Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ТОВ «Етнопродукт» с. Бутівка Городнянського р-ну

В – винос елементів живлення

М – маса розрахункового шару

П – місткість в ґрунті поживних речовин

Кг – коефіцієнт використання поживних елементів з ґрунту

Км – коефіцієнт використання поживних елементів з добрив

Масу розрахункового шару ґрунту вираховуємо, виходячи з глибини орного шару ґрунту, площі 1 га (10000 м2) та об’ємної маси метра кубічного ґрунту ( 1,5 т/м3)

М=10000*0.23*1.5=3450

ДN=

ДР=86 кг

ДК=

Підбираємо добрива згідно розрахунків:

Селітра аміачна =

Суперфосфат подвійний =

Калій Хлористий =

Отже, потрібно внести аміачної селітри 274 кг/га, суперфосфат подвійний – 269 кг/га, Калій Хлористий – 262 кг/га. Такі високі дози добрив зумовлені низьким вмістом елементі живлення та фізіологічними потребами кукурудзи.

 

 

3.2.3. По строкам і якості виконання польових робіт (вплив строків сівби на ураженість хворобами і шкідниками)

 

За оцінкою шкодочинності хвороб і шкідників у Дніпропетровській області втрати урожаю зерна кукурудзи від хвороб, залежно від гібриду та погодних умов року, становлять 11,9—22,3, а від шкідників — 11,1— 18,6%. У всіх зонах кукурудзосіяння найбільш відчутних втрат завдають кукурудзяний (стебловий) метелик ,бавовникова совка, коренева і стеблова фузаріозна гнилі, пухирчаста та летюча сажки, хвороби качанів (фузаріозна гниль качанів, сіра гниль, аспергільоз качанів, кладоспоріозне пліснявіння, триходермозне пліснявіння качанів.

Матеріали і методи досліджень. Вплив строків сівби на ураженість хворобами гібридів різних груп стиглості та пошкодженість їх шкідниками вивчали у 2007—2009, рр. в умовах Ерастівської дослідної станції. Досліджували гібриди: ранньостиглий — Ушицький 167СВ, середньоранній — Подільський 274СВ, середньостиглий — Моніка 350МВ, середньопізній — Соколов 407МВ. Сіяли у різні періоди: 18—24 квітня — перший строк, 3—5 травня — другий і 12—20 травня — третій.

Обліки розвитку хвороб та пошкодженість шкідниками кожного з гібридів кукурудзи були зорієнтовані на період їх повної стиглості. Для обліку хвороб використовували загальноприйняті для фітопатологічних та ентомологічних досліджень методики .

Результати досліджень. За умов запізнення із сівбою ураженість гібридів пухирчастою сажкою в середньому за 3 роки зростала з 1,8% (перший строк сівби) до 4,6%. Значного поширення набула хвороба на середньопізньому гібриді Соколов 407МВ. Цей же гібрид найбільше реагував і на строки сівби: його ураженість внаслідок  запізнення із висівом збільшувалась протягом всіх років досліджень з 1,7—5,8% до 4,7-7,3% (табл. 3.2.3.1)

Таблиця 3.2.3.1

Ураженість качанів кукурудзи пухирчастою сажкою залежно від строків сівби, %

 

						Строки сівби
	перший					другий				третій
	2007р	2008 р	2009 р	середнє	2007р	2008р	2009р	середнє	2007р	2008р	2009р	середнє
Ушицький 167СВ	0	2,3	1,2	1,2	0,8	2,8	1,8	1,8	0,8	2,4	4,8	2,7
Подільський 274СВ	1	1,8	2,2	1.7	2	0	2,1	1,4	6,8	0	2,1	3,4
Моніка 350МВ	0	14	0,9	0,6	0,7	0,8	2,6	1,4	3,5	0	14	14
Соколов 407МВ	1,7	5,8	3,4	3,6	2,9	5,7	2,0	3,5	7,3	4,7	6,9	64

 

При запізненні зі сівбою збільшувалась ураженість пліснявінням, що, очевидно, пов'язано з більшим їхнім пошкодженням бавовниковою совкою, яка при заселенні віддавала перевагу молодим рослинам. Ураженість качанів на середньопізньому гібриді Соколов 407МВ зростала з 44,9—49,0 (перший строк висіву) до 49,4% (третій строк висіву) і була найвищою порівняно з гібридами інших груп стиглостей. [33]

Серед досліджуваних гібридів ураженість качанів хворобами у середньостиглого гібрида Моніка 350МВ була найменшою і в середньому по роках становила 20,6 за першого, 24,9 — за другого та 33% — за третього строку висіву (табл.3.2.3.2).

 

Таблиця 3.2.3.2

Ураженість качанів хворобами залежно від строків сівби, %

 

	Строки сівби
	перший					другий				третій
	2007р	2008 р	2009 р	середнє	2007р	2008р	2009р	середнє	2007р	2008р	2009р	середнє
Ушицький 167СВ	12.7	20.1	28.3	20.4	22.7	45.5	26.7	31.6	25.3	50.0	32.7	36.0
Подільський 274СВ	20.4	26.6	26.7	24.6	30.9	33.9	26.7	30.5	31.2	40.0	20.6	30.6
Моніка 350МВ	13.9	20.0	27.8	20.6	26.3	24.2	24.1	24.9	46.3	30.1	22.5	33.0
Соколов 407МВ	21.8	61.0	64.2	49.0	34.7	60.6	39.4	44.9	45.2	61.2	41.7	49.4

 

Виявлено, що при майже місячному запізненні з сівбою пошкодженість гібридів кукурудзяним метеликом залишалась майже на одному рівні — 2,6—2,9%, пошкодженість качанів бавовниковою совкою зростала на 9% (табл. З і 4).Виключенням із такої тенденції була пошкодженість качанів бавовниковою совкою у середньостиглого гібрида Моніка 350МВ у 2009 р., коли за другого строку сівби цей показник становив 5,6%, що на 5,5% та 11,7% нижче, ніж за першого та третього строків висіву насіння (табл. 3.2.3.3).

Таблиця 3.2.3.3

Пошкодженість стебел кукурудзяним метеликом залежно від стржів сівби, %

						Строки сівби
	перший					другий				третій
	2007р	2008 р	2009 р	середнє	2007р	2008р	2009р	середнє	2007р	2008р	2009р	середнє
Ушицький 167СВ	1.3	4.0	0.3	1.9	2.7	2.3	0.4	1,8	3.3	2.5	0.4	2.1
Подільський 274СВ	6.5	2.5	1.4	3.5	7.7	2.1	1.6	3.8	1.5	1.7	1.4	1.9
Моніка 350МВ	2.8	1.4	3.3	2.5	3.0	0.9	3.4	2.4	6.1	0.8	4.2	3.7
Соколов 407МВ	3.3	0.8	1.8	2.3	3.6	0.4	4.6	2.9	4.2	0.6	6.3	3.7

 

Таблиця 3.2.3.4

Пошкодженість качанів бавовниковою совкою залежно від строків сівби, %

	Строки
	перший				другий					третій
Гібрид	2007р	2008р	2009р	середнє	2007р	2008р	2009р	середнє	2007р	2008р	2009р	середнє
Ушицький 167СВ	24,8	6,0	31,7	20,8	42.2	11.1	10,0	21,1	45,1	16,7	18,4	26,7
Подільський 274СВ	47,7	10,1	13,3	23,7	50,9	19,2	15,0	28,4	60,9	20,4	15,9	32,4.
Моніка 350МВ	27,8	10,1	11.1	16,3	38,2	16,0	5,6	19,9	51,5	18,7	17,3	29,2
Соколов 407МВ	54,3	6,7	16,4	25,8	51,5	14,2	11,8	25,8	69,4	30,3	29,2	43,0
Середнє по гібридах	38,7	8,2	18,1	21,7	45,7	15,1	10,6	23,8	56,7	21,5	20,2	32,8

 

Висновки.Виявлено, що при запізненні з сівбою пошкодженість стебел гібридів кукурудзяним метеликом, в середньому по роках, залишалась практично на одному рівні, але пошкодженість качанів бавовниковою совкою зростала з 16,3—25,8% до 26,7—43,0%. При цьому пошкодження качанів гусеницями бавовникової совки слугували воротами інфекції збудників хвороб. Ураженість качанів хворобами, залежно від гібрида, становила 20,4—49,4%.[33]

Отже виходячи з результатів дослідів я рекомендую господарству ТОВ «Етнопродукт» дотримуватися строків і якості виконанню польових робіт.

 

3.2.4.По системі захисту 

 

Правильне застосування на посівах кукурудзи високоефективних гербіцидів ґрунтової і післясходової дії дає змогу відмовитись від механічних заходів догляду за посівами. 

Під час закладання зародкових елементів продуктивності критичними періодами у формуванні високого врожаю кукурудзи є фаза 2-3 листків, під час якої відбувається диференціація зачаткового стебла, та фаза 6-7 листків, коли закладається потенційна продуктивність зародкового качана. Тому добір та використання гербіцидного захисту відіграє не менш важливу роль в отриманні майбутнього врожаю. Найкращий старт без бур’янів забезпечить ґрунтовий гербіцид Примекстра Голд 720 SC к.с. або Примекстра TZ Голд 500 SC к.с.. Особливістю цих гербіцидів є те, що вони не токсичні щодо культури, і це дає змогу зберегти потенціал рослин. Ще однією перевагою цих гербіцидів є можливість їхнього застосування не тільки до сходів кукурудзи, а й після їхньої появи, до фази 3-5 листків. При використанні ґрунтових препаратів необхідно звертати увагу на ґрунтову вологу, через нестачу якої ґрунтова дія буде недостатньою. 

Серед ранньопіслясходових гербіцидів я пропоную обробити препаратом Люмакс 537, 5 SE, с.е., який може застосовуватись і до сходів. Це вже трикомпонентний препарат, до складу якого входять S-метолахлор, тербутилазин, мезотріон. Завдяки такому складу спектр контрольованих бур’янів стає ще ширшим, покращується ефективність їхнього знищення, а захисна дія зберігається протягом 70-80 днів і є найдовшою серед ґрунтових гербіцидів. Але головною перевагою препарату є те, що за допомогою гербіциду Люмакс ми знищуємо вже пророслі бур’яни (Люмакс діє як страховий гербіцид), а затим контролюємо наступні хвилі проростаючих рослин (діє як ґрунтовий гербіцид) протягом 12 тижнів. Найкращим орієнтиром для внесення цього препарату є фаза 2-х листочків у злакових бур’янів.

Серед післясходових(страхових) гербіцидів я обрав Мілагро 040 SC, к.с

Мілагро 040 SC, к.с. – базовий страховий післясходовий гербіцид із найширшим вікном застосування (4-10 листків культури), який здатний контролювати, в основному, однорічні та багаторічні злакові бур’яни. Для підсилення дії Мілагро проти дводольних бур’янів, залежно від фази розвитку культури та виду шкідливої рослини, можуть застосовуватися бакові суміші з гербіцидами Пріма 911 SE, с.е., Естерон 600 ЕС, к.е., Пік 75 WG, в.г.

Також  замість  Мілагро 040 SC, к.с можливо використати більш потужнийг гербіцид Елюміс.