Розробка програмного засобу для спілкування з клієнтами та віддаленого керування робочими станціями

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Июня 2013 в 14:13, дипломная работа

Описание работы

Мета роботи: спроектувати та розробити програмний засіб для спілкування в межах локальної мережі з можливістю віддаленого керування комп’ютерами з серверу.
Програмний засіб розроблений в середовищі Borland Delphi 7.0. Програмний засіб призначений для роботи на робочих станція під керуванням операційної системи Windows XP, Windows 2000, Windows Vista.
Розробка програмного за стосунку відбувається за допомогою модулів і бібліотек стандартної поставки Borland Delphi Enterprise 7.0.

Содержание работы

Вступ 8
1 Опис предметної області 9
1.1 Основні поняття 9
1.2 Основний алгоритм 11
2 Постановка завдання 12
2.1 Мета створення програми 12
2.2 Функції програми 12
2.3 Вимоги до проектованої системи 13
2.4 Вимоги до надійності 14
2.5 Умови роботи програми 14
3 Вибір середовища програмування 15
3.1 Обґрунтування вибору середовища розробки системи 15
3.2 Обґрунтування вибору середовища функціонування системи 17
3.3 Основні рішення щодо реалізації компонентів систем 19
3.4 Структурна схема програми 19
3.5 Розробка модулів системи 20
4 Методика роботи користувача з системою 25
4.1 Керівництво програміста. Призначення і умови використання програми 25
4.1.2 Характеристики програми 25
4.1.3 Звертання до програми. Вихідні данні програми 27
4.2 Керівництво оператора 28
4.2.1 Виконання програми 29
4.3 Програмування компонентів програми 32
5 Обгрунтування економічної доцільності розробки програмного застосунку 36
5.1 Визначення трудомісткості робіт 36
5.2 Розрахунок чисельності персоналу 38
5.3 Розрахунок витрат на оплату праці 38
5.4 Відрахування на соціальні заходи 39
5.5 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання 40
5.6 Загальновиробничі витрати 42
5.7 Матеріальні витрати 42
5.8 Калькуляція собівартості 43
5.9 Обґрунтування економічної доцільності наданих пропозицій 44
6 Охорона праці та життєдіяльності 47
6.1 Система протипожежного захисту 47
6.2 Пожежна безпека будівель і приміщень. 48
6.2.1 Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою 49
6.2.2 Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень і будівель 51
6.2.3 Пожежна безпека будівель та споруд 53
6.3 Евакуація людей із будівель та приміщень 55
Висновки 56
Список використаних джерел 57
Додаток А 59
Додаток Б 84

Файлы: 1 файл

Diplom.docx

— 1.18 Мб (Скачать файл)

Для розрахунку загальної трудомісткості необхідно визначити етапи робіт та трудомісткість цих робіт Всі розрахунки загальної трудомісткості робіт зводяться до таблиці 5.1.

 

  Таблиця 5.1 – Розрахунок загальної трудомісткості робіт

 

         Назва етапів

 

 Трудомісткість Тшт., год.

 

      Виконавець

   (спеціальність)

Підготовка та опис задачі

4

Програміст 

Вивчення середовища роботи

4

Програміст

Розробка алгоритму рішення

12

Програміст

Розробка блок-схеми програми 

4

Програміст


 

Продовження таблиці 5.1 – Розрахунок загальної трудомісткості робіт

Написання прототипу програми

20

Програміст

Налагодження та тестування прототипу

8

Програміст

Написання кінцевої версії програми

18

Програміст

Налагодження програми на ПЕОМ

12

Програміст

Підготовка матеріалів , редагування та друк документації

8

Оператор 

Загальна трудомісткість

 Тзаг., год.

90

 

 

З урахуванням  рівня мови програмування трудомісткість розробки програми повинна бути скорегована  наступним чином:

 

Тпр = Кпр  ∙ Тзаг  н.год.                                          (5.1)

 

де   Кпр – коефіцієнт зміни трудомісткості залежно від рівня мови програмування (дивись табл. 5.2.)

 

Таблиця 5.2 – Коефіцієнт зміни трудомісткості залежно від мови програмування

 

         Рівень язику

      програмування                                                                    

 

       Характер  язику

       програмування 

          

    Коефіцієнт

         зміни  

трудомісткості                                                       

I

По командний язик – Асемблер 

1

II

Макроасемблер

0,95

III

Алгоритмічні язики високого рівня

 

0,8 – 0,9

IV

Алгоритмічні язики найвисокого

рівня

 

0,7 – 0,8


 

Тпр = 0,8*90=72 год.

 

5.2 Розрахунок чисельності персоналу

 

Чисельність виконавців визначається виходячи з  нормативів часу на встановлення, ремонт, обслуговування та інших робіт на комп’ютерній мережі і ПЕОМ. Результати вносяться в таблицю 5.3 Розрахунок чисельності ведеться окремо по кожній спеціальності за наступною формулою:

 

Квик. = ∑Тшт.і. / Фд                                               (5.2)

 

де  Тшт.і. – трудомісткість виконання етапу робіт за і-ю спец.; 

Фд –  дійсний фонд робочого часу одного виконавця

 

Квик.прог. = (82*0,8)/72 = 0,91

Квик.прог. = (8*0,8)/72 = 0,09

 

Таблиця 5.3 – Склад і кількість виконавців

Назва  спеціальності

Кількість, чол.

Програміст

1

Оператор

1

Загальна кількість виконавців, чол.

2


 

5.3 Розрахунок витрат на оплату праці        

  

Витрати на оплату праці – це запланована на визначений термін часу сума грошових коштів, призначених для виплати працюючим за виконану роботу.

Витрати на оплату праці (Вопл.) включає:

- витрати  на основну заробітну плату,  Зосн.

- витрати  на додаткову заробітну плату,  Здод.

Витрати на основну заробітну плату включають тарифну заробітну плату, яка визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, не вище встановлених чинним законодавством.

Витрати на додаткову заробітну плату  включають доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій.

Витрати на оплату праці розраховуються за формулою:

 

Вопл. = ∑Зосн. + ∑Здод.,                                       (5.3)

 

де  ∑Зосн. – сума основної заробітної плати всіх виконавців;

∑Здод. – сума додаткової заробітної плати  всіх виконавців.

 

Вопл. =  670,9+40+335,35+20=1066,35грн.  

                                  

Основна заробітна плата для спеціалістів, керівників розраховується за формулою:

Зосн. = Окл.∙  Тшт. / Фд                                         (5.4)

 

де  Окл. – величина окладу спеціаліста згідно штатному розкладу;

Тшт. –  трудомісткість виконання етапу  робіт за і-ю спеціальністю;  

Фд –  дійсний (місячний) фонд робочого часу одного виконавця.

 

Зосн.прог.=1800*(82*0,8/176)=670,9грн.

Зосн.оп.=1100*(8*0,8/176)=40грн.

 

Додаткова заробітна плата розраховується за формулою:

 

Здод. = Зосн.∙  Д,                                                   (5.5)

 

де  Зосн. – основна заробітна плата;

Д – сума доплат, надбавок та інших виплат, передбачених чинним законодавством (0,4 – 0,5).

 

Здод.прог.=670,9*0,5=335,45грн.

Здод.оп.=40*0,5=20грн.

 

    1.  Відрахування на соціальні заходи

 

Відрахування  на соціальні заходи включають: відрахування на пенсійне

забезпечення, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування від нещасних випадків. Величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці, так:

      - пенсійний фонд – 32.3%;

      - фонд зайнятості – 1.6%;

      - фонд соціального страхування  – 2.9%;

      - фонд страхування від нещасних випадків для галузі радіоелектроніки становить 1,5%.

Отже, загальний  відсоток відрахувань згідно чинного законодавства  складає 38,3%. Таким чином відрахування на соціальні заходи визначаються за формулою:

 

Всоц.з. = 0,383 ∙ (Зосн. + Здод.),                              (5.6)

або                  

Всоц.з. = 0,383 ∙ Вопл.,                                       (5.7)

 

Де Всоц.з. – відрахування на соціальні заходи;

Вопл. –  витрати на оплату праці.

 

Всоц.з.=0,383*1066,35=408,41грн.

 

      5.5 Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

    

При розробці програмного забезпечення витрати  на утримання і експлуатацію обчислювального  комплексу розраховуються за формулою:

 

Ву.е. = Sм.год.∙  Фм,                                         (5.8)

 

де Sм.год. – вартість одного машинного часу;

Фм –  фонд часу роботи на ПЕОМ (дані беруться із таблиці 5.1;

зазвичай  фонд часу роботи на ПЕОМ складається з витрат часу на процес програмування та налагодження програмного продукту).

 

Ву.е=1,41*72=101,52грн.

  

Вартість  машинного часу розраховується за наступною формулою:

 

Sм.год. = (Вел.р. + Ар. + Врем.р.) / Фпк,                        (5.9)

 

де  Вел.р. – витрати на річні відрахування за електроенергію, яку  використовує один персональний комп’ютер (ПК);

Ар. –  витрати на річну амортизацію  ПК;

Врем.р. – річні витрати на поточний ремонт ПК;

Фпк –  річний дійсний фонд часу роботи ПК.

 

Sм.год.=(455,17+1750+250)/1734=1,41грн.

 

Дійсний фонд часу роботи ПК    за рік розраховується за формулою:

 

Фпк. = Фном.∙ Кпроф.                                           (5.10)

 

де  Фном. – номінальний фонд часу роботи одного ПК ( 2040 год.);

Кпроф. –  коефіцієнт витрат часу на профілактичні  заходи ( 0,85);

 

Фпк.2040*0,85=1734год.

 

Річні відрахування за електроенергію, яку використовує один ПК, визначаються за формулою:

 

Вел.р. = S ∙  Рс ∙ Фпк,                                        (5.11)

 

де  S – вартість однієї квт./год. (0,27грн.);

Рс –  споживча потужність ПК (0,35 квт./год.);

Фпк –  дійсний фонд часу роботи ПК за рік.

 

Вел.р.=0,75*0,35*1734=455,17грн.

 

  Річна амортизація розраховується як добуток балансової вартості основних фондів та встановленої для відповідної групи основних фондів норми амортизації і розраховується за формулою:

 

Ар. = Sб ∙  На,                                                (5.12)

 

де  Sб – балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок року (ПЕОМ відноситься до IV групи, Вартість ПК – 5000грн. );

На –  річна норма амортизації (по ступеню  зносу для ПК На=35%);

 

Ар.=5000*0,35=1750грн

 

Річні витрати  на поточний ремонт ПК визначаються пропорційно  до балансової вартості основних фондів і розраховуються за формулою:

 

Врем.р. = Sб  ∙ Прем.,                                        (5.13)

 

де   Sб – балансова вартість основних фондів (ПК) на початок року;

Прем. –  відсоток витрат на поточні ремонти  від вартості основних фондів (для  ПК  Прем.=5%).

 

Врем.р.=5000*0,05=250грн.

 

    1.  Загальновиробничі  витрати

 

Загальновиробничі витрати відносяться до непрямих і включають витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією будівель і споруд виробничого призначення і визначаються пропорційно до витрат на основну заробітну плату 

за формулою:

 

Взаг.вир. = Зосн.∙(Пзаг.вир./100%)                               (5.14)

 

де  Зосн. – витрати на основну заробітну плату;

Пзаг.вир. – відсоток витрат на утримання  та експлуатацію обладнання (на базовому підприємстві складає 80%).

 

Взаг.вир.(40+670)*(0,8)=568,7

 

    1. Матеріальні  витрати

 

До матеріальних витрат відносяться витрати на матеріали та комплектуючі, транспотно-заготівельні витрати, а також витрати на електроенергію під час монтажних та налагоджувальних робіт.

 Витрати  на матеріали та комплектуючі  розраховуються за формулою:

 

Вм = ∑Цмі ∙Нмі,                                            (5.15)

Вк = ∑Цкі ∙Нкі,                                             (5.16)

 

де  Вм, Вк – витрати відповідно на матеріали та комплектуючі;

Цмі, Цкі  – ціна відповідно за одиницю і-го матеріалу та комплектуючих;

Нмі, Нкі  – норма витрат відповідно матеріалу  та комплектуючих.

Всі розрахунки зводяться до таблиці 5.4.

Вся сума матеріальних витрат розраховується за формулою:

 

                                   Вмат = Вм + Вк + Втз + Вел,                                  (5.17)

 

де  Вм – витрати на матеріали;

Вк –  витрати на комплектуючі;

Втз –  транспортно-заготівельні витрати;

Вел –  витрати на електроенергію для монтажних та налагоджувальних робіт.

 

Таблиця 5.4 – Витрати на матеріали та комплектуючі

Найменування матеріалів

       та комплектуючих 

 Одиниці

   виміру

  Норма

  витрат

  Ціна

 Вартість

Диск DVD-R 4.7GB

шт.

10

3,00

30

Ватман А1

шт.

3

2,00

6

Папір А4

шт.

100

0,10

10

Сума матеріальних витрат

     

 

      

 

     

 

        46

Информация о работе Розробка програмного засобу для спілкування з клієнтами та віддаленого керування робочими станціями