Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ТОВ «Етнопродукт» с. Бутівка Городнянського р-ну

Розміри та структуру земельних угідь ТОВ«Етнопродукт» можна подати у вигляді таблиці2.1.1

Таблиця 2.1.1

Склад і структура земельного фонду підприємства

Земельні угіддя	Площа угідь, га	Структура, %
Загальна земельна площа	1630	100,0
в т.ч.: сільськогосподарські угіддя	1630	100,0
З них: рілля	1523.2	93,4

 

Відносно до загальної площі землі сільськогосподарські угіддя становлять 100%, рілля у загальній площі землі становить 93,3%, а в с/г угіддях 93,3% . Це свідчити про дуже високу розорюваність земель.

У своїй діяльності господарство використовує землі, які складаються із земельних паїв учасників, а також орендованих земель фізичних і юридичних осіб. Орендна плата за користуванням пайом виплачується як у натуральній так і в грошовій формі.

Господарство має склад для зберігання мінеральних добрив та отрутохімікатів а також  2 склади для тимчасового зберігання урожаю та посівного матеріалу.

Забезпеченість господарства технікою дуже слабка,тому на час проведення сезонних робіт велика кількість техніка винаймається. В господарстві присутнідва комбайни Нью Холанд,трактори МТЗ-80  та Т-150К, ОП – 2000 (2шт); культиватор - КРН-4,2 (1шт), КПС-4 (1шт); борони - БП - 2,4(2 шт), АГ-2,4  (1 шт) ; автомобілі- ЗІЛ-133(2шт). Через залежність від винайманої техніки господарство дуже часто виконує агрозаходи із запізненням.

Господарство ТОВ«Етнопродукт» займається вирощуванням двох основних бізнес культур: кукурудза та соняшник, а також двох допоміжних,які використовуються у якості плати за пай – озиме жито і пшениця.Структуру посівних площ наведено в таблиці 2.1.2

Таблиця 2.1.2

Структура посівних площ

Культура	Площа, га
Кукурудза	600
Соняшник	800
Озиме жито	60
Озима пшениця	60

 

 

 

 

 

 

2.2. Природні умови

 

За природними та кліматичними умовами досліджуване господарство ТОВ«Етнопродукт»відноситься до зони Полісся. Клімат області помірно континентальний, з достатньо теплим літом і помірно теплою зимою.Літо на даній місцевості характеризується помірними температурами та значною кількістю опадів. Зима м′яка, мокра, з частими відлигами. Довжина без морозного періоду – 173 дні. Промерзання грунту починається в третій декаді жовтня, а відтавання в третій декаді березня .

Оптимальні температурні режими мають велике значення для рослин під час їхнього розвитку у весняно – літній період. Багато хто широко з розповсюджених рослин служать предметом фенологічних спостережень. У різних пунктах на великій території щорічно відзначають дати початку й кінця цвітіння, розпускання листів й інших фенологічних фаз. Результати багаторічних спостережень дозволяють визначити середню дату початку кожної фенологічної фази.

У зоні Полісся найтепліший місяць – липень, найхолодніший місяць – січень. Середня температура повітря в липні становить +20°C, у січні вона знижується до -4°C. Абсолютний максимум температур повітря + 32°С спостерігаються в липні, а мінімум -23,5ºС в січні. Період вегетації триває з другої декади квітня до третьої декади жовтня. Період із середньодобовими температурами понад +15°C триває приблизно 95-124 діб. Річна сума температур, які перевищують +10°C, становить близько 2 200. Середня температура повітря вказана в таблиці 2.2.1.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2.1. Середня температура повітря

 

Місяці	І	І	ІІ	V	V	I	II	III	X	X	I	II	Середньорічна, t°C
Багаторічні дані	-6	-5	1	8	15	17	19	18	14	7	3	-4	9,7
За 2010 рік	-4	-3	2	12	15	20	22	19	17	9	5	-7	11,2

 

У житті рослин вода грає досить істотну роль. Вона входить до складу живої плазми рослини. У вигляді водяних розчинів у середині рослини пересуваються різні речовини. Вологість повітря, обумовлена змістом у ньому водяної пари, разом з температурою визначають фізичну обстановку втрати води при випарі. Навіть у твердому стані вода небайдужа для рослини. Лід, що утвориться при промерзанні ґрунту, практично перестає бути для рослини джерелом води. Сніжний покрив сприяє збереженню тепла, що утвориться в ґрунті за рахунок подиху ґрунтових організмів, і захищає прикриті снігом живі частини рослини від несприятливого впливу низької температури повітря й зимового випару, що може призвести до загибелі.

Джерелом води в субстраті є атмосферні опади. Потрапляючи в ґрунт, вода під дією сили ваги прагне проникнути глибше, однак не вся маса води, потрапляє в ґрунт. Якщо поверхневі шари ґрунту швидко насичуються водою й перестають сприймати (всмоктувати) її, то надлишок води по схилах, нерівностях стікає в знижені місця й може потрапити в постійні потоки (ріки), а по них – у морські або не пов’язані з морем внутрішні басейни. Звідси воді залишається тільки один шлях – в атмосферу, тобто випаровування.

Річна сума опадів складає в середньому 597 мм. В окремі роки кількість опадів значно відхиляється від цих величин. Протягом холодного періоду місячна кількість опадів мало змінюється. Максимальна кількість опадів припадає на липень. У 25% роках в липні випадає 100-175 мм опадів. За теплий сезон відмічається в середньому 53-60 днів з дощами, які дають за добу не менше 1 мм опадів. Бездощові періоди тривалістю 10-20 днів трапляються досить часто. Ймовірність їх у вегетаційний період складає 65-75%.

Випаровування вологи з ґрунту менше кількості опадів. Таким чином, баланс вологи в ґрунті позитивний і ймовірність посух мала. Найбільша кількість опадів припадає на літні місяці.

Сніговий покрив у господарстві з’являється в грудні і сходить в другій декаді березня. Середня із найбільших декадних висот снігового покриву становить 15 – 22 см..

Таблиця 2.2.2

Середні опади за рік

 

І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
32	28	30	39	47	75	83	59	47	43	40	36	559

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Ґрунти та їх агрохімічна характеристика

 

 Господарство ТОВ«Етнопродукт»  розташоване в зоні Полісся. На території  населеного пункта с.Бутівка найбільш поширені є дерново-підзолисті та середньопідзолисті супіщані крупнопилувато-легкосуглинкові грунти.

Таблиця 2.3.1

Номенклатурна  назва грунтів господарства

Шифр ґрунту	Назва ґрунту
	Дерново-слабопідзолисті глеюваті зв`язно-піщані
	Дерново-слабопідзолисті глейові зв`язно-піщані
	Дерново-слабопідзолисті глейові супіщані
	Дерново-середньопідзолисті глеюваті зв`язно-піщані
	Дерново-середньопідзолисті супіщані
	Дерново-середньопідзолисті глеюваті супіщані
	Дерново-середньопідзолисті глейові супіщані
	Дерново-середньопідзолисті глейові супіщані морена
	Ясно-сірі опідзолені супіщані
	Ясно-сірі опідзолені глеюваті супіщані
	Ясно-сірі опідзолені глеюваті супіщані (морена)
	Ясно-сірі опідзолені глейові супіщані
	Ясно-сірі опідзолені глейові супіщані(морена)
	Дернові неглибокі глейові супіщані
	Дернові неглибокі глейові супіщані (сучасний алювій)
	Дернові глибокі глейові супіщані

Таблиця  2.3.2

Генетичноспоріднені агровиробничі групи ґрунтів

	Генетичноспоріднені агровиробничі групи ґрунтів	Площа,                                                                     га	% від обстеженої площі
№
Всього по господарству		1523,2
%			100
з них осушених
	Орні землі
I	Дерново-підзолисті та середньопідзолисті супіщані і крупнопилувато-легкосуглинкові грунти і їх оглеєні відміни	1480,7	97
II	Дернові супіщані крупнопилувато-легкосуглинкові грунти і їх оглеєні відміни	42,5	3
Разом		1523,2
%			100

 

З даної таблиці 3 видно,що дерново-підзолисті грунти займають 97 відсотків від загальної площі господарства  і складають 1480,7 га.,інші 3 відсотка складають дернові супіщані крупнопилувато-легкосуглинкові грунти , а саме 42,5 га..

 

Характеристика дерново-підзолистого грунту

Це Е-І-диференційовані кислі грунти з профілем типу Нл+Н+Е+І+Р. Зональні для південної частини тайгово-лісової зони. У світі вони займають близько 350 млн. га, в СНД – 185 млн. га, в Україні – 2,5 млн. га. В Україні дерново-підзолисті грунти є зональними для Полісся, інколи зустрічаються на борових терасах і стародавніх прируслових валах рік лісостепу й Карпатської гірської області. Великі масиви даних грунтів є в Канаді (центральній і східній частині), США (північному сході), середній та східній Європі, Японії, Далекому Сході Євразії.

Клімат зони розповсюдження цих грунтів гумідний бореальний, Кз>1, континентальний або різкоконтинентальний. Рельєф різноманітний – як рівнинний, так і розчленований. Грунтотворні породи – водно-льодовикові, моренні, стародавньоалювіальні, в основному безкарбонатні різного гранулометричного складу. В Україні переважають супіщані. Рослинність – змішані ліси (південна тайга) з трав'янистим покривом.