбінезонів, халатів, штанів, тощо. Штатний персонал складається з директора ательє (власника), продавця магазину, двох швачок.

У цій галузі ми не є спеціалістами, але володіємо достатньою інформацією, щоб займатися цим бізнесом. Процес виготовлення одягу складається  з основних етапів: проектування, підготовчо-розкрійного, пошиття, обробки (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Етапи виготовлення одягу
Етап проектування	1. Моделювання                   2. Конструювання
Підготовчо - розкрійний етап	1. Підготовчі операції                   2. Операції розкрою
Пошиття одягу
Оздоблення	1. Волого-теплова обробка                  2. Заключне-оздоблювальні операції

 

Етап проектування складається з моделювання та конструювання. Моделювання - процес створення моделі (первинного зразка), за якою буде здійснюватися масове та індивідуальне виробництво одягу. Конструювання - процес розробки конструкції. Конструкція являє собою креслення деталей виробу в натуральну величину з зазначенням місць сполучення по зрізами деталей і методів виготовлення.

Підготовчо-розкрійний етап полягає у прийманні і зберіганні матеріалів (перевірці їх якості, проміри шматків тканин і їх сортування), підборі для кожної моделі всіх матеріалів, підборі тканини в настили, розрахунку шматка тканин, підготовці обмелок і трафаретів. Розкрій складається з настилання матеріалів, розтин і розрізання настилів на частини, контролю якості крою, комплектування деталей крою. Одним з головних напрямів удосконалення підготовчо-розкрійного етапу є механізація і автоматизація. Важливу роль у цьому процесі відіграє розробка технології та обладнання для централізованого підготовчо-розкрійного виробництва, обслуговуючого кілька підприємств із застосуванням сучасних математичних методів і обчислювальної техніки для розрахунків при нормуванні матеріалів. Пошиття одягу здійснюється в швейному цеху підприємства. Швейний цех повинен бути оснащений обладнанням для сточування деталей, а також обладнанням для волого-теплової обробки. Технологічні потоки пошиття одягу можуть бути однофасонні, багатофасонні і багатоассортиментні. На багатофасонних потоках одночасно виготовляють кілька моделей одягу. На багатоассортиментних потоках шиють кілька видів виробів, наприклад, халати, штани та фартухи. На етапі обробки проводиться волого-теплова обробка, в результаті якої швейним виробам надають товарний вигляд. Після волого-теплової обробки слід заключному - оздоблювальний етап. Після оздоблювальних операцій вироби надходять на склад готової продукції. Деталі одягу з'єднують різними способами: нитковим, клейовими, зварних, клепаних. Застосування того або іншого з'єднання в кожному конкретному випадку залежить від вимог, що пред'являються до нього, виду з'єднуються матеріалів, а також від потужності і можливостей обладнання. 

Одяг безпосередньо пов'язаний з нашим способом життя, з нашою  роботою, тому він повинен бути доцільним, повинен не тільки не заважати, а  й допомагати людині в його роботі.

 

 

 

 

2.2. Техніко-економічне  обґрунтування проекту

 

Техніко-економічні розрахунки, які дозволяють оцінити  ефект та ефективність як окремих  проектів, так і всієї їх сукупності, займають важливе місце в управлінні на підприємстві.

Повноцінне  ТЕО передбачає:

• грамотне використання методів збору необхідної вихідної інформації;

• прогнозування зміни окремих параметрів проекту; врахування інтересів закордонного партнера;

• розрахунок узагальнюючих фінансово-економічних показників;

• порівняння зовнішньоекономічних альтернатив.

Товар - це серцевина всієї діяльності. Якщо товар не спроможний задовольнити потреби покупців, то ніякі зусилля і ніякі додаткові витрати не зможуть покращити його становище на ринку. Основною ознакою товару є його купівельні властивості, тобто здатність задовольняти потреби споживача. Товар, який є предметом даного проекту - спецодяг. Під час попереднього дослідження ринку, було звернуто увагу на те, що одяг, який продається, в більшості китайського виробництва, що піддає сумніву якість сировини, а якість пошиття - бажає кращого. Вітчизняних виробників дуже мало. Для того, щоб ринок реалізації даного товару був стабільним та надійним, взято за правило у виробництві використовувати тільки натуральну сировину, оперативно поповнювати асортимент, використовуючи знання дизайну шити оригінальні і зручні вироби. Окрім цього є можливість запропонувати покупцям відносно низькі ціни, гнучку систему знижок та акції.

Виробнича діяльність часто протікає в умовах, при яких необхідні засоби індивідуального  захисту, зокрема спецодяг, відповідають конкретним вимогам. До основних вимог, яким повинен відповідати спецодяг, відносяться запобігання впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, забезпечення безпеки праці, збереження нормального функціонального  стану людини та її працездатності. При цьому сам спецодяг не повинен  надавати токсичну дію на організм людини при її експлуатації та виготовленні.

В даному бізнесі планується реалізовувати товар самостійно, через власну торгову точку (магазин), а в подальшому - оптовими партіями для вже існуючих відпрацьованих каналах, а також підприємцям, що продають даний одяг. Ціни на товар планується встановити в середньому на 10 -15% нижче ринкових на аналогічні вироби. Крім того планується ввести картки постійного клієнта на 5 - 10% знижки, безготівкові розрахунки, а також акції на окремі види товару.