Фінансове проектування

Учасниками  міжнародної системи проектного фінансування виступають міжнародні та регіональні фінансово-кредитні інститути, багатосторонні агенції розвитку та агенції з гарантій інвестицій, транснаціональні та багатонаціональні корпорації, транснаціональні банки, національні уряди, національні  агенції експортно-імпортного кредитування та страхування, а також національні  кредитори та інституційні інвестори (фінансово-промислові групи, інвестиційні та пенсійні фонди, холдинги, банки  чи їх об’єднання, фінансові, інвестиційні, страхові, лізингові компанії, фонди  венчурного капіталу та спеціально створені венчури-інвестори цільового призначення тощо).

Проектне  фінансування як різновид фінансування реальних інвестицій зарекомендувало  себе як досить успішний спосіб залучення  коштів для фінансування інвестиційних  проектів у розвинутих країнах, проте  в Україні залишається низка  чинників, які унеможливлюють використання проектного фінансування повною мірою.

З точки  зору банку, проектне фінансування характеризується більш високим рівнем ризику порівняно  із традиційним кредитуванням, навіть довгостроковим.

Рівень  ризику комерційного банку при реалізації програми проектного фінансування залежить, насамперед, від обраної схеми  участі в управлінні проектом.

За кордоном використовуються наступні нові кредитні схеми, рамкові та концесійні угоди, які виступають перехідними формами  до схем кредитування інвестиційних  проектів на принципах проектного фінансування:

1) Фінансування  на умовах кредитів під суверенну  гарантію. Крім традиційних схем  реалізації подібних кредитних  угод, останнім часом в Україні  набули поширення нові перспективні  схеми, завданням яких виступає  підготовка переходу до широкого  запровадження принципів проектного  фінансування.

2) Фінансування  на умовах рамкової угоди. Рамкова  угода являє собою різновид  угоди, що має характер попередньої  домовленості, яка не має завершеного характеру без майнової відповідальності. На її підставі визначаються умови для укладання наступного великомасштабного контракту.

3) Фінансування  на умовах концесійної угоди.  Практичний механізм реалізації  фінансування на умовах концесійної  угоди покладено в основу схеми  "побудувати - експлуатувати - передати  у власність" (ПЕП). Метою схеми  "ПЕП" є максимальне перекладення  ризику позичальника на приватного  організатора проекту і на  сам проект. У схемі "ПЕП"  організатор фінансує проект, використовуючи  ресурси консорціуму комерційних  банків, інших фінансових інститутів, агентств експортного кредиту  і міжнародних фінансових інституцій. Фінансування проводиться під  прогнозований прибуток самого  проекту і його активи, включаючи  оплачений капітал організатора.

Якщо  проект не завершений, то СП не зможе  отримати прибутки для обслуговування боргу. Цей ризик приймається  Україною через зобов’язання надати субординований кредит для здійснення платежів з обслуговування боргу до настання платоспроможності. Хоч Україна і приймає цей ризик, він компенсується через штрафи згідно з укладеним контрактом на будівництво. Сума їх повинна покривати витрати навіть у разі крайніх затримок.

Висновок

Складність  організації фінансування проектів обумовлена тривалим терміном їхньої реалізації, залучення широкого спектра  технічних, економічних, фінансових і  юридичних послуг різних суб'єктів, які беруть участь у підготовці і  реалізації проекту.

Фінанасове  проектування виділяється в окремий вид діяльності фінансово-кредитних установ, залучених до процесу організації фінансування інвестиційних проектів реального сектора економіки.

Фінансове проектування є формою реалізації фінансово-кредитних стосунків учасників з приводу організації і здійснення фінансування інвестиційного проекту з використанням різноманітних фінансових інструментів за умови, що джерелами погашення заборгованості є грошові потоки, що генеруються проектом, а забезпеченням боргу – активи учасників фінансування.

Об'єктом  фінансового проектування , як правило, є проекти сектора соціальної і виробничої інфраструктури, яка характеризується значною капіталомісткістю, низькою комерційною ефективністю, але має стратегічне значення для економіки країни.

Залежно від джерел мобілізації фінансових ресурсів проектне фінансування може реалізуватися за рахунок:

1) власних  коштів підприємства;

2) запозичених  коштів (як правило, інвестиційних  кредитів і емісії корпоративних  облігацій);

3) залучених  коштів (акціонерів, компаньйонів, пайових  внесків тощо);

4) коштів| державного бюджету;

5) інших  внутрішніх і зовнішніх джерел  фінансування.

Фінансування проекту  має забезпечити розв’язання двох основних завдань:

• забезпечити таку динаміку інвестицій, яка б уможливила виконання проекту відповідно до часових і фінансових (грошових) обмежень;
• зменшити витрати фінансових ресурсів і проектні ризики за рахунок оптимізації структури інвестицій та максимізації податкових пільг.

При створенні нових підприємств, реалізації нових інвестиційних  проектів найкраще джерело фінансування – акціонерний капітал, позики і  випуск облігацій.

Список використаних джерел

1. Інвестиційний аналіз: підручник / [А.А. Пересада, Т.В. Майорова, С.В. Онікієнко та ін] ; кер. авт. кол. і наук. ред.А. А. Пересада; М-во освіти і науки України, Держ. вищ. навч. заклад "Київський нац. екон. ун-т ім.В. Гетьмана". - 2-ге вид., переробл. та доповн. - К.: КНЕУ, 2008. - 544 с.
2. Інвестування: підручник / В.М. Гриньова [та ін.]. - К.: Знання, 2008. - 452 с.
3. Йескомб, Э.Р. Принципы проектного финансирования / Э.Р. Йескомб; пер. с англ. И.В. Васильевской; под общ. ред. Д.А. Рябых. - М.: Вершина, 2008. - 488 с.
4. Катасонов В. Проектне фінансування: Підручник. К.: “Знання", 2000 - 272с.
5. Коюда В.О. Основи інвестиційного менеджменту: навч. посібник / В.О. Коюда, Т.І. Лепейко, О.П. Коюда. - К.: Кондор, 2008. - 340 с.
6. Куриленко Т.П. Проектне фінансування. Підручник - К.: Кондор, 2006 - 208с.
7. Управління проектами: навч. посібник / [Л.О. Збаразська та ін.] ; М-во освіти і науки України. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 168 с.
8. Пересада А.А., Майорова Т.В., Ляхова О.О. Проектне фінансування: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. - 736 с.
9. Пересада А.А., Коваленко Ю.М. "Фінансові інвестиції": Підручник - К.: КНЕУ, 2006. - 502 с.
10. Управление проектами. Мазур И.И., Шапиро В.Д. Справочное пособие. - М.: Высшая школа, 2001 - 875 с.
11. Кобиляцький Л.С. Управління проектами: Навч.посіб. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.
12. Богоявленська Ю.В. Проектний аналіз: навч. посібник / Ю.В. Богоявленська; М-во освіти і науки України, Європейський ун-т фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, відокр. підрозділ у м. Житомирі. - К.: Кондор, 2006. - 336 с.
13. Бочарников А.П. Основы инвестиционной деятельности: учеб. пособие / А.П. Бочарников. - М.: Омега-Л, 2007. - 287 с.
14. Верба В., Загородніх О. Проектний аналіз: Підручник. – К.:КНЕУ, 2000.
15. Цигилик І. І., Кропельницька С. О. , Білий М. М., Мозіль О. І. Аналіз і розробка інвестиційних проектів: Навч. пос. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005.